На інтегрованому уроці (українська література - музичне мистецтво) шестикласники узагальнюють знання про жанри народної пісенної лірики, розвивають уяву та творче мислення.
Наталія Антонівна Осатюк,
учитель української мови та літератури
гімназії № 2 м.Хмельницького
Інтегрований урок (українська література – музичне мистецтво)
6 клас
Тема: Усна народна творчість. Українські народні пісні (узагальнення вивченого)
Мета: 1. Повторити вивчене про українські народні пісні; художні особливості народних пісень.
2. Розвивати навички аналізу художнього тексту.
3. Виховувати інтерес до історичного минулого українського народу.
Тип уроку: інтегрований урок
Епіграфи уроку
Українська пісня – це бездонна душа українського народу (О. Довженко)
Пісні для Малоросії – все: і поезія, й історія… (М.Гоголь)
Хід уроку
Учитель української літератури
Урок сьогоднішній може видатись незвичайним, бо проводять його аж два вчителі. Але якщо добре вдуматись, то що ж тут незвичайного, адже ми з вами вивчали українські народні пісні. І добре знаємо визначення, що таке народна пісня. (Діти дають визначення. Пісня – це невеликий усний віршований твір, що співається.) Отож, яка ж пісня без музики. Тому й працюватимемо сьогодні разом із вчителькою музики.
Українські пісні визнані наймелодійнішими після італійських. Перекладач українських пісень німецькою мовою Ф.Боденшафт ще у 19 столітті писав: «У жодній країні дерево народної поезії не дало таких великих плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так живо і правдиво, як в українців…»
Великий російський композитор П.І.Чайковський говорив: «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливі обдаровані народи. Я бачив такий народ-музикант – це українці.»
Українських пісень складено дуже багато. Тільки тих, що вже записані фольклористами, науковці налічують понад двісті тисяч.
Завданням сьогоднішнього уроку буде повторити все, що ми вивчали за програмою 6 класу про народні пісні.
Запитання учням:
1. Які жанри народних пісень ви знаєте? (історичні, ліричні, жартівливі, родинно-побутові, календарно-обрядові)
2. Які пісні називають календарно-обрядовими?
3. Зима – початок календарно-обрядового циклу пісень. Які пісні виконуються в цей період і якими обрядами та звичаями вони супроводжуються? (Учні розповідають про колядки та щедрівки)
Учитель музики
Дівчата виконують колядку «Добрий вечір тобі…»
Запитання учням:
- Яку календарно-обрядову пісню ви прослухали, колядку чи щедрівку? Аргументуйте свою думку. (Учні розповідають, чому це пісня-колядка)
Учитель української літератури
Закінчуються морозні зимові дні і у вікно стукає весна, яку на своїх крилах приносять жайворонки.
Учитель музики
Часто різні жанри пісенного фольклору інтерпретували у своїй творчості композитори.
- Який відомий вам композитор використовував веснянку у своєму великому творі? (П.І.Чайковський. перший концерт для фортепіано з оркестром)
- Яка веснянка звучить у ньому? («Вийди, вийди Іванку…»)
Ми з вами прослухаємо ще раз фінал цього концерту, і виконаємо такі завдання:
(Слухання фіналу 1-ого концерту для фортепіано з оркестром)
Відповіді учнів.
Учитель української літератури
Зачитується уривок з пісні «Заплету віночок». Учні повинні встановити вид календарно-обрядової пісні та розповісти про обряди та вірування, пов’язані зі святом Івана Купала.
Заплету віночок,
Заплету шовковий,
На щастя, на долю,
На чорні брові.
Ой пущу віночок,
На биструю воду,
На щастя, на долю,
На милого вроду.
Проходило літо і наступала гаряча пора для хлібороба – жнива. До жнив готувались, як до свята, і раділи, що дочекались нового урожаю. Незважаючи на важку, виснажливу працю, народ не розлучався із піснею.
Учитель музики
Учнями виконується пісня «Вийшли в поле косарі»
Хлопці заспівують.
Учитель української літератури
Відкриваємо ще одну сторінку сьогоднішнього уроку, епіграфом до якої можуть стати слова М.Гоголя: «Пісні для Малоросії – все: і поезія, й історія…» та Ліни Костенко:
Історії ж бо пишуть на столі,
Ми пишем кров’ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
Піснями і невольницьким плачем.
Як ви вже зрозуміли, розмова буде про історичні пісні.
Завдання:
Учні пояснюють, чому існує кілька варіантів однієї пісні, пригадують ознаки фольклору.
Рефлексія. Складання сенквейну до слова фольклор.
Домашнє завдання: використовуючи діаграму Венна, порівняти особливості календарно-обрядових та історичних пісень.