Урок української мови "Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав" (Фразеологізми. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення)

Хто в світі не бував, той чуда й дива не видав

Матвій Номис

Тема.  Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення із 

           фразеологічним словником.

Мета:

навчальна:  сформувати в учнів уявлення про фразеологізм як одиницю мови, з’ясувати особливості лексико-семантичної структури фразеологізму, ознайомити із фразеологічним словником, особливостями роботи з ним;

розвивальна:  розвивати вміння правильно використовувати фразеологізми в усному й писемному мовленні, розширювати лінгвістичний кругозір шестикласників, стимулювати учнів до пошукової діяльності в процесі здобування нових знань, розвивати навички мислення високого рівня;

виховна:  прищеплювати любов до слова, прагнення до самовдосконалення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-дослідження.

Освітня технологія: ОЗОН.

Методи, прийоми і форми роботи: «Незакінчене речення», асоціювання, «Проблемне запитання», спостереження, дослідження, творче конструювання, робота у групах, ігровий метод, «Дерево мети».

Внутрішньопредметні зв’язки: лексика, синтаксис, орфографія, культура мовлення.

Міжпредметні зв’язки: література, історія, соціокультура.

Здоров’язберігаючий аспект уроку: навчальна зона комфортного мислення, валеохвилинка.

Обладнання: мультимедійний супровід, фразеологічні словники, робочі листи-супутники, малюнки фразеологізмів, деталь у вигляді літери «Ф», роздруковані ключові слова, малюнок дерева, горішки (за кількістю завдань), фігурки учнів для рефлексії, картки самооцінювання.

Цілі уроку.

Учні знатимуть: поняття про фразеологізм, його будову, лексичне значення.

Учні вмітимуть: знаходити ФО, пояснювати їх значення, добирати до фразеологізмів синоніми, користуватися фразеологічним словником, відрефлексувати рівень засвоєння навчального матеріалу й оцінити власну діяльність.

Перебіг уроку

 

I. Мотиваційний етап.

1. Створення емоційної атмосфери уроку.

Привітання.

Слово вчителя.

      –  Повірте, мурашки бігають по спині, так хочеться взяти високу ноту на

нашому уроці.

     Коли ми закінчимо сьогоднішній урок, то знатимемо більше, ніж тепер. І хоч наші завдання – міцні горішки, та виконавши їх, ви відчуєте себе на сьомому небі, і у вас гора з пліч зсунеться. Адже правду кажуть, що не святі горшки ліплять.

     Впевнена, що ми впораємося із темою сьогоднішнього уроку, якщо будемо трудитися у поті чола.

• Незакінчене речення.

      – Скажіть, будь ласка, чи звичним для вас є початок уроку?

(відповідь, очевидно, заперечна)

      – А чому? (можливі відповіді: у своєму зверненні ви використали образні слова, які ми часто чуємо; які згадуються  у творах літератури, наприклад, у казках; які прикрашають нашу мову; які … будуть темою нашого уроку).

II. Цілевизначення та планування.

1. Повідомлення теми уроку.

Слово вчителя.

      – Як ви вже здогадалися, темою сьогоднішнього уроку будуть фразеологізми. Розгорніть, будь ласка, зошити. Запишіть число, класна робота і тему уроку: «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення з фразеологічним словником». А ім’я нашого уроку –   «Восьме диво світу».

2. Визначення цілей уроку.

(учні ознайомлюються із пропонованим переліком цілей і, за бажанням, доповнюють його).

3. Погодження плану роботи.

4. Опертя на суб’єктний досвід учнів.

• Усне фронтальне опитування.

      – Пригадаймо, який розділ науки про мову ми вивчаємо? (Лексикологію).

      – А що вивчає лексикологія? (Сукупність слів мови, її словниковий склад, іншими словами – лексику).

      – Що таке лексичне значення слова? (Це його зміст, те, що воно називає).

     – Чи всі слова мають лексичне значення? (Ні. Лексичне значення мають тільки самостійні частини мови).

      – Скажіть, будь ласка, а для чого необхідно вивчати лексику? (Щоб користуватися у своєму мовленні лексичним багатством мови).

III. Етап опрацювання навчального матеріалу.   

• Створення проблемної ситуації.

Слово вчителя.

      – Які асоціації зроджує у вас слово «диво»? (Можливі варіанти: чудо, чудасія, гарний настрій, дивовижа, радість, дивогляд, усмішка, рідкість, щастя, феномен…).

      – Люди говорять «восьме чудо світу». Чому воно восьме, а не дев’яте, не десяте? (…)

      – Існують  сім чудес світу. Давайте їх пригадаємо.

(Демонструється відеоряд із поясненням).

     У стародавньому світі число «сім» вважалося священним. Пов’язано це з тим, що здавна людям було відомо сім небесних тіл (Сонце, Місяць і п’ять планет). Знали вони і про сім чудес світу – це були архітектурні споруди: єгипетські піраміди, сади Семираміди (у Вавилоні), Мавзолей у Галікарнасі, храм богині Артеміди в Ефесі, Колос Родоський на острові Родос (бронзове зображення бога Геліоса), статуя бога Зевса в Олімпії і маяк на острові Фарос біля Александрії.

     Ці сім див користуються такою популярністю у світі, і так міцно увійшли у свідомість людей, що всіляке нове «диво» називалося і називається восьмим, не дивлячись на порядковий номер.

     Вислів «восьме диво світу» вживається тоді, коли когось або щось хочуть звеличити, вирізнити з-поміж інших.

(Демонструється слайд «Восьме диво світу» з поясненням значення фразеологізму).

      – Як називають людей, які дуже багато знають, проводять дослідження і роблять відкриття? (Вчені, дослідники, знавці).

     Запрошую вас взяти участь у роботі Науково-Дослідного Інституту Фразеології.

     Науково-Дослідний Інститут – це та ж школа, тільки в ньому знаходяться не учні, а вчені, і сидять вони не за партами в класах, а працюють у лабораторіях.

     Наше завдання полягає у тому, щоб з’ясувати, чи можна фразеологізми назвати «восьмим дивом світу»?

(Демонструється слайд із проблемним питанням).

     Свої спостереження й досліди будемо занотовувати у робочі листи. Вони будуть супутниками нашої співпраці. («Листи-супутники» лежать на партах).

     Щоб провести дослідження, необхідно добре уявляти об’єкт дослідження, іншими словами – те, що ми будемо досліджувати.

• Теоретична лабораторія.

     Слово вчителя.

      – Що ж таке фразеологізм? Щоб дати відповідь на це питання, відправимося у теоретичну лабораторію. А щоб наша дорога була легкою, змінимо наше старе взуття на креативні чобітки. (Відобразити малюнок на дошці). Вирушаймо! І нехай наша хода буде нога в ногу!

     У мене є дві дужки й стержень, які можна використовувати разом і окремо. Такі ж деталі я віднесла майстру. Він узяв їх, включив апарат, і зварив в одну нову деталь у вигляді літери «Ф».

     Подібне ми бачимо і у житті слів. Живуть собі слова-деталі, наприклад: НЕ, ВОДА, РОЗЛИТИ.(Слова відображені на дошці). Ними користуються окремо або у вигляді тимчасових сполучень, але у деякий момент слова зливаються в усталений неподільний вираз.

     Завдання1. Складіть із поданих слів стійке сполучення, запишіть у зошит. Озвучте свій результат. Що позначає утворена сполука слів? (Міцно дружити).

     – А яке лексичне значення будуть мати слова, якщо я скажу «не розлити» (означає дію), « вода» (безбарвна рідина). 

НЕ РОЗЛИТИ * ВОДА = НЕ РОЗЛИТИ ВОДОЮ = МІЦНО ДРУЖИТИ

       ЛЗ 1        +   ЛЗ 2                   ЛЗ   ЛЗ                                       ЛЗ 1

     Отже, який висновок ми робимо? Слова втрачають своє лексичне значення й набувають разом нового. Звіримо наші отримані знання з матеріалом, поданим у підручнику.

Робота з підручником. (стор. 37)

• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – СТІЙКІ СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ
• Практична лабораторія.

     Будь-які теоретичні знання необхідно перевіряти на практиці. І ось ми у практичній лабораторії. (Рух відображається  відтиском сліду).

     На ваших листах-супутниках записані фразеологізми.(Додатки до уроку). Замініть їх одним словом. Запишіть ці слова. Завдання виконуємо індивідуально, і у групі. За потреби, можна порадитися із сусідом.

     Які знання ми підтвердили, попрацювавши у практичній лабораторії?

• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ МАЮТЬ СВОЄ ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ МОЖНА ЗАМІНИТИ ОДНИМ СЛОВОМ
• Історична лабораторія.

Слово вчителя.

     Ми потрапили у музей фразеологізмів. Головним експонатом тут є фразеологічний словник. У ньому можна знайти значення фразеологізмів.

     Більшість фразеологічних словників укладено не за алфавітом, а гніздовим способом. Так, фразеологізми згруповано навколо ключового (опорного, стрижневого) слова, у середині ж гнізда вислови подано за алфавітом. Часто у словникових статтях до пояснюваних висловів додано фразеологічні синоніми й антоніми. Наприклад: ВІТЕР: вітер у голові (грає, свище і т. ін.) у когось. Хто-небудь легковажний, несерйозний. – Ти ж у мене виріс під стелю, а в голові ще вітер віє. (Ю.Збанацький). Синонім: горобці цвірінькають у голові.

• Робота із фразеологічним словником.

Слово вчителя.

     Цікавим є ще й те, звідки прийшли фразеологічні звороти в нашу мову? Що означає фразеологізм «зарубати на носі»? (Запам’ятати).  Чому ми так говоримо?

     У давнину люди не знали грамоти й записувати щось важливе не могли. Тому вони завжди носили із собою «ніс» –  дощечку для записів. На ній робили зарубки, щоб нічого не забути.

      – Поміркуйте, а зараз ми користуємося чимось подібним? (Ставимо хрестик на руці або риску).

     –  Про що ми дізналися, і чого навчилися в історичній лабораторії? (Фразеологізми не створювані щоразу – вони вже відомі і лише відтворюються мовцем).

• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ МАЮТЬ СВОЮ ІСТОРІЮ

Валеохвилинка.

Вправа «Вухо-ніс» (на гармонізацію роботи правої і лівої півкуль головного мозку): лівою рукою беремося за кінчик носа, правою – за протилежне вухо (ліве). Тепер навпаки. Повторіть декілька разів. Дякую.

Гра «Фразеологічний нон-стоп».

     Визначте оплесками фразеологічний зворот.

Ведмежа послуга

Гірка правда

Вовчий хвіст

Очі розгорілись

Ведмежий барліг

Вовчий апетит

Дрова розгорілись

Гіркі ліки

Розбити тарілку

Розбити глека

     – Крокуємо далі.

• Лабораторія міжнародних досліджень

 – Як ви думаєте, чи є фразеологізми у інших мовах? (Відповіді).

     Ми знаходимося у лабораторії міжнародних досліджень. А досліджувати будемо фразеологізми-іноземці.

Матеріал для дослідження.

     Англійці говорять, що ці люди «як дві горошини», шведи – «як дві ягоди», німці й чехи – «як яйце і яйце». А як говоримо ми? (Як дві краплі води).

 – Що означає фразеологізм? (Дуже схожі).

     Французи й німці говорять – «знаю як власний карман», англійці – «знаю як кисть своєї руки». А ми говоримо… (Як свої п’ять пальців).

 – Яке значення має фразеологізм? (Знаю дуже добре).

     Німці говорять про таку людину, що у неї «грошей як сіна», французи – що вона «зшита із золота». А що про таку людину говорять українці? (У неї грошей кури не клюють).

 – Яке значення має фразеологізм? (Дуже багата).

     Росіяни кажуть «после дождика в четверг»; англійці – «коли свині літатимуть». А як кажуть українці? (Як рак свисне).

  – Що означає фразеологізм? (Нескоро).

 – Який висновок ми можемо зробити?

• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ Є У РІЗНИХ МОВАХ СВІТУ.
• У ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ Є СИНОНІМИ.
• Мистецька лабораторія

     Вчені – це люди дуже розумні. Вони добре розуміються не лише у питаннях фразеології, а й у мистецтві. Завітаємо у мистецьку лабораторію.

• Робота у групі. (Роздати малюнки).

     Перед вами роботи, на яких художники зашифрували фразеологізм, зобразивши їх у прямому розумінні.

     Ваше завдання підписати малюнок за допомогою фразеологічного звороту. Обговоріть у групі назву, напишіть її зверху або знизу аркуша. Представники від кожної групи продемонструють результат вашої роботи, пояснивши який фразеологізм зашифрував художник, і що він означає.

( Кіт у мішку – купувати що-небудь, не бачачи й не знаючи його якостей;

Зарубати на носі – запам’ятати;

Зірок з неба не хапати – не відзначатися неабиякими здібностями;

Водити за ніс – обдурювати;

Як курка лапою – недбало, неохайно, неакуратно;

Море по коліна – нічого не страшно, все байдуже;

Танцювати під чужу дудку – безперечно підкорятися;

Сісти на шию – використовувати когось у своїх інтересах).

• Експериментальна лабораторія

     Ми наближаємося до фінішу.

     Усі вчені – великі експериментатори. Поекспериментуємо?

Завдання. Перед вами  речення. Запишіть його, замінивши підкреслені слова фразеологізмами.

     Хай інші ледарюють чи ведуть беззмістовні розмови, а ти маєш бути у праці найпершим. (Є.Гуцало).

     (Хай інші байдики б’ють чи ляси точать, а ти маєш бути у праці найпершим).

  – Чи змінилося значення речення? (Ні).

 – Яке  з поданих речень більш колоритніше, виразніше?

 – Який висновок ми можемо зробити на основі нашого експерименту? (Фразеологізми надають мовленню виразності, образності, емоційності).

     Ми провели з вами величезну роботу з дослідження фразеологізмів. Давайте повернемося на початок уроку й дамо відповідь на питання, чи можна фразеологізми назвати «восьмим дивом світу»? Чому? (Фразеологія – скарбниця спостережливості й мудрості народу. У фразеологізмах виявлено його спосіб мислення та світосприйняття).

• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – ОКРАСА МОВИ
• ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – «ВОСЬМЕ ДИВО СВІТУ»

IV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

     Під час нашого дослідження ви побували теоретиками й практиками, проводили спостереження й експериментували. Можливо, в майбутньому хтось із вас напише дисертацію із фразеології. А зараз давайте  відрефлексуємо й оцінимо наші зусилля. Чи всі міцні  горішки нам вдалося розлущити?

• Рефлексія «Дерево мети».

Намальоване дерево є символічною шкалою ваших досягнень. Коріння –

це точка відліку, мінімальний вияв якостей і вмінь, а крона – максимальний рівень виявлення реальних умінь, край, найвища точка. На вершині крони знаходиться поняття, яке ми сьогодні досліджували. Давайте з’ясуємо, наскільки близько ми підійнялися до розуміння навчального матеріалу (теми уроку), наскільки плідною була ваша робота. Обговоріть у групі свою діяльність на уроці. І представник від групи нехай позначить  фігуркою, де ви знаходитеся. (Діти відображають рівень розуміння навчального матеріалу).

• Самооцінювання.
• Домашнє завдання.

Я бачу рівень засвоєння навчального матеріалу, й тому домашнє завдання

пропоную наступне:

     Обов’язкове загальне. Відомо, що подорож починається із першого кроку. Помандруйте стежками шкільного життя! Напишіть гумористичний міні-твір на тему шкільного життя, використовуючи усталені звороти (зокрема  ті, про які ми говорили на уроці).

     За бажанням. Намалювати (малюнок, ескіз, листівку, герб) фразеологізму як «восьмого дива світу».