Урок української літератури в 10 класі на тему М.Коцюбинський . «Тіні забутих предків». Світ людини у зв’язку зі світом природи . Образи та символи в повісті.

 

Брусницький ЗЗСО І-ІІІст. ім І.Миколайчука

 

 

Відкритий урок в 10 класі

 

М.Коцюбинський . «Тіні забутих предків».

Світ людини у зв’язку зі світом природи . Образи та символи в повісті.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель :

Лакуста Н.В.

 

Тема. М.Коцюбинський . «Тіні забутих предків».Світ людини у зв’язку зі світом природи . Образи та символи в повісті.

Мета: розкрити образи твору, опрацювати його фольклорні особливості, поглибити уявлення про Гуцульщину, її неповторний колорит і чарівність;

розвивати творче мислення учнів, удосконалювати вміння аналізувати художній твір; розвивати уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;

учні мусять навчитись робити компаративний аналіз творів української та зарубіжної літератури;

формувати духовний світ учнів, сприяти усвідомленню багатозначності світу і людини, виховувати повагу до звичаїв та вірувань інших народів, високу людську гідність, любов до художнього слова, до всього прекрасного.

Тип уроку: урок закріплення знань, умінь і навичок.
Обладнання:  портрет, виставка творів,  картки самооцінювання, магнітна дошка, ілюстрації до твору, уривки з кінофільму, презентація.
Міжпредметні зв’язки : зарубіжна література, музика, мистецтво.

            Епіграф уроку                                                                   Весь світ був як казка,

повна чудес, таємнича,

цікава й страшна.

М.Коцюбинський

 

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Урок починається звуком трембіти

Слово вчителя.

Це – голоси Карпат, що підпирають небо не вершинами, а своїм духом, піснями, самобутньою красою. Видзвонюють гірські потоки, гори вмиваються голубими небесами, і тумани, як сиві казкові діди, блукають полонинами. Хто хоч раз побуває в Карпатах, в мальовничому гуцульському краю, той назавжди зачарується його незвичною красою. Цей край вабив до себе багатьох українських митців, вражав предковічною загадковістю й таємничістю, надихав на творчість.

Як тут чудово!.. В яр глибокий

Падуть дзвінкі , скляні потоки,

Як кришталеві сльози гір,

Їх вічні невгамовні тони,

Немов жалі, немов прокльони,

Летять каскадами в простір.

                 Б.Лепкий

Про цей чудовий Карпатський край, його звичаї, традиції писав і відомий український письменник М. Коцюбинський у творі, який ми з вами вивчили «Тіні забутих предків». Він закохався у Гуцульщину , коли вперше приїхав у Карпати.

  «Коли б ви знали, яка велична тут природа, яке первісне життя!  Гуцули – оригінальний народ… Скільки тут красивих казок – переказів, повір`їв, символів. Збираю   матеріали,  переживаю   природу,  дивлюсь,  слухаю,  вчусь…» - писав письменник в одному з листів.
       А ще, пишучи твір «Тіні забутих предків», М.Коцюбинський зізнався: «Коли б я хоч трохи переніс на папір колорит   Гуцульщини і запах Карпат, то й з того був би задоволений»

ІІІ. Цілевизначення і планування уроку.
 

Учитель. На  сьогоднішньому  уроці  ми узагальнимо вивчене  про твір «Тіні забутих предків», ще раз поринемо у загадковий світ природи з її міфічними істотами, доторкнемося до найсвятішого – звичаїв, традицій  гуцулів. 
Я спонукаю вас бути на сьогоднішньому уроці  уважними, спостережливими та активними. Тоді  у  кінці  уроку  зможете набрати максимальну  кількість  балів.

 

IV. Оголошення теми і мети уроку. 
 

Учитель. Учні,запишіть у зошити сьогоднішню дату, класну роботу та тему уроку.  Запишіть епіграф до уроку:                    

 

Епіграфом до нашого уроку є слова М.Коцюбинського «Весь світ був як казка,

повна чудес, таємнича, цікава й страшна»

Розпочнемо урок з колективної роботи. Заповнимо паспорт твору «Тіні забутих предків» за поданою таблицею.

(На мультимедійній дошці з`являється таблиця)
 

1.    Автор,назва твору: ( М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»)
2.    Рік написання : ( 1911)
3.    Жанр:   (психологічна повість) 
4.Головні герої: ( Іван Палійчук, Марічка Гутенюк,Палагна )
5. Тема:  (зображення життя, звичаїв гуцулів, зв`язок людини з природою)
6. Ідея: (автор возвеличує чистоту людських взаємин, почуттів, гармонію людини з природою)
7. Проблематика: (суть любові і щастя; вірність і зрада; боротьба добра і      зла;  гармонія людини й природи; краса і потворність в людині; християнство і язичництво) 
8. Композиція: (єдина сюжетна лінія – життя Івана Палійчука).

 

Перевіримо правильність і ставимо у картки оцінювання плюсики.

 

Заповнивши паспорт твору,проведемо

 «Експрес-опитування» щодо змісту повісті.
 

1.      Як в літературі називають М.Коцюбинського літературознавці? 
                                                    ( Сонцепоклонником) 
   2.  Назвіть режисера кінофільму «Тіні забутих предків» (С.Параджанов)       
   3.     На чому вмів грати Іван? (На флоярі)
   4.     Де був Іван, коли Марічка померла? (У полонині,випасав овець)
   5.   Чому Іван одружився на Палагні? (Бо потрібно було жити далі,працювати, господарювати)  
   6. Як помер Іван? (Пішов у ліс, впав у провалля і невдовзі помер).

7. Відвідання якого населеного пункту в 1910 році надихнуло М.Коцюбинського написати твір «Повість забутих предків»?(Криворівня)

8.Які ворогуючі сім'ї представлені в повісті?(Палійчуки і Гутенюки)

9.Кому з персонажів належить дана характеристика: «здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю»?(Палагна)

10.Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть?(Трембіта)

6.Хто це: «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі».(Іван)

11.Жанр пісень, які складала і співала Марічка? (Коломийки)

12.Чим під час знайомства з Іванком у відповідь на спричинене зло поділилася Марічка?(цукерок)

13.Хто такий мольфар Юра?(чарівник)

14.Про який куточок України йдеться у повісті?(Гуцульщину)

15.Що стало на заваді коханню Марічки та Івана?(родова ворожнеча)

 

2. Перевірка індивідуальних домашніх завдань

 

Бібліографічні знахідки ( 2 заздалегідь підготовлені учні )

1) Як працював Коцюбинський над назвою повісті?

Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше , що йому хотілося підкреслити в назві - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний , світом.

« Тіні минулого», «Голос віків» «Відгомін передвіку» «Подих віків» «Голоси передвічні» «Спадок віків». «Дар предків забутих», «Голос забутих предків» «Слідами предків» , «Сила забутих предків» . І нарешті, остаточного зупиняється на назві «Тіні забутих предків» , що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків. Предки забуті, але їхні болі й радощі , шукання тінями живуть і зараз повторюються, і зараз живуть у нас.

 

2) Гуцульщина - мальовничий і багатий край

а) Географічне положення.

Гуцульщина охоплює південні гірські райони Івано-Франківської області (Верховинський район , південну частину Косівського, Надвірнянського і Коломийського районів) південно -західну частину Чернівецької (Путильський і Вижницький райони) південно-східну частину (Рахівський район) Закарпатської області.Територія Гуцульщини становить 9204 км², налічує6 міст, 13містечок, 243села. Село Криворівня –одне з найстаріших сіл на Гуцульщині.

б) Походження назв «гуцул» , «Гуцульщина»

Гіпотези і твердження дослідників про походження назв «гуцул» «Гуцульщина» з Х-ХІІ ст . не мають переконливих історичних доказів . Уважний огляд актового матеріалу XV-XVII ст. дає підставу вважати, що назва «гуцул», як і «Гуцульщина» , ще тоді не існувала , хоч основний процес заселення краю припадав на той період.

Найбільш вірогідно те, що назва «Гуцульщина», як назва історико-етнографічної області, походить від прізвища Гуцуляк , яке невідомо коли і за яких обставин виникло. В письмових джерелах назва «гуцул» з'явилася на початку XIX ст. -з 1816 року.

Оцінювання учнів

3.Опрацювання навчального матеріалу

Слово вчителя

Гуцульщина - гордість Прикарпаття.Гуцульщина . Одне слово, а як багато в ньому героїчного, легендарного, історичного. У гуцулів було своє уявлення про створення світу. Вони  хоч  і  були  християнами ,  проте християнські свята тісно перепліталися з язичницькими звичаями. Живучи між старих смерек, гірських потічків, Іван відчував природу, як живу, чув її звуки. Так навчився грати на  флоярі.    Гуцул-дитя природи. Природа входить в його душу чарівними звуками.
Отож, поговоримо про природу.

 

2.Природа в повісті (звучить мелодія Скорика)

(Слайди із картинами природи)

З нотатника й начерків М.Коцюбинського до твору видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа. Його вражають «гори, які вікують у такій тиші, що чують навіть дихання худоби». Коли пливуть хмари, їх «лице» видається письменникові рухливим. «Зажурені гори вкрила сумна смерека», « Кучерявий Черемош сердито поблискував сивиною і світивсь попід скелі недобрим зеленим вогнем», « В тихих місцях Черемош, як сивий віл, а там, де йому твердо лежати, він скаче скажено з каменя на камінь»

Уся  природа ОДУХОТВОРЕНА.

Бесіда

------Знайдіть описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші.

------Які функції виконують пейзажі?

( Це не просто фон чи своєрідний контраст до подій. Ці краєвиди ми бачимо очима Марічки, Івана, Палагни, Миколи.

Світ природи й людини не йдуть паралельно- вони єдине ціле)

(Слайд )

Поетична самобутність Гуцульщини – не лише в екзотичних пейзажах, а й в уяві і серці гуцулів. Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня… Іноді природа оживає в людській уяві дивними образами- і тоді з’являються різні видіння, духи, творяться легенди й казки.  

                                                                                Н.Горик

Своєрідною і неповторною є і мова повісті

3.Словникова робота

Чугайстир- добрий лісовий дух

Щезник- злий дух, лісовик

Арідник- злий дух, нечистий

Мольфар- чаклун

Спузар- казкар

Легінь- парубок

Флояра- різновид сопілки

Маржинка- худоба

Полонина- значна ділянка без лісу в Карпатах для пасовища, сінокосу

Крисаня- капелюх 

Черес- широкий шкіряний пояс.

 

4.Музика Карпат. Презентація міні-проекту.

Гуцули жили багатим духовним життям. Природа й кохання сприяли розквіту і розвитку кращих сторін людської душі, яка не тільки може чути мелодію гір, лісів, струмків і водограїв, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула, частіше неспокійне, супроводжує коломийка — один із найпоширеніших уснопоетичних жанрів на Гуцульщині.

Прослуховування коломийки «Ой заграй ми музиченько»

Коломийки — це художні словесні мініатюри, малий жанр української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю, багатством змісту й широким діапазоном реалістичного відтворення дійсності. Найпоширенішими є коломийки, в яких висловлені внутрішні почуття людини. Цикл коломийок про кохання являє собою зворушливу поему, наповнену глибоким ліризмом. Тому звернувся до коломийок і Михайло Коцюбинський у своїй повісті, використавши їх в основному для розкриття теми поетичного кохання Івана з Марічкою,— головних героїв твору

Прослуховування коломийки «Іванко та Марічка»

У кожній коломийці є зіставлення пейзажного малюнка з власним переживанням, що є однією з характерних ознак цього жанру і належить до найдавніших поетичних прийомів, народжених тим древнім станом людського світосприймання, коли людина не віддаляла себе від довкілля.

Оцінювання презентації

5.Символи у творі

--Які символи крім образу природи привертають нашу увагу?

Учні

 Імена головних героїв притаманні фольклорним творам. Вони є досить поширеними в Україні. Крім того, ім'я Марія традиційно є втіленням чистої жіночності, і саме її реалізує в повісті дівчина Марічка. 

У повісті використовується кілька традиційно притаманних українському фольклору символів-міфологем. Зокрема, міфологема води, яка в різних варіаціях зустрічається в творі більше ста разів. З одного боку, вона — животворне начало, джерело життя, з другого — ріка смерті, яка забирає Марічку; також вода є місцем проживання багатьох нечистих істот.

Вода відіграє в повісті важливу роль: вона з'єднує і роз'єднує закоханих. Важливу роль відіграє вода й у своєрідному сакралізованому акті омовення — омивання ран для очищення від скверни. 

Ще одним традиційно важливим фольклорним символом є земля — середній рівень буття, місце проходження життя людини. Ця земля може бути зеленою і квітучою або страшною, мертвою, сухою. І такий її стан відтіняє стан героя повісті. 

Учитель

Як і в будь-якому фольклорному творі, у повісті М. Коцюбинського немає точних вказівок на час, хіба що кілька дрібних деталей натякають читачеві, що дія відбувається на початку XX століття. Загалом трагедія, описана в повісті, могла б статися у різні часи, вона вічна, як вічний сюжет, у якому закохані поєдналися всупереч волі ворогуючих родів, у якому смерть роз'єднала їх і потім знову поєднала. 
 

6. Компаративний аналіз творів

 (Звучить музика Мірослава Скорика із кінофільму «Тіні забутих предків»)

В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» , М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Спільне і відмінне в сюжетах творів. (робота в малих групах: 1- шукає спільне у творах, 2- відмінне)

Спільні риси

- ворогуючі родини;

-    у ворогуючих родин є діти, які кохають одне одного;

- головні герої гинуть;

-    обидва твори - гімн коханню.

 

Відмінні риси

смерть героїв різна;

різні мотиви і причини смерті

особливість змалювання таємничого казкового світу

Шекспір змальовує переборну силу кохання , а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи , в таїнстві морської душі.

-Що ж  ми з’ясували?

 Найголовніше, що об’єднує ці твори- це непідробне кохання, яке ,на  жаль, закінчується трагічно.

 «Кохання перебільшує. В цьому його сила - і його слабкість, джерело його ілюзій і розчарувань»,- так  говорив Реньє.

 

 

     Учитель. Трагічно  завершується  життя  Івана. М.Коцюбинський  детально  описує  гуцульський  похоронний  обряд. Письменника   давно  цікавила  вічна  загадка  смерті.  Він  порівнював життя  людини  з  агавою (показити  учням  цю  рослину), яка, зацвівши, помирає, щоб  знову  народитися.

Вічна мандрівка душі - це ще одне вірування гуцулів. Ми підсвідомо відчуваємо присутність поряд із собою душ далеких предків, частиною яких є самі. Це пояснює назву повісті – «Тіні забутих предків».
 

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав : «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник». Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.  Кіноверсія повісті здобула світове визнання.Фільм отримав 39 міжнародних нагород. 28 призів на кінофестивалях (із них 24 – гран – прі у 21 країні). Сергію Параджанову надсилали свої вітання найвидатніші кінорежисери світу: Федеріко Феліні, Мікеланджело Антоніоні, Акіра Курасова, а польський режисер Анджей Вайда став перед ним на коліна і поцілував руку, дякуючи за такий шедевр.

 

Перегляд відеоролика Квітки Цісик «Я піду в далекі гори»

 

  Завершуємо  наш урок такими словами «З’явився на світ – отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя – у самому акті життя, в його індивідуальній неповторності».

 

Доречними будуть  слова Матері Терези:

• Життя – це шанс. Скористайся ним.
• Життя – це краса. Милуйся нею.
• Життя – це мрія. Здійсни її.
• Живіть кожен своїм життям, але пам`ятайте, що вас об`єднує те, що всі ви –українці. Зберігайте та примножуйте звичаї рідного краю, нашої держави.

 

 

VII. Домашнє завдання.

Написати есе в імпресіоністському стилі на одну з тем: «Спогад», «Сон», «Зустріч».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання для учнів

1.    Автор,назва твору: 
2.    Рік написання :
3.    Жанр:  
4.Головні герої:
5. Тема: 
6. Ідея:

7. Проблематика:
8. Композиція:

«Експрес-опитування» щодо змісту повісті.
1.  Як в літературі називають М.Коцюбинського літературознавці?  

 2.  Назвіть режисера кінофільму «Тіні забутих предків»
3.     На чому вмів грати Іван?

 4.     Де був Іван, коли Марічка померла?
5.   Чому Іван одружився на Палагні?

6. Як помер Іван?

7. Відвідання якого населеного пункту в 1910 році надихнуло М.Коцюбинського написати твір «Повість забутих предків»?

8.Які ворогуючі сім'ї представлені в повісті?

9.Кому з персонажів належить дана характеристика: «здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю»?

10.Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть?

6.Хто це: «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі».

11.Жанр пісень, які складала і співала Марічка?

12.Чим під час знайомства з Іванком у відповідь на спричинене зло поділилася Марічка?

13.Хто такий мольфар Юра?

14.Про який куточок України йдеться у повісті?

 15.Що стало на заваді коханню Марічки та Івана?

 

• Знайдіть описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші.

 

5.Символи у творі

--Які символи крім образу природи привертають нашу увагу?

 

3.Словникова робота

Чугайстир-

Щезник-

Арідник-

Мольфар-

Спузар-

Легінь-

Флояра-

Маржинка-

Полонина-

Крисаня-  

Черес-

 

В.Шекспір «Ромео і Джульєтта» , М.Коцюбинський «Тіні забутих предків»

Спільне і відмінне в сюжетах творів. (робота в малих групах: 1- шукає спільне у творах, 2- відмінне)

 

2. Перевірка індивідуальних домашніх завдань

 

Бібліографічні знахідки ( 2 заздалегідь підготовлені учні )

1) Як працював Коцюбинський над назвою повісті?

Назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає тринадцять варіантів її. Найважливіше , що йому хотілося підкреслити в назві - це таємничість і казковість, показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм, не схожим на звичайний , світом.

« Тіні минулого», «Голос віків» «Відгомін передвіку» «Подих віків» «Голоси передвічні» «Спадок віків». «Дар предків забутих», «Голос забутих предків» «Слідами предків» , «Сила забутих предків» . І нарешті, остаточного зупиняється на назві «Тіні забутих предків» , що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків. Предки забуті, але їхні болі й радощі , шукання тінями живуть і зараз повторюються, і зараз живуть у нас.

 

2) Гуцульщина - мальовничий і багатий край

а) Географічне положення.

Гуцульщина охоплює південні гірські райони Івано-Франківської області (Верховинський район , південну частину Косівського, Надвірнянського і Коломийського районів) південно -західну частину Чернівецької (Путильський і Вижницький райони) південно-східну частину (Рахівський район) Закарпатської області.Територія Гуцульщини становить 9204 км², налічує6 міст, 13містечок, 243села. Село Криворівня –одне з найстаріших сіл на Гуцульщині.

б) Походження назв «гуцул» , «Гуцульщина»

Гіпотези і твердження дослідників про походження назв «гуцул» «Гуцульщина» з Х-ХІІ ст . не мають переконливих історичних доказів . Уважний огляд актового матеріалу XV-XVII ст. дає підставу вважати, що назва «гуцул», як і «Гуцульщина» , ще тоді не існувала , хоч основний процес заселення краю припадав на той період.

Найбільш вірогідно те, що назва «Гуцульщина», як назва історико-етнографічної області, походить від прізвища Гуцуляк , яке невідомо коли і за яких обставин виникло. В письмових джерелах назва «гуцул» з'явилася на початку XIX ст. -з 1816 року.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.Музика Карпат. Презентація міні-проекту.

Гуцули жили багатим духовним життям. Природа й кохання сприяли розквіту і розвитку кращих сторін людської душі, яка не тільки може чути мелодію гір, лісів, струмків і водограїв, а й здатна творити свою музику. Ось чому все життя гуцула, частіше неспокійне, супроводжує коломийка — один із найпоширеніших уснопоетичних жанрів на Гуцульщині.

Прослуховування коломийки «Ой заграй ми музиченько»

Коломийки — це художні словесні мініатюри, малий жанр української народної пісні. Вони відзначаються незвичайною гнучкістю, багатством змісту й широким діапазоном реалістичного відтворення дійсності. Найпоширенішими є коломийки, в яких висловлені внутрішні почуття людини. Цикл коломийок про кохання являє собою зворушливу поему, наповнену глибоким ліризмом. Тому звернувся до коломийок і Михайло Коцюбинський у своїй повісті, використавши їх в основному для розкриття теми поетичного кохання Івана з Марічкою,— головних героїв твору

Прослуховування коломийки «Іванко та Марічка»

У кожній коломийці є зіставлення пейзажного малюнка з власним переживанням, що є однією з характерних ознак цього жанру і належить до найдавніших поетичних прийомів, народжених тим древнім станом людського світосприймання, коли людина не віддаляла себе від довкілля.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Порівняння образів Марічки та Палагни

                                        Марічка                                              Палагна

Овіяна високою поезією;                           втілення буденності;

складала коломийки;                               дбайлива, працьовита жінка;

здатна до високих поривань,на               знає, як вести домашнє                                                                                                                                                                                                                                                                                   

сильне почуття; господарство;

                                                                    ідеал– спокійне,  сите життя.                                                                                         

не приваблює ні багатство, ні

влада.

 

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав : «Гуцульщині «Тінями забутих предків» Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник». Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.  Кіноверсія повісті здобула світове визнання.Фільм отримав 39 міжнародних нагород. 28 призів на кінофестивалях (із них 24 – гран – прі у 21 країні). Сергію Параджанову надсилали свої вітання найвидатніші кінорежисери світу: Федеріко Феліні, Мікеланджело Антоніоні, Акіра Курасова, а польський режисер Анджей Вайда став перед ним на коліна і поцілував руку, дякуючи за такий шедевр.

(Перегляд відео Квітки Цісик «Я піду в далекі гори»

. Рефлексія.  Завершуємо  наш урок такими словами «З’явився на світ – отже, маєш набутися в ньому, бо сенс і краса життя – у самому акті життя, в його індивідуальній неповторності».

Застосування набутих знань

1. Групи презентують створені ними «асоціативні кущі». Вони можуть мати
такий вигляд:

Кохання — диво — казка — взаєморозуміння — сила, більша за життя — фізична близькість — вир почуттів — виправдання грі­ха — трагедія...

Смерть — горе — сльози — сум — обряд, ритуал — душа — весела душа — єднання зі світом тіней — змагання із життям — перемога життя...

Ми часто задаєм собі питання:

Чи я щасливий? Так чи ні.

І ми жадаєм долі, долі

 Чекаєм, але як знайти? –

А, може, щастя зовсім близько

 Й не треба гори руйнувать.

І задивитися на небо

Та й думать: звідкіля ж чекать?

 Так довго мандрував Іван,

 Він долю в темряві шукав.

 І віднайшов, коли не ждав,

 Іван Марічку покохав.

Це почуття, таємне, ніжне

І все раптово розцвіти.

Воно розвіює турботи,

І починається весна.

З-за горизонту сонце сходить:

Іван й Марічка, як завжди,

 Сидять й милуються красою,

Іван нашіптує пісні.

 А незабаром і Марічка

Його підхоплює пісні.

Так, все раптово завмирає.

 І не розлучаАле якась жорстока сила

Перевертає майбуття,

Іван рушає у дорогу,

А дівчина — трагічно помира.

І не здійсняться їхні мрії,

Втрачає сенс його життя.

І в сновидінні знову баче:

До мене милая, прийшла!

Не виніс він такої долі,

 Іван залишив рідний край,

Але кохання цих героїв

 Неси у серці й пам 'ятай!