Урок української літератури "Остап Вишня. "Сом"

 

Гаврилівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Каланчацької районної ради Херсонської області

 

 

 

Урок  української література

11 клас

 

Тема

Остап Вишня (Павло Губенко).

«Сом».

Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси

індивідуального почерку письменника

 

 

 

 

 

 

 

 

Учитель української мови

та літератури:

Федоров С. І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2016

Українська література

11 клас

Тема. Остап Вишня (Павло Губенко). «Сом». Оптимізм, любов до природи, м’який гумор як риси індивідуального почерку письменника.

Епіграф уроку:

Треба любити людину більше, ніж самого себе!

Остап Вишня.

Сміх продовжує життя!

Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають нас любов'ю до життя.

П. Тичина

Мета: поглибити знання учнів про творчість Остапа Вишні та особливості його стилю, показати красу і своєрідність «Мисливських усмішок»; розвивати вміння аналізувати художні засоби в усмішках, характеризувати роль описів природи в них, розвивати вміння працювати у групі, самостійно аналізувати твори; виховувати любов до природи, усвідомлення необхідності її збереження; оптимізм та почуття гумору.

Учні повинні знати: жанрові особливості усмішок; зміст творів.

Учні повинні вміти: аналізувати усмішки, художні засоби (портрет, пейзаж, засоби характеротворення, використання народних прикмет); порівнювати мисливські усмішки з пейзажними описами в інших творах.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу та розвитку на його основі умінь та навичок.

Форма проведення: урок-проект.

Обладнання і ТЗН: мультимедійний екран, проектор, ноутбук, портрет письменника, ілюстративні матеріали до біографії, тексти твору, документальний фільм «Невідоме із життя Остапа Вишні», уривок із художнього фільму «Ні пуху, ні пера», учнівська презентація, шкільна збірка вибраних творів письменника, збірка рецептів страв із сома, приготовлений сом, дидактичний матеріал (тести, літературний диктант, чайнворд), м’які іграшки (жираф, бегемот, тигр, вовк).

Дошка вільна для необхідних дитячих захистів – презентацій допоміжних чи класних завдань.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Учитель. Доброго дня, шановні одинадцятикласники, доброго дня присутні колеги, гості.

Сьогоднішня наша зустріч – це відкрите засідання мисливців та рибалок за участі самого Остапа Вишні. І почнемо ми засідання із традиційного запитання мисливців, чи всі взяли із собою рушницю. Для нас рушниці – це тексти творів Остапа Вишні, з якими ми сьогодні маємо ознайомитись текстуально. Тож хто сьогодні без зброї? Це й не дивно. Для мисливців – це звичайна справа, але наше засідання все одно відбудеться. Отож, щасливої нам дороги. Ні пуху, ні пера!

Бажаю, щоб сьогоднішній урок пройшов для вас вдало, я дарую вам щиру посмішку та позитивний настрій.

• Вправа «Щира посмішка» (учитель «дарує» щиру посмішку [у вигляді іграшкових м'ячиків] учням, а ті передають своєму однокласникові і так далі).

2. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Ось він, Остап Вишня (портрет).

 

• Перевіряємо чайнворд «Остап Вишня».

1. Посада Остапа Вишні в газеті «Селянська прав­да».
2. «Дельфін – це ніби наш річний ..., тільки в сто раз більший...» («Море» ).
3. Український режисер, актор, з яким довгі роки приятелював Остап Вишня.
4. Усмішка, в якій бувальщини розповідає дід Панько.
5. Прізвище Кіндрата Калістратовича в усмішці «Вовк».
6. Особа в художньому творі, від імені якої ведеть­ся розповідь.
7.  Казкова, незвичайна країна в однойменній гумо­ресці.
8. Книжка усмішок Остапа Вишні, що вийшла у 1956 р. (2слова).
9.  Риболовне знаряддя – сіть циліндричної форми з кількома обручами.
10. Назва лісу в гуморесці «З крякухою на озері».
11. Фейлетон, в якому Остап Вишня висміяв наркома освіти Російської федерації               А. Луначарського.
12. Український поет, на якого Остап Вишня зробив шарж «Воскресла».
13. Твір зі збірки «Мисливські усмішки».
14. «Пірка (...) – літній уже, не дуже чистої крові ірландський сетер» («Олекса Іванович»).
15. Підзаголовок фейлетону «Усипка, утечка, усушка й утруска».
16. У це місто треба їхати на полювання, «щоб з качками бути...» («Відкриття охоти»).
17. Прізвище зрадника Панька у славнозвісній «Зенітці».
18. Вічнозелене хвойне дерево, що згадується у «флорі» Криму («Крим»).
19. Усмішка Остапа Вишні.
20. «Полювали ми з приятелем пізно восени дикі качки на річці ..., на Куп'янщині» («Дика гуска»).
21. Гумореска, що має закінчення: «Ладно, – ви собі думаєте, – ладно! Говори! Говори! Одужає Докучай – знову за горжетками поїдемо».
22. Головне пасмо в системі Кримських гір, назва якого часто зустрічається в гуморесках збірки «Вишневі усмішки кримські».

Відповіді: 1. Секретар. 2. Рак. 3. Курбас. 4. «Сом». 5. Моргниоко. 6. Оповідач. 7. «Чукрен». 8. «Нещасне кохання». 9. Ятір. 10. «Ріжок». 11. «Конфуз». 12. Зеров. 13. «Вальдшнеп». 14. Пірат. 15. «Тео­рія». 16. Яготин. 17. Нужник. 18. Кедр. 19. «Ружжо». 20. Оскіл. 21. «Лисиця». 22. Яйла.

• ПОВТОРЕННЯ вивченого матеріалу.

1. Поясніть вибір псевдоніма Остап Вишня. («… плід вишні солодкий і смачний, але водночас терпкий і кислуватий, саме таким і повинен бути доброзичливий сміх, а при по­требі кісточкою з вишні, затиснувши її у двох пуч­ках, можна влучно стрельнути» (Ольга Слоньовська).)
2. Уже в назві «Моя автобіографія» – лексична помилка. Чому автор свідомо вдається до порушення мовних норм? (Натякає на несерйозність оповіді, недостатню освіченість оповідача, його простакуватість.)
3. Скільки років тривало заслання Остапа Вишні? (10)
4. Які твори написав автор під час заслання? (Вів тільки щоденник «Чиб’ю»)
5. Чому Остап Вишня «король українського тиражу»?
6. Усмішка – це …(невеликий твір, у якому м'який гумор поєднується з ліризмом. Характерними ознаками усмішки є іронічність, дотепність, ліризм.)
7. 
   Фотопитання: Остап Вишня любив відпочинок на природі. Одним із улюблених місць було село …(Кринки) на Херсонщині, де до сьогоднішнього дня зберігся мисливський будиночок Остапа Вишні. Він зазначав свого часу: «Хто в Крим, а я в Кринки!».
8. Фотопитання: розкажіть про людей на фото (Варвара Олексіївна Маслюченко – вірна дружина, Остап Вишня).

 

 

 

 

 

 

Доречними будуть слова М. Рильського (Максима Черешні) про товариша Остапа Вишню: "Він світив, як сонце, до нього люди тяглися, як до сонця. Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боялися усі плазуни й негідники".

Учениця (Козленко Д.) читає вірш Максима Рильського.

По полях ми з Вишнею бродили 

Восени, шукаючи зайців, 

І бур'ян пожовклий, посивілий 

Під ногами срібно хрупостів^[1]. 

 

Скільки доброти було в обличчі, 

Скільки мудрості в очах було, 

Як дивився приятелеві в вічі, 

Любий наш Михайлович Павло!

 

Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч злобним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

 

Без гучних прожив він декламацій,

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці, 

Грізний ворог нечисті і зла.               

 ¹Хрупостів– розм. видавав тріск, хрускіт; хрустів.

Нагадаю, що девіз його життя: «Треба любити людину більше, ніж самого себе».

Домашнім завданням вам було прочитати твори Остапа Вишні. Я думаю, що готувались до уроку із задоволенням, тому що читали усмішки людини веселої мудрості. Розпочнуть наше засідання двоє мисливців, які завітали до нас.

3. Мотивація навчальної діяльності.

• Інсценівка «Відкриття охоти»

Відкриття охоти

1-й мисливець: Михайло Дудченко;

2-й мисливець: Олександр Куліш.

(Зустрічаються два мисливці, вітаються, розповідають один одному, як справи на полюванні.)

1-й мисливець. Одного разу мій знаменитий гордон став на стойку в густій ліщині на вальдшнепа, та так став, що ніякими свистками, ніякими і гудками його не можна було зрушити з тої стойки, довелося його залишити в лісі, бо настала вже ніч, а обставини змусили мене на другий день ранком виїхати з того міста. Повернувся, Петре Івановичу, аж через рік, згадав про пса, пішов у ліс, розшукав ті кущі. Дивлюся, стоїть кістяк мого гордона, і стоїть з піднятою правою лапою! От був собака! Мертва стойка! Такого собаки я не бачив! Даси, бувало, в зуби йому записку й гроші: «Джек! Миттю пляшку вина!». За півго­дини вже летить з вином. Тільки не можна було більше грошей давать: решту обов'язково проп'є!

2-й мисливець. А я більше люблю полювати на звіра, а птиця це так тільки, за традицією! Я ж гончатник. І є в мене собака Флейта, як вона ганяє! По два місяці вовка ганяла. А спочатку боялась, перший раз як наткнулась на вовка, вискочила на просіку бліда-бліда, як стінка. Чотирнадцять вовків колись за нами з Флейтою гнались!

1-й мисливець. Ну, Петре Івановичу! Невже таки чотирнадцять?

2-й мисливець. Факт! Спитайте Флейту! І обидва сірі!

1-й мисливець. А ще хочу розповісти вам про короткозорого ста­ренького бухгалтера — пристрасного мисливця, жертву фантастичних вигадок усієї компанії, з якою він завжди полював. Я скажу про зайця, який після бухгалтерового пострілу з страшним криком «н-н-няв» вискочив аж на вершечок телеграфного стовпа, а переляканий бухгалтер кинув рушницю і, приказуючи «да воскреснет Бог», біг три кілометри додому...

2-й мисливець. А то, бачте, я сам натягнув на кота заячу шкуру й по­садив біля телеграфного стовпа, на дорозі, де мав іти той бідолаха-бухгалтер.

1-й мисливець. Та й це ще не все! Одного разу ми прикололи шпиль­кою до вбитого зайця папірця з написом: «За що ви мене вбили?» та того зайця й посадили під кущем і спрямували на нього короткозорого бухгалтера. — Він — бах! Заєць — беркиць! Підбігає, а там такий на записці заячий докір! Що сміху було!

2-й мисливець. А чули ви цю історію про старенького дідуся, як він колись, бувши молодим, не мав рушниці, а завжди додому з качками при­ходив. Отам на плесі завжди качки є! Він на острівець перепливе та в очереті й заховається. Знає-бо, що обов'язково хтось із мисливців туди прийде сидячих бити. Баче — підкрадається, підкрадається мисливець... Бах! А він в очереті як закричить «Рятуйте!». Ну, мисливець зразу драла, бо, думає, убив когось чи по­ранив! А дід тоді роздягається, качечки позбирає — і додому.

1-й мисливець. Фіть-фіть-фіть!

2-ймисливець. Бах! Бах! Бах!

Разом. Полювання відкрито!

Учитель. Це було урочисте відкриття нашого засідання.

Учитель. Саме із полюванням та рибальством як великою життєвою пристрастю письменника Остапа Вишні і буде пов’язана тема нашого уроку. Зупинимось на цьому детальніше.

Демонструється відеоролик «Невідоме із життя Остапа Вишні) (3 хв 08 сек)

4. Оголошення теми, мети уроку.

Отже, тема нашого уроку…

Демонструється слайд №2 (заголовок ― тема уроку)

• Про що б ви хотіли довідатись на сьогоднішньому уроці? (висловлюються очікувані результати)
• Отже, мета нашої сьогоднішньої співпраці ― поринути у світ усмішок Остапа Вишні про природу нашого краю, навчитись у письменника тонкощам риболовлі та полювання.

5. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

• Перше питання нашого засідання: АКРОДИКТАНТ.

1. Виберіть з-поміж зазначених творів Остапа Вишні «мисливську» усмішку: «Чукрен», «Вальдшнеп», «Дідів прогноз», «Реп’яшки».
2. Справжнє прізвище Остапа Вишні.
3. Річка, де водяться гігантські соми.
4. Назва щоденника, який Остап Вишня вів під час заслання.    
5. Знаменитий мисливець і рибалка, про якого згадує дід Панас («Сом»).
6. Перший твір Остапа Вишні, написаний після заслання.
7. Публіцистичний жанр, яким дебютував Остап Вишня.
8. Порода мисливського собаки, якого «проковтнув» сом.
9. Прихована насмішка, засіб творення комічного.

Відповіді: 1. «Вальдшнеп». 2. Губенко. 3. Оскіл. 4. «Чиб’ю». 5. Сабанєєв. 6. «Зенітка». 7. Фейлетон. 8. Сетер-гордон. 9. Іронія.

• Наступне питання нашого засідання: ЗАПОВНИ ТАБЛИЦЮ.

• Тест «9 крапок». Поєднайте чотирма прямими лініями 9 точок не відриваючи руку.

.    .    .         

.    .    .

.    .    .

.    .    .

.    .    .

.    .    . 

 

Ось так і в житті, треба знаходити вихід із будь-якої ситуації, не вганяти себе у певні рамки. Бо сьогодні на уроці ми опрацюємо не тільки усмішку «Сом», а ви ще й додатково опрацювали інші твори Остапа Вишні.

Улюбленими засобами гумориста є інтимна розповідь від першої особи, персоніфікація, контрастне порівняння, доброзичлива, прихована іронія та вбивчий сарказм, гротеск та гіпербола.

Гуморист зі щирою вірою в успіх справи створює цикл українознавчих усмішок.

Найбільшу увагу серед творів Остапа Вишні привертають, безперечно, «Мисливські усмішки», які він складав протягом тривалого часу.

Сюжетами, взятими з самого життя, злободенною тематикою, простотою й зрозумілістю широкому загалу Остап Вишня заслужив глибоке визнання й популярність у свого народу.

• Презентація збірки вибраних творів Остапа Вишні.

 

 

 

 

• Робота з таблицею.

Прізвище та ім’я учня	Назва твору	Аналіз (особисті враження)
Костельнюк Іванна	«Вовк»
Костельнюк Катерина	«Як варити і їсти суп із дикої качки»
Покрашенко Микита	«Бенгальський тигр»
Ткаченко Валерія	«Заєць»
Слив’янчук Карина	«Перепілка»
Каменевська Діана	«Дика гуска»
Козленко Дар’я	«Дикий кабан, або вепр»
Гаран Олег	«Лисиця»
Вейсалов Бадал	«Дрохва»

• Найважливіше питання нашого засідання звучить дуже просто: «Сом».

Ось такою дану усмішку побачили автори художнього фільму, що вийшов на екрани у 1973 році під назвою «Ни пуха, ни пера» (демонструється фрагмент 1хв 24с).

• А ловив сома Остап Вишня на відомій багатьом із вас річці Осколі.
• Послухайте, як описує цю річку письменник (учитель читає початок тексту).
• З яким настроєм говорить письменник про річку?
• А зараз невеличке дослідження: (двоє учнів отримують тексти, один – усмішки «Сом», інший – словникову статтю).

Завдання для всіх інших учасників нашого зібрання – вгадати, де текст усмішки, а де – науковий текст. Аргументувати свою відповідь.

• Завдання: відтворити сюжет усмішки за малюнками.

• Найсмачніше питання нашого засідання звучить дуже просто: СМАЧНОГО!

Після вдалого полювання чи риболовлі на господаря вдома чекає господиня, яка усе смачно приготує. Наші дівчата сьогодні нас дуже здивували.

Учениця. Наші хлопці як справжні чоловіки прийшли з риболовлі з пустими руками. То ми приготували те, що мали у холодильнику. А це…

• Презентація страви і кулінарної книжечки рецептів приготування сома.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Літературний диктант (як лото)

Остап Вишня

«Сом»

1. Де відбуваються події? (Місто Енськ на Харківщині ).

2. Яка річка впадає в Північний Донець? (Оскіл ).

3. Чим уквітчуються дівчата? (Лілеями ).

4. Що розповідав дід Панько про річку? (В Осколі дна не дістанеш).

5. Чи можна купатися в Осколі? (Ні, бо закрутить – «і нема чоловіка»).

6. Хто живе в Осколі? (Дикі качки й великі соми).

7. Хто з’їв гусака? (Сом).

8. Хто вирішив упіймати клятого сома? (Дід Панько й пан).

9. Хто зробив спеціального гака? (Коваль).

10. Що стало приманкою для сома? (Підсмажена гуска чи гусак).

11. Хто співав пісню про пана? (Христя).

12. Як ловили сома? (Пан  мотузки тримає, а дід – пана ).

13. Чому пан вирішив поводити сома? (Щоб втомився).

14. Скільки важив сом? (П’ять пудів).

15. Як звали панського собаку? (Джой).

16. Куди подівся Джой? (Купатися любив, пропав).

17. Де знайшли Джоя? (У череві сома).

18. У книзі якого автора написано, як сом проковтнув ведмедя? (У Сабанєєва).

19. Які бувають соми? (Катер можуть проковтнути, а шуму бояться; сильна й могутня риба).

20. Якого сома виловив рибалка із сусіднього села? (Завбільшки човна).

21. Де живе сом? (У ковбані).

22. Що можна знайти у череві сома? (вареного рака, копчену ковбасу, шпроти).

23. Чому саме сом? («Інтересна риба»).

24. Яку тварину сом не з’їсть? (Білого ведмедя).

7. Підсумок уроку.

• Скласти сенкан «Остап Вишня»

Орієнтовні відповіді

• 1. Остап Вишня.
  2. Веселий, життєлюбний.
  3. Смішив, відбув заслання, залишився у серцях.
  4. Треба любити людину більше…
  5. Гуморист.
• 1. Вишня.
  2. Іскрометний, розумний.
  3. Вчиться, працює, шукає.
  4. Дорогу до усмішки прокладає.
  5. Основоположник (українського гумору і сатири).

• Метод «Мікрофон»

• Зверніться до очікуваних вами результатів і скажіть, чи досягли ви їх? Якщо ні, то чому? Відповіді учнів
• Чи заслуговує збірка «Мисливські усмішки» на таку увагу від сучасних підлітків? Чому?
• Чи можна за двома творами визначити, чому збірка отримала назву «Мисливські усмішки»?
• Чи варто прочитати інші усмішки даної збірки?
• Чи знайшлось місце для розглянутих усмішок у вашому серці?

• Рефлексія

«Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого дитинства». (М. Рильський)

- Прокоментуйте ці рядки.

- У чому новаторство Остапа Вишні?

- Продовжіть думку: «Гумор Остапа Вишні вражає…, викликає у мене…, примушує замислитися…»

• Деякі завдання ЗНО.

8. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
9. Домашнє завдання.

У театрі є такий неписаний закон: якщо у першій дії вистави на сцені висить рушниця, то в останній дії обов’язково буде з неї постріл.

У нас роль рушниці виконують ось ці дитячі м’які іграшки, які привертали увагу всіх присутніх упродовж нашого засідання.

Так-от, прийшов час для пострілу: дома кожен із вас спробує написати свою мисливську усмішку. А «жертвою» для полювання обере одну із представлених тварин: жирафа, бегемота, тигра чи вовка. Не забувайте, що пишете в стилі Остапа Вишні. А він їздив на полювання не заради знищення тварин, а для відпочинку на природі. Успіхів усім вам.

 

 

Науковий текст

Сом – осідла риба. Зазвичай, все життя проводить в одній ковбані, якщо тільки надзвичайні обставини не змусять його шукати інше місце. Сом веде самотній спосіб життя, лише деяке скупчення можна спостерігати в зимувальних ковбанях. Перші 2-3 роки молоді соми теж намагаються триматись разом, найчастіше це спостерігається у місцях, багатих на корм. Соми ведут переважно нічний спосіб життя.

Їжа сома дуже різноманітна. Він поїдає молюсків черв’яків, раків, але переважно – рибу. Необережний водоплавний птах чи тваринка також можуть стати його жертвою. Особливо сом полюбляє їсти жаб.

Багато рибалок-сомятників переконують, що сомам дуже подобається запах паленого пір’я, шерсті, войлоку. Як приманка, використовується і жива риба: карась, бички, тарань та ін.

Сом – найбільший прісноводний хижак. Усім відомий цей гігант – мешканець ковбань та засмічених річкових ям, хто за розповідями та книжками, а хто і з власного досвіду знає про великих сомів. А буває ця риба вагою до 300 кг! Такі велетні, вважають учені, як правило, мають вік 80-100 років! Найчастіше ловляться соми лише вагою 10-20 кг. Звичайно ж, рибалки, що спеціалізуються на лові цих дивовижних риб - сомятники, ловлять все ж дуже великі екземпляри - до 100 кг.

 

Художній текст (усмішка)

Сом - риба осiла. Живе сом в якiйсь однiй ковбанi i майже нiколи її не кидає. Дорослий сом. Молодi соменки й соменята - тi меткiшi, вони бродять по всiй рiчцi, на чужi "вулицi" запливають.

Чим живляться соми, що вони їдять? Соми їдять рибу, жаб, каченят, гусят…

Найкраще ловиться сом теплими лiтнiми мiсяцями, вночi.

Ловлять сомiв вудочками, бере вiн i на спiнiнг, а великий - на спецiальнi великi гаки.

Чим наживляти гаки на сома? Черв'яками, живцями, жабами, можна чiпляти шматки м'яса i т. д.

На великих сомiв на гака, як ви мали нагоду пересвiдчитися з нашої розповiдi, найкраще чiпляти гусака або гуску, собаку сетера-гордона або бурого чи гiмалайського ведмедя. На бiлого ведмедя сом не бере, бо бiлий ведмiдь звiр полярний, а сом любить теплi води й не дуже холодних звiрiв.

Як ловити сома?

Дуже просто: наживляйте гачка, сидiть i чекайте. Почне клювати - пiдсiкайте. Пiдсiкши - витягайте. Витягли - зразу ж берiть ножа i розчиняйте сома, бо були випадки, коли в сома в черевi знаходили рiзнi цiкавi речi: копчену ковбасу, вареного рака й пару цiлiсiньких шпротiв. Отже iнодi сом вам принесе не тiльки самого себе, як свiжу й дуже смачну рибу (якщо її засмажити), а ще й неабияку холодну закуску.

Iнтересна риба сом!

За царського режиму, як свiдчать дореволюцiйнi рибалки-письменники, сом важив до 400 кiлограмiв, ковтав собак i ведмедiв. Можливо, що з розвитком рибальства сом важитиме тонну i ковтатиме симентальських бугаїв i невеличкi буксирнi пароплави…

Все можливо, хоч ми особисто, рибалки-письменники, у це не дуже вiримо. Радянському письменниковi не до лиця, - м'яко кажучи, - перебiльшувати.

А сома… сома менi самому доводилося бачити такого завбiльшки, як комбайн! Тiльки трохи довшого.

Це, дорогi нашi читачi, серйозно i без жодного перебiльшення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ДОДАТОК 1

Відгуки про творчість Остапа Вишні та його особистість

Я — не критик, не теоретик і навіть не публіцист. Я — звичайнісінький собі читач. Читав я, звичайно, й твори Остапа Вишні (хто не читав творів Остапа Пишні?). «Усмішки» Остапа Вишні я полюбив. Полюбив їх за те, що вони запаш­ні, за те, що вони ніжні, за те, що вони жорстокі, за те, що вони смішні, за те, що вони часто глибоко трагічні, за те, що вони злободенні... за те, що вони близькі робітничо-селянським масам, за те, що на них виховувалась і виховується наша письменницька молодь... (М. Хвильовий)

 

Сталінський редакторський апарат одержав настанову не просто на, ска­зати б, ідеологічне «виправлення» літературних творів, а на пряме знищення тих, які не вписувалися у задану схему природно, що правовірний український журнал «Нова генерація» тут же заходився виконувати сталінську вказівку, повідомивши, що починає друкувати детальний аналіз творчості низки сучасних українських письменників. Природно також, що розпочався цей «аналіз» нищівним ударом по жанру, найбільш небезпечному для режиму — по сатирі. Почався безсовісною і провокаційною статтею Олексія Полторацького «Що таке Остап Вишня?». Автор бездоганно виконав високе замовлення. І от уже укра­їнська мова «науково» поділяється на «куркульську», якою писав Вишня, та «мову колгоспника і пролетаря». А пише Вишня такою мовою виключно з метою «зробити наклеп на ленінську національну політику». Сам же письменник «без сумніву є постать реакційна, гальмо на потягові культурної революції на Україні», «контрреволюціонер, націоналіст», а разом з письменниками Михайлом Яловим та Олесем Досвітнім вони — «бездарності, шпигуни, для яких література є маскування основного їхнього заняття — шпигунства та шкідництва». Ці вже не науково і, тим паче, бездоказово, але... завдання виконано. (Г. Хоменко, журналіст)

 

Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність. Ніякі найстуденіші вітри тяжких часів не могли остудити в його душі жар любові — невгасимої любові до народу, до Вітчизни, до краси життя й мистецтва. (О. Гончар)

 

Сміливо кажемо: Остап Вишня — найвизначніша зоря, що так барвисто засвітилася на обрії українського... гумористичного неба.

Найвизначніша і найясніша. (О. Ковінька, письменник-гуморист)

 

...Його люблять і заокеанські українці — в Канаді, в Сполучених Штатах Америки. Його чудові гуморески й фейлетони читали й читають десятки тисяч українців, яких... доля закинула за океан... (П. Кравчук (Канада))

 

Творчість Остапа Вишні, здається мені, дуже близька до творчості Гоголя. Так само, як і Гоголь, Остап Вишня поєднує в своїй творчості ліричність з гу­мором, так само любить свій народ і українську природу. (Д. Чавдаров-Челкаш (Болгарія))

 

 

Остап Вишня — серцем промовляю і бачу усміхнене, добре, розумне, ви­промінююче світло обличчя людини, умудреної життям, але молоде, як сама поезія... Чую інтонацію його мови, в якій сонце, гумор, влучність, народна звуч­ність і глибина! Чудова людина! Спасибі тобі, Україно, за такого ангела сатири і гумору.  (С. Смирнов, поет (Росія))

 

Нікого з нас так не любив і не любить український народ, як Вишню.(В. Сосюра)

 

Ви — сміху й гумору до пари, / Ви — укрсатири Головвишня! (Ю. Яновський)

 

Люблю Остапа Вишню. Твори його заражають нас любов'ю до життя. (П. Тичина)