Урок української мови 11 клас "Пунктограми у простому і складному реченнях"

Українська мова 11 клас

ТЕМА. ПУНКТОГРАМИ  У ПРОСТОМУ І СКЛАДНОМУ РЕЧЕННЯХ

Мета: повторити основні пунктограми у простому і складному реченнях; закріпити теоретичні    

           знання й практичні навики з теми; за допомогою мовленнєво-комунікативного

          дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних 

          надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: складне речення, граматична основа.

Тип уроку: формування практичних умінь і навичок.

ХІД  УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку (слайд №1,2)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

      -  Повторення пам’яток розборів різних видів речень (слайд №3)

IV. Формування й удосконалення практичних умінь і навичок

1. Два учні - індивідуальна робота по картках, по закінченню - взаємоперевірка

Картка №1

Допишіть прислів’я, використовуючи довідковий матеріал, поставте розділові знаки, укажіть вид підрядного.

1. Треба нахилитися… 2. Хто людям добра бажає… 3. Не копай другому яму… 4. Ніколи іншому не бажай того… 5. У нього стільки правди… 6. Не шукай в інших правди…

Довідковий матеріал: там і пригодився; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; гой і собі його має; бо й сам упадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли в тебе її нема; бо й одного не піймаєш.

 

Картка№2

Допишіть прислів’я, використовуючи довідковий матеріал, поставте розділові знаки, укажіть вид підрядного.

1. За двома зайцями не женись… 2. Лиха тому зима… 3. Не будь тією людиною…. 4. Людина без Вітчизни…5. Де народився…  6 .Не такий страшний чорт…

Довідковий матеріал: там і пригодився; як соловей без пісні; що вгору щетиною; в кого кожуха нема; як його малюють; щоб з криниці води напитися; той і собі його має; бо й сам в неї впадеш; чого собі не хочеш; як у решеті води; коли в тебе її нема; бо й одного не піймаєш.

Ключ. 1. Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.  2. Хто людям добра бажає, той і собі його має. 3. Не копай другому яму, бо й сам в неї  впадеш. 4. Ніколи іншому не бажай того, чого собі не хочеш.  5. У нього стільки правди, як у решеті води. 6. Не шукай в інших правди, коли в тебе її нема. 

1. За двома зайцями не женись, бо й одного не піймаєш. 2. Лиха тому зима, в кого кожуха нема. 3. Не будь тією людиною, що вгору щетиною. 4. Людина без Вітчизни, як соловей без пісні.  5. Де народився, там і пригодився. 6.Не такий страшний чорт, як його малюють.

2. Проведення міні-екзамену з теми (слайд №4)

(Учні вибирають білети (тобто індивідуальні завдання), готуються до відповіді, виконують завдання на дошці. Оцінювання).

Білет №1

1. Яке речення називається простим, які розділові знаки ставляться в простому реченні.
2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Я безмежно люблю сіножаті і ниви  широкий  тихий безмежний степ.

Білет № 2

      1. Які слова називаються вставними, розділові знаки при вставних словах, приклади

2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Це була  напевно  зграя сірих журавлів  що  в народі звуться віщунами.

Білет №3.

1. Які слова називаються звертаннями, особливості вживання, розділові знаки при звертаннях.
2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Продиктуй мені  дощику  кому і крапку  знаком оклику довгим торкнися душі.

Білет №4.

1. Як ставляться розділові знаки у реченні з узагальнюючим словом перед однорідними членами речення? З узагальнюючим словом після однорідних членів речення?

2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Дрібний ромен  красолька  мак і королевий цвіт усе цвіте і кланяється літу.

Білет №5.

1. Який розділовий знак може ставитися між підметом і присудком?
2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Життя мабуть це завжди Колізей. (Л.Костенко)

Білет №6.

1. Чим може ускладнюватися просте речення?
2. Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Гриць збентежений і приголомшений новиною розгублено дивився убік

 

Білет №7.

1. Які види складних речень ви знаєте, які розділові знаки вживаються у складних реченнях?
2.  Записати речення, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір.

Катря розповідала про подорож а Тарас припавши до неї ловив кожне слово.

 

3.  Взаємоперевірка робіт по картках (Ключ - слайд № 5,6,7)

4. Коментоване виконання тестових завдань (слайд№8)

Просте ускладнене  речення

Завдання з вибором однієї правильної відповіді

     1. Позначте речення з однорідними членами.

А.Над картатою людською збірнотою відлу­нює розтіч голосів, ревище худоби, дзвін кіс, гучання гончарних виробів, сумні переливи сопілки, дрімотне квиління ліри й ще десятки згуків.

Б Почувся шерхіт босих хлоп’ячих ніг, чіпкі руки пригну­ли голову білого коня.

В За городом срібною гладінню розлився ставок, за ставком верби до води похилилися, за вербами на пагорбі хати біліють, і баня церкви невеликої з-за дерев виблискує.

Г Хтось невидимим смичком провів по білих хмарах, і вони забриніли, як скрипка.

Д На левадах білими озерами розлігся туман, і в ньому неяс­но чорніли кущі верболозу, мов курені на бакші.

2. Позначте речення, у якому після  узагальнюючого слова ставиться двокрапка (розділові знаки опущено).

А Стоячи в тумані я нічого не бачив округ себе ні стіни ні вікон ні дверей                                                             Б  А соловейко не відмовляється ні від сухого листячка ні від торішньої трави.

В У лозняках в очеретах та в осоці чекають гнізда на кобилочку солов’їну та кобилочку річкову на очеретянок.

Г І восени й узимку на місцевому базарчику одна стара жін­ка чи й дві продають ягоди горобини чи калини сушений цвіт стебла й коріння лікувальних рослин.

Д Листя лежало на дривітні на колодах осикових дров на купі гарбузів.

       3. Позначте речення, у якому правильно виділено звертання.

А Пісне, моя ти, підстрелена пташко, мусиш замовкнуть і ти.

Б Мій брат Богдане, сповістив полковників, що ти живий і що чекаєш їх.

В Безмежнеє поле в сніжному завою, ох, дай мені обширу й волі!

Г Ще краще було б, пане Лесю під спів колядок сісти в тем­ному куточку або грітися біля вогню в грубці і слухати казку.

Д А що старий, якби ти попрохав ще й худоби та птиці?

             4. Позначте речення, у якому правильно розставлено розділові знаки. 

А І, може, ти, відбігши на хвилинку від пов­сякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і поч­неш читати.

Б Може ж, трапитися так, що Батий зламає собі списа?

В Чи скорий хід спирав нам дух у грудях, чи може, вітер розносив по полю від уст відірвані, украдені слова?

Г Може й, та сосна була нащадком тих реліктових велетів, на яких виводили пташенят страхітливі птеродактилі?

Д — Невже сюди прийде Батий? Коли ж?

— От сього не знаю. Може, скоро, а, може, влітку чи восе­ни.

5. Позначте речення, у якому поширене означення не відокремлюється на письмі (роз­ділові знаки опущено).

А Дядько скинув в’язку розмальованих у червоне й зелене кошиків.

Б Гурт берізок оточений молодими дубками сприймається мало не як ефемерне видиво.

В Козацьке військо розташоване чотирикутником стояло готове до бою.

Г Ось видніє стіжок сіна залишений лісником для диких тварин.

Д І амфори прикопані в землі тримали довго вина прохолод­ні.

                                   Завдання з вибором трьох правильних відповідей

6. Укажіть речення, в яких після однорідних членів перед узагальнюючим словом ста­виться тире (окремі розділові знаки опу­щено).

А Свіжість гаю, неба, поля, зелені лежала на моїх руках.                                                                                                                 Б Тихий шум лісу, синява високого неба, запах зелених трав усе це зливалося з гомоном потривоженої крові і наповняло серце Дороша невтішним болем.

В У вигуках, у скрипінні вітряків, у пізніх скриках півнів, у капогінні роси з важкого пагілля дерев в усьому цьому русі і благословенному спокої була якась виболена, скупа доцільність

Г Неозорі лани жита і пшениці золотилися навкіл.

Д Ні парку, ні фронтону школи, ні вітродвигуна з його пропелером, ні павутинок телевізійних антен нічого не розрізниш, усе там злилось, як у мареві.

Е Стерня, свіже литво полукіпків, снопи виблискують золо­том, бризкають жнив’яним сонцем.

7. Позначте речення, у яких немає помилок у виділенні дієприслівникового зворота.

А Напослідок посходили до долу і старі з Захаром Беркутом і, оглянувши становище озброєних і всі прилади, поспішили до тіснини.

Б Десь дуже важким видалося Хариті те відро з водою, бо поставивши його на землю, хвилиночку стояла нерухомо.

В Вона бистро зиркнула довкола і не звертаючи уваги на батька, кинулася до Максима.

Г Він стежив очима за матір’ю, що, зігнувшись під важки­ми відрами, переходила вулицю.

Д І, ставши навколішки, мати розгорнула косатий кущик трави.

Е Вовки колись узимку зібралися по високих заметах снігу, прорвали у хліві стріху і залізши, порозривали багато овець.

8. Укажіть речення з уточнювальними обставинами (розділові знаки опущено).

А Незабаром з обох боків звелися справді круті розмиті береги.

Б На його щастя згори з верхів’я засірів лозовистий острі­вець.

В Під снігом зараз поховались гнізда вівсянок.

Г Невдовзі з південного сходу показалися пухкі хвилевидні тумани.

Д В кінці села коло самої Раставиці стояла хата старого Петра Джері.

Е Знизу з заплави покотило волохатими хвилями.

 

9. Позначте правильні твердження. 

А Усе життя продивившись у її очі,здається, міг би знати їх до найдрібнішої цяточки.

Це речення ускладнене відокремленим означенням.

Б І снують вони, давні товаришки, тиху розмову.

Це речення ускладнене відокремленою прикладкою.

В Ці звуки можуть линути довго, витворюючи скупу й одно­манітну мелодію.

Це речення ускладнене відокремленою обставиною.

Г Жодної хвильки не відаючи відпочинку, материні руки знаходили роботу.

Це речення ускладнене відокремленим означенням.

Д Ясною, майже прозорою зеленню спалахнув ліс, освітле­ний надвечірнім сонцем.

Це речення ускладнене відокремленою обставиною.

Е Була вона, незважаючи на літа, моложава, гарна і горда жінка, з пишними чорними косами і темними глибокими очима.

Це речення ускладнене відокремленою обставиною, однорідними членами та відокремленим неузгодженим означенням.

10.Укажіть речення, у яких правильно розставлено розділові знаки.

А Найперший скіф, молодший син Геракла собі роздольне царство вибирав.

Б Потім Василько ніс вудки до хліва, гарненько складав їх на кілочки, вбиті під стріхою, і йшов у хату.

В Карячкувато ставлячи ноги, ніби все ще побоюючись льо­ду, накульгуючи, лось вийшов на берег, ще раз озирнувся на річку, захоплюючи своїм зором і залужжя в сріблисто­му серпанку, й дітей.

Г Лось вискочив передніми ногами на лід і, розкарячив­шись, захитався.

Д І сивий жрець сказав їм, як із неба: «Гей добрі люди, а чого вам треба?»

     Е Не було здається хати, біля якої не кущувала б калина.

 

 

 

5. Якщо буде час – синтаксичний розбір речень (слайд №9)

 

 Тренувальні вправи

(записати, поставити розділові знаки, зробити синтаксичний розбір речення)

1. Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі.

2. Незважаючи на складну ситуацію відділ продовжував працювати у звичному режимі.

3. Пішов козак світ за очі все забув покинув а дівчину заручену кладуть у домовину

 

V. Підсумок уроку.

Бліцопитування  (слайд №10)

 

- Яке речення називається простим, складним?

- Які розділові знаки можуть ставитися у простому реченні? У складному?

- Чим може ускладнюватися просте речення?

- Які розділові знаки необхідно ставити при вставних словах, звертаннях, відокремлених членах речення?

 

Виставлення оцінок, коментування.

Домашнє завдання (слайд №11)

- Повторити схеми розбору ССР, СПР, БСР, виписати три речення з даними видами речень, зробити повний синтаксичний розбір, скласти схему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаткові матеріали до уроку

Випишіть речення в такій послідовності: з єднальними, протиставними та розділовими сполучниками. Поставте розділові знаки, звертаючись до довідкового матеріалу.

1. (С. Васильченко). 2. За очеретами сюрчать і сюрчать коники або з села виколихується мідь дзвону (М. Стельмах). 3. Ялинка затремтіла від низу до вершечка і кілька зелених глиць упало на сніг (М. Коцюбинський). 4. Тепло було і вишні цвіли рясно (Марко Вовчок). 5. Чекали нас тривог і гроз дороги та ми ішли вперед (В. Сосюра). 6. То сонце усміхнеться нам крізь хмари

то дощик рясно землю поливає (П. Чубинський). 7. Сонце піднялося високо і його промені освітили захований у густому винограднику невеличкий стіл (О. Гончар).

Ключ: підкресливши останню букву кожного речення, закінчіть вислів:

«Хто цілий рік байдикує, той навіть у вересні…» (За В. Скуратівським).

Відповідь: голодує.

Довідковий матеріал: у складносурядних реченнях вживаються такі пунктограми: кома — при одночасності, послідовності, переліку, протиставленні, зіставленні, чергуванні подій, явищ, дій; крапка з комою — якщо частини складносурядного речення далекі за змістом або насичені розділовими знаками (комами); тире — при причиново-наслідковому зв’язку або

при швидкій зміні подій.

Не вживається кома між двома частинами складносурядного речення,

якщо вони мають спільний другорядний член або частки навіть, лише, ще та ін.

Запишіть речення в такій послідовності: безсполучникові речення з двокрапкою, а потім — з тире. Розставте розділові знаки.

1. Мене ніщо не змусить збочити з дороги обраної раз ні лестунів химерні почесті ні жовчний біль старих образ (І. Муратов). 2. Буде вода буде все (О. Гончар). 3. Настали холодні дні птахи летять у теплий дальній світ. 4. Згадала околиці рідні скрізь квіти ряст ясна роса (Леся Українка). 5. Вода зійшла колеса стали (Л. Глібов). 6. Глянь розкривається назустріч сонцю й грозам руками пружними запліднений чорнозем (М. Рильський).

Ключ: підкресліть останню букву кожного речення, допишіть вислів про одну з народних прикмет: «Лютневі прикмети — метелиці та…»

Відповідь: замети.

 

 

 

Поставте розділові знаки у складносурядних реченнях. Запишіть їх у такій послідовності: а) кома ставиться у складносурядному реченні; б) кома не ставиться; в) тире у складносурядному реченні.

1. Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил (Г. Масленко). 2. Над _________обрієм Києва сходить зоря у зеніт і вічний Славута тече у грядущі століття (П. Перебийніс). 3. Обережно проминаємо густі зарослі і очам відкривається рівний та широкий лан (Ю. Збанацький). 4. Зліва при мокрій долинці кінчались жита і починалась лука (М. Коцюбинський). 5. Думав доля зустрінеться — спіткалося горе (Т. Шевченко). 6. А літо йде полями і гаями і вітер віє і цвіте блакить (А. Малишко). 7. І потім сміючись вдарила

палицею по гілці струснула цілу шапку снігу і сонячна холодна курява окутала нас (О. Гончар). 8. А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій (В. Сосюра).

Ключ: підкресліть першу букву кожного речення і допишіть речення:

«Не встиг у жовтні роздивитися, як сонце зійшло, а воно вже…»

Відповідь: на заході.

Спишіть, замість крапок вставте потрібні розділові знаки. Поясніть пунктограми.

1. Хай шлях до раю… пекла чи полону… тримайся далі розпачу й надій (В. Стус). 2. Зілля дива наробило… тополею стала (Т. Шевченко). 3. Нічого просто не пишу… бо знаю… на все мені не вистачить часу (П. Чубинський). 4. Я не клянусь словами… що люблю… слова любові озвучить не годні (П. Чубинський). 5. Терпи… терпи… Терпець тебе шліфує… сталить твій дух (В. Стус). 6. Манекени не мають серця… їм ніщо не болить і не коле (Д. Павличко). 7. Я знову вгадую… прийдеш ти чи ні? (М. Рильський).

Спишіть, розставте розділові знаки, поясніть їх уживання.

1. Рідна мова незборна таїна вона робить народ народом і увічнює найтонші порухи його душі. 2. Витворений народом світ мови оточує нас від народження супроводжує до останніх днів життя найтонші відтінки думок і переживань щедро приготовлені для нащадків неоціненне багатство яким вони повинні скористатись (За І. Вихованцем). 3. Любіть красу своєї мови звучання слів і запах слів це квітка ніжна і чудова кохання батьківських степів (Т. Масенко).

V. Підсумок уроку

Звернути увагу учнів на значення розділових знаків для правильного розуміння написаного тексту.

VI. Домашнє завдання

Використовуючи стилістичні можливості різних типів складних речень, скласти опис грози в художньому стилі.

Джерела:

1.Українська мова. 11 клас. І семестр. Академічний рівень / Є. П. Голобородько, К. Ю. Голобородько, О. А. Павлик, Ю. Ю. Мельничук, І. А. Бондаренко. — Х. : Вид. група «Основа», 2012. — 86, [2] с. — (Серія «Мій конспект»).

2. Періодичні видання ВГ «Основа» «Вивчаємо українську мову та літературу»

Зразок письмового розбору простого речення

Далі сріблиться потічок, теплий, прозорий, висвітлений до дна (0. Гончар).

Розпов., неокл., просте, двоскл., пошир., повн., ускладн. узгодж. означ., відокремл. чл. 

Зразок синтаксичного розбору складносурядного речення

І част. II част.

Уже вишневі зацвіли садки — і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).

Розпов., неокл., склади., сполучи., складносур., єднальн. сполучи.,

причиново-наслідк. відношен., тире вказує на несподів. зміну подій.

1.   част. — двоскл., пошир., повне, неускл.
2. част. — двоскл., пошир., повне, неускл.

Зразок синтаксичного розбору складнопідрядного речення головна частина 

підрядна частина І

Отут, серед цвіту, здається, що, 'якби людина навчилася мудрості дерев,

підрядна частина II

не була б ворогом сама собі й природі (Є. Гуцало).

Розпов., неокл., склади., сполучи., складнопідр., обстав, умови, ко­ми вжито для виділення відокремленої обставини, а також підрядної частини речення

Розпов., неокл., склади., сполучи., складнопідр., обстав, умови, ко­ми вжито для виділення відокремленої обставини, а також підрядної частини речення.

Голови, част. — односкл., безособ., пошир., повне, неускл.

Підр. част. І — двоскл., пошир., повне, неускл.

Підр. част. II — двоскл., пошир., неповне, неускл.

Синонімічна конструкція: Отут, серед цвіту, здається, що людина, навчившись мудрості дерев, не була б ворогом сама собі й природі.

1. непоширене, повне/не­повне, ускладнене/неускладнене); підкреслити другорядні члени речення.

Зразок синтаксичного розбору безсполучникового складного речення

Хай ростуть колосочки із моєї руки, хай землі моїй сниться пше­ниця (77. Перебийніс).

Спонук., неокл., склади., безсполучн., відношення зіставн., кома відокремлює одну частину речення від другої.

1. част. — двоскл., пошир., повне, неускл.
2. част. — двоскл., пошир., повне, неускл.

Схема синтаксичного розбору речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку

1. Записати речення для розбору.

3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне).

 

Побужжя йде, Волинь і наддністрянці, а там, диви, обізветься й Дніп­ро.

Чи, може, в цьому якраз і є сила людини, її дар, може, без цього не знала б вона виходу ні в не­бо, ні в океаніколи нічого не відкрила б?

На жаль, частіше до­водиться інструкції штудіювати. Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію в кін­ці серпня. Ніколи,звичайно ж, не було на цьому війсь­ковому судні закоханої пари.) Кажуть, у калині мате­рина любов і мудрість. (Б.

12 Текст і завдання до нього

(Розділові знаки опущено.)

(1) Добриня поїхав прямо піднявся на гору поминув ремісниць­кий посад густо забудований і ремісницькими будинками і халупами і різними майстернями і опинився на майдані перед Білгородськими воротами. (2) Немолодий рудобородий сторож преспокійно дрімав собі сидячи проти сонця на лаві під стіною. (3) Щит і спис його лежа­ли просто на землі. (4) Добриня скочив з коня наблизився сів поряд зі стражем обняв його попід руки і так дотягнув до дерев’яної сторожки.