Урок української літератури у 5 класі.Тема. Олександр Олесь.” Ярослав Мудрий” (із кн. «Княжа Україна»). Поезії з книги “Княжа Україна”, їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь п

Про матеріал

Учні познайомляться з ім’ям Олександра Олеся – поета-емігранта, патріота, та його поетичним циклом “Княжа Україна” («Ярослав Мудрий”).Матеріал уроку сприяє розвитку в учнів уяви, пам’яті, уваги та виховує їх громадянську компетентність

Перегляд файлу

Урок української літератури у 5 класі

Тема. Олександр Олесь.” Ярослав Мудрий” (із кн. «Княжа Україна»). Поезії з книги “Княжа Україна”, їх зв’язок із літописами. Поетична оповідь про минуле нашого народу, князів Київської Русі, їхню мудрість, благородство, хоробрість, любов до рідної землі.

Ім’я уроку: Праця, яка подобається, перестає бути працею (В.Шекспір)

Мета: ознайомити учнів з ім’ям Олександра Олеся – поета-емігранта, патріота, та його поетичним циклом “Княжа Україна” («Ярослав Мудрий”); проаналізувати твір “Ярослав Мудрий” як зразок суб’єктивного використання автором сюжету із “Повісті минулих літ” Нестора – літописця. Сприяти розвитку уяви, пам’яті, уваги, виразного читання та осмислення твору. Виховувати цікавість до видатних постатей української історії, прищеплювати інтерес до результатів власної праці.

Цілі:

учні знатимуть: стислі відомості про Олександра Олеся; зміст виучуваних поезій із книжки “Княжа Україна”; особливості виразного читання віршів; зміст заповіту Ярослава Мудрого;

учні вмітимуть: виразно читати поезії Олександра Олеся; визначати теми і засоби поетичної мови творів; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; відповідати на запитання підручника; розповідати про давньоруських князів; висловлювати свої міркування про зміст заповіту Ярослава Мудрого і його актуальність сьогодні.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: запис імені уроку на дошці, слайди - зображення Києва, портрет Ярослава Мудрого.

Методи, прийоми і форми роботи: презентація випереджальних завдань, перегляд слайдів презентації “Віртуальна подорож Києвом”, “Перевтілення”, робота в парах.

Випереджувальні завдання: а) скласти від імені Нестора Літописця або князя Ярослава Мудрого оповідання на тему «Як створювалася перша бібліотека в Київській Русі»; в) підготувати повідомлення «Цікаві факти про життя Ярослава Мудрого».

ХІД УРОКУ

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

1. Визначення емоційної готовності до урока.

Вправа «Яким сьогодні є твоє сонечко?»

(Учні малюють сонечко з відповідним настроєм).

2. Забезпечення мотиваційної готовності учнів до уроку.

(Чарівна формула: «Сонечку, усміхнись!»)

3. Актуалізація суб’єктного досвіду.

Учитель. “Історія – навчителька життя”, - так казали древні. Чого навчили вас твори Нестора – літописця?

Який сюжет і найбільше запам’ятався?
Чим можна пояснити велику цікавість людей до давніх літописів?

Слово вчителя.Час від часу людство звертається до подій давно минулих і шукає у них відповіді на питання, актуальні сьогодні. Так було завжди. Один із талановитих українських поетів першої половини двадцятого століття Олександр Олесь теж зробив спробу поетично осмислити нашу давню історію. Так склалася його доля, що надзвичайно вразливий, він не зміг прийняти події революції та громадянської війни, тому змушений був виїхати на чужину, до Європи. Незважаючи на волю творчості, свободу вибору житла, навчання, чужа земля все ж ніколи не замінила батьківщини. І туга за рідним краєм виливалася у поетичні твори…

Уже наступного по переїзді року Олександр Олесь береться за створення поетичного циклу “Княжа Україна”, у якому подібно до Нестора – літописця закликає сучасників вдуматися в події минулого і використати ці думки для майбутнього нації. О.Олесь захоплено звертається до найбільш значимих українських історичних постатей. Однією з них став князь Ярослав Мудрий.

Що нового і цікавого ви дізналися про цюлегендарну особистість, готуючись до уроку?

4. Презентація випереджальних завдань.

(Учні презентують зібраний матеріал.)

Учитель. Що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

ІІ ЕТАП. ЦІЛЕВИЗНАЧЕННЯ ТА ПЛАНУВАННЯ

1.Ознайомлення учнів із переліком цілей на урок та визначення найбільш значущих для кожного (обговорення в парах).

2. Планування. Представлення учительського плану уроку, доповнення учнівськими пропозиціями.

План уроку

1. Віртуальна подорож давнім Києвом.

2. Господар Києва – Ярослав Мудрий – у поетичному творі Олександра Олеся.

4. Читання та обговорення твору.

5. Рефлексія та домашнє завдання.

ІІІ ЕТАП. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Вправа «Відгадай пам’ятки культури».

Учитель. Тож сьогодні нам не обійтися без мандрів. Давайте перенесемося до давнього Києва. Чи відгадаєте ви, хто і що зображено на слайдах? (демонстрація слайдів: Київ сьогодні, план давнього Києва, зображення князя Ярослава Мудрого, Софія Київська, Золоті Ворота, рукописні книги).

Усе це пов’язано з іменем князя Ярослава. Краса, розум, осяйні куполи церков, благодать…. Та, читаючи твір, ви зрозумієте, що дорога князя до успіху була не такою вже і гладенькою і легкою. А подумавши над прочитаним, ви дасте відповідь на питання:” Що допомогло Ярославу стати неперевершеним господарем рідного краю, невтомним його будівничим?”

Наше прочитання тексту теж буде мати свої складнощі: це і давні слова, і розповідь – натяк на давно минулі події. Тому будемо читати його разом, коментуючи незрозуміле.

2. Попередня словникова робота.

Виразне читання тексту учителем з коментарями.

Учні читають твір.

3. Бесіда за змістом прочитаного.

Що ви відчували, коли читали твір?
Якими новими слайдами на основі прочитаного ви б доповнили раніше переглянутий матеріал? Для цього давайте перевтілимося у наших далеких предків.

4. Вправа «Перевтілення».

Завдання. Розіграйте ситуацію: до Києва приїхали купці із Волині і не впізнають колишнього міста. До розмови долучається і місцевий воєвода який розповідає про військові походи, очолені Ярославом.

Учитель. Отже, у першій частині твору ми зустрічаємося з діячем Ярославом Мудрим, який ціною невтомної праці творить свій власний Київ. Київ багатий, красивий, пишний і привітний, опору для рідної землі. Київ – пристанище розуму, з його церквами та бібліотекою, світоч науки.

Що ж допомогло Ярославу так утвердити свій Київ, зміцнити його? (Праця.)

Ви маєте на увазі працю ремісників та зодчих, хлібодарів та будівельників? (Так, але над ними повинна стояти людина, яка націлила б їх на виконання свого обов’язку, на чесну і совісну роботу на благо батьківщини.)
А чи можна зробити такий подвиг без любові до свого народу? (Ні, одними тільки умовляннями і погрозами далеко не поїдеш. Щоб мати результат, треба любити те, що робиш, і тих, для кого ти це робиш.Тоді це буде творчість, яка приносить задоволення, а плоди роботи – втіху.)

Учитель. Отже, князь Ярослав був натхненним працівником, господарем своєї держави.

5. Робота у парах.

- А ще він встигав бути і люблячим батьком у родині. На одній із фресок Софії Київської збереглося зображення його дочок (див. с 173 підручника).

Обговорення запитань у парах. Презентація думок

Як ви гадаєте, чому дівчата зображені саме із свічками в руках? (Зображення алегоричне. Свічки є символом миру, світла і просвіти, яку несли вони до Європи, ставши дружинами європейських монархів).

У влаштуванні цих династичних шлюбів Ярослав Мудрий виявив палке бажання оберегти Київ і Русь від нападників з Європи.

Перед смертю Ярослав покликав до себя дітей і промовив їм слово – повчання. - Про що ж він міг говорити у смертний час? Як розділити майно? Де захований скарб родини? (Думки підтвердіть текстом твору)
То що правитель перед смертю заповідає своїм нащадкам? Який скарб – матеріальний чи духовний? (Він заповідає духовний скарб любові, пошани одне до одного, уміння йти до спільної мети, не розгубити створеного батьками).
Як ви зрозуміли останню строфу твору? Чому вона звучить таким контрастом до попередніх? (Тому що сини Ярославові билися між собою за київський престол, і з тієї пам’ятної боротьби почалося роздрібнення київських земель, а згодом і захоплення їх по черзі зовнішніми ворогами).

Учитель. Подумайте, що для держави краще: мир чи постійні суперечки за владу? Як потрібно розбудовувати державу? Що для цього необхідно мати у серці? Які висновки можемо для себя зробити, прочитавши твір Олександра Олеся? Чи можна адресувати звертання князя Ярослава Мудрого нинішнім українцям?

ІV. РЕФЛЕКСИВНО – ОЦІНЮВАЛЬНИЙ ЕТАП