План-конспект уроку літератури рідного краю цікавий тим, що в роботі представлено матеріал про життєвий і творчий шлях маріупольського поета Володимира Івановича Бондаренка, подано тексти його поезій (здебільшого невідомі широкому колу читачів).
План-конспект уроку літератури рідного краю цікавий тим, що в роботі представлено матеріал про життєвий і творчий шлях маріупольського поета Володимира Івановича Бондаренка, подано тексти його поезій (здебільшого невідомі широкому колу читачів).
8 клас
Тема. Володимир Іванович Бондаренко. Життєвий та творчий шлях. Громадянська та інтимна лірика.
Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом маріупольського поета, його поетичним доробком; розширити знання учнів про письменників рідного краю; розвивати вміння учнів працювати в групах, вести пошукову роботу, презентувати результати роботи; удосконалювати навички учнів виразно читати й аналізувати ліричні твори; виховувати любов до рідного краю.
Учні повинні знати: основні факти життєвого й творчого шляху В.Бондаренка, зміст його поезій.
Учні повинні вміти: виразно й вдумливо читати поезії; з’ясовувати життєву позицію ліричного героя, аналізувати ліричний твір.
Тип уроку. Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: портрет В.Бондаренка, його твори.
Методи, прийоми й форми роботи: «Незакінчене речення», робота з епіграфом, учнівські повідомлення, робота в групах, виразне читання, тестування, імпресивний метод сприйняття та відтворення вражень, рольова гра.
Вабить своїм цвітом червона калина,
Розмаїття квітів і пташиний спів.
Це моя країна, рідна і єдина,
І співучий голос українських слів.
В.Бондаренко
План уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотиваційний етап.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
ІV. Опрацювання учнями навчального матеріалу.
3.Робота в групах. Аналіз поезій учнями.
V. Закріплення матеріалу. Виконання учнями тестових завдань.
VІ. Домашнє завдання.
VІІ. Рефлексія.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Мотиваційний етап.
ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.
Цілевизначення та планування.
Робота з епіграфом.
ІV. Опрацювання учнями навчального матеріалу.
Рольова гра.
1.Презентація випереджувального завдання.
Повідомлення 1. Учні-біографи розповідають про життєвий шлях Володимира Івановича Бондаренка.
Народився Володимир Іванович Бондаренко в м. Маріуполі. У поезії «Екскурс у дитинство» згадує своє «босоноге дитинство», коли «кусень чорного хліба, шматок рафінаду» були найбільшим щастям для дітвори. Батько майбутнього поета загинув від рук фашистів під час війни. Вдячний долі за те, що вижив у страшні роки війни, переніс голод і холод, розруху. Після війни пішов у школу. Як і багато дітей того часу, вчився писати на обгортковому папері. Закінчив середню школу №39 у рідному місті.
Щоб подолати матеріальну скруту, пішов працювати в 16 років, здобув робітничу професію. Згодом 5 років служив у армії. Ще в дитинстві мріяв про літаки. В армії мрії збулися. Після повернення додому, на рідному заводі зустрів красиву та струнку, чарівну дівчину, яка стала його дружиною, вірною подругою, супутницею. Отримав освіту в Маріупольському механіко-металургійному технікумі. У 1970р. навчався на Міжнародних курсах спеціалістів зі зварювання титану та його сплавів у м. Києві. У 1975-1976рр. перебував у закордонному відрядженні в НРБ. Багато подорожував різними країнами. Життя подарувало багато зустрічей з цікавими людьми. На металургійному комбінаті ім. Ілліча працював 36 років (з 1953р.). Тепер – ветеран праці.
Двадцять чотири роки був учасником Народної хорової капели в палаці культури «Азовсталь» та учасником художньої самодіяльності палацу культури імені К.Маркса. Його захоплення різноманітні: колекціонування, реставрація та переплетення книг; медальєрне мистецтво; художня імітація яєць Фаберже; інкрустування тощо. З 1989р. до них додалось ще й захоплення літературною творчістю.
Повідомлення 2. Учні-літературознавці роблять огляд творчості маріупольського поета.
Поезії Володимира Івановича Бондаренка неодноразово друкували в місцевій пресі. Увійшов до літературного об’єднання «Іллічівські зорі». У 2006р. було видано збірку «О, годы! О, время! О, дни!», до якої увійшли поезії російською мовою.
До збірки «Золото осенних грез», виданої у Маріуполі в 2011 році,увійшли поезії російською та українською мовами. Вірші розділу «Думки вголос» присвячені тим життєвим проблемам нашого сьогодення, які турбують поета. Це роздуми про «дітей війни», героїв війни («Доля», «Герой війни»), афганців («Афганець»), учителів («Слово про вчителів»), про поета й поезію, роль книги в житті («Коли вірші складаю», «Як можна…», «Книга», «До бібліотеки»). У поезіях «Пробач», «Час юнацтва», «Повернення весни», «Молитва», «Дороги», «Що наше життя?» звучать філософські мотиви минущості життя, молодості. Біль утрати рідних передають поезії «Розлука», «Іду до тебе», «Малюки».
2. Лінгвостилістичний аналіз поезій.
Виразно прочитайте поезію. Пам’ятайте, що лінгвостилістичний аналіз поезій передбачає розгляд художнього твору як факту естетичного і як факту суспільної думки; визначення індивідуально-авторських засобів художнього письма; спостереження за використанням мовних засобів: фонетичних, лексичних, словотворчих, морфологічних, синтаксичних (за допомогою яких досягається повне та глибоке розкриття ідейно-тематичного змісту твору). Виконуючи аналіз, користуйтесь пам’яткою.
Пам’ятка
3.Робота в групах. Аналіз поезій учнями.
Висновок. У поезії «Проводжала дівчинонька» звучать фольклорні мотиви. Вічна тема кохання, розставання закоханих. Козаченько, збираючись у дорогу, просить дівчину писати йому листи, обіцяє її вірно любити, побратися. У ліричній поезії багато сталих епітетів (місяць ясний, голуб сизокрилий…) та слів зі зменшувально-пестливими суфіксами(дівчинонька, козаченько…)
Поезія «Карпати» присвячена темі любові до рідного краю. Мальовничі краєвиди викликають почуття радості. У ліричного героя є досвід перебування за кордоном. Незнайомі країни дають яскраві відчуття. Але все одно кличе «батьківська хата». Автор використовує традиційний образ-символ «червона калина». Мова поезії метафорична (буяє осінь золотом садів, сонце сміється…).
У поезії «Освідчення» ліричний герой висловлює почуття любові до рідної природи. Він щиро захоплюється «горами, що лісами вкриті», смереками, веде розмову з квітами; милується ланами, синім морем, блиском зірок далеких на вечірнім небі – все це дає йому наснагу й велику любов.
Зміст поезії «Ой, у полі» перегукується з народними піснями. Дівчина-красуня вірно чекає милого, чорнобривого, який рушив у дорогу. Нічкою темною вона сльози проливає, молить про його спасіння, просить лелек в небі показати коханому дорогу.
V. Закріплення матеріалу. Виконання учнями тестових завдань. За завдання №1-9 учні отримують 1 бал (максимальна кількість балів - 9). Завдання №10 – 3 бали.
VІ. Домашнє завдання ( на вибір ):
VІІ. Рефлексія.
Прослухайте російськомовну поезію «Книга». Закінчіть речення «Поезія Володимира Бондаренка викликала почуття…»
ДОДАТКИ
Поезії
Завдання для 1-ої групи
Проводжала дівчинонька
Проводжала дівчинонька, свого козаченька
У далеку дорогу, на зорі раненько.
Прощавай, мій місяць ясний, голуб сизокрилий,
Я чекатиму на тебе, соколе мій милий.
Відповів козак їй тихо: «Не сумуй кохана,
Я до тебе повернуся, ти ж моя жадана.
Твої брови, твої очі пам’ятать я буду,
Присягаюсь, що ніколи тебе не забуду.
Напиши мені листочка, а в ньому два слова.
Буду знати в чужім краї: ти жива – здорова.
А, коли я повернуся з далекого краю,
Поберемося з тобою, бо тебе кохаю.
Згине наша розлученька, згине наше горе
І я вірю: для нас зійде в небі ясна зоре.
Будемо з тобою поруч в любові єдині,
Бо така любов буває лиш на Україні.»
Завдання для 2-ої групи
Карпати
Гей, мої Карпати і стрункі смереки,
Коли поруч з вами, то радію я,
Коли бачу місяць та зірки далекі
І стожар високих тихе полум’я.
Хай сміється сонце у блакитнім небі,
Хай буяє осінь золотом садів.
Лине моє серце, в цьому є потреба,
До річок веселих поміж берегів.
Вабить своїм цвітом червона калина,
Розмаїття квітів і пташиний спів.
Це моя країна, рідна і єдина,
І співучий голос українських слів.
Є у білім світі ще країн багато,
Де життя вирує, все це бачив я,
Та до себе кличе нас батьківська хата,
Там моя родина, там моя сім’я.
Завдання для 3-ої групи
Освідчення
Іду я в гори, що лісами вкриті,
Де стан смерек купає вітерець,
Зі мною де ведуть розмову квіти
І рута, як червоний прапорець.
Ти наша ненько, Україна мила,
Любов велику і наснагу нам даєш.
О, як багато в тебе тої сили,
Яку ти нам так щиро віддаєш.
Люблю я вікові твої смереки,
Люблю твої лани і синє море,
В вечірнім небі блиск зірок далеких,
Ділю з тобою радощі і горе.
І в синім небі, наче ті лелеки,
Хмаринки линуть. Ти спитай: «Куди?»
Як спомин про мої роки далекі,
Що в серці залишились назавжди.
Моя любов і щастя, і журба
В душі моїй живуть разом з тобою,
Бо ти для мене вічно молода
І завше будеш вічно молодою.
Земле моя,твоя краса чудова
Мене бентежить вдень і вніч.
Люблю твої пісні, співучу мову,
Коли з тобою віч-на-віч.
Від того я, як в роки молоді,
Хвилююсь, наче молода дівчина,
Коли признатись мушу лиш тобі,
Як я люблю тебе безмежно, Україно!
Літа
Роки, мов лебеді мого життя,
Неначе хмари в небі пролетіли
І не залишили надій на вороття,
Залишили на голові сніг білий.
Приспів:
Зупиніться, літа, зачекайте на мить,
Вас мені не здогнати, швидко так не летіть.
Тільки вітер у полі кличе вас в далечінь.
З вами щастя я мав, а тепер я один.
Про що благаю долю я свою?
Чого чекаю я, чого бажаю?
Все марно. Тільки Бога я молю:
Роки прийдешні хай не поспішають.
Приспів.
Завдання для 4-ої групи
Ой, у полі
Ой, у полі, край дороги криниця стояла.
В тій криниці дівчинонька воду набирала.
Набирала відра повні, як мати просила,
Русу косу до колін водою змочила.
Тую косу спозаранку вона заплітала
І казковою красою хлопців чарувала.
Тільки марно хлопці мріють, клинці підбивають,
Бо та дівчина-красуня іншого кохає.
А той милий, чорнобривий рушив у дорогу,
Незабаром повернутись присягався Богом.
Ой, чому я в нічці темній сльози проливаю.
Кажуть люди, що це доля, але ж я кохаю.
Боже милий, за що мені така доля злая?
Що дівочим щирим серцем парубка кохаю.
Спаси його і помилуй у краї далекім,
Шлях додому хай підкажуть у небі лелеки.
Наодинці, у садочку піклуюсь за нього,
Бо сумую і чекаю хлопця молодого.
Хай нам доля усміхнеться і настане час,
Коли щастя на всі роки об’єднає нас.
Книга
Властитель дум и чаяний веков,
О, сколько душ к тебе теперь стремятся,
Чтобы познать всю мудрость твоих слов,
Чтоб никогда с тобой не расставаться.
О, ты - мудрейшая из мудрых, это - факт.
Своею мудростью из глубины веков
Даешь нам знания, развеяв тайны мрак
Для миллионов наших душ, наших умов.
Ведь ты – хранитель дат, времен, событий,
Порабощений страшных и побед.
Лишь прочитав тебя, я делаю открытия,
И познаю весь мир и новый свет.
Дюма и Пушкин, Шолохов, Толстой,
Сенека, Лермонтов, Островский, Блок.
Все знают: это фонд наш золотой.
О, книга, ты нам лучший педагог!