Урок української мови у 6 класі "Іменник як частина мови"

Про матеріал

Перегляд файлу

Тема: Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: повторити й систематизувати знання учнів про іменник як частину мови; формувати вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль; розвивати вміння доцільно використовувати іменники в усних та письмових висловлюваннях; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, таблиця «Іменник як частина мови», кросворд, таблиця «Конкретні та абстрактні іменники».

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент

ІІ. Установчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Іменник». Ознайомлення учнів із структурою теми.

ІІІ. Оголошення епіграфа уроку та робота з ним

Якщо з українською мовою

в тебе, друже, не все гаразд,

не вважай її примусовою,

полюби, як весною ряст.

Примусова тим, хто цурається,

а хто любить, той легко вчить,

Все, як пишеться, в ній вимовляється,

все, як пісня, у ній звучить …

Дмитро Білоус

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда:
1. Який розділ науки про мову ми почали вивчати? (Морфологія)
2. Скільки в українській мові частин мови? (десять)
3. Яку спільну назву мають частини мови, які не відповідають на питання, не мають лексичного значення і служать лише для зв’язку слів у реченні, не є членами речення? (Службові)
4. Які частини мови належать до найуживаніших? (дієслово, іменник)
Лінгвістична гра

- Розпочнемо наш урок із гри. Кожен ряд учнів одержує завдання: записати на дошці в колонку слова, що означають:

1. назви дерев;

2. назви квітів;

3. назви тварин

V. Повідомлення теми та мети уроку

VІ. Опрацювання нового матеріалу та його засвоєння

Робота з підручником

Прочитайте на с. 129, 131 матеріал про іменник як частину мови

Вибірковий диктант

Випишіть іменники чоловічого роду в одну колонку, жіночого – в другу, а середнього – в третю.

Край, барвінок, країна, небо, рослина, земля, село, парубок, кімната, думка, доля, дерево.

ч.р. ж.р. с.р.

край країна небо

барвінок рослина село

парубок земля дерево

кімната

думка

доля

6. До якого роду належать іменники, які означають осіб чоловічої та жіночої статі? (спільний)

Як ще можуть змінюватися іменники? (окрім того, що за родами, відмінками та відмінами) (число)
- Робота з підручником

Виконання вправи 231 (визначити число іменників)

Як ще може змінюватися іменник? – За відмінками. А що ви знаєте про них?
Учні розповідають вірші про відмінки і записують іх позначення та питання, на які вони відповідають на дошці.

Є ще люди сонні, наче сови,

А глухі до слова – це найгірш.

Ти до рідної прислухайсь мови,

Покажи відмінки. Це – як вірш.

Називний питає: Хто ти?Що ти?

Хоче він про наслідки роботи .

І про тебе чути лише похвали,

Щоб тебе як приклад називали.

Родовий доскіпує свого,

Хоче знати він: Кого? Чого?.

І про тебе знає, якого роду,

Що немає роду переводу.

Все давальний дасть, не жаль йому,

Але хоче знати він: Кому? Чому?

Знать про тебе, гожого на вроду,

Що даєш і ти свому народу?

У знахідного свої потреби.

Він: Кого?і Що?— питає в тебе.

І кого ми всі за друзів маєм,

І що друзі роблять — називає.

А орудний хоче знать: Ким ? Чим?

У труді орудуй разом з ним.

Хоче знать: «Що здатен ти утнути?

Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?»

А місцевий —Де? В якому місці?

Хоче знати: «У селі чи в місті?»

Кличний закликає всіх навколо:

«Гей, Іване, Петре чи Миколо,

Ви ж не будьте сонні та байдужі.

У житті нема нічого згірш».

Рідна мово! В ній слова — як ружі,

А самі відмінки — наче вірш.

Н. (хто? що?)

Р. (кого? чого?)

Д. (кому? чому?)

З. (кого? що?)

О. (ким? чим?)

М. на (кому? чому?)

Кл. Звертання

8. До якого відмінка іменника ми задаємо питання лише з прийменником? (місцевий)

Провідміняйте слова: площа, козаки, прізвище.
Слово вчителя:

Іменники бувають з конкретним і абстрактним значенням

*Конкретні*	*Абстрактні*
Виражають поняття, в яких передається все те, що сприймається безпосередньо органами чуття: палац, школа, дідусь	Назви узагальнених понять – якостей, властивостей, дій, процесів: ніжність, докір, ласка