Урок української мови 10кл. "Застарілі слова та їхні різновиди. Архаїзми, історизми. Можливiсть вiдтворення духовної культури за архаїчною лексикою."

Тема.

Застарілі слова та їх різновиди. Архаїзми, історизми. Можливiсть вiдтворення духовної культури за архаїчною лексикою.

Мета: повторити та поглибити знання про застарілі слова ( архаїзми, історизми); навчити розрізняти архаїзми й історизми, визначати їх стилістичну роль у мовленні; удосконалювати вміння доцільно вживати лексику обмеженого використання у власному мовленні; за допомогою мовленнєво – комунікаційного дидактичного матеріалу виховувати у школяра повагу до історії рідної мови та народу носія.

 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

 Форма проведення уроку: інтегрований урок — віртуальна екскурсія

Обладнання : презентація, застосунок Wordwall, підручник

 Епіграф :  

                                                                  Мова вмирає, коли наступне покоління   

                                                                  втрачає розуміння значення слів.

                                                                                       Василь Голобородько

                                                Перебіг уроку

1.Організаційний момент.

   Перші українські слова записано в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Панікійський перебував на території сучасної України й записав слова мед і страва. Сьогодні на уроці ми трішки зануримося в минуле мови, щоб дізнатися, які ще слова використовували в давнину і чи використовують їх сучасні українці.

2. Актуалізація знань.

    За покликанням на платформі Wordwall виконати вправу “Відкрий коробочку”

https://wordwall.net/uk/resource/

Слайд 2

3. Оголошення теми, мети уроку.

 Слайд 3,4

4. Мотивація навчальної діяльності.

 Робота з епіграфом. Як розумієте епіграф уроку?

Слайд 5

   Слово вчителя. Друзі, в основу безлічі книжок та фільмів було покладено подорож у далеке минуле. І, звичайно, у головних героїв не виникало проблем щодо спілкування із далекими предками, що мало схоже на правду. Адже століттями мова розвивається, і якби сучасній людині довелося спілкуватися із пращурами, то вони навряд чи зрозуміли б один одного.

Тож сьогодні ми доторкнемося до забутої сучасними українцями застарілої лексики, щоб спілкування з нашими предками на сторінках книжок чи фільмів було зрозумілим.

Проблемне питання:  Навіщо активній сучасній людині пасивна застаріла лексика? Відповімо в кінці уроку.

Слайд 6

5. Пояснення нового матеріалу:

Слайд 7

Зверни увагу! До пасивної лексики належать усі слова, що вживаються в мові рідко, які не є повсякденними в спілкуванні людей. У складі пасивної лексики перебувають усі застарілі слова, що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові, або нові слова, які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній чи активно не використовуються.

Сконцентруємо увагу на застарілій лексиці.

  Саме за частотою вживання застарілі слова поділяються на історизми та архаїзми.  

 Сьогодні, не виходячи з дому, можна потрапити до музею, відвідати виставку чи виставу. Запрошую на віртуальну екскурсію до історико-краєзнавчого музею. Ви відвідаєте зали, де представлені речі з далекого минулого. Для здійснення екскурсії потрібні екскурсоводи. Прошу розділитися на 2 групи: теоретики й історики.

Теоретики:

Слайд 8

Історизми— слова, що застаріли і вийшли з ужитку, тому що зникли ті предмети й поняття, які називалися цими словами.

Історики:

Слайд 9,10,11,12,13,14

Назви предметів одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, запаска, очіпок),
назви зниклих побутових понять (досвітки, світилка),
забутих знарядь праці (соха, ступа),
назви старовинної зброї (арбалет, рогатина, сагайдак),
старовинних мір (корець, локоть, аршин, верства),
монет (гривеник, шеляг, червінець),
назви колишніх професій (гутник, стельмах, бондар),
представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, батрак, хлоп, поміщик, челядь, кріпак),
установ (земство, губернія, волость),
адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний).

Розвиток зв’язного мовлення. Завдання:

Роздивитися репродукцію картини І. Рєпіна “Запорожці”. Які застарілі слова (історизми) ви б використали, розповідаючи про зображене на картині? Записати ці слова. 3-4 з них увести в речення.

Для довідок: кошовий, отаман, сотник, курінний, писар, каламар, кобза, китайка, жупан, свита, оселедець, самопал, пістоль.

Слайд 15

Теоретики:

Слайд 16

Історизми використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т. Шевченка й І. Нечуя-Левицького, романах Р. Іваничука, П.  Загребельного.

Завдання: пригадати автора та назву твору, з якого взято уривки.

Виписати застарілі слова.

Слайд 17

1. Напряде Мотря отак літ за двоє, оснує, витче, та й сорочка є; виб’є — спідницю пошиє, юпку... У вибійчаному і в свято ходила. Другі в плахтах та запасках, голови шовковими платками повив’язують, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила... Ото буденне й празникове! А що старе, дране, — позшиває, позаштопує, — матері старе тіло прикриє, або дитині — штанці, куцину... Нужда!! На зиму на всіх одна юпка була.

2. Кругом уже старе лицарство розтавало. Не стало рівності — не стало братства. Козацька старшина, позадирала тепер голови вгору, а прості козачі до самої землі понагинала... Дряпіжники, сутяжники, всякі військові товариші, розкинули свої тенета — і, як зайців, ловили в них просту темноту... Не стало вже й гетьмана. Кругом Україну облягло панство, позалазило в саме серце — і, як те гайвороння, шматувало її... Од панів тікали в козаки, давали військовим дряпіжкам баса-ринки, щоб записали в "компут козачий"; а козаки не вряди-годи шукали ласки в панів — бігали од козацької старiни...

А пан і старшина — як брат.

Теоретики:

Слайд 18

Архаїзми вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення.

Історики:

Слайд19

Теоретики:

Слайд 20

Весь— село, всує— даремно, вия— шия, зріти— бачити, зигзиця— зозуля, піїт— поет, ланіти— щоки, уста— губи, ректи— говорити, чело— лоб.

Завдання: назвати літературний твір, автора та виписати застарілі слова.

Слайд 21

Рідко, може, єсть на Вкраїні добра людина, щоб ізжила вік, да не була ні разу в Києві. А вже хто був, то знає братство на Подолі, знає ту високу з дзигарками дзвіницю, муровану кругом ограду, ту п'ятиголову, пишно, з переднього лиця, розмальовану церкву, тії високі кам'яниці по боках.

6. Закріплення вивченого.

Ось і завершилася наша віртуальна екскурсія до історико-краєзнавчого музею. Вона була пізнавальною, цікавою й корисною. Чого навчилися впродовж уроку, покаже наступне завдання.

Випишіть застарілі слова, розмежуйте архаїзми та історизми.

Слайд 22

7.Підбиття підсумків уроку

 “Випадкове колесо”. Так називається наступна вправа на https://wordwall.net/uk/create/picktemplate

Слайд 23

Повертаємося до проблемного питання уроку:

 Навіщо активній сучасній людині пасивна застаріла лексика?

Слайд 24,25

Чи виконали задання уроку?

Слайд 26

Де використаєте набуті знання?

Оцінювання

8. Домашнє завдання

Параграф 40, вправа 287, переписати, пояснити значення.

Виконати тестування на платформі Classtime за покликанням