Урок на тему "Картини життя гуцулів у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Урок української літератури

10 клас

Учитель: Зінченко Тетяна Анатоліївна

Навчальний заклад: Олександрівська філія Комунального закладу «Бугаївський ліцей Куньєвської сільської ради Ізюмського району харківської області»

 

Тема уроку. Картини життя гуцулів у повісті М.Коцюбинського « Тіні        

 забутих предків».

 

Мета уроку. Розширити  уявлення учнів про самобутність невід’ємної  

 частини України – Гуцульщини, показати її красу, духовне

 життя її мешканців. Провести дослідження над психологією

 людини, чи впливає природа і звичаї на характер і  психіку

 людини. Розвивати творче мислення учнів, вміння давати

 самостійно оцінку і аналізувати поведінку головних героїв.

 Виховувати любов і  повагу до України та її звичаїв.

 

Обладнання. Карта України, презентація, вишивки, таблиці з висловами,

 індивідуальні картки, фонограма пісні «Мій рідний край».

 

 Хід уроку.

 

І. Організація класу.

ІІ. Хвилинка психологічного настрою.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

• Основним завданням сьогоднішнього уроку є дослідження на основі повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», чи впливає природа та звичаї на психологію людини і як саме.
• І поринемо ми з вами у дивну, чарівну красу гуцульської сторони. Коцюбинського критики називали письменником-психологом, йому мало було показати читачам красу гуцульського краю, він вирішив заглибитися в душу людини.

ІV. Перевірка домашнього завдання.

• Домашнім завданням для вас було прочитати повість та знайти матеріали про цей дивний край нашої України. Ми з вами розділилися на 3 групи, де кожна група отримала своє дослідницько-пошукове завдання.
• 1 група географів розповість нам про географічне положення Гуцульщини.
• 2 група етнографів розкаже про звичаї та одяг гуцулів.
• 3 група психологів розповість про психологію та характер гуцулів.
• А почнемо ми з подорожі-репортажу (з використанням презентації).

Журналіст. – Я веду репортаж із далекої від нас частини української землі – з Гуцульщини. Це яскравий, барвистий край зі своїми звичаями і традиціями. Густі ліси, гори Карпати, схили, вкриті дубово-буковими лісами, що вище змінюються хвойними. А на вершинах гір – луки, які гуцули називають полониною. Це країна буття природи і людей, поміж яких ходять духи і привиди, це світ начебто таємничої казки, а живуть тут гуцули – гордий народ. Головним заняттям гуцулів є скотарство, і вони особливо ставляться до худоби, охороняють її від злого духа, ворожать на неї. Так як же не милуватися цими краєвидами: густими лісами і таємничими горами, тут люди живуть за законами природи.

Вчитель. – Слово географам.

1 географ. -  Готуючись, ми провели своє невеличке дослідження. Ось погляньте на карту, де знаходиться Харків – Східна Україна, а де сама Гуцульщина. Так, це дуже далеко, від  лісостепів Харківщини до Карпат великий шлях, і ми хочемо, щоб ви уявили собі цю відстань, а також побачили, наскільки різниться природа.

    Гуцульщина – гори Карпати, густі ліси, полонини, а Східна Україна – беручи Харків - просторий лісостеп зі своєю родючою землею, де вирощують хліб. Гуцульщина охоплює такі області, як Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівецька. А рельєф ми бачимо уже з малюнків: гори Карпати, височини, Закарпатська низовина, гірські ріки, швидкі та холодні. Ріка Черемош також є героїнею у повісті, яка відіграла важливу роль у житті головної героїні.

2 географ. – Споконвіку гуцули займалися скотарством. У Карпатах розводили невеличких на зріст витривалих  овець. Їх пас чабан, підперезаний шкіряним поясом, на якому висіли ніж, пінцет для лікування тварин. У руках він тримав довгу палицю-гирлигу і батіг.

    Це гірська красива місцевість, засаджена густими лісами, де водяться лісовики, щезники, русалки, принаймні в це вірять гуцули і саме це складає зміст їхнього життя.

Вчитель. А зараз із своїми дослідженнями виступлять  етнографи.

1 етнограф. – Фольклор живе і розвивається, він виявляє здатність відгукуватися на події, збуджує уяву людей. Якщо комусь із вас доведеться побувати на Гуцульщині, то ви будете зачаровані цими людьми, як красиво вони святкують і зустрічають свята, як співають і танцюють. Тут народилися і жили видатні митці: Дмитро Павличко – поет, співаки Дмитро Гнатюк, Назарій Яремчик, Софія Ротару. В одній із своїх пісень Ротару розповіла про саме цей чарівний край. Вона любила його і з гордістю про нього співала. (Звучить пісня «Мій рідний край»)

     Але поряд із красою цей чарівний світ немов казковий і із своїми віруваннями мов у казці: «Туман здіймався над горами, неначе лісові русалки підіймали його до небес…».

2 етнограф. – Речі домашнього побуту називають у них дуже цікаво, там своєрідна мова, свій діалект. Штани із білого полотна називаються – гачі, вовняна безрукавка – кептар, шкіряний пояс – черес, прикраси для дівчат – коди. На Гуцульщині були більш поширені  геометричні узори, вишиті хрестиком, смуги рядками чи ромби, зубчаті візерунки. Вишивки цих районів визначалися колірною гамою, вони були різнокольорові, яскраві. А якщо порівняти вбрання і вишивки Східної України та Гуцульщини, то ми чітко можемо побачити, що на Східній Україні вишивки двокольорові: це червоні та чорні кольори, вони не такі яскраві. Орнаментом були схожі на квіти чи гілки з листочками. Вишивки мають багать спільного з характером людини та звичками того регіону, де вони проживають.

Вчитель. А зараз до вашої уваги виступ психологів.

1 психолог. – Психологія гуцулів дуже складна і цікава. Захищати гідність роду, честь родини наказує їм голос предків. Вони шанують і поважають традиції роду. Гуцули – гордий народ. Вони пам’ятають свій родовід майже до самих коренів, це те, чого ми з вами не знаємо. Якщо запитати зараз у нас , чи знаємо ми свій родовід, то майже всі назвуть лише бабусю та прабабусю, а далі вже й ні. А гуцули знають набагато більше і пишаються цим.

2 психолог. – Гуцули – це люди, які вірять у прикмети, різні уяви, чаклунство. І саме через це складається психологія людини. Вродженою рисою характеру гуцулів є любов до прекрасного. Душа і слово поєднане у гуцулів: це єдине ціле, у них своєрідна психологія, де природа сильно впливає на людину. «Гори щохвилини міняли свій настрій, коли сміялась царинка, хмурився ліс, і все це відчувала людська душа».

Вчитель. - Дослідницькі групи розказали нам про свої знахідки, і ми вже уявляємо, хто такі гуцули і де вони живуть.

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступна бесіда.

- А тепер перед нами стоїть завдання: дослідити на основі повісті, чи впливає природа та звичаї на психологію людини, як саме? Ми будемо працювати з текстом твору, бо саме через текст ми зможемо розв’язати поставлене завдання.

- « Тіні забутих предків» - така таємнича назва повісті. Чому тіні? Яких предків?

- Яка сюжетна основа повісті?

2. Розкриття проблематики твору.

а) робота в парах;

- Визначте тему твору? Ідею?

- Назвіть проблеми, які порушено у творі.

- Кожна пара отримує проблему і спробує показати, як вона розкривається у творі. (1. Життя і смерть. 2. Сила кохання і неможливість існування без нього. 3. Стосунки батьків та дітей. 4. Язичество і християнство.)

( Учні працюють у парах, розкриваючи зміст своєї проблеми.)

- Як кожна проблема впливає на психологію героїв?

б) перевірка роботи.

Учні доводять зміст обраної проблеми до загалу.

3.  Порівняння образів героїв.

а) робота в групах;

- Згадаймо В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», кохання двох прекрасних юних людей вступає в конфлікт із законом родової помсти між їхніми сім ями. Але кохання Ромео і Джульєтти відкидає цей кривавий варварський закон. Вони кохають один одного і хочуть бути разом. Головних героїв нашої повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Чому?

- Давайте зробимо порівняльну характеристику Джульєтти і Марічки та Ромео і Івана в групах і спробуємо визначити спільне у їх характерах, почуттях, переживаннях. (Обираються керівники груп, секретарі, доповідачі).

(Учні створюють порівняльні характеристики в групах).

б) перевірка роботи.

Доповідач представляє порівняльну характеристику.

• Так що ж спільне в характерах, почуттях, переживаннях юнаків?
• Дівчат?

4. Робота над текстом.

а) словникова робота;

На дошці представлено словник незрозумілих слів, тлумачення яких відбувається з допомогою учнів.

Гугля – сорочка, Мольфар – гуцульський чаклун, габи – хвилі, маржина – худоба, ґазда – господар, царинка – невеличка лука для сінокосу, кептар – верхній хутряний одяг без рукавів, фудульна – гордовита, любаска – коханка.

б) бесіда за змістом тексту.

- Знайдіть і зачитайте, як іде зустрілися Іван і Марічка ?

- Чи потім, після першої зустрічі, вони продовжують зустрічатися? Чи були вони пов’язані з природою?

- Чи впливала природа в даному випадку на психологію дітей?

- Поруч із нашими головними героями існує іще один герой – трембіта, яка кожного разу сповіщала людям про радість і горе. Іван говорив, що за його пам’яті вже двічі коло їхньої хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть.

- Що таке трембіта?

- Діти виросли, розквітло ніжне кохання, але ворожість родин не давала їм зустрічатися, вони ховалися, щоб не побачили їхні сім ї.

5. Інсценізація уривку-сценки із повісті.

Марічка. Любчику Іванку! Чи будемо ми разом?

Іванко. Дасть Бог, будемо, голубко!

Марічка. Ой ні! Велику помсту має у серці наша стариня. Не дадуть бути разом.

Іван. Я не потребую їхньої згоди. Хай що хочеш роблять, а ти будеш моєю.

Марічка. Що ти говориш. Хай краще вони не знають поки про наше кохання.

Співаночки мої милі, де я вас подію?

Хіба я вас, співаночки, горами посію.

Гей, мої співаночки, горами співати,

А я буду, молоденька, сльозами вмиватись.

Іван. Не сумуй, Марічко, я мушу йти на полонину, але повернуся, і ми одружимося, обов’язково.

Згадай, моя мила два рази на днину,

А я тебе згадаю сім раз на годину.

в) бесіда за змістом тексту;

- Де зустрічались і освідчувалися в коханні Іван та Марічка?

- Як впливала природа на психологію головних героїв?

- Знайдіть у тексті твору, як розгортаються події далі, і зачитайте з тексту речення. (Учні зачитують уривки з тексту)

- Ціле літо літував Іван на полонині, та знову зазвучала трембіта, сповіщаючи про те, що час випасу скінчився, і треба повертатися додому.

Що чекало його вдома? Зачитайте з тексту твору.

• Яку роль відіграє тут вода? Зачитайте з тексту.
• Марічка та Іван  - діти природи, вони любили її, але тут природа не помилувала їх, не захотіла, щоб люблячі серця були разом.
• Що сталося з Іваном, коли він довідався, що Марічка загинула?
• Чи повернувся він додому?
• Що з Іваном стає далі?
• Через рік він одружується на Палагні, хоча її зовсім не кохає. Так ішло життя. Для праці – будні, для ворожіння – свято.
• Чи є в повісті звичаї та обряди? Знайдіть у тексті і зачитайте.
• Давайте проаналізуємо, чи впливають звичаї на душу людини?
• А як ми можемо пояснити психологічний настрій Івана на Святий вечір?
• Яке ще свято згадується в повісті, що змінює долю головних героїв?
• Розкажіть, як змінило Палагну ворожіння на Святого Юрія?
• Де саме ворожив Юра?
• Яка проблема постає?
• Чому, на вашу думку, Палагна зраджує Івана?
• Проаналізуйте слова В.Сухомлинського, які він писав у своїх листах до сина. Чи стосуються вони якось Івана?

«Справжня любов із роками не слабшає, а міцнішає»

 

«Знай, що найщасливіші дні юності – це та чиста, ідеальна любов, з якою духовно багатим людям довго не хочеться розлучатися».

 

«Любити – це означає, насамперед, віддавати коханій істоті сили своєї душі, творити для неї щастя.

 

• Чому Іван не забув Марічку?
• Чи міг би Іван бути щасливим із Палагною?

г) творча робота;

З допомогою алгоритма творчості дати відповідь на питання:

-  Чому у сімейному житті Івана постала проблема зради?

(Учні працюють самостійно в зошитах).

д) перевірка творчої роботи.

Кожен учень висловлює своє судження.

• Зрада – це дуже особисте, болюче, це таке почуття, від якого розривається серце і душа. Але кожна людина повинна володіти собою і вміти вийти з певної ситуації.
• А як ,на вашу думку, вийти з такої ситуації?
• Палагна не тільки зраджує Іванові, але й ще ворожить на нього.
• Яку роль у житті Івана відіграли її ворожіння ?
• Знайдіть у тексті , що побачив у щілину Іван, коли дійшов до будинку Юри?
• Який висновок ми можемо зробити, чи вплинули в даному випадку на душу Івана такі обряди?
• Знайдіть у тексті та зачитайте речення, де Марічка ввижається Іванові.
• Що відбувається з Іваном?
• Сумно повістувала трембіта горам про смерть. Іван, побачивши Марічку внизу скелі, почав спускатися до неї, але зірвався у прірву.
• Що могло відвернути Івана від смерті?

VІ. Підсумок уроку.   «Мікрофон»

• Висловіть свої думки та  враження щодо проведеного дослідження на уроці.

VІІ. Домашнє завдання.

    Зробити письмову характеристику образів Івана та Марічки (за  варіантами)