Урок української літератури в 11 класі. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі.

Уроки  № 16 – 17                                                література 11 клас

Тема. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)» – новела про добро і зло в житті та в душі.. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком. Поглиблення поняття про імпресіонізм.

Мета. ознайомити учнів зі змістом новели «Я (Романтика)», пояснити присвяту до неї, символічність образу матері, допомогти учням з’ясувати проблеми, порушені автором: трагічну роздвоєність особистості під впливом обставин часу, складність морального вибору між гуманістичними, вселюдськими ідеалами та фантастичною вірою в «загірну комуну», невідповідність між метою та засобами її досягнення, повторити та поглибити відомості про імпресіонізм, визначити стильові ознаки даного напряму в новелі Хвильового; розвивати навички аналізу прозових творів малих форм,  вміння самостійної пошукової діяльності, аналізу характеру людини, самостійність мислення, вміння відстоювати власні переконання; виховувати громадянську компетентність, почуття гуманності у стосунках між людьми, засудження сліпого фанатизму, милосердя.

Тип уроку: комбінований

Форма заняття: урок – літературно-психологічне дослідження

Перебіг уроку

1. Організаційний момент
2. Оголошення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності, актуалізація опорних знань

Я вірю в «загірну комуну»

і вірю так божевільно,

що можна вмерти.

М. Хвильовий

• Як ви розумієте слова Хвильового, які взято епіграфом до уроку?

 Учитель. Знаючи про трагічний життєвий фінал митця – самогубство, все ж таки варто зазначити, що навряд чи ця смерть була в ім’я омріяної «загірної комуни», скоріше навпаки – жорстока, кривава дійсність переконувала в тому, що проголошувані революцією прекрасні ідеали були фальшем  лицемірством.

• Погляньте ще раз на портрет Миколи Хвильового. Про які життєві перепитії можна здогадатися, дивлячись на портрет? (у письменника суворий погляд, на його обличчі закарбувалась пам’ять про нелегкі часи його сучасності)
• Подивіться на фотознімки сім’ї письменника. Як ви вважаєте, його родина була щасливою? З чого це можна побачити?

Важкий і болісний шлях прозрінь і розчарувань пройшов Хвильовий перш ніж усвідомити антигуманну, антинародну суть революції. Цей шлях – трагедія зневічених ідеалів.

• Як ви вважаєте, чи могла б його доля скластися інакше?
• Прочитайте, складений вдома, вірш-ідентифікацію «Микола Хвильовий», які риси характеру є визначальними у його особистості?

Учитель. Критик Володимир Коряк писав про свого товариша: «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить». Тож, дійсно, Хвильовий, як людина запальна, із загостреним відчуттям справедливості, рішуча,…бунтував, сумнівався, боровся, переживав, помилявся, каявся. Це не могло не знайти відбиток у новелах, що побачили світ у 1923 – 1927 роках.

Найбільшу увагу в плані розкриття психології мрійників, романтиків революційної доби заслуговує новела «Я (Романтика)», у якій розкрито душевний конфлікт між старим і новим. Відомий літературознавець О. Білецький зазначав, що твір «силою своєю не має собі аналогій в новітній прозі». Саме над цим твором Миколи Григоровича ми сьогодні і попрацюємо.

3. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Учитель. Грудень 1923 року. Київський театр ім. Т. Г. Шевченка. У холодному нетопленому залі зібралася кількатисячна аудиторія. Сьогодні читатиме свої твори Микола Хвильовий. Він вийшов на сцену й глухо прочитав: «Я (Романтика)». «Квітові яблуні». У залі ніби запахло весною, обличчя посвітлішали, полагіднішали. Та коли автор дочитав останні рядки, запала свинцева тиша. А потім – грім оплесків, які довго не вщухали. Тогочасна преса писала про «Глибоке враження на кількатисячну аудиторію» твору М. Хвильового. Уперше новелу надруковано в альманасі «Гарт» (Харків, 1924, Ч. 1). 1924 р. опубліковано в збірці «Осінь».

• А яке враження цей твір справив на вас, сучасних читачів?

Висновок. Так, новела «Я (Романтика)» вражаюче оголено показує криваву атмосферу революції та громадянської війни. Жертвою страшного соціального експерименту стає основа життя – мати. Проголошуване царство «свободи, рівності, братерства» виявилося жорстоким і цинічним, к ньому вже не було місця любові, співчуттю і ніжності.

Але, уявіть собі, тогочасні можновладці критикували цей твір, героя новели осуджували, але не тому, що той убиває матір, а що вагається і сумнівається перед цим, не вміє «витравити з себе почуття милосердя, співчуття, жалю». Воістину, то був страшний час, якщо така оцінка сприймалася як нормальна.

Учитель. Дослідники творчості Хвильового Максим Рильський та Ананій Лебідь у 1926 році писали: «революціонер з голови до п’ят, Хвильовий міцно зв’язаний з кращими традиціями української художньої літератури: можна сказати, що шукання Хвильового почались там, де увірвалися шукання Коцюбинського». Ця теза і стане першою проблемою нашого сьогоднішнього дослідження.

До речі, модерністські тенденції тією чи іншою мірою виявляються у творчості майже всіх письменників  20-х років ХХ століття. Серед широкого спектру стильових манер виокремлювалися романтизм, неоромантизм, імпресіонізм, експресіонізм. З ними ви уже знайомі з 10-го класу.

Стильову ж домінанту новели «Я (Романтика)» ми і маємо дослідити. Для цього попрацюємо в парах.

Робота в парах. Дати відповіді на запропоновані проблемні питання (пропоную скористатись опорною схемою).

• Що собою являє манера письма М. Хвильового та його новела «Я (Романтика)»?
• Який шлях стильової самобутності пройшов М. Хвильовий «від Коцюбинського»?

Висновок. Стильова манера новели Хвильового близька до імпресіоністичної (саме у цьому художньому напрямі написана новела Коцюбинського «Intermezzo»). Митці цього художнього напряму відтворювали світ у його миттєвій видозміні.

Робота зі словником літературознавчих термінів. Поглиблення поняття про імпресіонізм

Імпресіонізм – (від французької  impression – враження) один з модерністських митецький напрямів, характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Тобто імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукається на добро і зло, красу і потворність, на будь-які події.

Стильова манера подібних творів у літературі відзначається уривчастістю і емоційністю синтаксису, використанням символічних деталей, зорових і кольорових образів, схвильованістю динамізмом, відмовою від класичної композиції і сюжету як суми подій.

Учитель. Дійсно, роль сюжету в цій новелі незначна, композиція досить хаотична, але Хвильовий невипадково дає певну назву своєму творінню і епіграф, створює поетику тексту. Єдність художніх деталей, символів, тропів створює психологічну атмосферу прилучення до світу письменника, цілісно і глибоко розкриває головну думку. Тож здійснімо ідейно-художній аналіз твору, а для цього попрацюємо у групах.

Групова робота. Пропоную учням за допомогою технології «Плакат думок» висловити свої думки з означених питань.

І група.

• Як можна пояснити таку досить дивну назву твору М. Хвильового «Я (Романтика)»?
• Яку присвяту має новела, чому саме таку?
• Чому, на вашу думку, розповідь у новелі ведеться від першої особи?

ІІ група.

• Які три часові площини співіснують у творі?
• Навіщо Хвильовий згадує часи французької революції? Поясніть значення слів: версальці, інсургенти.
• Чому комуністичний трибунал названо «новий синедріон»?

ІІІ група.

• Проаналізуйте і прокоментуйте кольорові деталі у тексті: чорний трибунал, чорне брудне діло, темна ніч, темні княжі покої тощо.
• Чи присутні у тексті інші кольори, у зв’язку з чим вони згадувані, що символізують.

ІV група.

• Згадайте, або зачитайте уривки, де чутні звукові образи твору. Який ефект вони створюють?
• Який епізод, на вашу думку, є кульмінаційним? Якими звуковими художніми деталями він супроводжується? Що може символізувати?

V група.

• Що символізує запаховий образ м’яти?
• Які числові деталі прописані Хвильовим у творі? Чому саме вони?

Підсумок після групової роботи. Пропоную учням дати письмово відповідь на запитання: «Яка ж художня цінність новели «Я (Романтика)» Миколи Хвильового».

• Хто є героями новели «Я (Романтика)»? (Головний герой «Я», мати, доктор Тагабат, Андрюша, дегенерат; є символічні образи «загірної комуни», біблійної Марії).
• Чому ж головний герой не має імені?
• Чиїми очима ми дивимося на героя новели?
• Яким ви уявили героя новели, коли, після прочитання твору, складали вірш-ідентифікацію «Хто ж такий Я»? Зачитайте створені вдома поезії.
• Чи збігається характеристика «Я» з рисами автора новели?
• Чи може стати дійсністю далека «загірна комуна», про яку так мріяли і сам Хвильовий, і головний герой новели?
• Чи не дивує вас, що у трибуналі чотири чоловіки?
• Чи зручно виносити вироки в чотирьох? Хто ж тоді «Я»?

Учитель. Щоб відповісти на це питання варто розглянути постаті товаришів «Я», членів чорного трибуналу. А також образ матері «Я». Схарактеризуємо їх, спираючись на авторський опис зовнішності, риси характеру на основі цитат, психологічного стану у тій чи іншій ситуації.

І група. Доктор Тагабат

• Кого з героїв «Я» називає своїм «звірячим інстинктом»? Чому?
• На які деталі в портреті та поведінці доктора Тагабата звертає увагу автор? Чому?
• Доктор і дегенерат постійно п’ють, а як намагається «відпочити» від жагу розстрілів «Я»?

II група. Дегенерат

• Кого з героїв «Я» називає «сторожем» своєї «душі»? Чому?
• Який вигляд має дегенерат? Чому він не каже практично жодного слова?
• Які функції виконує цей «вартовий чорного трибуналу комуни»?
• Хто з героїв супроводжує «Я» у фіналі?

III група. Андрюша

• Чи модна назвати Андрюшу позитивним героєм?
• Які наслідки його протесту проти вакханалії?
• На яких деталях зовнішності й поведінки Андрюші автор акцентує увагу?
• Чим подібні «Я» і Андрюша?

IV група. Мати

• Коли герой поспішає до матері, коли з’являється перед ним її образ? Що в його душі символізує мати?
• Чому «Я», побачивши серед арештованих свою матір, каже: «схопили нарешті і другий кінець моєї душі»? Як ви розумієте ці слова?
• Як герой приходить до рішення вбити свою матір? Змалюйте його психологічний стан по дорозі на розстріл.
•  Чому герой говорить матері: «Я мушу вбити тебе»?Що поставило його перед вибором і змусило вчинити страшний гріх?
• Перечитайте початок і фінал твору, зверніть увагу, звідки з’являється Марія, «втілений прообраз» якої – мати героя.
• Символом чого є мати для героя твору?
• Чому у фіналі автор використовує епітет «мертвий»?

Учитель. Зверніть увагу на займенники, які використовує «Я», характеризуючи членів чорного трибуналу, матір. Про що це свідчить?

Так, це складові внутрішнього Я головного героя.

• Чим подібні «Я» і Андрюша?
• Що, на вашу думку, може чекати головного героя в майбутньому, після вбивства матері?
• Чи може він стати схожим на дегенерата?

Учитель. Микола Хвильовий сказав з цього приводу: «Навіть кращий із тих, що в них «розколюється Я», навіть він іде в супроводі «низенького лоба, розкуйовдженого волосся і приплюснутого носа». Подвійність натури послідовно веде до виродження, до дегенерації.

• Головний герой заявляє про себе: «Я чекіст, але я і людина». Що людяного ще зосталося в нього?
• Які загальнолюдські цінності порушили персонажі-чекісти в новелі? Чи притаманні їм взагалі хоч якісь людські цінності?
• Що робить людину Людиною?
• У чому ж трагічна суперечність революційної ідеї?

Учитель. Письменник-гуманіст Хвильовий показав руйнівний вплив на психіку людини аскетичного фанатизму, сліпої віри в торжество «прекрасної» комуністичної ідеї, заради якої чинять масові вбивства, фактично викрив саму ідею, осудив страшну теорію виборювання щасливого завтра ціною смерті мільйонів сьогодні. На крові не може постати гуманне суспільство, фанатизм убиває в людині Людину.

• Чи може «Я» побороти внутрішній конфлікт?
• Давайте надамо психологічну допомогу головному герою новели «Я (Романтика)». Порадьте, як урятувати душу? Як залишитись Людиною? (учні дають письмову відповідь на дані питання, формується певна пам’ятка-порада).

4. Закріплення знань, умінь та навичок

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

• Які моральні уроки новели М. Хвильового «Я (Романтика)»?

Учитель. «У цьому високотрагедійному творі Хвильовий висвітлює одну з основних колізій часу – колізій гуманізму і фанатизму. Розкривається суперечливість між одвічним ідеалом любові й тим беззастережним служінням абстрактній ідеї, яка … вимагає зректися всього людського», – пише відомий літературознавець В. Агєєва.

Осмислюючи жорстокість революції та громадянської війни митець усвідомив трагедію України та власну, адже був переконаним комуністом і запізно зрозумів, до якої катастрофи ведуть народ більшовики. Коли зрозумів, зробив єдино можливий для цієї безкомпромісної людини вибір – на відміну від свого героя, він спрямував маузер собі у скроню.

• А чи був вибір у головного героя новели? Саме над цим ми і поміркуємо на наступному уроці.

5. Підсумок уроку

Учитель. Кажуть, що історія вчить тому, що вона нічого не вчить. Знову спалахують війни, етнічні конфлікти, порушуються права людини, ллється кров. Та найстрашніше, коли в шаленому герці стинаються сини однієї матері, діти однієї Батьківщини. Жорстокий терор виправдовують фальшиво-красивими політичними гаслами… Як хочеться, щоб на українську землю прийшов мир, щоб помилки минулого не були повторені.

VІ. Домашнє завдання

*** Підготуватись до письмового твору-роздуму на тему: «Чи завжди людина має вибір?»