Урок української літератури "Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розвитку творчих сил людини"

Про матеріал

Тема. Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розвитку творчих сил людини. ( Слайд №1)

Мета. Схарактеризувати образи драми, розкрити їх символічний зміст, красу глибокого почуття, антигуманність душевного убозтва і користолюбства; розвивати вміння висловлювати власне ставлення до поведінки героїв, акторські здібності; виховувати духовність, бажання будувати красиві людські стосунки.

Обладнання.

Тип уроку.

ХІД УРОКУ

  • I.Організаційний момент
  • II.Мотивація навчальної діяльності школярів.
  • Слово вчителя

Леся Українка внесла в українську літературу образ особис­тості нового типу — людини непохитної волі, високих почуттів, гордої, самодостатньої, талановитої і мужньої, на думку Дмитра Донцова, дослідника її творчості, багато в чому схожої на, автора.

Сьогодні ми, опрацьовуючи зміст драми-феєрії «Лісова пісня», спробуємо переконатися, що її герої якнайкраще втілюють Лесину концепцію людини, а Мавка постає перед нами як тип особистості, вільної у своїх почуттях, думках і вчинках, кожен порух душі якої віддзеркалює її глибину й неповторність, красу і велич.

III. Актуалізація опорних знань

  • 1.Перевірка домашнього завдання (розгорнута відповідь на питання)
  • (Слайд №2)
  • У чому оригінальність жанру «Лісової пісні»?
  • (Це драма-феєрія – драма, в якій відбуваються незвичайні , неймовірні перетворення, а поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою)
  • Які основні проблеми порушені у творі?
  • (Взаємини людини з природою; людина і власність; краса в людському житті; вірність і зрада; вічність життя)
  • Які життєві реалії наштовхнули письменницю написати «Лісову пісню»

(Перебуваючи 1911 року в Сурамі (Грузія), Леся Українка ство­рила «Лісову пісню, драму-казку, твір нібито найлегший для сприймання й розуміння, але з глибоким філософським наповне­нням. У цей період прогресуюча хвороба забирала останні сили. Боротися з виснаженням, високою температурою та іншими при­гнітаючими інтелект симптомами їй допомагала невтомна праця, праця на межі життя і смерті. Під впливом розлуки з рідним краєм Леся, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними». Саме ця туга, за словами самої пое­теси, і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні»)

  • Гра «Відгадай , хто говорить?» (Хто з декламаторів вам найбільше сподобався?)

(Мавка) Коли б ти, нічко, швидше минала! Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої, щоб була щасна так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна! Чом ти, березо, така журлива? Глянь, моя сестронько, таж я щаслива! Не рони, вербо, сліз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!.. Батьку мій рідний, темненький гаю, як же я ніченьку сюю прогаю? Нічка коротка — довга розлука... Що ж мені суджено — щастя чи мука?

(Лев) Хліб добрий, дівонько, а не людина. Але, щоправда, я таки вподобав породу вашу лісову. Як буду вмирати, то прийду, як звір, до лісу, — отут під дубом хай І поховають... Гей, дубоньку, чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться?.. Де-де! ще й не такі були дуби, та й тії постинали... Зеленій же хоч до морозу, кучерявий друже, а там... чи дасть біг ще весни діждати?..

(Килина) Дядька Лева нема на світі, — що з його закляття? Хіба ж то ти заклявся або я? Та я б і цілий ліс продати рада або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща. Таж тут, як вечір, — виткнутися страшно! І що нам з того лісу за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм!

(Лісовик)Ні, дитинко,я не держу тебе. То Водяник в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати. Грайся з вітром, жартуй із Перелесником, як хочеш, всю силу лісову і водяну, гірську й повітряну приваб до себе, але минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля, -— там жура тягар свій носить. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш — і пропала воля!

(Лукаш ) А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам. Що ж, ти зовсім така, як дівчина... ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи... А чом же в тебе очі не зелені? Та ні, тепер зелені... а були, як небо, сині... О! тепер вже сиві, як тая хмара... ні, здається, чорні чи, може, карі... ти таки дивна!

  • IV.Оголошення теми й мети уроку
  • Слово вчителя

Твір Лесі Українки вражає гостротою філософсько-психологічного конфлікту, образами широких узагальнень, символічним звучанням. Тому для сьогоднішнього уроку я обрала назву «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись». (Слайд №3)

Епіграфом будуть слова (Слайд №4)

Не зневажай душі своєї цвіту...

Той цвіт від папороті чарівніший –

Він творить скарби, а не відкриває.

Леся Українка

І пропоную знайти відповіді на такі запитання

  • 1.За що варто боротися з долею?
  • 2.Якими є Мавка та Лукаш у творі «Лісова пісня»?
  • 3.Чи можливе було взагалі кохання між Лукашем і Мавкою?»
  • 4.Чи може зрозуміти сучасник з твору Лесі Українки «Лісова пісня» хто є зрадником?

Працювати будемо за проектною технологією. Для цього об'єднайтеся, будь ласка, у групи і представте результати своєї роботи. (Слайд №5)

  • V.Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
  • 1.Презентація роботи груп
  • а) Соціологи (Слайд № 6)

«Життя прожити — не поле перейти» — говорить народне прислів'я. Мудрий народ висловився абсолютно правильно, у декількох влучних словах передана вагома думка. Немає людини, яка б не замислювалась над сенсом життя. Життя таке складне, таке швидкоплинне, що іноді важко у всьому розібратись. Ми провели соціологічне дослідження серед старшокласників нашої школи з питання, у чому вони вбачають сенс свого життя. І отримали ось такі результати.

Всього респондентів –

Сенс в красивому способі життя

Сенс у великій кількості грошей -

Сенс у комфортно улаштованому майбутньому –

Сенс у створенні власної міцної та люблячої родини

Сенс у постійному творчому пошуку

Отже, людина може прожити лише одне життя. На жаль, а може, й на щастя, вона не зуміє повторити жодного його моменту, пережити його ще раз, відновити… Тому мені здається, що сенс життя полягає в умінні жити та почувати себе щасливим. А вміння жити, на мою думку, це не лише бажання отримувати задоволення від навколишнього світу, не лише потреба у професійній чи творчій самореалізації, а й внутрішня потреба дарувати добро іншим людям, робити їх щасливими й завжди усміхненими. Я вважаю, що головне для кожного з нас – усвідомити, що сенс нашого власного життя – це ще й сенс життя інших людей, тому важливо завжди, за будь-яких обставин пам'ятати, що живемо ми не заради себе, а заради самого життя.

  • б) Літературознавці (Слайд № 7)

(Завдання: дослідити якими є Мавка та Лукаш у творі «Лісова пісня» і відобразити результати у вигляді щоденника подвійних нотаток )

На перший погляд, сюжет твору простий, але не забуваймо про його глибокий філософський підтекст. Звичайний сільський хлопець Лукаш навіть не здогадується про те, що природа щедро вклала в його душу поетичний дар, який промовляє тихим голо­сом його сопілки. Почула його і зрозуміла лісова істота Мавка, і голос цей запалив у ній іскру людського почуття — кохання. Всіма силами Мавка намагається допомогти Лукашеві «своїм життям до себе дорівнятись», але атмосфера буденщини та чер­ствого житейського практицизму стають на заваді, не дають їй цього досягти.

У дівчині гармонійно поєднуються зовнішня краса з бага­тим внутрішнім світом. З розвитком дії змінюється і її зовніш­ній вигляд.

Дійсно, спочатку вона постає перед читачем «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних, косах». Так, у другій дії, щоб сподобатися матері Лукаша, за її намовою Мавка перевдягається у буденний одяг сільської дівчини, перетворюючись у покірну служницю. І все це заради великого, до самозречення, кохання до Лукаша, яке дало їй безсмертну душу, сенс і мету її існуванню, її серце об'єднало все, що є найкращого і в «лісовому», і в «люд­ському». Саме через це вона не може повернутися до легковажного рослинного життя і веселих пустощів з Перелесником, попри всі намагання лісових істот повернути її назад, примусити її забути «хатній, рабський дух». Переступивши фізично поріг буденного життя, у якому існують розрахунок, користолюбство, лицемірство, зрада, прагнення до матеріального збагачення, Мавка не переступає цього порога духовно. Вона не стала простою смертною, а залишилася ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

Зраджена Лукашем, якого покарано за це втратою людської подоби, вона знаходить у своєму люблячому серці слова, які пере­творюють його знову на людину.

У кінці твору Мавка гине фізично. Але розв'язка твору опти­містична, тому що Мавка є уособленням духовності і невмирущої краси, а вона — вічна.

Із упевненістю можна сказати, що Мавка — це витворений уявою поетеси ідеал гармонійної людини, яка живе вільним, духовно багатим життям, у повній злагоді з природою. Саме тому їй не судилися ні смерть, ні забуття.

Найдраматичнішим образом драми є образ Лукаша. Його дра­матизм, у першу чергу, в нерозумінні самого себе, у його роздвоє­ності: з одного боку юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста. Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі».

Створюючи цей образ, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можли­вості особистості, особливо якщо ти творча натура.

Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Негативні — вплив суспільного середовища та обставин життя. Цей образ набуває у творі алегоричного звучання: він сим­волізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п'єси.

в) Психологи (Слайд № 8)

(Завдання: через моделювання ситуацій з'ясувати, чи можливе було кохання між Мавкою і Лукашем)

Прочитавши твір, я зрозуміла, що це не казка, а висока трагедія. І тільки великий талант, яким, безперечно, наділена Леся Українка, зміг у фантастичній казці майстерно розкрити складні реальні загальнолюдські проблеми. На думку Ліни Костенко, «Лісова пісня» - це «трансміграція» (переміщення) душі крізь час».

Отож, мене зацікавило питання, чи можливе було взагалі кохання між Мавкою та Лукашем? Для учнів нашого класу було змодельовано такі ситуації: «якби я був на місці Лукаша», «чи я змогла б кохати так як Мавка?», «Мавка XXI століття» За допомогою інтерв'ю я продемонструю результати.

Нещодавно мою увагу привернув вірш Галини Ромащенко«Чи я змогла б кохати як Мавка?», припав мені до душі, тому я вирішила вивчити його напам'ять (Слайд № 9)

г) Експерти (Слайд №10)

(Завдання : дослідити чи може зрозуміти сучасник з твору Лесі Українки «Лісова пісня» хто є зрадником? Підтвердити текстом)

Всього респондентів –

Зрадники: Лукаш –

Мавка –

Мати Лукаша, Килина –

Лісовик –

д) Мистецтвознавці (Слайд №11)

“Лісова пісня” – драма-феєрія Л. Українки, займаючи особливе місце в творчій спадщині письменниці, є яскравим прикладом інтерпретації літературного змісту в низку нових мистецьких творів у сфері кіно, театру, музики та балету

Починаючи з першої вистави “Лісової пісні”, що здійснив Державний український драматичний театр у 1918 р., п'єса з незмінним успіхом ставилася майже в усіх театрах України.

Вистава 1952 р. спонукала В. Івченка екранізувати “Лісову пісню” в 1961 р.: один режисер інтерпретував літературне першоджерело у двох видах мистецтва – театрі і кінематографі.

Друга екранізація “Лісової пісні” відбулася в 1981 р. (реж. Ю. Ільєнко). Однак, ні перша, ні друга екранізації не зуміли відбити все те, що хотіла донести до глядача велика поетеса.

У 1978 р. був створений мультиплікаційний фільм “Лісова пісня”, який не залишив глибокого враження.

Високим досягненням українського мистецтва є опера В. Кирейка “Лісова пісня” (1957 р.), автор якої успішно справився із складним завданням створення “оперної редакції” драматичного добутку.

У 1936 р. драма-феєрія “Лісова пісня” отримала ще один досвід інтерпретації, а саме: балетна вистава на музику М. Скорульського. Перша постановка балету виявилася не цілком вдалою (балетмейстер С. Сергєєв). Гідне втілення в жанрі балету драма отримала завдяки балетмейстеру В. Вронському (1958 р.), який довів, що хореографічному мистецтву під силу відобразити складний духовний світ героїв.

Ми також спробували втілити своє бачення цього твору в танці, який пропонуємо вашій увазі.

  • VI.Підсумки уроку

Рефлексія.

•Чи сподобалася дослідницька робота під час підготовки до уроку?

•Як ви оцінюєте свою роботу?

•Які ваші враження, емоції від побаченого та почутого на занятті?

•Що запам'яталося найбільше?

•Які висновки ви зробили?

  • VII.Домашнє завдання (на вибір).
  • 1. Написати статтю в художньо-публіцистичному стилі «Вічне ко­хання чи вічне марево любові? Кожен обирає свій шлях».
  • 2. Скласти поезію за мотивами «Лісової пісні»
Перегляд файлу

Тема. Звеличення почуття кохання Мавки і Лукаша як розвитку творчих сил людини. ( Слайд №1)

Мета. Схарактеризувати образи драми, розкрити їх символічний зміст, красу глибокого почуття, антигуманність душевного убозтва і користолюбства; розвивати вміння висловлювати власне ставлення до поведінки героїв, акторські здібності; виховувати духовність, бажання будувати красиві людські стосунки.

Обладнання.

Тип уроку.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент
  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Слово вчителя

Леся Українка внесла в українську літературу образ особис­тості нового типу — людини непохитної волі, високих почуттів, гордої, самодостатньої, талановитої і мужньої, на думку Дмитра Донцова, дослідника її творчості, багато в чому схожої на, автора.                                                  

Сьогодні ми, опрацьовуючи зміст драми-феєрії «Лісова пісня», спробуємо переконатися, що її герої якнайкраще втілюють Лесину концепцію людини, а Мавка постає перед нами як тип особистості, вільної у своїх почуттях, думках і вчинках, кожен порух душі якої віддзеркалює її глибину й неповторність, красу і велич.

    III.   Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання (розгорнута відповідь на питання)

(Слайд №2)

  • У чому оригінальність жанру «Лісової пісні»?

(Це драма-феєрія – драма, в якій відбуваються незвичайні , неймовірні перетворення, а поряд з людьми діють постаті, створені їхньою уявою)

  • Які основні проблеми порушені у творі?

(Взаємини людини з природою; людина і власність; краса в людському житті; вірність і зрада; вічність життя)

  • Які життєві реалії наштовхнули письменницю написати «Лісову пісню»

(Перебуваючи 1911 року в Сурамі (Грузія), Леся Українка ство­рила «Лісову пісню, драму-казку, твір нібито найлегший для сприймання й розуміння, але з глибоким філософським наповне­нням. У цей період прогресуюча хвороба забирала останні сили. Боротися з виснаженням, високою температурою та іншими при­гнітаючими інтелект симптомами їй допомагала невтомна праця, праця на межі життя і смерті. Під впливом розлуки з рідним краєм Леся, не маючи змоги через хворобу відвідати дорогу її серцю Волинь, згадала свої ліси і «затужила за ними». Саме ця туга, за словами самої пое­теси, і була справжнім імпульсом до створення «Лісової пісні»)

  • Гра «Відгадай , хто говорить?» (Хто з декламаторів вам найбільше сподобався?)

(Мавка)      Коли б ти, нічко, швидше минала! Вибач, коханая! Ще ж я не знала днини такої, щоб була щасна так, як ти, ніченько, так, як ти, ясна! Чом ти, березо, така журлива? Глянь, моя сестронько, таж я щаслива! Не рони, вербо, сліз над водою, буде ж, матусенько, милий зо мною!.. Батьку мій рідний, темненький гаю, як же я ніченьку сюю прогаю? Нічка коротка — довга розлука... Що ж мені суджено — щастя чи мука?

(Лев)          Хліб добрий, дівонько, а не людина.  Але, щоправда, я таки вподобав породу вашу лісову. Як буду вмирати, то прийду, як звір, до лісу, — отут під дубом хай І поховають... Гей, дубоньку, чи будеш ти стояти, як сива голова моя схитнеться?.. Де-де! ще й не такі були дуби, та й тії постинали... Зеленій же хоч до морозу, кучерявий друже, а там... чи дасть біг ще весни діждати?..

 

(Килина)         Дядька Лева нема на світі, — що з його закляття? Хіба ж то ти заклявся або я? Та я б і цілий ліс продати рада або протеребити, — був би ґрунт, як у людей, не ся чортівська пуща. Таж тут, як вечір, — виткнутися страшно! І що нам з того лісу за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм!

 

(Лісовик)        Ні, дитинко,я не держу тебе. То Водяник в драговині цупкій привик одвіку усе живе засмоктувати. Я звик волю шанувати. Грайся з вітром, жартуй із Перелесником, як хочеш, всю силу лісову і водяну, гірську й повітряну приваб до себе, але минай людські стежки, дитино, бо там не ходить воля, -— там жура тягар свій носить. Обминай їх, доню: раз тільки ступиш — і пропала воля!

 

(Лукаш )         А, от ти хто! Я від старих людей про мавок чув не раз, але ще зроду не бачив сам. Що ж, ти зовсім така, як дівчина... ба ні, хутчій як панна, бо й руки білі, і сама тоненька, і якось так убрана не по-наськи... А чом же в тебе очі не зелені? Та ні, тепер зелені... а були, як небо, сині... О! тепер вже сиві, як тая хмара... ні, здається, чорні чи, може, карі... ти таки дивна!

 

  1. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Твір Лесі Українки вражає гостротою філософсько-психологічного конфлікту, образами широких узагальнень, символічним звучанням. Тому для сьогоднішнього уроку я обрала назву «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись». (Слайд №3)

Епіграфом будуть слова (Слайд №4)

 

Не зневажай душі своєї цвіту...

Той цвіт від папороті чарівніший –

Він творить скарби, а не відкриває.

                                Леся Українка

 

 І пропоную знайти відповіді на такі запитання

  1. За що варто боротися з долею?
  2. Якими є Мавка та Лукаш у творі «Лісова пісня»?
  3. Чи можливе було взагалі кохання між Лукашем і Мавкою?»
  4. Чи може зрозуміти сучасник з твору Лесі Українки «Лісова пісня» хто є зрадником?

Працювати будемо за проектною технологією. Для цього об'єднайтеся, будь ласка, у групи і представте результати своєї роботи. (Слайд №5)

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

 

  1. Презентація роботи груп

а) Соціологи (Слайд № 6)

«Життя прожити — не поле перейти» — говорить народне прислів’я. Мудрий народ висловився абсолютно правильно, у декількох влучних словах передана вагома думка. Немає людини, яка б не замислювалась над сенсом життя. Життя таке складне, таке швидкоплинне, що іноді важко у всьому розібратись. Ми провели соціологічне дослідження серед старшокласників нашої школи з питання, у чому вони  вбачають сенс свого життя. І отримали ось такі результати.

 

Всього респондентів –

Сенс в красивому способі життя

Сенс у великій кількості грошей -

Сенс у комфортно улаштованому  майбутньому 

Сенс у створенні власної міцної та люблячої родини

Сенс у постійному творчому пошуку

 

Отже, людина може прожити лише одне життя. На жаль, а може, й на щастя, вона не зуміє повторити жодного його моменту, пережити його ще раз, відновити… Тому мені здається, що сенс життя полягає в умінні жити та почувати себе щасливим. А вміння жити, на мою думку, це не лише бажання отримувати задоволення від навколишнього світу, не лише потреба у професійній чи творчій самореалізації, а й внутрішня потреба дарувати добро іншим людям, робити їх щасливими й завжди усміхненими. Я вважаю, що головне для кожного з нас – усвідомити, що сенс нашого власного життя – це ще й сенс життя інших людей, тому важливо завжди, за будь-яких обставин пам’ятати, що живемо ми не заради себе, а заради самого життя.

б) Літературознавці (Слайд № 7)

(Завдання: дослідити якими є Мавка та Лукаш у творі «Лісова пісня» і відобразити результати у вигляді щоденника подвійних нотаток )

На перший погляд, сюжет твору простий, але не забуваймо про його глибокий філософський підтекст. Звичайний сільський хлопець Лукаш навіть не здогадується про те, що природа щедро вклала в його душу поетичний дар, який промовляє тихим голо­сом його сопілки. Почула його і зрозуміла лісова істота Мавка, і голос цей запалив у ній іскру людського почуття — кохання. Всіма силами Мавка намагається допомогти Лукашеві «своїм життям до себе дорівнятись», але атмосфера буденщини та чер­ствого житейського практицизму стають на заваді, не дають їй цього досягти.

У дівчині гармонійно поєднуються зовнішня краса з бага­тим внутрішнім світом. З розвитком дії змінюється і її зовніш­ній вигляд.

Дійсно, спочатку вона постає перед читачем «наче лісова царівна у зорянім вінку на темних, косах». Так, у другій дії, щоб сподобатися матері Лукаша, за її намовою Мавка перевдягається у буденний одяг сільської дівчини, перетворюючись у покірну служницю. І все це заради великого, до самозречення, кохання до Лукаша, яке дало їй безсмертну душу, сенс і мету її існуванню, її серце об'єднало все, що є найкращого і в «лісовому», і в «люд­ському». Саме через це вона не може повернутися до легковажного рослинного життя і веселих пустощів з Перелесником, попри всі намагання лісових істот повернути її назад, примусити її забути «хатній, рабський дух». Переступивши фізично поріг буденного життя, у якому існують розрахунок, користолюбство, лицемірство, зрада, прагнення до матеріального збагачення, Мавка не переступає цього порога духовно. Вона не стала простою смертною, а залишилася ідеально чистою, незрадливою, щирою, бо саме так розуміє кохання.

Зраджена Лукашем, якого покарано за це втратою людської подоби, вона знаходить у своєму люблячому серці слова, які пере­творюють його знову на людину.

У кінці твору Мавка гине фізично. Але розв'язка твору опти­містична, тому що Мавка є уособленням духовності і невмирущої краси, а вона — вічна.

Із упевненістю можна сказати, що Мавка — це витворений уявою поетеси ідеал гармонійної людини, яка живе вільним, духовно багатим життям, у повній злагоді з природою. Саме тому їй не судилися ні смерть, ні забуття.

Найдраматичнішим образом драми є образ Лукаша. Його дра­матизм, у першу чергу, в нерозумінні самого себе, у його роздвоє­ності: з одного боку юнак має співочу душу творця, з іншого — йому не чужі почуття власника, егоїста. Це підтверджують і слова Мавки, яка говорить: «У тебе голос чистий, як струмок, а очі непрозорі».

Створюючи цей образ, Леся Українка торкнулася надзвичайно важливої життєвої проблеми: вміння реалізувати творчі можли­вості особистості, особливо якщо ти творча натура.

Позитивні задатки в характері Лукаша — це вплив дядька Лева. Негативні — вплив суспільного середовища та обставин життя. Цей образ набуває у творі алегоричного звучання: він сим­волізує складність людських поривань до ідеалу, приклад того, як засмоктує людину буденщина. Проте вбити мрію неможливо, і саме про це співає сопілка Лукаша у кінці п'єси.

в) Психологи (Слайд № 8)

(Завдання: через моделювання ситуацій з'ясувати, чи можливе було кохання між Мавкою і Лукашем)

Прочитавши твір, я зрозуміла, що це не казка, а висока трагедія. І тільки великий талант, яким, безперечно, наділена Леся Українка, зміг у фантастичній казці майстерно розкрити складні реальні загальнолюдські проблеми. На думку Ліни Костенко, «Лісова пісня» - це «трансміграція» (переміщення) душі крізь час».

Отож, мене зацікавило питання, чи можливе було  взагалі кохання між Мавкою та Лукашем? Для учнів нашого класу було  змодельовано такі ситуації: «якби я був на місці Лукаша», «чи я змогла б кохати так як Мавка?», «Мавка XXI століття»  За допомогою інтерв'ю я продемонструю результати.

Нещодавно мою увагу привернув вірш Галини Ромащенко«Чи я змогла б кохати  як Мавка?», припав мені до душі, тому я вирішила вивчити його напам'ять (Слайд № 9)

г) Експерти (Слайд №10)

(Завдання : дослідити чи може зрозуміти сучасник з твору Лесі Українки «Лісова пісня» хто є зрадником? Підтвердити текстом)

Всього респондентів –

Зрадники: Лукаш –

Мавка –

Мати Лукаша, Килина –

Лісовик –

 

д) Мистецтвознавці (Слайд №11)

“Лісова пісня” – драма-феєрія Л. Українки, займаючи особливе місце в творчій спадщині письменниці, є яскравим прикладом інтерпретації літературного змісту в низку нових мистецьких творів у сфері кіно, театру, музики та балету

Починаючи з першої вистави “Лісової пісні”, що здійснив Державний український драматичний театр у 1918 р., п’єса з незмінним успіхом ставилася майже в усіх театрах України.

Вистава 1952 р. спонукала В. Івченка екранізувати “Лісову пісню” в 1961 р.: один режисер інтерпретував літературне першоджерело у двох видах мистецтва – театрі і кінематографі.

Друга екранізація “Лісової пісні” відбулася в 1981 р. (реж. Ю. Ільєнко). Однак, ні перша, ні друга екранізації не зуміли відбити все те, що хотіла донести до глядача велика поетеса.

У 1978 р. був створений мультиплікаційний фільм “Лісова пісня”, який не залишив глибокого враження.

Високим досягненням українського мистецтва є опера В. Кирейка “Лісова пісня” (1957 р.), автор якої успішно справився із складним завданням створення “оперної редакції” драматичного добутку.

У 1936 р. драма-феєрія “Лісова пісня” отримала ще один досвід інтерпретації, а саме: балетна вистава на музику М. Скорульського. Перша постановка балету виявилася не цілком вдалою (балетмейстер С. Сергєєв). Гідне втілення в жанрі балету драма отримала завдяки балетмейстеру В. Вронському (1958 р.), який довів, що хореографічному мистецтву під силу відобразити складний духовний світ героїв.

Ми також спробували втілити своє бачення цього твору в танці, який пропонуємо вашій увазі.

  1. Підсумки уроку

Рефлексія.

  • Чи сподобалася дослідницька робота під час підготовки до уроку?
  • Як ви оцінюєте свою роботу?
  • Які ваші враження, емоції від побаченого та почутого на занятті?
  • Що запам'яталося найбільше?
  • Які висновки ви зробили?
  1. Домашнє завдання (на вибір).

1. Написати статтю в художньо-публіцистичному стилі «Вічне ко­хання чи вічне марево любові? Кожен обирає свій шлях».

 2. Скласти поезію за мотивами «Лісової пісні»

1

 

docx
Додано
21 березня 2018
Переглядів
5579
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку