Урок української літератури у 8 власі на тему " Леся Українка. «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві та суть людського щастя ".

Тема. Леся Українка. «Давня казка». Проблеми і мотиви: роль митця в суспільстві та суть людського щастя

Мета уроку:

 Дидактична:

• з’ясувати основні мотиви, що звучать у творі;
•  показати учням розуміння Лесею Українкою ролі митця в суспільстві, служіння музі й народові;
• розкрити високі моральні риси народного співця.

Розвивальна:

• розвивати асоціативне мислення, вміння висловлювати свою думку;
• розвивати акторські здібності учнів;
• розвивати навички роботи із літературним матеріалом;
•  роботи співпраці у групі;
• розвивати пам’ять, увагу, зв’язне мовлення.

 

Виховна:

• опираючись на аргументи: виховувати чесність, незламність; сприяти формуванню ідеалів справедливості.

Методична:

• удосконалити методику застосування інтерактивних методів на заняттях з української літератури.

Тип уроку: комбінований

 

Форми та методи проведення уроку: розповідь вчителя, повідомлення учнів, інсценізація, бесіда, робота в групах, метод «Мозковий штурм», «Гронування», «Дослідження»

 

Епіграф.

Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани,

Щоб собі на вільні руки

Золоті надіть кайдани!

                                           Леся Українка

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання
       -З якої родини Леся Українка?
              ( з родини волелюбних  прогресивних, революційно настроєних людей).
       -З ким у дитинстві товаришувала Леся Українка?
               ( малі Косачі дружили з дітьми із бідняцьких родин, адже батьки хотіли, щоб вони навчилися шанувати свій народ).
        -Світ поділяється на добро і зло. Одні письменнкики, такі як Іван Франко, Тарас Шевченко захищали інтереси простої людини, а письменники реакційного напрямку вірили і закликали до протилежного:
             - мистецтво повинно існувати для розваги( тобто мистецтво для мистецтва) ;
             - історію вершать царі, королі, володарі трудящих;
             -  гнобительський лад непорушний.
Учитель:
    Оце тлумачення ми на уроці або доведемо або спростуємо.
2. Інноваційний прийом «Чарівна скринька»

Пригадайте літературні казки, які ви читали

І. Франко «Фарбований лис», В.Симоненко «Цар Плаксій і Лоскотон», В.Королів-Старий «Хуха-Моховинка»

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності учнів 
Коментування епіграфа до уроку

 

      ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

Отже, темою нашого уроку

«Леся Українка “Давня казка”. Ідея вільної творчості, вільнолюбства людини. Проблеми й мотиви поеми»

Метою уроку є:

- засвоїти зміст твору; уміти грамотно і послідовно висловлювати власну думку;

- набувати умінь роботи з художнім текстом; досліджувати проблеми і мотиви, порушені в поемі; вчитися виразного читання.

 

       ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Дослідницька робота

Учитель:

Ми  на попередньому уроці створили 3 групи.

 

У  кожної із груп було окреме завдання, так і спільне:  прочитати зміст. Маю надію, що серед нас нема таких, хто б не причитав.

Надаємо слово представникам першої групи, завданням якої було з′ясувати

 історію створення поеми “Давня казка”, дослідити елементи казки у поемі, визначити композицію твору

• Виступ першої групи

        Давню казку Леся Українка написала в 1893 році. На ту пору вона вже була зрілим поетом. Саме з листування між Лесею та її братом Михайлом ми дізналися про те, що Леся Українка читала завершену вже поему на засіданні гуртка “Плеяда” з певним тріумфом

        Твір вперше був опублікований у Львівському журналі “Життє і слово” за 1896 рік. Саме тут друкував свою статтю Іван Франко, у якій він наголошував, що українська інтелегенція дуже далека від народу і що деякі українці не працюють для добра народу. А також Іван Франко зазначив, що “Давня казка”- одна з найкращих і найхарактерніших ознак   нашої нової  літератури. Дослівно І. Франко писав так: “Кругом лунає, штука для штуки” (тобто, мистемистецтво для мистецтва, тобто, мистецтво потрібне тільки для розваги), аж чутно якось із уст поета чути такі тверді та здорові погляди на задачу і вагу поезії, які висказує тут наша авторка. Для пригноблених вона- гарячий поклик до бою за волю і людські права, а для кривдників- грізний месник.

            А ще Іван Франко звернув увагу на одну найхарактернішу  рису твору.

                    Дослівні слова Івана Франка:

“І ще одна характерна риса поеми- її гумор. У Лесі Українки дотепер ми не зауважували гумору. Поема “Давня казка” вся, від початку до кінця, держана (тобто витримана) в легкім, гумористичнім тоні.”

Учитель:

-Отже, Іван Франко зосередив увагу на питанні, яка роль відводиться поету в суспільному житті.

-Чи повинен він бути трибуном?

-Яке його місце в суспільстві?

- Яку значимість має його творчість?

• Робота над змістом

- Скільки розділів має поема?

                  -Складається з чотирьох розділів. Експозиція: ознайомлення із творчістю поета.Зав′язка: зустріч поета з Бертольдо. Кульмінація:конфлікт між Бертольдо й поетом. Розв′язка:довічне ув′язнення поета, його смерть.

- Назвати героїв твору

                  -поет і граф Бертольдо.

-  Про що поетеса говорить на початку твору?

                  -поема починається коротким вступом, у якому Леся Українка звертаючить до  читачів говорить, що вона розповість давню казку.
-  А насправді?

- поема пов'язана з реальним життям того часу, коли жила поетеса.

• 
      Питання до дослідників першої групи

- Що у творі нагадує вам про казковість, які елементи казки?

             Дослідники:

-від казки- зачин твору (зачитати)  ;

-події відбуваються в давноминулі часи, у якійсь невідомій країні.

Учні зачитують цитати з тексту.

 Може б, хто послухав казки?

    Ось послухайте панове!

 

 

   Тож коли хто з вас цікавий,
    Сядь і слухай давню казку,

    А мені, коли не лаврів,

    То хоч бубликів дай в'язку.

 

   Десь, колись, в якійсь країні,

   Де захочете, там буде,

   Бо у казці, та ще в віршах

   Все можливо, добрі люди.

Відповіді учнів:

-поет у творі зустрічався три рази з лицарем Бертольдом, що характерне число три для казок;

-три дороги розійшлися вліво, вправо і прямо, коли Бертольдо їхав на війну;

-троє лицарів було: Бертольдо, Карлос, Гвідо;

-три рази Бертольдо обіцявся нагородити, віддячити поетові за його пісні:

                            перший       -     під час зустрічі у діброві,

                            другий         -     після складеної пісні Ізідорі,

                            третій           -    після війни.

Учитель:

Отже, дослідники довели, що у творі є ознаки казки, але, звичайно, це розповідь про реальні події, характерні часові поетеси.

 

2.Обговорення змісту прочитаної поеми «Давня казка».

• «Мозковий штурм»

- Чи сподобався вам твір? Чим саме?

- Над чим змушує замислитися кожного з вас твір?

- Назвіть центральних персонажів поеми. (Народний поет і граф Бертольдо.)

 

• Інсценізація першої зустрічі поета й Бертольда.

 

— Як розв′язався конфлікт між поетом і графом?(Поет виступає як натхненник народного повстання; в афористичній формі підноситься думка про найвище, найголовніше призначення поезії.)

• Метод « Дослідження»

- Діти, вдома ви працювали в групах, досліджували та характеризували героїв поеми «Давня казка» поета та Бертольда. Тож зараз ми дізнаємося, які відомості вдалося зібрати нашим  групам.

 Я запрошую до слова капітана  дослідницької групи поета. Шановний капітане, підведіть, будь ласка підсумок своєї роботи.

 

Група поета. Виступ учня

 

      Цитатна характеристика.

      Додатковий матеріал.(Випереджувальне завдання)

Упродовж всього твору Леся Українка показує поета у тісному зв'язку з жит­тям і боротьбою свого народу. У своїх піснях поет відображує думки і погляди трудящих мас, і тому його пісні «розходяться по світу стоголосою луною».

            Поет любить народ і віддає йому свій великий талант. Живучи серед на­    

       роду, він ніколи не буває самотній. До нього в убогу хату раз у раз   

       приходила молодь слухати пісні. Зв'язок з народом надавав поетові сили і 

       натхнення для творчості.

 Своєю відданою працею для трудящих він заслужив у них велику повагу і довір'я. Народ уважає його своїм ватажком і під його проводом іде на повстання проти панів:

                                         Нас таки чимале військо,

Маєм свого отамана,

Він у нас одважний лицар...

Леся Українка показує поета як людину волелюбну і сміливу. Він гордо і незалежно поводить себе з паном, не схиляється перед його владою і силою, відмовляється від багатства і слави, які пропонує йому Бертольдо:

Не поет, хто забуває

 Про страшні народні рани,

 Щоб собі на вільні руки

  Золоті надіть кайдани!

Він не скоряється й тоді, коли граф загрожує йому в'язницею. Леся Українка перша в тодішній літературі змалювала образ поета-співця соціальної війни між класами, а не народами.

В образі народного поета-громадянина Леся Українка висловила думку, що поезія повинна служити трудовому народові, допомагати йому у повсяк­денному житті в боротьбі проти визискувачів.

Інформаційне ґроно до характеристики образу поета.

Тож, давайте закріпимо, читаючи ланцюжком риси характеру поета, який цей герой.

 (Учні ланцюжком зачитують риси характеру поета)

 

 

Слово вчителя. У поета була пісня і дзвінкою, і гучною, бо розходилась по світу стоголосою луною… Більшість його пісень були сумними, бо боліла душа за народ…

Ми дізналися все про поета, підвели підсумки, а тепер послухаємо групу Бертольдо. Запрошуємо капітана цієї групи.

 

    Цитатна характеристика.

Додатковий матеріал. Випереджувальне завдання)

 

В образі графа Бертольдо Леся Українка показала ті ворожі народові сили, проти яких борються трудящі.

Граф Бертольдо зображений жорстоким експлуататором, пихатим і гоно­ровитим паном, вірним слугою короля і ворогом трудящих. Нікчемний граф все своє життя проводить в бенкетах та розвагах. Він має величезні багатства, придбані тяжкою працею селян, награбовані на війні, але його це не задо­вольняє. Бертольдо встановлює нові податки, мита на панщину.

Жорстокість, бундючність і грубість пана виявляється у його вчинках і словах словах. Вперше зустрівши поета в лісі, він грубо наказує йому зійти з дороги:

                                     Бачте,- крикнув,- що за птиця!

                                      Чи не встав би ти, небоже?

 

Коли поет глузливо відмовився від милостині пана, той, знову спалах­нувши, «крикнув згорда»: «Годі жартів! Бо задам тобі я гарту!».

Переляканий революційними піснями, в яких поет закликає «пробити пану груди», Бертольдо наказує:

Гей, ловіть співців, в'яжіте!

У тюрму його, в кайдани!

Непокірному поетові Бертольдо загрожує:

...в тюрму його закину,

Там він, клятий, і загине!

 

Поряд з погрозами, якими пан хоче примусити поета замовкнути, він вдається до підкупу і лицемірства»

Такою мовою Леся Українка характеризує Бертольда як жорстокого дес­пота й експлуататора.

      Лицар Бертольдо

Інформаційне ґроно до характеристики (учні читають ланцюжком)

 

Учитель.  Молодці, діти,  ви добре попрацювали і отримуєте дипломи  юних дослідників!

3. Робота з підручником.

 Ми охарактеризували героїв поеми та визначили їх місце в суспільстві, а тепер працюючи з підручником ще раз пригадаємо зміст поеми.

Виразне читання учнями уривків з поеми.

Завдання:

-  Знайдіть і прочитайте в тексті рядки, в яких описується перший візит – прохання  Бертольдо до поета.

-  Знайдіть у тексті і зачитайте відповідь поета на запрошення Бертольдо стати «придворним співцем» та прокоментуйте її.

(Не поет, хто забуває

Про страшні народні рани...

Відповідь поета графові була свого роду естетичною декларацією, але кожне слово було і ділом героя поеми.)

 Словникова робота (Декларація –   це  документ, офіційна заява,

яка проголошує основні принципи внутрішньої та зовнішньої політики

 

     — Назвіть «діла» героя поеми.

(Був з народом і в радощах, і в біді; складає пісні, що закликають повстати проти гнобителів-панів; гордо відкидає запрошення Бертольдо; його думки вільні; він непохитний у своїх поглядах і віддає життя, обстоюючи їх).

— Знайдіть і зачитайте в тексті епізод, в якому йдеться про боротьбу наступних поколінь і її завершення.

 

-Чому тремтить граф Бертольдо, почувши з уст народних співців складену поетом сатиричну пісню?

(Пісня висміює панські вигадки про «вищість породи», «блакитну кров», «білу кість дворянства»).

 

V. Закріплення вивченого.

— Дайте відповідь на запитання: «Чим повчальна «Давня казка» для поетів усіх епох?»

— Прочитайте, яку думку стверджує Леся Українка в поемі «Давня казка».

 

(Ніякий гніт, ніяке насильство не може придушити прагнення народу до волі)

- Які проблеми порушені у поемі «Давня казка»?

(   - роль поета і поезії у житті суспільства;  

- проблема людського щастя;

-служіння музі й народові;
-засудження війн заради збагачення; любов до народу)

 

VI. Підбиття підсумків.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-Я дізнався (дізналася)…

-Я запам′ятав (запам′ятала)…

-Я відчув (відчула)…

-Я вдячний (вдячна)…

 

Всі ви, діти, молодці,

Гарно працювали!

І сьогодні за урок отримуєте бали

(Оцінювання)

VІ I. Домашнє завдання.

Запишіть завдання додому.

     1. Підібрати 6 питань тестового характеру за  творчістю Лесі Українки.

2. Випереджувальні завдання:

група1 (біографи)  - підготувати біографію українського поета В. Сосюри;

група 2 (теоретики) – дібрати вислови про любов до Батьківщини та патріотизм.

 

       2. Виписати цитати до образів поета і графа.