Урок української мови на тему "Повторення вивченого про іменник"

Про матеріал

На уроці учні повторюють, закріплюють і поглиблюють знання про іменник, його значення і граматичні ознаки за допомогою складання асоціативного куща. При роботі з віршем "Охтирчанки" охтирського поета Олександра Галкіна учні визначають іменники - власні та загальні назви, істоти та неістоти.

Перегляд файлу

Тема. Повторення вивченого про іменник. (Вправи 96-102.)

Мета. Повторити, закріпити і поглибити знання учнів про іменник, його значення і граматичні ознаки. Вдосконалювати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови. Виховувати любов до рідного краю. Розвивати мовлення учнів.

Обладнання. Таблиця "Іменник — частина мови", таблиця словникових слів, портрет С.Корнієнко, картина лісу, картки для рефлексії.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку, рефлексія.

— Сьогодні на урок до нас завітали гості, привітайтеся до них.

— Покажіть, з яким настроєм ви починаєте урок. Надіюсь, що ваш настрій не погіршиться, а покращиться.

II. Перевірка домашнього завдання.

З гарним настроєм приступимо до перевірки домашнього завдання.
І група виписувала з тексту вправи 91 просте речення з однорідними членами. Яке речення ви виписали? Чому?
ІІ група виписувала складне речення. Зачитайте його, доведіть свою думку.
Обом групам було завдання підкреслити в реченні іменники, визначити їх рід та число.

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

VI. Актуалізація опорних знань.

1. Вступна бесіда.

— Самостійною чи службовою частиною мови є іменник? (Самостійною.)

(Починаю будувати асоціативний кущ.)

Що це означає? (До нього можна дібрати питання.)
На які питання відповідає іменник? (Хто? Що?)
Що означає іменник? (Предмет.)
З цими знаннями й пограємо в гру «Впізнай іменник»

2. Гра "Впізнай іменник".

— Послухайте уривок із поезії охтирського поета Олександра Галкіна «Охтирчанки», визначте тему, мету.

Де березень віє крилатий,

Пухнасті хмаринки пливуть.

Найкращі в Сумщині дівчата

У місті Охтирці живуть.

Весною пропахли світанки,

Морозяні тануть сніги.

Такі чарівні охтирчанки –

Мов Ворскли квітучі луги…

Любуюся вами, дівчата,

В житті, уві сні й наяву!

Ви – пісня Сумщини крилата.

Пишаюсь, що поряд живу…

Ви в серці моїм, охтирчанки,

Веселі, співучі, стрункі,

Чарівні, мов сонячні ранки,

Найкращі в Сумщині жінки.

Які іменники – власні назви ви почули, випишіть їх?
Які іменники – загальні назви ви запам’ятали, випишіть їх?
Випишіть назви істот та неістот.
Отже, іменник є назвою власною або загальною, істоти чи неістоти.

V. Повторення і закріплення вивченого про іменник.

1. Каліграфічна хвилинка.

— Сьогодні ми познайомимось з новим словом, а яким дізнаєтесь, відгадавши ребус (шеренга).

Яка орфограма у слові шеренга? (Ненаголошений е.)
Яке правило пригадаємо? (Щоб знати, яку букву писати, треба дібрати перевірне слово.)
Чи можемо дібрати перевірне слово? (Ні.) Чому? (Воно словникове.)
Щоб його написати, пригадаємо, як пишеться та поєднується буква ш:

Ш ш Шш шв шм ше шеренга

2. Робота зі словниками у групах.

І група.

— Правильне написання перевіримо за орфографічним словником.

Подивіться на таблицю словникових слів, назвіть слова з ере. (Посередині, попереду, вперед.)

ІІ група.

Визначити лексичне значення слова.

Група вишикуваних і повернених обличчями в один бік людей. (Шеренга солдат.)
Група людей, яких об’єднує спільна мета, турботи, інтереси.

(Шеренга вчителів, студентів, школярів.)

3. Довгий ряд якихось предметів. (Шеренга автомобілів, комбайнів.)

ІІІ група.

Назвати синоніми.

СТРІЙ , ЛА́ВА, ШЕРЕ́НГА, ШЕРЕ́ГА, ШЕ́РЕ́Г рідше, РЯД, ЛІНІ́ЙКА, ШИК, БАТО́ВА, БАТА́ВА.

VI група.

Визначити, чи це слово іншомовного походження?
Запишіть слово шеренга каліграфічно, підкресліть буквосполучення ере, яке пишемо з буквою е, визначте кількість звуків та букв у слові.

3. Складання і запис речення.

— Складіть речення, в якому б слово шеренга означало групу вишикуваних в одну лінію людей.

Шеренгою вишикувались учні на стадіоні.

— Підкресліть головні та другорядні члени речення, визначте, якими частинами мови вони виражені.

— Якими членами речення є іменники? (Підметом і другорядним.)

— Отже, роль іменника в реченні – підмет або другорядний член речення.

(Продовжую будувати асоціативний кущ.)

— Визначте рід іменника шеренга. Як ви визначали?

— Які ще роди має іменник? (Чоловічий, жіночий, середній.) Назвіть приклади.

— Які слова добираємо, щоб визначити рід?

4. Словниковий диктант.

Портрет, телефон, механік, океан, телеграма, шеренга.

Які слова я продиктувала? (Словникові, раніше вивчені.)

— Зачитайте їх, визначте рід іменників.

5. Фізкультхвилинка.

6. Гра «Дай відповідь на питання.»

— Я задаю питання, а ви змінюєте слово шеренга.

Є	ЩО?	ШЕРЕНГА
НЕМА	ЧОГО?	ШЕРЕНГИ
ДАЮ	ЧОМУ?	ШЕРЕНЗІ
БАЧУ	ЩО?	ШЕРЕНГУ
КЕРУЮ	ЧИМ?	ШЕРЕНГОЮ
СТОЮ	У ЧОМУ?	У ШЕРЕНЗІ