Українська мова 7 клас
Тема. Дієслово: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: поглибити знання учнів про значення дієслова, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; формувати вміння знаходити дієслова у реченні; розвивати пам'ять, логічне мислення; виховувати любов до рідної мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: комп’ютер, роздатковий матеріал, таблиця, схема до теми уроку.
Хід уроку
І. Організація учнів до уроку.
- Добрий день! – мовлю за звичаєм.
- Доброго дня! – кожному зичу я.
- Починаємо урок. Сподіваюсь, що ви будете
Уважні!
Розумні!
Організовані!
Кмітливі!
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.
6 12 8 22 16 19 3 19
Д і є с л о в о
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Учні по черзі називають усе, що знають про дієслово.
ІV. Сприйняття і усвідомлення навчального матеріалу.
Дієслова означають |
|
Конкретну фізичну дію |
писати, різати |
Стан |
спати, стояти |
Переміщення у просторі |
бігти, йти |
Вияв ознаки |
зеленіти, сяяти |
Процес мовлення і мислення |
говорити, думати |
Стосунки між людьми, почуття і переживання |
любити, веселитися |
Бажання |
хотіти, бажати |
Зміни |
сивіти, старіти |
число час особа рід (у минулому часі)
Морфологічні ознаки дієслова
вид спосіб перехідність дієвідміна
Я люблю (присудок) рідну Україну.
Лиш боротись (підмет) – значить жить (присудок). І. Франко
Нас просили не списувати (додаток).
Стала наближатися година рушати (означення) в дорогу. С. Васильченко
Прилітає зозуленька над ним покувати (обставина). Т. Шевченко
Малювати, нездужати, копати, майструвати, лежати, чекати, хворіти, розв’язувати, стояти, косити.
Говорити воювати
Працювати марширувати
Боротися розмовляти
Крокувати поважати
Шанувати трудитися
Осінній шум
І група
Ще звечора землю оповив їдкий холодний туман: пробирав до кісток і вганяв у дрож. Чекай на ніч морозну. І ранній завчасний морозенко таки добре попорався протягом ночі: настелив трави, густо побілив памороззю засохлі дерева, прихопив ще зовсім зелене листя.
ІІ група
Вийшов уранці Оксен і завмер: пожухле за ніч листя з тихим шелестом опадало на землю, лягало покорченими долоньками догори, наче все ще просило хоч краплинку тепла, хоч крихітку ласкавого сонця.. Не було ні вітру, ні жодного поруху, а листя падало й падало, зривалося з верховіття. І вже ціла злива, чорно-зелений сумний водограй проливався на землю.
ІІІ група
Дерева оголялися прямо на очах: щойно стояли в листі, а глянув через якусь хвилину – уже голі. Тільки поодинокі листочки з усіх сил чіпляються за віття, намагаються втриматися до сонця.
Особливо зворушила Оксена молоденька осика: скинула покірно зелену сорочку, простелила її біля ніг та й стоїть гола-голісінька, тремтить худеньким тільцем на морозі...
Той глухий шум, невпинний той шелест переслідував Оксена й тоді, коли він повернувся в хату.
А. Дімаров
5. Диктант із завданням.
- Послухайте й запишіть речення. Визначте синтаксичну роль дієслів.
На себе працювати – у достатку проживати. Прошу подати парасольку. Натягне дощ свої осінні струни. Лелеки на зиму летять у теплі краї. Спорожнілі від плодів садки натягували на себе жовтогарячу намітку.
6.Робота зі словником.
- Поясніть лексичне значення слова намітка.
НАМІ́ТКА, и, жін.
1. Покривало з тонкого серпанку, яким зав'язують поверх очіпка голову заміжні жінки. Хима завилась гарною наміткою, заколола її здоровими шпильками з червоними головками (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 87);
// Покривало, яке накладають поверх клобука православні монахи. Він.. так швидко шугнув у двері, що намітка од клобука заколивалась, майнула (Нечуй-Левицький, III, 1956, 367); Входять Олексія та Ольга у високих чорних клобуках з довгими намітками (Іван Микитенко, I, 1957, 289);
// рідко. Покривало з тонкої матерії на голову й на обличчя. Легка, біла газова намітка вкривала її голову з темно-русявим волоссям. (Ольга Кобилянська, III, 1956, 110); Саму Галину Андріївну я бачив усього двічі і бачив обидва рази на вулиці — під наміткою, в манті, капелюсі (Любов Яновська, I, 1959, 437); * У порівняннях. Сіяв дрібний, вогкий сніжок, білою наміткою оплітав геть-геть кругом зелене поле (Степан Васильченко, II, 1959, 39).
2. заст. Тонка прозора тканина (вид серпанку). [Парубок:] Коли буду живий, вернусь, добуду слави і всякого добра, золота, дукачів, шовку, намітки привезу стілько, що хватить од самого верху дзвіниці додолу (Степан Васильченко, III, 1960, 22); * У порівняннях. Де оком гляну, сумно та темно, Ніби намітка на очах (Степан Руданський, Тв., 1956, 45).
3. перен. Те, що вкриває, застеляє що-небудь; пелена. Над гіллям миготіло блискуче марево сонця, слалась тонесенька намітка сизого туману (Нечуй-Левицький, I, 1956, 195); За густою наміткою дощів сірі хатки застигли (Василь Кучер, Золоті руки, 1948, 5); Плач цей проймав йому серце, застилав якоюсь сірою наміткою очі (Сергій Воскрекасенко, Весна.., 1939, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 128.
7.Творче конструювання.
- Послухайте уривок із вірша «Світає» Галини Британ і спробуйте скласти свій вірш тільки із дієслів.
Світає…
Світає, горить, розвидняється, дніє,
Захоплює, світить, палить і ясніє,
Зжимає, турбується, б’ється, тріпоче…
V. Підсумок уроку.
Гра «Мікрофон»
- Пригадайте поставлену мету на початку уроку. Чи досягли ми її? Продовжте речення: «На уроці я навчився/навчилася…», «Я дізнався/дізналася, що …», «Мені сподобалося …», «Я працював/працювала …».
VІ. Домашнє завдання.
1.Скласти опорний конспект до вивченої теми.
2.Записати 5 прислів’їв з дієсловами.