Розділові знаки при однорідних членах речення
Мета: домогтися засвоєння правил, що визначають основні випадки вживання розділових знаків при однорідних членах речення, формувати в учнів уміння і навички знаходити у реченнях пунктограму “Кома між однорідними членами речення”, пояснювати її за допомогою правил і правильно вживати у тексті;
розвивати логічне мислення, пам’ять, навички аналізу;
виховувати культуру усного й писемного мовлення, любов до рідного краю, усної народної творчості нашого народу.
Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого
Обладнання: схеми, карти, ілюстрації.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Дайте відповідь на запитання, навівши приклади із домашньої роботи.
І гр.. – інсценує самостійно складену казку, в якій головний герой Півень і дає відповідь на питання:
ІІ гр.. – зачитує повідомлення “ Курка свійська “ і дає відповідь на питання:
ІІІ гр.. – зачитує уривки з українських народних казок, персонажем яких є Півень і дає відповідь на питання:
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Діти, сьогодні у нас на уроці незвичайний гість – саме той півень, про якого вже так багато говорилось.
В українському фольклорі півень завжди був шанованою “персоною” серед птахів: орлів, соколів, журавлів, синиць... Він – символ стабільності, удачі й достатку. В народі кажуть:
Без півня хата глуха.
Кому ведеться, тому й півень несеться.
З давніх часів півень в обійсті був живим “годинником”, своєю піснею він проголошував настання трудового дня, звеселяв селянське подвір’я. Навіть загадки є такі:
Двічі родився, у школі не вчився, а години знає.
Піснярські уміння півня – привід для і для похвали, і доброго кепкування, і соковитого гумору:
Чи півень співає, чи забуде, а день буде.
Народ вирізняє показну гоноровитість і хоробрість півня. У цій якості він стає “героєм” кпинів:
І півень серед курей хоробрий.
У фольклорі відзначаються окремі елементи статури півня, зокрема його гребінець: “Кожен когут на свій гребінець гордий”.
Загадка питає: “Має гребінець – не може ним чесатися. Хто це?”
Прислів’я відповідає:” Півнячим гребенем голови не розчешеш “.
А ще є дитячі лічилки:
Стоїть півень на току
У червонім чобітку.
Будем півника просити:
“Ходи жито молотити!”
Ось такий він, півень, в уяві українців.( Учні роблять повідомлення, схеми речень вивішують на дошці).
4.Робота з картками.
Кожна група отримує картки із завданням. Записати речення, пояснити вживання розділових знаків.
І гр.. От зійшлися вони утрьох: хижий вовк, ведмідь-бурмило і вепр – усе компанія весела.
Дерева, греблі, птиці – все тремтіло, бо Перун кресав об скелі блискавиці.
Я називаю своїх національних геніїв: Сковорода, Шевченко, , Франко, Леся Українка, Довженко.
Шаблі й пістолі, коні й курені, пожарища й побоїща, вогні – усе спеклось, переплелось на видноколі.
Спитали Клима раз, яка найкраща птиця: чиж, соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвався баса: “Найлучча птиця – ковбаса!”
Ранок все відчарував: сині квіти поміж трав і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку, всіх людей, і звіра , й птицю.
ІІ гр.. Не вб’є мою любов ні спека дня, ні бурі, ні морози.
Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі.
Ви що більше любите: ліс чи море?
На високих горбах шуміли дуби і липи, а не клени.
ІІІ гр.. Запахло осінню, в’ялим тютюном, тонким туманом.
Любіть травинку, тваринку, сонце завтрашнього дня, вечірню в попе лі жаринку, шляхетну інохідь коня.
Минає день, тиждень, місяць, півроку збігло за водою.
Скоріше б побачити свою єдину, відчути її руки на своїх плечах.
Вечір гаптував небеса золотом, сріблом, бурштином.
(Діти роблять повідомлення, поповнюють на дошці схеми, яких не вистачає, узагальнюють і систематизують матеріал)
5. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.
ІV. Підсумок уроку.
Бесіда.
V. Домашнє завдання. Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу...