Урок української мови "Робота з дитячою книгою. Валентина Вздульська "Горобине Різдво"

Конспект уроку української мови та  читання

«Робота з дитячою книгою. Валентина Вздульська

 «Горобине Різдво» (3 клас )

Тема: Як пташки свято врятували. Валентина Вздульська «Горобине Різдво».

Мета: ознайомити учнів із творчістю сучасної дитячої письменниці Валентини Вздульської; вчити аналізувати події, описані у творі, оцінювати вчинки персонажів; розвивати творчу уяву, зв’язне мовлення; виховувати милосердя, співчуття, повагу до народних традицій.

Завдання уроку:

1. Виховувати інтерес до творів сучасних дитячих письменників.
2. Ознайомити учнів  із творчістю В. Р. Вздульської.
3. Розвивати вміння працювати з текстом, враховуючи найдрібніші деталі у ньому.
4. Пригадати назви зимових християнських свят  та народні традиції, пов’язані з ними.
5. Удосконалювати навички роботи в групах та в парах.
6. Збагачувати активний словник школярів.

Обладнання: кросворд, картки для роботи в парах, картки із завданнями для розчитування, клубок ниток для гри «Компліменти»

Хід уроку

І. Організація класу

«Мереживо» з компліментів

•                  Кожній людині приємно, коли їй кажуть щось гарне. Ми теж спробуємо підняти один одному настрій. Пограємо у гру «Мереживо». Станемо в коло і будемо передавати один одному клубочок ниток, даруючи при цьому компліменти.

Правила гри: кінець нитки в руках у вчителя. Діти передають один одному клубок, намотуючи нитку собі на пальчик. При цьому говорять компліменти ( «Мені приємно з тобою спілкуватися», «У тебе гарна посмішка», « Мені подобається твоя зачіска», « Ти завжди вчасно приходиш на допомогу», « Ти вірна і надійна подруга (хороший друг)», « У тебе дуже гарні банти», « Я радий, що сиджу з тобою за однією партою» і т. д. ). Виходить мереживо  (павутинка).

•          Погляньте, яке гарне мереживо з компліментів ми з вами сплели. Візьміть собі за правило не скупитися на приємні слова і у повсякденному житті. Тому що оточуючим  набагато приємніше спілкуватися з привітними, уважними та ввічливими людьми.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вправи на розчитування

а) продовжити речення

Картка №1

* Великдень святкують навесні, а Різдво - … (взимку).

* Писанки фарбують на Великдень, а колядки співають … ( на Різдво ).

* На Різдво люди вітаються словами «Христос народився!», а на Великдень - … («Христос воскрес!»)

б) гра «Буквенна арифметика»

Картка №2

Виконати дії та прочитати слова

Рік  - к + зка – ка + два – а + о = Різдво

Вода – а + о + хрест – ст + ща = Водохреща

Страва – ава +іла – ла + тися – ися + ен + ня = Стрітення

- Яку загальну назву можна підібрати до утворених слів? (Це зимові християнські свята).

2. Робота над кросвордом

1.Християнське  свято, яке відзначають у лютому ( Стрітення ).

2.У ніч перед Різдвом на небі спалахує Різдвяна… ( зірка ).

3. Святий Миколай кладе її під подушку неслухняним дітям ( різка ).

4. Обрядова пісня, яку виконують на Різдво (колядка).

5.  Обрядова пісня, яку виконують на Щедрий вечір   (щедрівка ).

6. Інша назва свята Богоявлення   (Водохреща ).

- Яке слово утворилося у виділених клітинках по вертикалі? (Різдво )

- Із чим для вас пов'язане свято Різдва? ( з кутею, колядками, подарунками і т. д.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми з вами прочитаємо казку про силу віри, надії і любові, відданості і самопожертви. Казки цієї немає у ваших шкільних підручниках. Та й ім'я її автора теж багатьом із вас невідоме.

ІY. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

1. Біографічна довідка

- Автором цього твору є сучасна дитяча письменниця Валентина Ростиславівна Вздульська. Народилася вона у м. Фастів на Київщині. Там і проживає нині. Валентина Ростиславівна закінчила Національний університет «Києво-Могилянська Академія». Працювала журналістом на радіо, в газетах. Наразі – редактор в одному з київських інтернет-видань. З дитинства письменниця була залюблена у казки. Ось що вона згадує про ту пору: « Щоб я погодилася з'їсти суп, коли була малою, мама мусила розповідати казку. Найулюбленішою була «Принцеса на горошині». Щоразу рідним доводилося вигадувати нове й нове продовження цієї казки й навіть малювати ілюстрації… Не менш цікаво було ночувати в бабці. Перед сном вона на моє прохання неодмінно розповідала казку…» Дитяча любов до казок переросла у доросле захоплення. Нині Валентина Вздульська – авторка багатьох казок та оповідань для дітей. Видано її збірки «Казки Різдвяного Ангела», «Осіння книжка», «Зимова книжка», «Літня книжка», «Казки Божого Саду».

2. Опрацювання казки В.Вздульської «Горобине Різдво»

а) гра «Утвори слово»

- Прочитайте записані слова спочатку повністю. А потім – лише  другу літеру в кожному слові. Яке словосполучення утворилося? (Горобине Різдво )

Картка №3

Огірок, зоря, брама, посмішка, оберіг, зима, знак, медаль.

Зразок, літак, озеро, здоров'я, звук, море.

а) Гра «Передбачення». Робота над заголовком .

- «Горобине Різдво» - це назва казки, яку ми сьогодні прочитаємо. Як ви думаєте, про що може йтися у творі з такою назвою?

- Найчастіше Різдво пов'язують із кутею та іншими смаколиками, які готує мама на це свято, а також із веселими колядками, красунею-ялинкою, різдвяними подарунками…І за цим усім діти, а нерідко й дорослі, забувають про саму суть цього важливого свята. А воно встановлене , щоб щороку нагадувати нам про народження Ісуса Христа – Сина Божого, який прийшов на землю спасти людей і подарувати їм прощення гріхів. Саме про це йдеться у казковій історії В.Вздульської «Горобине Різдво».

б) первинне ознайомлення з твором

Читання казки вчителем почергово з учнями

- Про яке християнське свято йдеться у творі?

- Хто врятував Різдвяного Ангела?

в) читання «пірамідок « слів («луною за вчителем, «буксиром» – з товаришем по парті)

сяйво                                        Чуб                                                   завія

пітьма                                        Стрибун                                         темрява

звіщати                                      Ловивітер                                      завірюха

шпаринки                                  Цвірінькало                                   снігопад

хуртовина                                                                                          срібно-осяйні

- Прочитайте «пірамідку», де всі слова  означають клички тварин.

- Відшукайте синоніми  до слова «хурделиця» (хуртовина, завія, завірюха, снігопад).

-Проитайте антоніми до слова «сяйво» ( пітьма, темрява ).

Як ви розумієте значення слова «звіщати» ?

г) словникова робота

Піддашшя – виступ, карниз якої-небудь покрівлі

Сутеніє – вечоріє, темніє

Хижка – невеличке убоге житло

Переддень – напередодні якоїсь події

Крайнебо – горизонт (уявна лінія, де небо ніби з'єднується із землею)

Зажевріло – почало світати

Напівморок – напівтемрява

Проріха – тут, щілина у хмарі

Хутір – невеличке поселення

Фізкультхвилинка «Масажисти»

Діти стають по рядах один за одним і масажують плечі, спину тому, хто стоїть попереду. Потім за командою вчителя усі повертаються на 180 градусів і кожен масажує того, хто щойно робив масаж для нього.

Прийшла курочка, зерна поклювала, (постукують пальчиками по плечах та спині товариша, імітуючи  як курочка клює зерно)

Прийшла гусочка, травички пощипала, ( легенько пощипують плечі та спину)

Прийшов ведмедик, потупцяв, (кулачками «тупцяють» по спині свого «пацієнта», імітуючи ходу ведмедя)

Прийшла лисичка і  хвостиком все замела. (Труть долоньками по спині, ніби замітають )

д) самостійне читання казки учнями

Першу половину казки учні читають самостійно, другу – «ланцюжком».

е) аналіз твору з елементами вибіркового читання

- Коли відбувалися події, описані у казці? (напередодні Різдва )

- Чому друзі-горобці змушені були шукати нову домівку? ( прочитати )

- Де знайшли собі тимчасове пристанище птахи? (на покинутому хуторі)

- Що дивного помітили вони у хижці? (прочитати)

- Чому Ангел спустився з небес на землю? Прочитайте, як він розповів про це горобцям.

- Кому першому вирішив повідомити радісну звістку Різдвяний Ангел? Як вони сприйняли цю новину? ( господарі не почули Ангела, бо думали лише про смачний стіл і м'яку перину )

- Чи почули новину про народження Христа господині? Чому? ( вони все пекли, варили і прибирали, тому й не почули новину про народження Христа )

- Як діти сприйняли цю звістку? Прочитайте.

- Яка невдача спіткала Ангела біля годівнички? ( птахи подумали, що він –незнайомий птах, який хоче відібрати у них їжу і прогнали Різдвяного Ангела геть)

- Що сталося з Різдвяним Ангелом після того, як він зрозумів, що його чудову звістку ніхто не чує? ( прочитати )

- Як втішали Ангела горобці? Що вони йому запропонували? ( вони запропонували свої крила, щоб Ангел знову зміг піднятися в небо, перемогти пітьму і врятувати свято, яке могло зникнути назавжди )

- Як змінився світ після того,як Ангел знову зміг піднятися в небо? ( прочитати)

- Де опинилися Чуб, Стрибун та Ловивітер? ( прочитати)

- Чому нас навчає ця казка? ( Вірити в диво, не забувати за святковими клопотами про суть самого свята).

є) Робота в групах (складання плану казки)

Колективно ділимо казочку на умовні  частини. Позначаємо межі кожної частини олівцем. Далі діти працюють у групах – підбирають назву до кожної частинки. Читаємо складені плани, редагуємо.

Орієнтовний план

1. Без домівки напередодні Різдва.
2. Дивна істота.
3. Сумна історія Різдвяного Ангела.
4. Горобині крила.
5. Радісну звістку нарешті почуто!
6. У Чарівному Саду.

ж)  Гра « Хто швидше?» (робота в парах)

Відшукати в тексті продовження речень, дописати ( речення записані на картках на кожну парту )

Картка №4

• Було це у переддень… (Різдва).
• Минула якась… (година).
• Йому аж дух… (забило).
• Це зробила пітьма, яка огортає… (місто).
• Люди готуються зустріти … (народження Царя).

Y. Підсумок уроку

Гра «Мікрофон»

•          З якою казкою ми ознайомились сьогодні на уроці?
•          Хто її автор?
•          Чому казка має таку назву?
•          Чи сподобався вам цей твір?
•          Що запам’яталося найбільше?
•          Чому Валентина Вздульська подарувала нам цю різдвяну історію?

YІ. Домашнє завдання

Домашнє завдання на вибір:

1.     Переказувати казку за складеним планом.
2.     Написати есе «Що для мене значить свято Різдва Христового?»
3.     Написати листа автору зі своїми враженнями від прочитаного твору.

Валентина Вздульська

Горобине Різдво

 (скорочено )

            Горобці Чуб, Стрибун та Ловивітер були справжніми друзями. Тому, коли розбишака Цвірінькало прогнав їх із піддашшя, друзі вирішили разом шукати нову домівку. Було це у переддень Різдва.

          Вже починало сутеніти, пустився сніг, а пташки так і не знайшли собі нової оселі. Ледь живі від утоми, Чуб, Стрибун та Ловивітер нарешті зупинилися далеко за селом, аж біля якогось хутора. Напевне, тут уже давно ніхто не мешкав – ні люди, ні тварини.

          Незабаром снігопад переріс у завірюху, тож у Чуба, Стрибуна й Ловивітра зовсім змерзли лапки та дзьобики. Друзі нашорошили пір’ячко, притулилися один до одного поближче і так мовчки тремтіли від холоду.

      Минула якась година.

         Стрибун прокинувся, розплющив оченята-намистинки і струсив з голови шапку снігу. На мить завмер, а тоді почав будити друзів. Хтось прочинив двері хатинки. Із них, немов зі скрині, наповненої зірками, лилося тихе срібне світло. Таке гарне, що не можна було відвести погляду, і таке сумне, що хотілося плакати. Найсміливіший із друзів Ловивітер підлетів до дверей і, зачепившись лапками за стріху, звісився з неї та зазирнув усередину. Йому аж дух забило...

         На холодній долівці покинутої хатки лежала дивна істота.       Така прекрасна, що засліпило очі. Вона була схожа на людину, що впала долу й не може підвестися. Але було у цій прекрасній    істоті щось і від птаха - могутні крила.

•   Та це ж Ангел! - здогадався Ловивітер.
•   Так, - почулось у відповідь, хоча срібну тишу ніби й не порушив жоден звук. - Я Різдвяний Ангел!
•   Але ж ти, здається поранений, - цвірінькнув птах. Його погляд був прикутий до срібних крил, що безпорадно простелилися на долівці й не рухалися.
•   У мене зламані крила, - ледь прошелестів Ангел.
•   Як це сталося? - запитали горобці.
•   Це зробила пітьма, яка огортає місто. Тут більше нікому не потрібне Різдво.

       І Різдвяний Ангел розповів горобцям свою історію.

На світанку, тільки-но зажевріло крайнебо, Ангел вирушив у довгу подорож із небес, аби нагадати людям радісну новину - от-от для світу народиться Спаситель. Коли Різдвяний Ангел дістався містечка, тут кипіла робота - всі готувалися до свята. “Як добре! - подумав він. - Люди готуються зустріти народження Царя». І Різдвяний Ангел замислився: кому ж першому повідомити радісну звістку.

         “Ось господарі - натомилися за цілий день, ідуть додому зустріти Святвечір. Нехай першими дізнаються про народження Спасителя!” - вирішив Різдвяний Ангел. Але господарі в той час думали про щедрий стіл і м’яку перину. Їх не зацікавила Ангелова новина.

         "Ось господині - вони печуть, варять, прибирають, готуючись до свята. Повідомлю-но їм про народження Царя. Вони, напевне, зрадіють!" - сказав тоді Різдвяний Ангел. Але господині не почули голосу Ангела. Вони все пекли, варили й прибирали, аж поки разом із родинами посідали до святкового столу.              

       “Ось діточки тішаться прикрашеною ялинкою. Напевне, вже не можуть дочекатися Різдва”, - подумав Ангел. “Христос народився!” - прошепотів він кожному на вушко. Але діти насправді просто чекали на подарунки, тому забули відповісти Ангелові як годиться: “Сдавімо Його!”

       “Невже в цьому місті не лишилося нікого, хто зрадів бн народженню Спасителя? - зажурився Різдвяний Ангел. - Може, тварини зрадіють моїй новині, адже б вони схиляли голови перед маленьким Ісусом у яслах”.

       Ангел побачив пташок, що обсіли годівничку. Він хотів наблизитися до них, аби повідомить і їм радісну звістку. Але нерозумна зграя подумала, що це чужий птах, який хоче відібрати у них їжу, і прогнала Різдвяного Ангела геть.

      Тоді Ангел злетів високо в небо й гірко заплакав. Тієї миті над містом знялася хуртовина. Темні хмари заховали всі зорі й світ огорнула пітьма.Не сніжинки, а скалки льоду сікли все довкола, замітаючи сліди і крижаним холодом пробираючись у всі шпаринки. Різдвяний Ангел відчув, як слабнуть його крила, як завірюха підхопила його і понесла у сніговій завії далеко в ніч. Срібні крила зробили останній помах, і знесилений Ангел, мов пір'їна, закружляв і впав на землю.

•      Мене збудило ваше цвірінькання, - сумно посміхнувся до пташок Різдвяний Ангел. - Але це ненадовго... Скоро я згасну, як вогник.

~ Не вмирай! - вигукнув Чуб. - Нехай у нас немає хатинки і ми не можемо приготуватися до свята, але наші серця радіють народженню Спасителя!

     - Як і тебе, нас гнали цілий день, - зацвірінькав Стрибун. - Та все одно ми найщасливіші горобці на світі, бо побачили справжнього Різдвяного Ангела й почули від нього радісну новину про прихід у світ Царя! Будь ласка, не згасай!

     - Якщо це зможе тобі допомогти, ми віддамо тобі свої крила, - промовив Ловивітер. - Звісно, це не так вже й багато - горобині крила, але якщо ти зможеш лепти далі й звіщати радісну новину, то обов’язково знайдеш іще когось у цьому місті, хто зрадіє народженню Спасителя так само, як нині радіємо ми.

     -Візьми ось, будь ласка! - попросили горобці,     простягнувши до Ангела свої криленята.

       Ангел всміхнувся, простяг руку і прийняв горобиний дар. Три маленькі горобчики помістилися на його ангельській долоні. Тієї миті темряву ночі прорізало сліпуче сяйво й усе довкола залив нечутий досі небесний спів. Пташкам засліпило очі, а пір’ячко на їхніх безкрилих тільцях поставало дибки — такий осяйний і величний був цей Різдвяний Ангел. У тому чарівному сяйві посланець Небес підвівся та розгорнув свої нові крила, які були ще прекрасніші, ніж колишні.

         -Дякую! - велично пролунав його неземний голос.

Враз завірюха стихла, і крізь проріху у хмарах серед нічного неба небувалим світлом засяяла Святвечірня Зоря. Матусі покидали свої каструлі й ополоники, татусі повскакували з-за столу, дітлахи відклали подарунки, попрокидалися тварини, Люди повибігали на ґанки, повиходили на балкони. Навіть розбишака Цвірінькало вистромив сердитого дзьоба з украденого гніздечка. Все живе з подивом дивилось у нічне небо.

      -Христос народився! - промовив до них із небес Різдвяний Ангел.

         - Славімо його! - відповів кожен у своєму серці.

Але Чубові, Стрибуну й Ловивітру вже не довелося побачити ту Різдвяну Зорю, що її засвітив Ангел. Вірні друзі нарешті знайшли собі нову домівку - чарівний Сад, у якому ніколи не буває холодно, й у якому в них виросли нові крила, такі ж срібно-осяйні та прекрасні, як у Різдвяного Ангела.

Список використаних джерел

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [автор, кер. проекту і головний редактор Бусел В.П.]. – Київ, Ірпінь: ВТФ Перун, 2005.
2. Вздульська В.Р. Горобине Різдво / Вздульська В.Р. Казки Різдвяного Ангела. – Львів: Свічадо, 2008.
3. Глібов Л., Сенатович О., Маруга В., Васильченко С. та ін. Дванадцять місяців. – К.: Веселка, 1999.
4. Дитяча скарбничка біблійних історій. Біблія для дітей. – В-во УБТ, 2015.
5. Ковальчук Н.О., Настенко А.І. Літературне читання ( 3 клас ) ( серія «Мій конспект») / Х.: Основа, 2014.
6. Тематичний словник школяра: навчальний посібник для учнів початкових класів середніх загальноосвітніх шкіл / К.С.Прищепа, В.К. Лук'яненко. – К.: Гала, 1997.
7. Хрестоматія сучасної української літератури для читання в 3,4 класах серії «Шкільна бібліотека» / [укладач, автор передмови Стус Т.В.]. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016.

Використані інтернет-ресурси

1. Вздульська Валентина Ростиславівна / сторінка у Вікіпедії.
2. Вздульська Валентина / Простір дитячої книги.
3. Оновлена программа: як і що читатимуть діти в молодших классах / Казкарка.