Урок української мови 8 клас. Однорідні члени речення

Розділові знаки при однорідних   членах речення

Мета: домогтися засвоєння правил, що визначають основні випадки вживання розділових знаків при однорідних членах речення, формувати в учнів уміння і навички знаходити у реченнях пунктограму “Кома між однорідними членами речення”, пояснювати її за допомогою правил і правильно вживати у тексті;

          розвивати логічне мислення, пам’ять,  навички аналізу;

          виховувати культуру усного й писемного мовлення, любов до рідного краю, усної народної творчості нашого народу.

Тип уроку: узагальнення і систематизація вивченого

Обладнання: схеми, карти, ілюстрації.

                                               Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Дайте відповідь на запитання, навівши приклади із домашньої роботи.

І гр.. – інсценує самостійно складену казку, в якій головний герой Півень і дає відповідь на питання:

• які члени речення називаються однорідними?

ІІ гр.. – зачитує повідомлення “ Курка свійська  “ і дає відповідь на питання:

• які члени речення можуть бути однорідними?

ІІІ гр.. – зачитує уривки з українських народних казок, персонажем яких є Півень і дає відповідь на питання:

• з якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Слово вчителя.

Діти, сьогодні у нас на уроці незвичайний гість – саме той півень, про якого вже так багато говорилось.

2. Прочитати на дошці текст, виписати речення з однорідними членами речення і намалювати схеми.

В українському фольклорі півень завжди був шанованою “персоною” серед птахів: орлів, соколів, журавлів, синиць... Він – символ стабільності, удачі й достатку. В народі кажуть:

  Без півня хата глуха.

  Кому ведеться, тому й півень несеться.

З давніх часів півень в обійсті був живим “годинником”, своєю піснею він проголошував настання трудового дня, звеселяв селянське подвір’я. Навіть загадки є такі:

    Двічі родився, у школі не вчився, а години знає.

Піснярські уміння півня – привід для і для похвали, і доброго кепкування, і соковитого гумору:

   Чи півень співає, чи забуде, а день буде.

Народ вирізняє показну гоноровитість і хоробрість півня. У цій якості він стає “героєм” кпинів:

І півень серед курей хоробрий.

У фольклорі відзначаються окремі елементи статури півня, зокрема його гребінець: “Кожен когут на свій гребінець гордий”.

Загадка питає: “Має гребінець – не може ним чесатися. Хто це?”

Прислів’я відповідає:” Півнячим гребенем голови не розчешеш “.

А ще є дитячі лічилки:

     Стоїть півень на току

     У червонім чобітку.

      Будем півника просити:

      “Ходи жито молотити!”

Ось такий він, півень, в уяві українців.( Учні роблять повідомлення, схеми речень вивішують на дошці).

 4.Робота з картками.

Кожна група отримує картки із завданням. Записати речення, пояснити вживання розділових знаків.

І гр.. От зійшлися вони утрьох: хижий вовк, ведмідь-бурмило і вепр – усе компанія весела.

Дерева, греблі, птиці – все тремтіло, бо Перун кресав об скелі блискавиці.

Я називаю своїх національних геніїв: Сковорода, Шевченко, , Франко, Леся Українка, Довженко.

Шаблі й пістолі, коні й курені, пожарища й побоїща, вогні – усе спеклось, переплелось на видноколі.

Спитали Клима раз, яка найкраща птиця: чиж, соловей, чечітка чи синиця? Голодний Клим озвався баса: “Найлучча птиця – ковбаса!”

Ранок все відчарував: сині квіти поміж трав і метелика, і бджілку, і в цвіту вишневу гілку, всіх людей, і звіра , й птицю.

ІІ гр.. Не вб’є мою любов ні спека дня, ні бурі, ні морози.

          Теслярі робили мости на Дніпрі, і Дінці, і на тихому Збручі.

           Ви що більше любите: ліс чи море?

           На високих горбах шуміли дуби і липи, а не клени.

ІІІ гр..  Запахло осінню, в’ялим тютюном, тонким туманом.

             Любіть травинку, тваринку, сонце завтрашнього дня, вечірню в попе    лі жаринку, шляхетну інохідь коня.

              Минає день, тиждень, місяць, півроку збігло за водою.

              Скоріше б побачити свою єдину, відчути її руки на своїх плечах.

              Вечір гаптував небеса золотом, сріблом, бурштином.

(Діти роблять повідомлення, поповнюють на дошці схеми, яких не вистачає, узагальнюють і систематизують матеріал)

5. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника.

ІV. Підсумок уроку.

       Бесіда.

V. Домашнє завдання. Опрацювати теоретичний матеріал підручника, виконати вправу...