Розвиток логічного мислення учнів як запорука успішного написання власного висловлення на ЗНО

Розвиток логічного мислення учнів на уроках української мови як запорука успішного написання власного висловлення на ЗНО

Должанська Юлія Вікторівна,

канд. філол. наук, учитель української мови та літератури

Харківська гімназія № 6 «Маріїнська гімназія»

Сучасний темп життя ставить нові вимоги перед випускниками школи. Стандарти освіти вимагають від учасників навчально-виховного процесу комунікативної компетентності, здатності творчо і водночас логічно мислити, альтернативно оцінювати певні життєві явища.

Говорячи про якість освіти в Україні, слід зазначити, що за даними УЦОЯО у 2016 році кількість осіб, які подолали поріг «склав/не склав» з української мови та літератури, становить 90,90% [1]. Одним із найскладніших завдань для учасників ЗНО виявляється написання власного висловлення, адже воно спрямоване на перевірку не лише знання мови, а й загалом комунікативних умінь. За цей вид роботи можна отримати до 20 балів [2]. Однак щороку екзаменатори зіштовхуються з певною кількістю так званих «чистих бланків», а також з роботами, які становлять менше ста слів або не відповідають темі. У результаті абітурієнт отримує нуль балів за власне висловлення. Саме на можливих шляхах подолання цієї проблеми на шкільному рівні зосереджена наша увага.

На жаль, навчальні програми з української мови не передбачають достатньо часу для безпосередньої підготовки до складання ЗНО. Вирішення проблеми ми вбачаємо в запровадженні факультативних курсів, використання учителем резервного часу, упровадження елементів дистанційного навчання [3] тощо. Ми пропонуємо використовувати на заняттях такі форми роботи, які позитивно випливають на розвиток логічного мислення учнів та вміння лаконічно висловлювати власну думку і допомагають учням збагнути особливості написання власного висловлення, відповідно до вимог УЦОЯО.

1. Рольова гра «Дебати».

Підготовчий етап. Учитель обирає тему, на кшталт тієї, що пропонується учасникам ЗНО. Учні працюють групами. Шляхом жеребкування клас ділиться на Парламент («П»), тобто тих, хто підтримає запропоновану тему, і Опозицію («О»), тих, хто буде спростовувати думку. Один учень виступає в ролі Рецензента («Р»), він не входить ні до парламенту, ні до опозиції. Учні 10 хв. обговорюють запропоновану учителем тему, формулюють тезу, два аргументи, добирають приклади з літератури, мистецтва, суспільного чи власного життя. А також визначають спікерів від своєї команди.

Дебати: 1) Виступ першого спікера «П», який формулює тезу, наводить аргумент, ілюструє його прикладом із літератури. 2) Виступ першого спікера «О», який формулює свою тезу («Я не згоден з думкою…»), наводить аргумент та приклад з літератури. 3) Виступ другого спікера «П», який повторює або перефразовує тезу першого спікера «П», наводить другий аргумент, приклад з життя, робить висновок. 4) Виступ другого спікера «О», який повторює або перефразовує тезу першого спікера «О», наводить другий аргумент, приклад з життя, робить висновок. 5) Виступ рецензента, який аналізує слова парламенту і опозиції, зазначає переваги й недоліки сказаного.

Підсумки. Перемагає та команда, яка була більш переконливою у своїх виступах: вправно сформулювала тезу, навела два переконливі аргументи, проілюструвала їх доречними прикладами та зробила логічний висновок зі свого доведення.

Результат. Гра вчить учнів не шукати єдиної правильної відповіді на запитання, а змушує поглянути на проблему з різних точок зору, сприяє розвитку логічного мислення, формує вміння послідовно доводити свою думку, писати власне висловлення, відповідно до вимог, що ставляться перед учасниками ЗНО.

2. Вправа «Редактор»: учням пропонується відредагувати речення з лексичними, граматичними і стилістичними помилками, на зразок тих, що найчастіше допускаються під час написання власного висловлення.

3. Вправа «Екзаменатор»: учні вдома пишуть власні висловлення, які не підписують. На уроці вчитель пропонує одинадцятикласникам «побути екзаменаторами на перевірці відкритої частини ЗНО». Роздає написані роботи в довільному порядку. Учні здійснюють оцінювання відповідно до вимог УЦОЯО. Перед початком виконання вправи доцільно перечитати вимоги оцінювання, уточнити спірні моменти, а після закінчення перевірки – вибірково зачитати вголос 1-2 тексти та обґрунтувати виставлені бали.

Отже, одним із важливих етапів ЗНО з української мови та літератури є написання власного висловлення. Ця частина тесту дуже важлива, бо спрямована на перевірку не лише знання мови, а й загального рівня культурного й духовного розвитку абітурієнта. Запорукою успішного написання розгорнутої відповіді є вміння логічно мислити, послідовно доводити свою думку, грамотно оформлювати письмову роботу. І завданням сучасного вчителя-словесника є формування в учнів цих вкрай важливих і необхідних у сучасному житті вмінь і навичок.

Література:

1.                 Розподіл учасників зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року, які подолали поріг «склав/не склав» з української мови і літератури // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://testportal.gov.ua/analytyka/ (дата звернення 05.10.2016) – Назва з екрана.

2.                 Критерії оцінювання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (власного висловлення) з української мови // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://testportal.gov.ua/prepare_ukr_2016/ (дата звернення 05.10.2016) – Назва з екрана.

3.                 Готуємось до ЗНО з української мови та літератури // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://dolzhanska.blogspot.com (дата звернення 05.10.2016) – Назва з екрана.