Урок української мови, 4 клас "Повторення вивченого про прикметник як частину мови"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Методична розробка уроку української мови

 

"Повторення вивченого про прикметник як частину мови"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала

вчитель початкових класів

Бурик Любов Сергіївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Тема. Повторення вивченого про прикметник як частину мови.

Мета: активізувати знання про прикметник і його значення у мовленні; розвивати вміння порівнювати мовні явища; виховувати любов до художнього мовлення, до природи.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

Добрий день Вам

В нашім класі!

Як гостей найкращих

Раді Вас вітати.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Пароплави рухаються по річках, автомобілі – по дорогах, поїзди – по залізницях. На літаках люди літають в різні куточки нашої планети. По ночах літають у пошуках здобичі сови, кажани. На соснах та ялинах ростуть шишки?

 

– Що тобі допомогло виконати вірно завдання? (знання правила: у місцевому відмінку множини іменники мають закінчення –ах (ях)

– З якими прийменниками вживають іменники у місцевому відмінку? (іменники у місцевому відмінку вживаються з прийменниками по, на, у, в)

– Питання до слів у місцевому відмінку (по кому?, по чому?, на кому?, на чому?)

– Допоміжне слово (стою).

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчання.

– Послухайте. Прийшла красуня біловолоса. Хто це? (зима)

– Яке слово вам допомогло здогадатись? (біловолоса)

– Питання (яка?).

– До якої частини мови належить це слово? (до прикметника)

– Ось погляньте, як ця красуня одягла дерева у теплі шуби та запорошила поля блискучим снігом. 

 

ІV. Оголошення теми і мети уроку.

– Сьогодні ми працюємо над темою "Повторення вивченого про прикметник як частину мови". Згадаємо, що ми вже знаємо. З’ясуємо про роль прикметника у мовленні.

 

V. Сприйняття та усвідомлення матеріалу про прикметник.

1. Хвилинка каліграфії.

– Перед тим як розпочати писати в зошиті, повторимо правила при письмі.

Розповідає учень:

1. Сиди рівно.

2. Не торкайся грудьми столу.

3. Ноги постав на підлогу.

4. Обидві руки поклади на стіл, вільною рукою підтримуй зошит.

5. Поклади зошит похило.

 

– Відкрийте зошити, запишіть число.

 

З з зл зм

 

– Яка це буква? Що ви знаєте про неї? (буква "зе" позначає звуки [з], [з′] – приголосні, дзвінкі, [з] – твердий, [з′] – м’який)

– Повторимо з’єднання з "ел", "ем".

– Записано слово "зима". Усно підберіть спільнокореневі слова (зимонька, зимовий, зимує).

– Запишемо (один учень записує слова на дошці)

– Назвіть прикметник (зимовий)

– Розберіть його за будовою (зим- (корінь), -ов- (суфікс),-ий(закінчення)

– Яка частина мови називається прикметником? (Прикметник – частина мови, що називає ознаку предмета і в початковій формі відповідає на питання який? яка? яке?)

 – Прочитаємо разом по таблиці.

 

2. Робота із загадками.

– Відкрийте книжку. Вправа 190, ст. 95.

– Почитайте завдання.

– Читаємо по черзі загадки.

– Які слова допомогли знайти загадку?

– Які слова допомогли відгадати? (ліс – а точніше, який ліс (листяний), ромашки, біле латаття, водяна лілія, сонце, сніг, сорока)

– А як одним словом назвати ці малюнки? (природа)

– Назвіть серед відгадок неживу природу? (сонце, сніг)

– Знову пригадаємо, до якої частини мови належать слова, які допомагали відгадати загадки? (до прикметника)

– Чому? (бо називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке?)

– А яка загадка стосується нашої пори року? Зачитайте.

 

– Спишіть: "Скатертина біла увесь світ накрила".

– Підкресліть словосполучення іменника з прикметником. Яке слово є головним? (іменник)

– Чому? (бо від нього ми ставимо питання)

– Запам’ятай (читання з таблиці правила): "Прикметник завжди стоїть у тому числі, роді і відмінку, що й іменник, з яким він зв’язаний".

 

– На дошці таке завдання: "Дерева вбрались у (казковий) шати. Сніг виблискує (дивний) самоцвітами". Змініть слова, що в дужках. Запишіть.

– Перевіряємо: "Дерева вбрались у казкові шати. Сніг виблискує дивними самоцвітами".

 

Фізкультхвилинка

Сонечко проснулось, (піднятися, потягнутися)

В різні боки повернулось, (покрутитися)

Кругом себе обернулось.

Стали квіти оживати, (підняти руки, поворушити пальчиками)

Пташки пісеньку співати, (потерти руку об руку)

Миле сонечко вітати (покрутитись і простягнути руки вгору, вдихнути і опустити руки, видихнути).

 

3. Колективна робота (ст. 95, вправа 191)

– Я хочу, щоб у ролі вчителя попрацював хтось інший.

– Яка частина мови називає ознаки предметів? (прикметник)

– Чому прикметник має таку назву? (прикметник походить від слова "прикмета")

– А що таке "прикмета"? ("прикмета" – це ознака. Ознака і прикмета – це показник, по якому можна впізнати щось)

– Прочитайте вірш (читають два учні).

– Яку основну роль прикметника в мові розкрила поетеса? Зачитайте (усі ознаки називає прикметник як частина мови).

– А які це ознаки?

 

Ознаки:

Колір: зелений, червоний;

Розмір: великий, довгий;

Смак: гіркий, смачний;

Матеріал: глиняний, золотий;

Відношення до часу: давній, ранній;

Відношення до місця: сільський, київський;

Властивості: пухкий, рідкий.

 

– А зараз виберіть з вірша одну строфу, багату на прикметники. Що таке строфа? (строфа – частина тексту, яка об’єднується ритмічністю) (один учень зачитує вголос).

– Запишіть. Прикметники підкресліть хвилястою лінією.

 

Земля – ласкава, люба, рідна,

А сонце – щире, золоте,

А небо – лагідне й погідне,

Життя – прекрасне, дороге.

 

– Перевірте, поставте питання.

 

4. Аналітична робота (вправа 192, ст. 96)

– Прочитайте завдання. Що таке іній? (іній – тонкий сніжний наліт, який утворюється внаслідок випаровування на охолодженій поверхні)

– Який з описів більш виразний? Завдяки чому? (перший. Завдяки прикметникам, які з’явилися)

– Зроби висновок про роль прикметників у мовленні (прикметники збагачують наше мовлення, роблять його образним та емоційним).

Сніг – опади у вигляді білих пластівців, які складаються з кришталиків льоду (сніжинок-пушинок).

– Чи підходить малюнок до тексту?

– Чи чудова природа?

– Чи залишиться людина байдужою, коли побачить таку красу?

Срібні дерева,

Срібне гілля,

Сріблом пухнастим

Вкрита земля.

(Леонід Первомайський)

 

Пропоную гру. Я читаю – зупиняюсь, а ви по змісту записуєте прикметник.

От випав сніг. Яка обнова,

Зима тоді така (чудова).

Міста чистенькі, білі села –

Зима і радісна, й (весела).

Кружляють вальс сніжинки ніжні.

Зима пухка і (білосніжна).

Вона буває і серйозна.

Суха, і вітряна, й (морозна).

А як насуне хмара сива,

Зима по-своєму (красива).

А вранці іній – то обнова!

Яка зима у нас (казкова).

Гілок від інею не видно,

Тоді вона, звичайно, (срібна).

 

– Так, яка ж зима? Прочитайте.

 

– "Ліс сяє кришталем". Де тут прикметник? Перетворіть. "Сяє кришталевий ліс".

 

 VІ. Підсумок.

– Над якою частиною мови ми працювали? (над прикметником)

– Що таке прикметник? (Прикметник – частина мови, що називає ознаку предмета і в початковій формі відповідає на питання який? яка? яке?)

– З якою частиною мови він з’єднаний? (з іменником)

– Для чого вивчають прикметники? (щоб гарно писати твори, оповідання, збагачення мовлення)

– Зверніть увагу на ці звуки! (спів синички). Кожна пора року красива. А також і зима. Але взимку птахам нелегко. Ми повинні думати про них.

 

Жовтогруді щебетушки

Купили чорні капелюшки.

А ще мають білі щічки,

Називають їх (синички).

 

Домашнє завдання.

І група – виписати опис синички, ІІ група – опис снігура.