Галина Сапун

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

УКРАЇНСЬКА МОВА ТА ЧИТАННЯ

4     КЛАС

РОЗРОБКИ УРОКІВ

 

 

До підручника  

Сапун Г. «Українська мова та читання. 4 клас»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль

                                                                          Видавництво «Підручники і посібники»

2021

УДК 371.32

        С 19

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Редактори:  

Літературний редактор Дизайнер обкладинки  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                    Сапун Г.

С 19   Українська мова та читання. 4 клас. Розробки уроків / Г. Сапун. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2021. — 160 с.

                                                             ISBN 978-966-07-2202-6

                                                                Видання містить орієнтовне календарно-тематичне планування

та методичні рекомендації щодо проведення інтегрованих уроків української мови та читання у 4 класі (за підручником Г. Сапун).

Для вчителів початкових класів.

                                                                                                                                                            УДК 371.32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ISBN 978-966-07-2202-6                                                                                                                                              © _{Сапун Г}., 2021 

                 

Орієнтовне календарно-тематичне планування

Частина 1 (І семестр)

№ з/п	Тема уроку
1.	Літо, до побачення! Здрастуй, рідна школо! Олена Пчілка «Як швидко літо проминуло!». Повторення вивченого в 3 класі. Алфавіт. Розташування 10-12 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу, другу і третю літери у слові.
2.	Звуки і букви. Вимова і написання слів з подовженими приголосними звуками. За Людмилою Кибалкою «Мрія Марії». Прогнозування орієнтовного змісту за заголовком.
3.	За Олегом Буценем «Неприємна пригода». Поділ тексту на частини. Добір заголовків до частин.
4.	Правила вимови і написання слів з апострофом.
5.	Слово. Значення слова. Словосполучення з прямим і переносним значенням. Вимова і написання слова восени.
6.	Лексичне значення слова. Омоніми. Юлія Хандожинська «Батьківщина».
7.	Борис Комар «Уперте теля». Прогнозування змісту твору за заголовком. Читання за особами.
8.	Борис Комар «Уперте теля». Складання плану тексту.
9.	Синоніми. Антоніми. Робота зі словниками. Розігрування діалогу за поданими репліками. Вимова і написання слів праворуч, ліворуч, увечері, вранці.
10.	Розвиток мовлення. Твір за ілюстрацією «Краса осіннього парку».
11.	Україна — це ми. Ліна Костенко «Усе моє, все зветься Україна». Визначення головної думки вірша. Будова слова. Спільнокореневі слова. Корінь слова. Префікс. Суфікс. Словотворчі вправи.
12.	Наталя Гуркіна «Про Софію Київську». Зіставлення прочитаного з власним життєвим досвідом. Віртуальна екскурсія. Вимова і написання слова держава.
13.	Правила вимови і написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и]. Ната Гончаренко «Краса землі моєї». Словесне малювання.
14.	Віктор Васильчук «Казка про Калинку». Переказ від імені персонажа. Поділ тексту на частини, добір заголовків до них.
15.	Слова зі сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (просьба, боротьба, нігті, кігті).
16.	Слова з префіксами. Префікси роз-, без-, з-, с-. Григорій Фалькович «Примостився міст до міста». Складання діалогу «Я розмовляю з мостом».
17.	За Наталією Клевцовою «Наша любов». Складання іншої кінцівки оповідання. Проєкт «Вишиванка». Вимова і написання слова творчість.
18.	Слова з префіксами пре- і при-. Мовне дослідження.
19.	Слова зі співзвучними префіксами і прийменниками. Володимир Коломієць «Солодка земля». Визначення настрою вірша.
20.	Розвиток мовлення. Переказ легенди «Три сторожі́» за опорними словосполученнями.
21.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
22.	За Євгеном Білоусовим «Великий літописець». Визначення теми тексту. Вибірковий переказ.
23.	За Євгеном Білоусовим «Великий літописець». Складання усної розповіді «Як виготовляли рукописні книги».
24.	Світ казковий, світ прекрасний. За Марією Солтис-Смирновою «Спортивні товариші».  Іменник. Ознаки іменника як частини мови. Вимова і написання слів трамвай, тролейбус.
25.	Побутові казки. Українська народна казка «Всім бідам біда». Зіставлення ілюстрації та змісту казки. Створення коміксів до казки.
26.	Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Робота зі словниками. Вимова і написання слова океан.
27.	Рід та число іменників. Василь Сухомлинський «Де ночує водяна лілея?». Читання казки за особами. Складання продовження казки. Інсценізація.
28.	Відмінювання іменників. Відмінки. Початкова форма іменників (називний відмінок однини). Мовне дослідження.

 

29.	Індійська народна казка «Казка про жадібного ювеліра». Театралізація казки. Вимова і написання слова справедливість.
30.	Розвиток мовлення. Написання відгуку «Моя улюблена казка» за поданим планом і зразком.
31.	Марися Рудська «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів». Складання продовження казки. Відмінювання іменників за зразком.
32.	Брати Грімм «Королева бджіл» (аудіоказка). Визначення особливостей казок.
33.	Розрізнення відмінків іменників. Мовне дослідження «Визначення відмінків іменників».
34.	Марина Павленко «Вушка з абсолютним слухом». Театралізація казки. Складання висловлювання про власне ставлення до прочитаного.
35.	Розрізнення давального і місцевого відмінків однини іменників жіночого роду. Мовне дослідження.
36.	Чергування приголосних [г], [к], [х] та [з′], [ц′], [с′] перед закінченням -і в давальному і місцевому відмінках однини.
37.	Яків Жарко «Півник». Визначення емоційного стану персонажів казки. Складання запитань персонажам.
38.	Чергування голосних [і] та [о], [е] у коренях іменників чоловічого та жіночого роду. Мовне дослідження.
39.	Розвиток мовлення. Складання казки за серією малюнків та опорними словами.
40.	Резервний урок.
41.	Легенди. Міфи. Легенда «Роса». Переказ тексту. Закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини. Мовне дослідження.
42.	Легенда «Як виникли Карпати». Поділ легенди на частини. Переказ тексту. Складання порівняльної таблиці «Легенда — казка».
43.	Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Мовне дослідження. Робота з орфографічним словником. Вимова і написання слова футбол. Складання діалогу.
44.	Паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному й місцевому відмінках однини.
45.	Легенда «Чому пес живе коло людини». Складання запитань за змістом легенди. Робота з фразеологізмами. Створення коміксів.
46.	Закінчення іменників чоловічого та жіночого роду в орудному відмінку однини. Мовне дослідження. Складання усних повідомлень за допомогою схем.
47.	Закінчення іменників жіночого роду з основою на м’який приголосний в орудному відмінку однини. Складання усного повідомлення за допомогою схеми.
48.	Поняття про міф. Міф «Як Бог створив чоловіка». Відмінювання іменників у множині.
49.	Міф «Нитка Аріадни». Робота з фразеологізмами. Складання есе із заголовкомфразеологізмом.
50.	Розвиток мовлення. Відтворення деформованого тексту. Легенда «Татарське зілля».
51.	Легенда «Чому Дощ іде, коли косять». Складання запитань за змістом легенди. Закінчення іменників у родовому відмінку множини. Написання слів взимку, влітку.
52.	Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. Узагальнення вивченого за темою «Іменник».
53.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
54.	Байки. Гумористичні твори. Леонід Глібов «Коник-стрибунець». Читання байки за особами. Визначення головної думки байки. Створення коміксів.
55.	Прикметник. Ознаки прикметника як частини мови. Написання слова спільнота.
56.	Зв’язок прикметників з іменниками. Написання слова наполегливість.
57.	Прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Роль прикметників у художніх текстах. Ольга Науменко «Яка хата, такий тин, який тато, такий син». Визначення ставлення авторки до описаних подій.
58.	Змінювання прикметників за родами та числами. Складання есе «Хліб — це святиня» (за серією малюнків).
59.	Змінювання прикметників разом зі зв’язаними з ними іменниками за відмінковими питаннями. Мовне дослідження.
60.	Розвиток мовлення. Твір-опис за картиною Івана Марчука «Місячна ніч».
61.	Євген Бандуренко «Чого не тоне пароплав». Інсценізація за змістом вірша. Прикметники з м’яким кінцевим приголосним основи у різних відмінкових формах.
62.	Визначення граматичної форми прикметника (рід, число, відмінок) за іменником, з яким він зв’язаний.
63.	Михайло Слабошпицький «Що ж буде з Костиком?». Передбачення змісту твору за заголовком.
64.	Михайло Слабошпицький «Що ж буде з Костиком?». Зіставлення змісту та ілюстрацій. Переказ твору від імені персонажа.
65.	Зачарувала все зима. Сергій Гордієнко «Зима-художниця». Репродукція картини Сергія Шишка «Парк узимку». Правопис прикметників на -ський, -цький, -зький.
66.	Анатолій Камінчук «Усі дерева в інеї». Словесне малювання. Уживання знака м’якшення перед закінченням прикметників.
67.	Леся Українка «Мамо, іде вже зима». Словесне малювання. Інсценізація вірша.
68.	Утворення форм ступенів порівняння прикметників. Написання слова температура.
69.	Відмінювання прикметників у множині.
70.	Розвиток мовлення. Детальний переказ тексту Зінаїди Грієвої «Як звірята Наталочці допомогли».
71.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
72.	Числівник. Ознаки числівника як частини мови.
73.	Слухання колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю». Складання різдвяно-новорічного календарика. Уживання правильних форм числівників на позначення часу протягом доби. Написання слова мільйон.
74.	Євген Шморгун «Друге теплó». Детальний переказ оповідання. Вимова і написання числівників.
75.	Складання числових лічилок. Вимова і написання числівників 50, 60, 70, 80, 90, 100 у формі родового відмінка. Мовне дослідження.
76.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
77.	Розвиток мовлення. Складання новорічно-різдвяних привітань.
78-80.	Резервні уроки.

Частина 2 (ІІ семестр)

№з/п	Тема уроку
1.	Книги — безцінний скарб. Олександр Афонін «Книжковий світ — то особливий світ». Займенник. Основні ознаки займенників як частини мови.
2.	Ганна Черінь «Пригоди української книжки». Обмін думками «Як я обираю книжку для читання».
3.	Особові займенники. Складання діалогу «Пам’ятники книгам».
4.	Любов Відута «Я у мріях побувала…». Добір заголовка до вірша. Відмінювання особових займенників першої та другої особи.
5.	Відмінювання особових займенників третьої особи.
6.	Лідія Повх «У бібліотеці». Обмін думками «Які книжки (паперові чи електронні) цікавіше читати?». Діалог «Аудіокнига — це економія часу».
7.	За Мариною Кірносовою «Книжка». Складання плану тексту. Театралізація уривків.
8.	Написання займенників з прийменниками.
9.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
10.	Цікавинки звідусіль. Розвиток мовлення. Складання реклами.
11.	За Григорієм Єлизаветіним «Як торгували в давнину?» Дієслово. Основні ознаки дієслова як частини мови.
12.	Леонід Талалай «Ми підемо до лісу…». Добір заголовка до вірша. Дієслова-синоніми та дієслова-антоніми.
13.	За Лесею Москаленко «З життя рукавичок». Складання опису «Екорукавички». Роль дієслів у текстах. Написання слова гардероб.

 

14.	За Віктором Калашниковим «Як оживають малюнки». Складання сценарію мультфільму.
15.	Неозначена форма дієслова.
16.	Змінювання дієслів за часами.
17.	За матеріалами інтернет-джерел «Навіщо бобри будують дамби?». Визначення типу тексту. Змінювання дієслів за числами.
18.	Змінювання дієслів теперішнього часу за особами й числами.
19.	Любити природу — цінувати життя. За Наталією Дев’ятко «Павук». Характеристика персонажа. Поділ тексту на частини. Добір заголовків до частин.
20.	Розвиток мовлення. Творчий переказ тексту за колективно складеним планом. За Миколою Вінграновським «Волохань».
21.	Змінювання дієслів майбутнього часу за особами й числами.
22.	Правопис особових закінчень дієслів у теперішньому і майбутньому часі (з використанням алгоритму з опорою на третю особу множини).
23.	Марія Солтис-Смирнова «Як ставок чистили». Порівняння творів, різних за жанрами, схожих за тематикою.
24.	Василь Вітка «Галка». Визначення головної думки вірша. Змінювання дієслів минулого часу за числами і родами (в однині).
25.	Вимова і написання дієслів на -ся (-сь).
26.	Микола Яненко «Спасибі вам, дельфіни!». Складання плану тексту. Складання «хмари слів» на морську тематику за змістом тексту.
27.	Вживання у власному мовленні дієслів у правильних граматичних формах. Написання слова дисципліна.
28.	За Наталією Гуркіною «Метелики». Визначення реального та казкового в тексті. Складання іншої кінцівки твору.
29.	Не з дієсловами. Узагальнення вивченого про дієслово.
30.	Світ дитинства у прозі та поезії. Розвиток мовлення. Обґрунтування вибору заголовка тексту. Анатолій Григорук «Куди вітрець, туди й розумець».
31.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
32.	Резервний урок.
33.	Іван Андрусяк «Добре знати іноземні мови». Прислівник. Прислівник як частина мови. Написання слів вперед, попереду.
34.	Тетяна Винник «Буває». Добір інших заголовків до твору. Обґрунтування своєї думки. Прислівники-синоніми та прислівники-антоніми. Написання слів назад, ззаду.
35.	За Всеволодом Нестайком «Незнайомець» (уривок з повісті-казки «В Країні Сонячних Зайчиків»).
36.	За Всеволодом Нестайком «Незнайомець» (уривок з повісті-казки «В Країні Сонячних Зайчиків»). Визначення емоційного стану головного персонажа.
37.	Доречне вживання прислівників. Написання слів щодня, щотижня, щогодини.
38.	Марина Павленко «Найда» (уривок із книжки «Миколчині історії»). Переказування твору від імені персонажа.
39.	Дослідження будови прислівників.
40.	Розвиток мовлення. За Василем Сухомлинським «Що посієш, те й пожнеш». Складання плану оповідання. Власна оцінка вчинків персонажа прочитаного тексту.
41.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
42.	Резервний урок.
43.	Стань успішним! Ліна Костенко. «Бузиновий цар». Словесне малювання.
44.	Бруно Ферреро «Дуб і Троянда». Визначення головної думки твору. Речення. Види речень за метою висловлювання та інтонацією.
45.	Головні та другорядні члени речення. Граматична основа речення. Підмет і присудок як головні члени речення.
46.	Зв’язок слів у реченні.
47.	За матеріалами інтернет-джерел «Як український емігрант добився успіху». Проєкт
	«Наші славні земляки». Написання слова кілометр.
48.	Однорідні члени речення.
49.	Розвиток мовлення. Складання есе «Я хочу бути успішною людиною». Написання слова урівноваженість.
50.	За матеріалами інтернет-джерел «Ігри Нескорених». Написання слова оптимізм.
51.	Розділові знаки в реченнях з однорідними членами.
52-53.	За Тетяною Череп-Пероганич «Вітерець мандрує по Вкраїні». Інсценізація уривків п’єси.
54.	За Тетяною Череп-Пероганич «Вітерець мандрує по Вкраїні». Визначення головної думки п’єси.
55.	Узагальнення вивченого про речення.
56.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
57.	Резервний урок.
58.	Розвиток мовлення. Крилата (Любов Пікас) «У кожного свій талант». Написання твору з обґрунтуванням своєї думки.
59.	Земля стрічає квітами весну. Микола Лисич «Квітень». Тетяна Яблонська «На лісовій галявині» (репродукція).
60.	Текст. Повторення вивченого про текст. Олександр Копиленко «Сади цвітуть!».
61.	За Яремою Гояном «Великдень». Роль слів у побудові тексту.
62.	Василь Сухомлинський «Шпак прилетів». Поділ тексту на частини. План.
63.	Анатолій Григорук «Сопілонька з калиноньки, ясенове денце». Вибірковий переказ тексту.
64.	За Володимиром Бондаренком «Сезон тиші». Ознаки науково-популярних текстів.
65.	За Володимиром Бондаренком «Сезон тиші». Складання тексту-міркування на основі прочитаного твору. Написання слів по-перше, по-друге, по-третє.
66.	Сім’я для нас дорожча над усе. За Мариною та Сергієм Дяченками «Летючий капелюх». Визначення реальних і фантастичних подій у тексті.
67.	За Мариною та Сергієм Дяченками «Летючий капелюх». Словесний опис фантастичних персонажів. Складання запитань для інтерв’ю з фантастичними істотами.
68.	Розрізнення художніх і науково-популярних текстів.
69.	Розвиток мовлення. Лев Квітко «Бабусині руки». Опис зовнішності людини. Написання слова портрет.
70.	За матеріалами інтернет-джерел «День матері». Особливості тексту-есе.
71.	Віра Правоторова «З дідусем у зорельоті». Узагальнення вивченого про текст.
72.	ДІАГНОСТИЧНА РОБОТА.
73.	Резервний урок.
74.	За Ігорем Росоховатським «Універсальні ліки». Поділ тексту на частини. Добір заголовків до частин.
75.	За Ігорем Росоховатським «Універсальні ліки». Вибірковий переказ.
76.	Повторення вивченого в 1-4 класах. Частини мови.
77.	За матеріалами інтернет-джерел «День вишиванки». Проєкт «День вишиванки».
78.	ДІГНОСТИЧНА РОБОТА.
79.	Микола Сингаївський «Що сказало сонце?». Узагальнення вивченого за рік.
80-85.	Резервні уроки.

 

Повторення вивченого в 3 класі Літо, до побачення! Здрастуй, рідна школо!

Урок 1. Літо, до побачення! Здрастуй, рідна школо! Олена Пчілка «Як швидко літо проминуло!». Повторення вивченого в 3 класі. Алфавіт. Розташування 10–12 слів за алфавітом, орієнтуючись на першу, другу і третю літери у слові.

Мета. Ознайомити учнів з новим підручником «Українська мова та читання». Розширити уявлення школярів про мову як найважливіший засіб спілкування між людьми, головну ознаку нації і держави, про її суспільне значення. Закріпити знання учнів про алфавіт, співвідношення між звуками мови та їх буквеним позначенням на письмі. Виховувати повагу до рідної мови та увагу до мовленого слова.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Організація класу до роботи на уроці.

1.  Ознайомлення з підручником.

— Діти, у четвертому класі ви продовжуватимете вивчати українську мову, працюючи з двома частинами підручника: з частиною 1 — у першому семестрі і з частиною 2 — у другому.

— Прочитайте, як називається підручник, прізвище авторки. Розгляньте малюнок на обкладинці.

Як ви гадаєте, чи можна за малюнком упізнати, що це Україна? Що саме допомагає у цьому?

— Чому підручник називається «Українська мова та читання»?  

— Розкажіть, що ви бачите на фóрзаці.

Учитель / учителька ознайомлює школярів з умовними позначеннями на с. 2, зі змістом, разом пригадують текст Державного Гімну України.

2.  Мотиваційне звернення до учнів.

Самостійне читання мотиваційного звернення (с. 3).

ІІ.    Основна частина уроку.

1.  Робота над віршем Олени Пчілки «Як швидко літо проминуло!».

Самостійне читання вірша (мовчки, а потім уголос).

Учитель / учителька цікавиться, який настрій учнів після читання вірша. Виконання вправи 1 (2) за вимогами підручника. Вправа 1 (3). Робота в парах.

— Визначте, якими частинами мови є слова-рими.

— У якій строфі тільки одна пара рим? (У третій.) Доберіть свої рими до слів на городі, на грядці.

2.  Повторення вивченого про звуки і букви.

•           Робота з підручником.

Вправа 2 (1).

Слова, у яких є м’які приголосні звуки: як, літо, прийшла, осінняя, літечко. Чотирискладові слова: проминуло, осінняя, полинуло. Вправа 2 (2).

•           Повторення алфавіту. (Учитель / учителька проєктує алфавіт на екран.) — Назвіть усі літери.

— Ви пам’ятаєте, що означає слово алфавіт? А близькі за значенням слова? (Азбука, абетка.) Пригадайте, як утворилися ці слова. Вправа 3 (1).

Перевірка: календар, ластівка, минулий, орбіта, сорока, цвіркун, чорнослив, шанувати. З підкреслених літер утворилося слово канікули.

Вправа 3 (2, 3).

ІII. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

2.  Домашнє завдання.

Вправа 4 на с. 5. Інструктаж щодо виконання вправи.

 2. Звуки і букви. Вимова і написання слів з подовженими приголосними звуками. За Людмилою Кибалкою «Мрія Марії». Прогнозування орієнтовного змісту за заголовком.

Мета. Повторити на́зви відомих літературних жанрів та їх основні ознаки. Удосконалювати читацькі навички (читання в особах). Повторити правило написання слів з подовженими приголосними звуками. Закріплювати вміння розташовувати слова в абетковій послідовності. Розвивати діалогічне мовлення, критичне мислення. Виховувати естетичні смаки. Перебіг уроку І.           Вступна частина. Організація класу.  ІІ.     Основна частина. 1. Перевірка домашнього завдання.

Робота в парах. Учні почергово зачитують складені запитання й відшукують відповіді на них у вірші Олени Пчілки «Як швидко літо проминуло!».

2.  Мотивація навчальної діяльності учнів.

•       Гра «Зайве слово».

Учні читають з екрана групи слів, визначають «зайві» слова в кожній групі.

Мрія, мрійливий, мріяти, Марія, замріялася.

Яблуня, сад, слива, груша, вишня, черешня. Зима, весна, літо, вересень, осінь.

•       Робота в групах. Вправа «Сторітелінг».

Скласти мініісторію, використовуючи «зайві» слова.

3.  Оголошення теми та завдань уроку.

4.  Робота над оповіданням Людмили Кибалки «Мрія Марії».

•       Робота над заголовком. Вправа 5 (1).

Учні висловлюються щодо реальності чи вигадки описаних подій.

•       «Щоденні 5» (Читаю для себе).

— Чи справдилися ваші передбачення?

Вправа 5 (2, 3).

— Чий діалог найцікавіший? Яка пара учнів найартистичніше спілкувалася?

5.  Повторення вивченого про написання слів з подовженими приголосними звуками.

•       Вправа 6.

Учні виконують завдання за вимогами підручника. 

•       Вправа «Броунівський рух».

Учні обирають для роботи картки різних кольорів. Самостійно виконують завдання за вказаний учителем час. Відтак групуються за кольорами карток, звіряють виконання завдань.

Зелена картка. Утворити від поданих слів споріднені так, щоб у них були м’які подовжені приголосні звуки. Записати їх за алфавітом.

Осінь, промінь, колос, вуглинка, прилад, волосина.

Синя картка. Поділити на склади для переносу подані слова.  

Навчання, уміння, старання, знання, бажання, узлісся, багаття.

Помаранчева картка. Утворити та записати словосполучення, доповнивши словами з подовженими приголосними.

Шкільне …, сонячне …, абрикосове …, соняшникове …, усміхнене … .

ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія. Вправа «Сходинки успіху».

2.  Домашнє завдання. 

Вправа 7 на с. 6. Інструктаж щодо виконання вправи.

Дата  

3.  За Олегом Буценем «Неприємна пригода». Поділ тексту на частини. Добір заголовків до частин.

 Ознайомити школярів із твором Олега Буценя «Неприємна пригода». Навчати визначати реальні та казкові події, ділити текст на логічні частини та добирати влучні заголовки до них. Розширювати знання учнів про тваринний світ України. Виховувати бережне ставлення до природи. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Назвіть лікарські рослини, у назвах яких звуків більше, ніж букв. (М’ята, конвалія.) — Як по-різному перенести з рядка в рядок слова вільха, шипшина? — Для чого заготовляють лікарські рослини?

2.  Мотивація навчальної діяльності учнів. Відгадування загадки. 

Хто таку тварину знає:     хто знайшов її хвоста, губить хвіст, коли втікає,      бо секрет для себе має — не шукає й не пита,            хвіст швиденько відростає. (Ящірка)

Леонід Куліш-Зіньків

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Що вам відомо про ящірок?

— Попрацюйте в групах. Складіть сенкан «Ящірка». 3. Повідомлення теми уроку.

— Прочитайте на екрані на́зви видів діяльності, які чекають на вас під час уроку. Поміркуйте, у якій послідовності нам потрібно працювати.

Учні читають етапи уроку, розміщують їх послідовно.

                         (4) Добір заголовків до частин.        (1) Самостійне читання тексту.

                         (2) Обговорення змісту.                   (3) Поділ тексту на частини.

                         (5) Переказ за планом.                     (6) Складання продовження твору.

4. Опрацювання твору Олега Буценя «Неприємна пригода».

•                «Щоденні 5» (Читаю для когось). Вправа 8, завдання 1, с. 7–9.

— Яка тема тексту?

— Із ким трапилася неприємна пригода?

•                Аналіз змісту прочитаного.

Виконання завдання 2, поданого після тексту.

•                Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах.

Орієнтовні запитання.

Просте. Де відбувалися описані події?

Уточнююче. Я можу помилитися, але, здається, їжак знайшов ящірчиного хвоста?

Пояснююче. Чи можемо назвати їжака наполегливим? 

Творче. Якою ви уявляєте безхвосту ящірку?

Оціночне. Чи правильно вчинив хлопчик, що ловив ящірку?

Практичне. Що ви могли б порадити дітям, які перебувають у лісі?

•                Вправа 8 (3). Поділ тексту на частини. Добір заголовків.

•                Вправа 9. Робота в групах. ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Які завдання вам було цікаво виконувати?

2.  Домашнє завдання.

Вправа 10 на с. 10. Інструктаж щодо виконання вправи.

Дата  

 4. Правила вимови і написання слів з апострофом.  Повторити вивчене про апостроф, правила переносу з рядка в рядок слів з апострофом. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати спостережливість, допитливість, комунікативні уміння. Виховувати бажання пізнавати тваринний світ. Перебіг уроку І. Вступна частина. Організація класу.  ІІ.     Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності учнів.

•       Робота в парах.

— Прочитайте слова, спроєктовані на екран. Запишіть їх за абеткою.

                 хом’як                                  в’юн                                                 сім’я

                пам’ятник                             під’їзд                                              солов’ї

                черв’як                                 об’єкт                                               м’ясо

— Що спільного у всіх словах?

2.  Повторення вивченого про апостроф. 

•       Вправа 11.

Учні самостійно упівголоса читають вірш Іванни Блажкевич «Пес та індик».

— Який у вас настрій після читання вірша? 

— Чому, на вашу думку, індик вважав себе королем на подвір’ї? — Назвіть слова з апострофом. •       Повторення правила написання слів з апострофом.

— Перечитайте слова, які ви записували за абеткою. Чи всі вони стосуються цього правила? (Ні, слово під’їзднаписано за іншим правилом — апостроф після префіксів.)

•       Вправа 12 (1).

Учні записують утворені з поданих слів словосполучення. Варто звернути увагу на те, що слово дóбра можна поєднати зі словами сім’я та пам’ять.

•       Вправа 12 (2, 3).

•       Тренувальні вправи.

3.  Закріплення матеріалу. 

Учитель / учителька проєктує на екран порівняння з пропущеними словами. Учні записують їх, доповнюючи потрібними словами з довідки.

Вертиться, як … в ополонці. …, як риба об лід. Аж у … похололо. Общипати … . Потрібний, як собаці … нога. Учепився, як … .

Слова для довідки: п’ятах, в’юн, пір’я, реп’ях, б’ється, п’я́та.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

— Поділити на склади для переносу слова з апострофом.

•       Вибірковий диктант.

— Записати слова з апострофом.

Рум’яний, повітря, бур’ян, лялька, рюкзак, грядка, пір’їна, м’який. — Побудувати звукові моделі двох слів (на вибір). ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

— Що вам на уроці вдалося найкраще?

— За що ви можете похвалити себе?

— За що ви можете похвалити однокласників?

2.  Домашнє завдання.

Вправа 13 (с. 11). Інструктаж щодо виконання вправи.

 

 5. Слово. Значення слова. Словосполучення з прямим і переносним значенням. Вимова і написання слова восени.

 Закріпити поняття учнів про пряме і переносне значення слів, навчати виявляти в текстах ці слова, доречно вживати їх у мовленні. Збагачувати словниковий запас школярів. Вчити доводити свою думку. Розвивати спостережливість, увагу, старанність, фонетичний слух.  Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Як можна перенести з рядка в рядок слова́ п’ятниця, тиждень?

— У якому фразеологізмі всі слова з апострофом?

— Виконайте завдання на вибір:

o запишіть слова з апострофом за абеткою; o запишіть п’ять прикметників з апострофом.

2.  Мотивація навчальної діяльності.

•       Відгадування загадки. Жовте листячко летить,     Сонце вже не припікає.

                         під ногами шелестить.                     Коли, діти, це буває? (Восени)

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Які ознаки осені згадані? Назвіть інші ознаки.

•       Робота в групах. Складання асоціативної павутинки «Восени».

3.  Робота над віршем Богдана Чалого.

•       Вправа 14 (1, 2). «Щоденні 5» (Читаю для себе).

Учні самостійно читають вірш, визначають свій настрій після читання.

•       Вправа 14 (завдання 3).

Складання і записування запитань. Діти визначають, чиє запитання найцікавіше, з яким словом було найважче скласти запитання.

4.  Повторення вивченого про слова у прямому та переносному значенні.

•       Вправа 15.

Словосполучення в переносному значенні: сонечко притомилось, літо облетіло, осінь пропливає.

•       Вправа 16 (1).

Учні виписують словосполучення солодкі слова, солодкі сни, холодний погляд, важкі хмари, важкі задачі. Доводять, що сполучення виписано правильно.

•       Вправа 16 (2).

Учні обирають одне із завдань. Можна заслухати кілька коментарів, чому саме таке завдання вибрано (за складністю, цікавіше, є зразок виконання тощо).

•       Вправа 16 (3, 4).

Після відгадування загадки діти називають ознаки осені, виконують завдання на вибір.

5.  Закріплення вивченого.

•       Розподільний диктант.

— Записати в лівий стовпчик слова у прямому значенні, правий — у переносному.

Сумує мати, сумує ліс, гостре слово, весела дівчина, срібна тарілка, ліс рук, гострий ніж, ведмежа послуга, співає хор, срібне волосся, співає вітер, свіжа думка.

ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

Учні висловлюються про повторене на уроці, оцінюють свої досягнення.

2.  Домашнє завдання. Вправа 17 (с. 12). Інструктаж щодо виконання вправи.

 

 6. Лексичне значення слова. Омоніми. Юлія Хандожинська «Батьківщина».  Закріпити знання учнів про однозначні та багатозначні слова. Ознайомити з поняттям «омоніми». Навчати визначати в текстах багатозначні слова, омоніми, доречно вживати їх у мовленні. Збагачувати словниковий запас школярів; вчити доводити свою думку. Ознайомити з віршем Юлії Хандожинської «Батьківщина». Розвивати спостережливість, увагу, старанність, фонетичний слух. Виховувати патріотичні почуття.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Відгадай задумане слово».

— Це слово означає орган нюху людини, тварин. (Ніс.)

— Це слово означає літальний орган птахів. (Крило.)

— Це слово означає вертикальну міцну частину будівлі. (Стіна.)

— Попрацюйте в парах. Складіть словосполучення з відгаданими словами.

Кілька пар учнів зачитують словосполучення, доходять висновку, що відгадані слова багатозначні.

3.  Повторення вивченого про значення слів в українській мові.

•       Робота в групах. Вправа 18.

За поданими схемами учні пригадують, якими за значенням бувають слова (однозначні та багатозначні, синоніми, антоніми). Складають і записують речення зі словами, поданими у схемах.

4.  Ознайомлення з поняттям «омоніми».

•       Вправа 19.

Після читання речень доходять висновку, що виділені слова однакові за звучанням, але різні за значенням.

•       Ознайомлення з правилом.

5.  Читання вірша Юлії Хандожинської «Батьківщина» (вправа 20).

— Доведіть, що твір Юлії Хандожинської — вірш.

— Які почуття у вас після прочитання вірша?

— Назвіть парами слова, що римуються.

— Яка головна думка вірша? (Людина щаслива, коли живе на рідній землі.) — Який інший заголовок можна дібрати? Обґрунтуйте свою думку.

6.  Закріплення вивченого матеріалу.

•       Вправа 21.

Словосполучення в переносному значенні: сміється колосок, чужа земля, чужа стежка.

Значення слова земля: Земля (планета); земляна поверхня, по якій ходять; суша (на відміну від водяного простору); ґрунт, на якому вирощують рослини.

•       Метод «Прес».

— Запишіть під диктування пари словосполучень. Підкресліть омоніми.  Ніс книжку — морквяний ніс.             Пара учнів — водяна пара.

                         Вулканічна лава — дубова лава.      Вівсянка співає — гаряча вівсянка.

— Доведіть, що підкреслені слова — омоніми. Висловлюйтеся за зразком: Я вважаю, що …, тому що … .

ІІІ. Заключна частина.

1. Рефлексія.

— Що цікавого про значення слів ви дізналися на уроці? — Назвіть слова-омоніми. 2. Домашнє завдання.

Вправа 22 (с. 14). Інструктаж щодо виконання вправи.

 7. Борис Комар «Уперте теля». Прогнозування змісту твору за заголовком. Читання за особами.

 Ознайомити учнів з оповіданням Бориса Комара «Уперте теля». Вчити прогнозувати зміст твору за заголовком, ілюстраціями. Формувати читацькі навички. Розвивати вміння виділяти у творі репліки персонажів, передавати інтонаціями характер дійових осіб.  Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які значення має слово підручник? (1. Книга, за якою вивчають учбовий предмет; посібник. 2. Підставка, опора для різального інструмента на токарному станку. 3. Пособник у зрадницькій, підступній і т. ін. справах.)

— У якому значенні ви найчастіше вживаєте це слово? — Запишіть слова під диктування.

Книга, підставка, спільник, штатив, посібник, співучасник.

— Визначте, синонімами до якого значення слова підручник є кожне із записаних слів.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Прочитайте на екрані групи слів. Визначте «зайве» слово в кожному рядку.

Авторка, художник, оповідання, дизайнерка, казкар, поетеса.

Корабель, човен, катер, яхта, ракета, баржа.

Ведмежа, зайченя, телятко, оленятко, вовченя.

•                Вправа «Сторітелінг». 

— Попрацюйте в парах. Складіть мініісторію, використовуючи «зайві» слова. — Сьогодні ми ознайомимося з твором Бориса Комара «Уперте теля».

3.  Робота з підручником (с. 14–17).

•                Вправа 23 (1).

— Прочитайте заголовок твору. Що означає слово уперте? Доберіть до нього синоніми. (Наполегливе, непокірне, невгамовне, неслухняне…)

— Розгляньте малюнок на с. 15. Хто, на вашу думку, може бути персонажем тексту? У яку пору року відбувалися події?

•                Робота в групах. «Щоденні 5» (Читаю для когось).

Учні почергово читають частину тексту (с. 16–17) по одному абзацу.

— Який за жанром твір ви читали? (Оповідання.) Доведіть, що це оповідання.

— Чиї передбачення стосовно змісту, персонажів, часу дії були найточнішими?

•                Вправа 23 (2).

— Яке захоплення було у хлопчика?

— Який домашній обов’язок був у Сергійка? • Читання за особами.

— З якою інтонацією треба читати слова мами? (Докірливо.) А слова Сергійка? (Незадоволено, адже йому треба було залишити улюблену справу.)

— Попрацюйте в парах. Прочитайте за особами розмову мами й сина (с. 14).

— Чи доречно буде читати за особами розмову Сергійка з телятком? (Ні, адже телятко не «розмовляє».)

•                Робота в групах. Театралізація уривка оповідання.

•                Вправа 23 (3). ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

2.  Домашнє завдання.

Прочитати наступну частину оповідання (с. 16–17).

 8. Борис Комар «Уперте теля». Складання плану тексту.

 Продовжити роботу над оповіданням Бориса Комара «Уперте теля». Вчити оцінювати вчинки персонажів, складати план тексту. Розвивати вміння виділяти головне. Виховувати почуття відповідальності за доручену справу.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Про що йдеться у другій частині оповідання? — Чи вдалося Сергійкові впоратися з телятком?

— Чи вважаєте ви Сергійка маминим помічником?

2.  Робота над оповіданням (с. 16–17).

•       Вибіркове читання.

— Як Сергійко доганяв телятко?

— Як бичок опинився під повіткою?

— Чому образився Сергійко?

— Як мама поводилася з телятком?

— Прочитайте всі питальні речення.

•       Вправа 23 (4).

•       Вправа 23 (5).

                          Орієнтовний план оповідання.

1.  Мамине нагадування.

2.  Сергійко хоче перепнути бичка.

3.  Гонитва за телятком.

4.  Мама допомогла бичкові.

•       Складання характеристики головного персонажа.

— Попрацюйте в парах. Прочитайте слова (спроєктовані на екран). Виберіть серед них ті, які ви використали б для характеристики Сергійка.

                 хитрий                                 чуйний                                             байдужий

                безтурботний                       допитливий                                      сміливий

                терплячий                            нахабний                                          затятий

•       Складання висловлювання.

— Прочитайте, яку пораду дала мама синові.

— Сергійко — ваш ровесник. Складіть кілька порад для хлопчика та «відправте» йому sms-повідомлення.

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
Ровесники	Сергійко	sms	Порада

Зразки повідомлень: Пам’ятай, що свої обов’язки треба виконувати. Спробуй потоваришувати з бичком. Скористайся маминими порадами…

•       Визначення головної думки оповідання.

— Які висновки для себе ви зробили після читання оповідання?

— Яка головна думка твору? (Відповідально виконуй свої обов’язки.) ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

2.  Домашнє завдання.

Вправа 24. Інструктаж щодо виконання вправи.

 9. Синоніми. Антоніми. Робота зі словниками. Розігрування діалогу за поданими репліками. Вимова і написання слів праворуч, ліворуч, увечері, вранці.

 Розширити знання учнів про синоніми, антоніми. Удосконалювати навички роботи зі словниками. Розвивати діалогічне мовлення, уміння взаємодіяти в парі, групі. Виховувати почуття колективізму.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які заголовки ви можете запропонувати до оповідання Бориса Комара?

•       Творчий диктант.

— Запишіть найбільш вдалі сполучення слів, які мають переносне значення. Золоті ….(ноги, руки, вуха).

Щедрий …(капелюх, урожай, трактор).

Розбити … (серце, намет, рюкзак).

Дзвінкий  … (кухлик, голос, чобіт).

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слова за поданими кодами.

	а	б	в	г	Код 1.  2в,  2а,  1а,  1б,  1а,  2б,  1в,  2а. Код 2.  1г,  1а,  2г,  1б,  1а,  2б,  1в,  2а.
1	н	о	м	а
2	и	і	с	т

Учні розшифровують слова синоніми, антоніми.

•       Вправа «Сенкан».

— Попрацюйте в парах. Складіть один із сенканів (на вибір).

— Сьогодні ми повторимо вивчене про синоніми та антоніми.

3.  Робота з підручником (с. 18–19).

•       Розвиток діалогічного мовлення. Вправа 25.

•       Повторення теоретичних відомостей про синоніми та антоніми.

•       «Щоденні 5» (Збагачую свій словниковий запас).

— Прочитайте пари словникових слів. Це антоніми чи синоніми? Доведіть свою думку. — Складіть речення з кожною парою слів.

•       Вправа 26.

•       Вправа 27 (1).

•       Вправа 27 (2).

Слова, до яких можна дібрати антоніми: друг (ворог), зима (літо), останній (перший), високий (низький), м’який (твердий). •     Вправа 27 (3).

— Прочитайте слова у стовпчиках. У якому з них є слова-синоніми? (У першому.) На що вони вказують? (На спосіб пересування.)

Учні складають і записують речення: Пришкандибав вайлуватий ведмідь. Пристрибав прудкий зайчик. Прилетів строкатий дятел. Причалапав колючий їжачок.

4.  Узагальнення вивченого.

— Яку роль у нашому мовленні відіграють антоніми, синоніми? ІІІ. Заключна частина.

1. Рефлексія. 2. Домашнє завдання.

Вправа 28 на с. 19. Інструктаж щодо виконання вправи.

 10. Розвиток мовлення. Твір за ілюстрацією «Краса осіннього парку».  Вчити учнів послідовно висловлювати свої думки, добирати влучні слова, порівняння, ознаки. Розвивати увагу, уяву, спостережливість, логічне мислення. Допомогти відчути яскравість осінніх барв. Виховувати почуття любові до природи, естетичне сприйняття навколишнього світу.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які прислів’я ви записали? Назвіть парами слова-антоніми.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. — Послухайте уривок з вірша Наталі Забіли.

Подивись: на видноколі	Лиш ялиночки зелені
мов змінилися ліси.	залишились в самоті.
Хто це їх у жовтий колір	І пишаються дерева
так барвисто прикрасив?	золотим своїм вбранням:
Ось край річки жовті клени	— Це якийсь маляр, напевне,
і берези золоті.	догодити хоче нам.

Джерело: Наталя Забіла. Велика збірка творів. Вірші. — Харків : «Школа», 2005. — 244 с.

— Який у вас настрій після слухання вірша?

— Сьогодні на уроці розвитку мовлення ми вчитимемося спостерігати за красою осіннього парку.

3.  Підготовка до сприймання нового матеріалу.

— Пригадайте свою останню екскурсію в природу. Ми мандрували осіннім парком, милувалися золотими шатами дерев, блакитним небом, не дуже щедрим, але ще яскравим сонечком. Частину осінньої краси ми принесли в клас. Розгляньте букети осіннього листя.

— Розкажіть, які листочки. На що схожі, коли летять? (Золотий листопад, ніби сльози, ніби парашути, золотисте, червонясте, схожі на яскравих метеликів, пурхають, линуть, миготять, майорять, золоті метелики з дерева летять, наче полум’я горить, падають, як зорі, злітають, кружляють).

4.  Робота з підручником. •    Вправа 29.

Після читання тексту та розгляду ілюстрації на с. 19 учні висловлюються щодо свого емоційного стану. Називають образні вислови, які сподобалися.

— Пригадайте, з яких частин складається текст. Визначте ці частини у тексті вправи. — Доберіть заголовок до тексту.

•       Вправа 30.

Учні обирають, який текст хотіли б скласти (опис чи розповідь), обґрунтовують свій вибір.

•       Вправа 31.

Складання плану тексту. Зразки планів.
Для опису:	Для розповіді:
1. Прихід осені.	1. Яка пора року настала?
2. Свято осінніх кольорів.	2. Які зміни відбулися в природі?
3. Казковий парк. •       Самостійне написання твору. •       Взаємна перевірка написаного.	3. Чи подобається тобі ця пора року?

ІІІ. Заключна частина.

1.  Рефлексія.

2.  Домашнє завдання.

       Вправа 32         20. Інструктаж щодо виконання вправи.

Україна — це ми

Урок 11. Ліна Костенко «Усе моє, все зветься Україна». Визначення головної думки вірша. Будова слова. Спільнокореневі слова. Корінь слова. Префікс. Суфікс. Словотворчі вправи.

Мета. Ознайомити учнів з віршем Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна». Вчити виразно декламувати поезію. Повторити відомості про будову слова, алгоритм розбору слів за будовою. Збагачувати словниковий запас школярів; вчити доводити свою думку. Розвивати спостережливість, увагу, старанність, фонетичний слух. Виховувати любов до України. Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які прислів’я, приказки ви записали?

— Виконайте завдання на вибір:

o побудуйте звукову модель слова осінь; oдоберіть і запишіть кілька споріднених слів до слова осінь.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Лабіринт».

На екран спроєктовано лабіринт. Учні читають вислів «Україна — це ми».

У а ї – ц и. к р н а е м

— Чи погоджуєтеся ви з цим висловом?

— Так називається новий розділ, який ми починаємо вивчати. Про що, на вашу думку, йтиметься у творах розділу? Про що ви хотіли б прочитати, дізнатися?

3.  Робота над віршем Ліни Костенко «Усе моє, все зветься Україна» (с. 20–21).

•       Вправа 33 (1). Самостійне читання вірша.

— Від чийого імені написано вірш? Що викликає захоплення автора?

•       Повторне читання вірша вголос.

— Зверніть увагу, якими словами автор описує своє захоплення Україною.

•       Вправа 33 (2). Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

— Про що написала поетеса? Як авторка описує захоплення красою України? Прочитайте. — Які картини постали у вашій уяві після читання вірша?

•       Вправа 33 (3). Робота в парах.

•       Визначення головної думки вірша.

— Яка головна думка вірша? (Уславлення краси рідної країни.)

4.  Повторення граматичного матеріалу.

•       Вправа 34 (1).

— Які спільнокореневі слова ви дібрали? Доведіть одне одному, що це спільнокореневі слова. Назвіть корені слів. (Див-, дорог-, крас-.)

•       Вправа 34 (2, 3).

— Пригадайте послідовність розбору сло́ва за будовою. Виконайте самостійно завдання на вибір.

•       Вправа «Перевіряю себе».

Учитель / учителька проєктує на екран групи слів, пропонує перегрупувати їх так, щоб у кожній групі були слова однакової будови.

1. Береза, підберезник, березовий. 2. Вербиченька, верба, вербові. 3. Осика, підосичник, осиковий. 4. Кленовий, клен, кленочок. 5. Ліщина, ліщиновий, ліщинка.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

       Вправа 35         21. Інструктаж щодо виконання вправи.

 12. Наталя Гуркіна «Про Софію Київську». Зіставлення прочитаного з власним життєвим досвідом. Віртуальна екскурсія. Вимова і написання слова держава.

 Ознайомити учнів з оповіданням Наталі Гуркіної «Про Софію Київську». Розширювати знання школярів про історичне минуле нашої країни. Вчити працювати з медіапродуктами, порівнювати прочитане та побачене. Розвивати пізнавальні інтереси. Виховувати патріотичні почуття. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— У якій колонці найбільше слів? (У всіх колонках по чотири слова.)

— Які закінчення у всіх словах? (Нульові.)

— Прочитайте одне одному складені речення.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. Відгадування загадки.

Прекрасне, горде й величаве        Князів-русинів вічна слава стоїть на березі Дніпра.     у назві міста ожива. (Київ)

Леся Вознюк

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

Виконання завдань на вибір.

o   Дібрати і записати спільнокореневі слова до слова Київ.

o   Скласти кластер зі словом Київ.

— Сьогодні ми прочитаємо оповідання Наталі Гуркіної «Про Софію Київську», здійснимо віртуальну екскурсію. Порівняємо зміст оповідання та побачене під час екскурсії. 

3.  Робота над оповіданням Наталі Гуркіної «Про Софію Київську» (с. 21–22).

•                Вправа 36 (1).

Учні самостійно читають текст, визначають, що їм було відомо раніше, про що дізналися вперше.

•                Вправа 36 (2).

— Прочитайте опис храму.

— Чи хотіли б ви побувати у цьому храмі?

•                Вправа 36 (3).

Після перегляду відео учні в групах порівнюють побачене і прочитане. Обмінюються враженнями про свій емоційний стан.

4.  Повторення граматичного матеріалу.

•                Вправа 37 (1).

Після запису запитань працюють у парах: один зачитує запитання, інший відповідає. Потім обмінюються ролями.

— Чиє запитання було найцікавішим?

•                «Щоденні 5» (Збагачую свій словниковий запас). Вправа «Сходинки».

— Заповніть вільні клітинки так, щоб утворилися спільнокореневі слова.

Що?	д			ж			а
Який?		е			а		н		й
Що?			р			в	н		с		ь

— Запишіть на́зви державних символів.

— Доберіть прикметники до іменника держава. (Міцна, велика, могутня, розвинута, європейська, правова, морська, українська…)

•                Вправа 37 (2). ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

       Вправа 38         23. Інструктаж щодо виконання вправи.

 13. Правила вимови і написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и]. Ната Гончаренко «Краса землі моєї». Словесне малювання.

 Ознайомити учнів з віршем Нати Гончаренко «Краса землі моєї». Пригадати правила вимови і написання слів з ненаголошеними голосними [е], [и]. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати спостережливість, допитливість, акторські здібності, комунікативні вміння. Виховувати патріотичні почуття.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання. — Поясніть орфограми.

— Виконайте завдання на вибір:

o запишіть п’ять слів з апострофом за абеткою; o складіть і запишіть речення зі словом держава.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Прочитайте на екрані групи слів. Поміркуйте, для складання якого тексту їх можна використати. (Ці слова можна використати для опису, наприклад, місцевості, країни…)

ліси безмежні подорожувати гори мальовничі милуватися

                ріки                                      привабливі                                       вивчати

— Сьогодні ми ознайомимося з віршем Нати Гончаренко «Краса землі моєї».

3.  Робота над віршем «Краса землі моєї» (с. 23).

•       Вправа 39 (1).

Учні самостійно читають вірш.

— Які емоції у вас після читання вірша?

— Зіставте текст вірша та малюнок на с. 23. Які рядки ви підписали б під малюнком?

•       Вправа 39 (2).

Мерéживо — сітчаста тканина з візерунками; нею оздоблюють білизну, одяг, предмети домашнього вжитку.

4.  Повторення граматичного матеріалу.

•       Вправа 40.

Слова з ненаголошеними голосними [е], [и] в коренях: землі,́ тихесеньких, мереживо, пшениченька, схиляє, лебедик, верба, синіє.

— До яких слів можна дібрати перевірні? (Землі́ — зéмлі, тихéсеньких — ти́хо, схиля́є — схил, лебéдик — лéбідь, вербá — вéрби, синіє́ — си́ній.)

— Зі словами, написання яких треба перевіряти за словником, складіть речення.  

•       Вправа 41 (1, 2). Прочитавши, учні доходять висновку, що це словникові слова, які вивчали в попередніх класах.

Для їх запису можна скористатися орфографічним словником.

•       Вправа 41 (3). Розвиток мовлення.

Коментуючи послідовність виконання завдання варто наголосити, що пропозиції мають буди конкретними, реальними.  

•       Взаємоперевірка.

Учні обмінюються зошитами, ознайомлюються з пропозиціями однокласників, висловлюють свою думку щодо актуальності, послідовності аргументації.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 42 на с. 24. Інструктаж щодо виконання вправи.

 14. Віктор Васильчук «Казка про Калинку». Переказування від імені персонажа. Поділ тексту на частини, добір заголовків до них.

 Ознайомити учнів із твором Віктора Васильчука «Казка про Калинку». Розширити відомості про народні символи України. Вчити розмірковувати, визначати головне, переказувати текст від імені персонажа. Розвивати комунікативні здібності. Виховувати любов до природи. Перебіг уроку І.    Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Що, на вашу думку, означає любити Україну?

2.  Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з твором Віктора Васильчука «Казка про Калинку». Вам вже багато відомо про калину, ви читали чимало творів різних жанрів про цю рослину.

3.  Мотивація навчальної діяльності.

— Попрацюйте в групах, заповніть дві колонки таблиці. Упишіть, що вам відомо про калину, про що ще хотіли б дізнатися.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався / дізналася

У колонці «Знаю» учні можуть записати, що калина — рослина, кущ, народний символ, лікарська рослина тощо. У колонці «Хочу дізнатися» можуть вказати, чому рослина має таку назву.

4.  Робота над оповіданням (с. 24–26).

•       Вправа 43 (1). «Щоденні 5» (Читаю для когось).

Учні працюють у групах. Читають почергово текст по одному абзацу. — Який за жанром твір ви прочитали? (Це оповідання, у якому є казка.) — Які нові слова трапилися вам у тексті? З’ясуйте значення цих слів.  

•       Вправа 43 (2).

— Розкажіть, як змінювалися емоції Аллочки у різних частинах твору.

— А які емоції переживали ви під час читання?

— Розгляньте ілюстрацію на с. 25. Зачитайте речення, які можна підписати під нею.

•       Вправа 43 (3).

— Назвіть персонажів оповідання. (Аллочка, дядя Вітя.)

— Які персонажі діють у казці, розказаній дядею Вітею? (Калинка, Дракон.)

— Уявіть себе одним із персонажів твору. Перекажіть зміст від імені обраного персонажа. Починайте переказувати так:

o   Від імені Аллочки. Якось я зустрілася з дядею Вітею. Хотіла розпитати його про дендропарк.

o   Від імені дяді Віті. Одного дня до мене завітала Аллочка. Вона була такою загадковою.

Дівчинка попросила, щоб я розповів їй про дендропарк.

•       Вправа 44 (1).

Робота в парах. Читання розмови Аллочки і дяді Віті за особами.

•       Вправа 44 (2).

Унікальний — особливий, рідкісний, неповторний.

•       Вправа 44 (3).

                          Орієнтовний план.

1.  Допитлива Аллочка.

2.  Дядя Вітя розказує казку.

3.  Кущ, який від ста хвороб лікує.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 45 (с. 27). Інструктаж щодо виконання вправи.

 15. Слова зі сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції (просьба, боротьба, нігті, кігті).

 Удосконалювати навички правильної вимови слів із сумнівними приголосними, що піддаються асиміляції. Збагачувати словниковий запас школярів. Вчити доводити свою думку. Розвивати спостережливість, уважність, старанність, фонетичний слух. Виховувати любов до рідної мови.  Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. — Відгадайте загадки.

На городі в холодку         «Ква-ква-ква» — вона виводить, сидить м’яч на ланцюжку.            позира булькатим очком. Утекти б на моріжок, —     Як журавлика угледить — не пускає ланцюжок. (Гарбуз)    прикидається листочком. (Жабка)

Леся Вознюк

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Вимовте чітко слова-відгадки. Поділіть слова на склади. Яким звуком закінчується другий склад у слові гарбуз? Яким звуком закінчується перший склад у слові жабка? Як треба вимовляти дзвінкі приголосні звуки в кінці складу й слова?

— На сьогоднішньому уроці пригадаємо, як правильно вимовляти та писати слова зі сумнівними приголосними.

2.  Орфоепічні вправи.

•       Вправа 46 (1).

— Прочитайте пари слів. Чітко вимовляйте звуки, позначені виділеними буквами. Чи змінилося значення слів зі зміною букви?

— Чи можна перевірити правилом написання слів? Назвіть перевірні слова.

•       Вправа 46 (2).

Робота в парах. Учні перечитують слова, визначають, які букви пропущено. 

3.  Закріплення знань у процесі практичної діяльності.

•       Вправа 47 (1).

Учні пригадують, що слова вокзал, рюкзак, Великдень неможливо перевірити правилом.

•       Вправа 47 (2).

Робота в групах. Дискусійна сітка Елвермана, або «Павутинка» дискусії.

Так	Проблема		Ні
Так, …	Чи потрібно шанобливо ставитися до хліба?	Ні, …
Висновок

•       Вправа 47 (3).

Записування слів подяки хліборобам, трактористам, пекарям тощо.

•       Вправа 47 (4).

Правильно виконане завдання: блузка, відгадка, вудка, коробка, мережка, приказка, рибка, стежка, ягідка.

— Розберіть за будовою два слова (на вибір). Записування прислів’їв під диктування.

Були б пиріжки, будуть і дружки. Близький сусід кращий від далекого брата.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 48 (с. 28). Інструктаж щодо виконання вправи.

 16. Слова з префіксами. Префікси роз-, без-, з-, с-. Григорій Фалькович «Примостився міст до міста». Складання діалогу «Я розмовляю з мостом».

 Ознайомити учнів з віршем Григорія Фальковича «Примостився міст до міста». Повторити відомості про будову слова, словотворчу роль префіксів, уміння писати слова з префіксами роз-, без-, з-, с-. Збагачувати словниковий запас. Розвивати фонетичний слух, діалогічне мовлення, мислення, спостережливість, уміння ставити запитання. Виховувати пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.         Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання. — Чому, на вашу думку, важливо робити ранкову зарядку?

— Які букви ви вставили у слова грядка, зарядка, доріжка, пробіжка? Чому? — Розберіть за будовою слово пробіжка.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Прочитайте на екрані групи слів. Чи можемо назвати слова кожної групи спільнокореневими? Доведіть свою думку.

Міст, місток, місто, місцевий, місточок, містечко, містяни, примоститися.  

Літак, літачок, літо, літальний, літечко, літній, літати, політ.

Хвиля, хвилина, хвилювання, хвильки, хвилюватися, хвилинка.

— Сьогодні ми пригадаємо відомості про будову слова, правила написання слів з префіксами. А допоможе нам у цьому вірш Григорія Фальковича «Примостився міст до міста».

3.  Робота над віршем Григорія Фальковича «Примостився міст до міста» (с. 28–29).

•       Вправа 49 (1).

Учні самостійно упівголоса перечитують вірш, визначають, що він складається з двох речень. — Який у вас настрій після читання вірша?

•       Вправа 49 (2).

— Зіставте текст вірша та ілюстрації до нього. Якими словами ви підписали б малюнки?

•       Вправа 49 (3, 4).

•       Вправа 49 (5). Розвиток діалогічного мовлення. Робота в парах.

— «Поговоріть» з мостом. Дізнайтеся, коли він збудований, які радісні події він бачив тощо.

4.  Повторення граматичного матеріалу. • Вправа 50 (1). Дієслова з префіксами: примостився, доторкались, впав, відпочити, прислухаються, розмовля. — Яка роль префіксів? (За допомогою префіксів творять нові слова.)

•       Вправа 50 (2).

•       Розподільний диктант.

Стерти, зчистити, спекти, сховати, схотіти, збігати, зробити, спитати, зшити, схвалити,  зрушити, здати, схопити, стиснути, сколювати, сповзати, схованка.

•       Вправа 50 (3). Робота в групах.

•       Вправа 50 (4).

•       Вправа 51.

•       Записування прислів’їв, у яких є слова з префіксами.

До першого грому земля не розмерзається. Без клинка не розколеш пенька. Кінь на чотирьох і той спотикається. Сонця в мішок не сховаєш.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 52 (с. 30). Інструктаж щодо виконання вправи.

 17. За Наталією Клевцовою «Наша любов». Складання іншої кінцівки оповідання. Проєкт «Вишиванка». Вимова і написання слова творчість.

 Ознайомити учнів із твором Наталії Клевцової «Наша любов». Формувати вміння аналізувати зміст твору, оцінювати вчинки персонажів. Розвивати творчу уяву, увагу, мовлення. Виховувати бажання дізнаватися про традиції українців, гордість за родинні реліквії. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

                •    Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слова за поданими кодами.

	а	б	в	г	ґ	Код 1.  3б,  1а,  3а,  1а,  1в,  2а,  2в,  1б. Код 2.  2г,  3г,  1ґ,  1а,  3а. Код 3.  3в,  2а,  1г,  2б,  2а. Код 4.  2ґ,  1б,  3ґ,  2б,  2а.
1	е	о	ж	т	с
2	и	к	в	б	г
3	р	м	н	і	л

Учні розшифровують слова мереживо, бісер, нитки, голки.

— До якої тематичної групи належать розшифровані слова? (Рукоділля.)

— Які види рукоділля вам знайомі? Чи займається рукоділлям хтось у вашій родині?

— Попрацюйте в групах. Заповніть дві колонки таблиці «Знаю — Хочу дізнатися — Дізнався / дізналася».

Знаю про рукоділля	Хочу дізнатися	Дізнався / дізналася

— Читаючи оповідання «Наша любов», зверніть увагу на роздуми персонажів.

2.  Робота над оповіданням «Наша любов» (с. 30–31).

•       Вправа 53 (1).

Учні самостійно читають текст, визначають його тему.

•       Вправа 53 (2).

Так	Ні

•       Вправа «Так — ні». Твердження 

Даринка з мамою купили вишиванку.

Мама з дочкою купили білосніжну сорочку.

Нитки та бісер купили в магазині «Мережка».

З інтернету дізналися про значення квітів. Колоски — символ щасливого добробуту.

•       Вправа 54.

•       Вправа 55.

— Які значення має слово творчість? (1. Діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей. 2. Те, що створено внаслідок такої діяльності, сукупність створеного кимось. 3. Здатність творити.)

— Складіть асоціативну павутинку «Творчість».

Учні можуть дібрати слова музика, танець, театр, оберіг, вишиванка, ткацтво, гончарство, різьблення, ікебана тощо.

Споріднені слова: творчість, творчий, творчо, творити, створений, творіння. • Гра «Слова у слові заховались».

Учні утворюють слова́ з букв сло́ва творчість: вір, річ, рів, рот, сто, торт, чорт, твір, тісто… ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 56 (с. 31). Інструктаж щодо виконання вправи.

 18. Слова з префіксами пре- і при-. Мовне дослідження.

Мета. Повторити й поглибити знання учнів про префікси як значущі частини слова. Удосконалювати навички правопису слів з префіксами пре-, при-. Розвивати мовлення, мислення, спостережливість, уміння порівнювати і зіставляти, робити висновки. Виховувати пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.   Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Доповнення речення.

— Прочитайте на екрані речення. Зверніть увагу на слова з пропущеними буквами. Андрійко  ..бачив  синичку  і  хотів  ..фотографувати  її.   Але пташка  ..летіла  з  гілки,  ..ховалася  у  гущавині.

— Які частини слів треба вставити? (Префікси.)

— Пригадайте правила написання префіксів. Запишіть речення.

•       Вправа «Так — ні».

Так	Ні

Твердження  Слова складаються з основи і закінчення.

Закінчення — незмінна частина слова.

Частина слова, яка стоїть перед коренем, — префікс.

За допомогою префіксів утворюють нові слова. Префікс служить для зв’язку слів у реченні.

3.  Робота з підручником (с. 31–33).

•       Вправа 57 (1).

•       Вправа 57 (2). Мовне дослідження.

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 58 (1).

•       Вправа 58 (2).

Учні можуть скласти речення, наприклад, за першою ілюстрацією: Дід і баба не натішаться прегарним синочком. Телесик приплив до бережка. Матінка принесла Івасикові сніданок. Презлюча змія пішла до коваля. Гусеня принесло Івасика на подвір’я.

Аналогічно складають по кілька речень за змістом казок «Котигорошко» та «Солом’яний бичок».

4.  Закріплення знань у процесі практичної діяльності.

•       Вправа «Заміни іншим словом».

                         Наблизився автомобіль (приїхав).    Наблизився заєць (пристрибав).

                         Наблизився човен (приплив).            Наблизилося колесо (прикотилося).

— Який префікс, пре- чи при-, ви написали у словах? Чому? — Якою частиною мови є ці слова?

•       Вправа «Заміни іншим словом» (продовження).

                         Дуже мудрий дідусь (премудрий).           Дуже висока сосна (превисока).

                         Дуже цінна порада бабусі (прецінна).      Дуже чудовий настрій (пречудовий).

— Який префікс, пре- чи при-, ви написали у словах? Чому?

— Якою частиною мови є ці слова?

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 59 (с. 33). Інструктаж щодо виконання завдання.

 19. Слова зі співзвучними префіксами і прийменниками. Володимир Коломієць «Солодка земля». Визначення настрою вірша.

 Ознайомити учнів з віршем Володимира Коломійця «Солодка земля». Навчати виразно читати поетичні твори. Формувати орфографічні навички, вміння розрізняти префікси та прийменники. Розвивати мовлення, мислення, спостережливість, уміння порівнювати і зіставляти, робити висновки. Виховувати патріотичні почуття.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1. Перевірка домашнього завдання.

— Визначте, до якої частини мови належать записані слова з префіксом пре-. Доведіть. — Розберіть за будовою два слова (на вибір).

— Як можна перенести з рядка в рядок слова з префіксом при-?

— Утворіть слова з іншими префіксами від слова пригнати. (Відігнати, загнати, нагнати, зігнати, вигнати, перегнати.) 2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Пригадайте на́зви літературних жанрів, розгадавши анаграми. (Вірш, стаття, казка, легенда, оповідання, байка.)

                швір                                     ккааз                                                віопонняда

                ттяста                                   генледа                                             кайба

— Пригадайте, який твір називають віршем. 

— Сьогодні ми ознайомимося з віршем Володимира Коломійця. Прочитайте його назву. У якому значенні (прямому чи переносному) вжито слово солодка?

3. Опрацювання вірша Володимира Коломійця «Солодка земля» (с. 33).

•       Вправа 60 (1).

— Які емоції у вас викликав вірш?

•       Вправа 60 (2).

•       Вправа 60 (3).

Учні висловлюються за зразком:

Я погоджуюся / не погоджуюся з думкою поета.

Я вважаю, що …, тому що … .

                         Наприклад, … .                                Отже, … .

•       Вправа 60 (4).

•       Вправа 60 (5).

•       Вправа 61 (1).

Слова з префіксами: побіжить, зрости, піднось, пречудову.

Орфограми у першій строфі: босоніж, стежка, левадою, в городи, жить.

•       Вправа 61 (2).

•       Порівняння префіксів і прийменників.

Префікси			Прийменники
Відмінне	Спільне		Відмінне
Частина слова	Однакові за звучанням		Частина мови
Пишемо разом			Пишемо окремо
Служить для творення нових слів			Служить для зв’язку слів у реченні
Між префіксом і коренем неможливо вставити слово			Між прийменником та іменником можна вставити прикметник.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 62 (с. 34). Інструктаж щодо виконання завдання.

 20. Розвиток мовлення. Переказ легенди «Три сторожі́» за опорними словосполученнями.

Мета. Ознайомити учнів з народною легендою «Три сторожі́». Вчити складати план тексту, будувати за ним та опорними словами переказ. Розвивати усне та писемне мовлення. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати бажання ознайомлюватися з історичним минулим, зокрема через читання легенд.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Квест». 

Учні записують слова намисто, помідор, ложка, підкреслюють зазначені букви, відгадують слово сторож.

— Яке значення має слово сторож?

— Доберіть синоніми до цього слова. (Варто- 7   2 вий, наглядач, охоронець, дозорець.)

— Сьогодні ми ознайомимося з українською народною легендою «Три сторожі́». Напишемо переказ легенди за колективно складеним планом та опорними словами.

2.  Первинне сприймання тексту.

•       Вправа 63 (1).

Учні сканують QR-код, поданий у підручнику, слухають легенду.

•       Вправа 63 (2).

Після відповідей на запитання, поданих у вправі, можна запропонувати виконати тестові завдання, щоб переконатися, що учні розуміють прослуханий текст.

1.  Коли відбувалися описані події?

а) коли землю населяли дикі тварини;

б) коли землю ніхто не ділив, не міряв, а людей ніхто не рахував;

в) коли вся земля була поділена між королями та царями.

2.  Що трапилося після наступу ворогів на українську землю?

а) все зелене стало червоним;

б) всі тварини зібралися в одному лісі;

в) всі птахи полетіли в ирій.

3.  Що забирали нападники з української землі?

                а) родючий ґрунт;                б) урожай пшениці та жита;             в) золото та самоцвіти.

4.  Яке речення висловлює головну думку легенди?

а) Хто із злом прийде, той у землю нашу і вросте.

б) Упали діти та старі на землю та й заголосили.

в) Україна має трьох сторожів.

•       Складання плану легенди.

1.  Неоціненна краса України.       3. Земля захищає свої багатства.

2.  Заздрість ворогів.         4. Сторожі України.

•       Вправа 64.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 65 (с. 35). Інструктаж щодо виконання завдання.

 

Урок 21. Діагностична робота (на розсуд учителя).

 

 22. За Євгеном Білоусовим «Великий літописець». Визначення теми тексту. Вибірковий переказ.

 Ознайомити учнів з оповіданням Євгена Білоусова «Великий літописець». Удосконалювати вміння визначати тему тексту, виділяти в тексті головне. Розвивати творчу уяву. Збагачувати мовлення школярів. Виховувати патріотичні почуття, пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слова за поданими кодами.

	а	б	в	г	ґ	Код 1.  2а,  1б,  3а,  2б,  2в,  3б,  3г. Код 2.  2а,  1б,  3а,  2б,  2в,  3б,  3г,  3в,  1а,  1а,  1г. Код 3.  2а,  1б,  3а,  2б,  2в,  3б,  3г,  1в,  2г,  1ґ.
1	н	і	е	я	ь
2	л	о	п	ц	ю
3	т	и	а	с	з

Учні розшифровують слова літопис, літописання, літописець.

— Чим схожі розшифровані слова? З яких слів утворилося кожне слово?

— Складіть речення з розшифрованими словами. 

— Чи знаєте ви, кого називають великим літописцем землі нашої? Сьогодні ви ознайомитеся з оповіданням Євгена Білоусова «Великий літописець».

2.  Робота над оповіданням (с. 35–37).

•       Робота над заголовком.

— Прочитайте заголовок. Чи можете за заголовком визначити, коли відбувалися описані події?

•       Підготовка до самостійного читання тексту.

Учитель / учителька проєктує на екран слова, учні читають їх, з’ясовують значення. монастир             чернець           преподобний покликання        сиром’ятний    премудрощі

                покришки                             пергамент                                         застібки

•       Первинне сприймання твору. Робота в групах.

Учні читають твір почергово по одному абзацу, відзначають малозрозумілі слова.

•       Відтворення змісту прочитаного з елементами вибіркового читання.

— Про які часи йдеться в оповіданні?

— Куди прийшов Нестор?

— Прочитайте, чим займалися люди в Києво-Печерському монастирі.

— Що стало справою життя Нестора?

— Прочитайте в особах розмову Нестора з учнями.

— Як Нестор карав тих, хто погано виконував доручену справу?

— Чому і старці, й однолітки любили та поважали Нестора?

•       Підготовка до вибіркового переказу.

Учні ще раз перечитують текст, готуються переказати один із епізодів.

o Нестор навчає ченців виготовляти книги. o Книга — справа життя літописця.

•       Визначення головної думки твору.

— Чи зацікавила вас розповідь?

— З якою метою автор розказав про літописця Нестора?

— Яка головна думка оповідання?

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 66 (2) на с. 38. Інструктаж щодо виконання завдання.

 23. За Євгеном Білоусовим «Великий літописець». Складання усної розповіді «Як виготовляли рукописні книги».

 Продовжити роботу над оповіданням Євгена Білоусова «Великий літописець». Удосконалювати вміння висловлювати свою позицію щодо поставленого питання. Розвивати творчу уяву.

Збагачувати мовлення школярів. Виховувати патріотичні почуття, пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

•       Робота в групах.

Учні відповідають на запитання, запропоновані в завданні.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Робота в парах. Дискусійна сітка Елвермана, або «Павутинка» дискусії.

Так	Проблема	Ні
Так, …	Чи потрібно було писати літопис?	Ні, …
Висновок

— Сьогодні ми продовжимо роботу над оповіданням Євгена Білоусова «Великий літописець».

3.  Робота над оповіданням.

•       Самостійне читання оповідання.

•       Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах.

Орієнтовні запитання.

Просте. Про кого йдеться в оповіданні?

Уточнююче. Я можу помилитися, але, здається, Нестор писав картини?

Пояснююче. Чому літописець багато уваги приділяв роботі з учнями?

Творче. Яким ви уявляєте літописця Нестора?

Оціночне. Чи правильно чинив Нестор, що хвалив писців за роботу?

Практичне. Що ви порадили б дітям, які хочуть більше дізнатися про літописця Нестора?

•       Вправа 66 (3).

•       Складання розповіді «Як виготовляли рукописні книги».

— На чому писали книги в часи Нестора?

— Чому книги переписували від руки?

— Чи будь-хто міг переписувати книгу?

— Якими якостями повинні були володіти писці?

— Складіть послідовність виготовлення рукописної книги (план).

— Розкажіть одні одним, як створювалися книги колись, використовуючи свій план. — Розкажіть, що вам відомо про створення сучасних книг.

•       Порівняння процесу виготовлення книги.

Виготовлення рукописних книг		Виготовлення сучасних книг
Відмінне	Спільне		Відмінне
Писали від руки	Обкладинка		Комп’ютерний набір
Писали на пергаменті	Сторінки		Використовують різний папір
Використовували чорнило, пісок			Друк на спеціальних верстатах
Рядки розліновували під лінійку

— Як ушановують пам’ять про літописця Нестора? (Щорічно 9 листопада відзначають День української писемності та мови. Є пам’ятники в Києві, Борисполі, Вишгороді.) ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 67 (с. 38). Інструктаж щодо виконання завдання.

Іменник Світ казковий, світ прекрасний

Урок 24. За Марією Солтис-Смирновою «Спортивні товариші». Ознаки іменника як частини мови. Вимова і написання слів трамвай, тролейбус.

Мета. Ознайомити учнів з казкою Марії Солтис-Смирнової «Спортивні товариші». Вчити визначати емоційний стан персонажів. Повторити вивчене про іменник, його основні ознаки. Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати мовлення. Виховувати почуття дружби. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. Відгадування загадки.

Про здоров’я піклуватись,           щоб поставити рекорд, гартуватись, тренуватись,         допоможе дітям … (спорт).

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

•       Робота в групах. Дискусійна сітка Елвермана, або «Павутинка» дискусії.

Так	Проблема	Ні
Так, …	Чи потрібно всім займатися спортом?	Ні, …
Висновок

— Сьогодні ми ознайомимося з казкою Марії Солтис-Смирнової «Спортивні товариші». Казка допоможе нам пригадати вивчене у попередніх класах про іменник.

2.  Робота над казкою Марії Солтис-Смирнової «Спортивні товариші» (с. 38–40).

•       Робота над заголовком.

— Прочитайте заголовок казки. Якими ви уявляєте спортивних товаришів? (М’яч і ворота. Ракетка і волан. Шахи і дошка…)

•       Первинне ознайомлення з текстом. «Щоденні 5» (Читаю для когось). Учні працюють у групах. Читають казку почергово по одному абзацу. — Назвіть персонажів казки.

•       Вправа 68 (2).

— Як змінювався емоційний стан Скейта? Підтверджуйте свої думки рядками казки. — Який інший заголовок можете дібрати до цієї казки?

3.  Повторення вивченого про іменник.

•       Вправа 69 (1).

•       Вправа 69 (2).

Учні пригадують за схемою відомості про іменник, наводять приклади.

•       Вправа 70.

•       Словникова робота. Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слова за поданими кодами.

	а	б	в	г	Код 1.  1а,  1б,  2а,  3а,  3б,  2а,  2б. Код 2.  1а,  1б,  1в,  2в,  1г,  2б,  3в,  3г,  2г.
1	т	р	о	е
2	а	й	л	с
3	м	в	б	у

Учні розшифровують слова трамвай, тролейбус.

— До якої тематичної групи належать розшифровані слова?

— Складіть сенкан з одним зі слів (на вибір).

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 71 (с. 40). Інструктаж щодо виконання вправи.

 25. Побутові казки. Українська народна казка «Всім бідам біда». Зіставлення ілюстрації та змісту казки. Створення коміксів до казки.

 Ознайомити учнів з поняттям «побутова казка», українською народною казкою «Всім бідам біда». Вчити оцінювати вчинки персонажів. Розвивати спостережливість, увагу, уяву, вміння порівнювати. Виховувати почуття справедливості, відповідальності. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Діти, очевидно, кожен із вас дасть відповіді на такі запитання:

o   Які твори належать до усної народної творчості? o Чи любите ви читати казки? oЯк називають казки, написані одним автором?

o   Як називають казки, які передаються з покоління в покоління, з уст в уста?

— На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з різновидами казок. Прочитаємо українську народну казку «Всім бідам біда».

2.  Робота з підручником (с. 40–43). •            Вправа 72.

Після ознайомлення із визначенням жанру заповнюють кластер за зразком, поданим у підручнику.

Пригадують на́зви різних видів казок, прізвища казкарів.

•       Первинне сприймання української народної казки «Всім бідам біда».

Робота в групах. Почергове читання казки по одному абзацу.

— Чи сподобалося вам, як закінчилася казка? — Хто персонажі казки?

•       Вправа 73 (2).

•       Читання казки за особами.

•       Вправа 74 (1).

— Прочитайте уривок, який проілюстровано на с. 42.

— Які інші ілюстрації ви зробили б до цієї казки?

•       Поділ казки на частини. Добір заголовків до частин.

1.               Веселий майстер.

2.               Дивне запитання володаря.

3.               Розмова Горщиков’яза з найстарішим чиновником.

4.               Розмова з другим міністром.

5.               Жадібність третього міністра.

6.               Нерозумна голова — найгірша біда. • Вправа 74 (2).

Учні працюють у групах. Виконують завдання на вибір (складають розповідь про міністра Горщиков’яза або малюють комікси до казки).

•       Визначення головної думки казки. — Як ви оцінюєте вчинки Горщиков’яза? Учні висловлюються за зразком:

Я схвалюю / засуджую вчинки Горщиков’яза.

Я вважаю, що …, тому що … . Наприклад, … . Отже, … .

— Яка головна думка казки? (Дуже важко жити з людьми, які не розуміють інших.)

.

 

                        75     43). Інструктаж щодо виконання вправи.

 26. Іменники-синоніми та іменники-антоніми. Робота зі словниками. Вимова і написання слова океан.

 Актуалізувати знання учнів про іменники-синоніми та іменники-антоніми, багатозначні іменники. Розвивати вміння добирати найвлучніші слова з ряду запропонованих. Удосконалювати навички роботи зі словниками. Виховувати бажання вивчати українську мову. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Найрозумніший».

o   Яку частину мови називають іменником? o Які питання ставимо до назв істот? До назв неістот? o За чим змінюються іменники?

o   До яких родів можуть належати іменники?

•       Вправа 76 (с. 44).

Учні визначають, що всі іменники можна розділити на чотири групи синонімів.

— Сьогодні ми помандруємо в країну іменників-синонімів та іменників-антонімів.

2.  Вивчення нового матеріалу.

•       Вправа 77 (1). •           Вправа 77 (2). Океан — 1) водна оболонка, що охоплює земну кулю безперервним шаром води й омиває з усіх боків суходіл; 2) у старогрецькій міфології — бог водної стихії, син Урана і Геї; 3) переносне значення: безмежне, неосяйне. •          Складання асоціативної павутинки «Океан».

Учні можуть дібрати слова острів, айсберг, простір, безмежжя, відпочинок, акула, кит…

•       Вправа 77 (3).

У прямому значенні вжито словосполучення чотири океани, Тихий океан, глибокий океан.

Добір синонімів до слова.

Океан (безмежні простори) — безмежжя, безмежність, безбережжя, безбережність, безконечність, безкрайність, безкраїсть, безмір, безмір’я, безмірність, неоглядність, неозорість, неосяжність.

•       «Щоденні 5» (Збагачую свій словниковий запас). — Доберіть прикметники до іменника океан.

Океан (який?) безмежний, синій, багатий, глибокий.

— Утворіть словосполучення іменника океан з дієсловами.

Океан (що робить?) видніється, зачаровує, шумить, штормить, годує.

Вправа «Сенкан».

Іменник. Океан.

Прикметники. Глибокий, безмежний.

Дієслова. Шумить, штормить, годує.

Речення. Я захоплююся величчю океану. Висновок. Неосяжність.

•       Вправа 77 (4). ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 78 (с. 44–45). Інструктаж щодо виконання вправи.

 27. Рід та число іменників. Василь Сухомлинський «Де ночує водяна лілея?». Читання казки за особами. Складання продовження казки. Інсценізація.

 Ознайомити учнів з казкою Василя Сухомлинського «Де ночує водяна лілея?». Удосконалювати вміння визначати репліки персонажів, читати за особами. Розвивати увагу, спостережливість, уяву, мовлення, вміння комунікувати в групі. Виховувати зацікавлення мовними явищами. Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1. Перевірка домашнього завдання.

— Які іменники з орфограмами ви підкреслили? (Бережку, хвилинку, озеро.) — Доберіть спільнокореневі слова́ до сло́ва хвилинка.

— Доберіть синоніми до сло́ва будинок. 2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. — Пригадайте на́зви емоцій. (Радість, сум, здивування, злість, хвилювання, цікавість, обурення…) — Які емоції ви хотіли б відчути на уроці?

— Сьогодні на уроці ми ознайомимося з казкою Василя Сухомлинського, яка допоможе нам пригадати вивчене про число та рід іменників.

3.  Робота над казкою Василя Сухомлинського (с. 45).

•       Вправа 79 (1).

— Прочитайте заголовок. Чи знаєте ви відповідь на це запитання?

— Прочитайте самостійно казку. Запам’ятайте персонажів.

— Які емоції ви відчували під час читання казки?

•       Вправа 79 (2).

— Які рядки викликали у вас хвилювання?

— За кого ви хвилювалися?

— Чому лілея попросила метелика пошукати собі інше місце для ночівлі?

•       Вправа 80 (1).

— Попрацюйте в малих групах. Прочитайте казку за особами.

— Визначте головну думку казки. (Справжні друзі думають одне про одного завжди.)

•       Вправа 80 (2).

4.  Вивчення граматичного матеріалу.

•       Вправа 81 (1).

Учні виписують іменники в однині, визначають рід: став (ч. р.), квітка (ж. р.), лілея (ж. р.), вода (ж. р.), сонце (с. р.), метелик (ч. р.), вечір (ч. р.), постіль (ж. р.), берег (ч. р.).

— Які слова допомагають визначити рід іменників? (Чоловічий рід — він, мій. Жіночий рід — вона, моя. Середній рід — воно, моє.)

•       Розподільний диктант.

— Послухайте прислів’я. Запишіть іменники в однині у три стовпчики за родами.

Для доброго друга випряжу коня з плуга. Дружба народжується в біді, а гартується  в труді. Дерево міцне корінням, людина — друзями. Дружба та братство — дорожче багатства.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

— Яка тема об’єднує всі прислів’я?

— Підкресліть спільнокореневі слова. Позначте корінь.

•       Вправа 81 (2).

.

 

                        82     46). Інструктаж щодо виконання вправи.

 28. Відмінювання іменників. Відмінки. Початкова форма іменників (називний відмінок однини). Мовне дослідження.

 Ознайомити школярів із поняттям відмінювання як зміною форми слова за питаннями, з назвами відмінків і питаннями до них. Вчити відмінювати іменники в однині та множині. Розвивати увагу, вміння аналізувати, критичне мислення. Виховувати пізнавальні інтереси, чуття мови, ціннісне ставлення до краси довкілля.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •        Вправа «Розсипаночка».

— Прочитайте групи слів. Складіть речення, змінюючи, за потреби, форму іменників. (Уздовж паркової алеї ростуть дуби. На цьому дубі багато жолудів.)

                         Алея, уздовж, паркової, дуб, ростуть.     Жолудь, багато, на цьому, дуб.

— Як змінилися іменники? (У них змінилися закінчення.)

— Сьогодні ми проведемо мовне дослідження «Відмінювання іменників», матеріалом для якого буде вірш Марії Чепурної «Родина».

2.  Робота над віршем Марії Чепурної «Родина» (с. 46).

•       Вправа 83 (1). Самостійне читання вірша учнями.

— Які емоції виникли у вас після читання вірша? — Де виріс дуб?

— Як авторка описує дерево?

•       Вправа 83 (2).

— Чому вірш має такий заголовок?

3.  Вивчення нового матеріалу. Мовне дослідження.

•       Вправа 84. Учні записують:

Побратався (із чим?) із дубами; не зламали (чого?) дуба; ставало (у чого?) у дуба.

•	Вправа 85.
•	Ознайомлення з правилом.
•	Вправа 86 (1).
	Називний питає: хто ти? що ти?		він — кого? і що? — питає в тебе.
	Хоче він про наслідки роботи		І кого всі ми за друзів маєм,
	і про тебе чути лиш похвали,		і що друзі роблять нам навзаєм?
	щоб тебе як приклад називали.		А орудний хоче знать: ким? чим?
	Родовий доскіпує свого —		У труді орудуй разом з ним.
	хоче знати він: кого? чого?		Хоче знать: що здатний ти утнути?
	І про тебе знать, якого роду,		Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?
	що немає роду переводу.		А місцевий — де? В якому місці?
	Все давальний дасть — не жаль йому,		Хоче знати — у селі чи в місті?
	але хоче знать: кому? чому?		Кличний закликає всіх навколо:
	Знать про тебе, гожого на вроду,		гей, Іване, Петре чи Миколо,
	що даєш і ти свому народу?		ви не будьте сонні та байдужі —
	У знахідного свої потреби:		у житті нема нічого згірш…

Дмитро Білоус

Джерело_: https://web.archive.org/web/20210524110455/https://www.ar25.org/article/ce-zh-yak-virsh.html

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 87 (с. 47). Інструктаж щодо виконання вправи.

 29. Індійська народна казка «Казка про жадібного ювеліра». Театралізація казки. Вимова і написання слова справедливість.

 Ознайомити учнів з індійською народною казкою «Казка про жадібного ювеліра». Вчити оцінювати вчинки персонажів, ставити запитання за змістом тексту. Розширювати словниковий запас школярів. Розвивати мовлення, акторські здібності. Закріплювати вміння відмінювати іменники. Виховувати пізнавальні інтереси, бажання читати казки народів світу. Перебіг уроку І.            Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина. 1. Перевірка домашнього завдання.

— Попрацюйте в парах. Перевірте одне одного, як запам’ятали на́зви відмінків та питання до них.

2.          Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Складання прислів’їв за кольоровими підказками.

Скупий	льоду	та шкода	одно їв би.
Скупий,	складає,	не випросиш
	якби міг,	а щедрий	у куми.
Посеред зими		то двічі	споживає.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

— Чим схожі прислів’я? 

— Доберіть синоніми до слова скупий. (Жадібний, скнара, загребущий…)

— Доберіть антонім до слова скупий. (Щедрий.)

— Кого називають жадібним, скупим? Як ви ставитеся до жадібних людей?

— Індійська народна «Казка про жадібного ювеліра» допоможе нам зрозуміти, як треба ставитися до скнар.

3.          Робота над казкою (с. 48).

За тлумачним словником діти з’ясовують значення слова ювелір. (Майстер, що виготовляє прикраси, вироби з коштовних металів і каміння; торговець ювелірними виробами.)

•       «Щоденні 5» (Читаю для себе). Учні самостійно читають казку. — Назвіть персонажів казки.

•       Вправа 88 (2).

— Яке речення є головною думкою казки? (Жадібність ніколи не приведе до добра.) — Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? Учні висловлюються за зразком:

Я погоджуюся / не погоджуюся з думкою, що жадібність не доведе до добра. Я вважаю, що …, тому що … .   Наприклад, … .   Отже, … .

4.          Робота над граматичним матеріалом.

•       Вправа 89.

•       Збагачення словникового запасу.

— Попрацюйте в парах. Складіть асоціативну павутинку «Справедливість».

Учні можуть дібрати слова гра, обов’язки, школа, друзі, родина, держава тощо.

— Які слова «заховалися» у слові справедливість? (Рис, рід, сад, віра, ліра, сіль, сила, діра, сіть, рись, слива, вість, справи, правдивість...) 5. Робота в групах.

Вправа 90. Театралізація казки.

.

 

                        91     49). Інструктаж щодо виконання вправи.

 30. Розвиток мовлення. Написання відгуку «Моя улюблена казка» за поданим планом і зразком.  Вчити учнів складати розповідь з обґрунтуванням власної думки, будувати діалог. Розвивати уміння розповідати, висловлювати й доводити власну думку в письмовій формі. Виховувати інтерес до пізнання нового, читання дитячої літератури.  Перебіг уроку І.           Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1. Перевірка домашнього завдання. 2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Пригадайте на́зви літературних жанрів.

— Твори яких жанрів вам подобається читати?

— Чи є у вас улюблені казки?

— Сьогодні ми складатимемо відгук про улюблену казку.

3. Робота з підручником (с. 49–50).

•       Вправа 92. Робота в парах.

Учні складають діалог, використовуючи опорні репліки.

— Запишіть на́зви казок, які ви згадували в діалогах.

— Які з цих казок авторські?

— Хто записав на́зви казок народів світу?

•       Вправа 93 (1).

Самостійне ознайомлення з планом складання відгуку. — Чи всі пункти плану вам зрозумілі?

•       Вправа 93 (2).

— Ознайомтеся з відгуком про улюблену казку, написаним вашою ровесницею.

— Яку казку полюбила авторка відгуку?

— Чому саме ця казка запам’яталася дівчинці?

— Зверніть увагу, як дівчинка передала зміст казки. Зачитайте цей уривок відгуку.

— Чи вдумливо читала казку Надійка? Які речення підтверджують цю думку? — Які висновки для себе зробила авторка?

•       Повторення відомостей про будову тексту.

— Пригадайте, з яких частин складається текст.

— Про що ви розкажете в зачині?

— Як напишете назву казки?

— Про що розповісте в основній частині?

— Чи потрібно детально переказувати зміст казки?

— Чим ви завершите свій відгук?

— Як уникати повторів у тексті?

•       Вправа 93 (3).

Учні самостійно записують відгук про улюблену казку.

Учитель / учителька надає індивідуальну допомогу учням з низьким рівнем засвоєння знань.

Після завершення роботи кілька учнів зачитують свої відгуки. Колективно визначають вдалі словосполучення, порівняння, речення. Визначають недоліки (слова, які можна замінити синонімами, спростити речення тощо).

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 94 (с. 50). Інструктаж щодо виконання вправи.

 31. Марися Рудська «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів». Складання продовження казки. Відмінювання іменників за зразком.

 Ознайомити учнів з казкою Марисі Рудської «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів». Вчити визначати головну думку казки. Формувати вміння відмінювати іменники за зразком Розвивати увагу, уяву, мовлення, вміння комунікувати. Виховувати почуття відповідальності, дружби. Перебіг уроку І.        Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Назвіть іменники, які ви підкреслили.

— Іван Франко назвав знання дивними перлами. А які порівняння можете дібрати ви? — Назвіть синоніми до слова труд.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Відгадування загадок.

Невеличкий, сніжно-білий,          Десь живе поміж снігами що його в небесну шир          птах із ластами-ногами. люди радісно пускають         Гордо носить чорний фрак, сповіщати всіх про мир.     та не полетить ніяк.  Кожен цього птаха знає,            Перевальцем між крижин його назву відгадає. (Голуб)      ходить дивний птах — … (пінгвін). Ганна Осадко

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 _с.

•       Круги Ейлера-Венна.

— Попрацюйте в парах. Порівняйте голуба та пінгвіна.

— Сьогодні ми ознайомимося з авторською казкою «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів».

3.  Робота над казкою Марисі Рудської «Чому полярні ведмеді не їдять пінгвінів» (с. 51).

•       Робота над заголовком.

— Прочитайте заголовок казки. Чи могли б відповісти на таке запитання?

•       «Щоденні 5» (Читаю для себе).

— Які емоції ви відчуваєте після читання казки?

•       Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах.

Орієнтовні запитання.

Просте. Про кого йдеться в казці?

Уточнююче. Я можу помилитися, але, здається, голуби потоваришували з полярним ведмедем?

Пояснююче. Чи можемо назвати полярного ведмедя відповідальним?

Творче. Якою ви уявляєте зустріч полярного ведмедя з пінгвінами?

Оціночне. Чи правильно вчинив ведмідь, що два місяці висиджував пінгвінячі яйця?

Практичне. Що ви порадили б голубам зі служби всиновлення птахів?

•       Вправа 95 (2).

•       Вправа 96.

4.  Виконання граматичних завдань.

•       Вправа 97 (1, 2).

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 97 (3).

.

 

                        98     52). Інструктаж щодо виконання вправи.

 32. Брати Грімм «Королева бджіл» (аудіоказка). Визначення особливостей казок.

Мета. Ознайомити учнів з казкою братів Грімм «Королева бджіл». Вчити визначати особливості казок (зачин, повтори, перетворення тощо). Збагачувати словниковий запас школярів. Розвивати увагу, творчу уяву, мовлення. Виховувати читацькі інтереси, бажання ознайомлюватися з дитячою класичною літературою.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

                •    Вправа «Фігури збираємо, на́зви казок складаємо».

На екран спроєктовано зображення геометричних фігур із записаними на них словами. Учні утворюють на́зви казок: «Бременські музиканти», «Пані Метелиця», «Спляча красуня», «Королева бджіл», «Король Дроздобород».

— Які з цих казок ви читали? Які фільми, мультфільми з такими назвами бачили?

— А чи знаєте ви, хто автор цих казок?

— Якоб і Вільгельм Грімм — всесвітньо відомі казкарі. Кожен у Німеччині знає про цих братів. Діти сприймають їх як своїх близьких і добрих знайомих. Те, що зробили митці для своєї країни, не дало засохнути живильному джерелу народної мудрості німецького народу й об’єднало його задля збереження національних святинь. Якоб і Вільгельм Грімм народилися в невеличкому німецькому містечку Ганау й усе життя були нерозлучними. Їхні казки зібрані у збірку «Домашні і родинні казки».

Джерело_: https://web.archive.org/web/20210226073409/http://rozvyvajko.com.ua/kazky/braty-hrimm/

— Сьогодні ви ознайомитеся з казкою братів Грімм «Королева бджіл».

3. Робота з підручником (с. 52–53).

•       Вправа 99 (1).

Учні сканують QR-код, слухають казку.

— Чи сподобалася вам казка?

•       Вправа 99 (2).

•       Вправа 100 (1).

•       Вправа 100 (2).

Учні ще раз слухають казку, записують, які особливості казок використали автори.

Троє братів (двоє розумних, третій Дурник).

Три перешкоди на шляху (мурашник, озеро, бджолине дупло).

Розумні брати мали намір зашкодити мурашкам, качкам, бджолам, Дурник шкодував усіх. Двері зачинені на три замки.

Брати тричі гукали чоловічка.

На таблиці було записано три завдання.

Чарівні перетворення (брати не зібрали перлин і перетворилися на камінь).

Три заснулі королівни.

Дурник одружився, згодом став королем.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 101 (с. 53). Інструктаж щодо виконання вправи.

 33. Розрізнення відмінків іменників. Мовне дослідження «Визначення відмінків іменників».

 Закріпити знання учнів про відмінювання іменників. Ознайомити зі способами визначення відмінків іменників. Виховувати читацькі інтереси, бажання ознайомлюватися з дитячою класичною літературою.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа-гра «Найрозумніший».

o        Що називають відмінюванням іменників? o Скільки відмінків є в українській мові?

o        Форма якого відмінка є початковою формою іменника? oІменники в якому відмінку переважно є підметами в реченнях?

•       Запис прислів’їв під диктування.

Дружба родиться в біді, а гартується в труді. У гурті й пісня в лад іде.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

— Підкресліть іменники. Поставте до них запитання. Спробуйте визначити відмінки іменників.

— У яких іменниках важко визначити відмінок? Чому?

— Сьогодні ми вчитимемося розрізняти відмінки іменників, які мають однакові закінчення.

3.  Вивчення нового матеріалу.

•       Вправа 102.  

•       Вправа 103. Мовне дослідження.

— Деякі відмінки мають однакові запитання. Тому для визначення відмінка можна користуватися допоміжними або підставляти обидва запитання з пари.

Відмінок	Допоміжне слово	Питання
Називний (Н.)	є	хто? що?
Родовий (Р.)	немає	кого? чого?
Давальний (Д.)	даю	кому? чому?
Знахідний (Зн.))	знайшов / знайшла	кого? що?
Орудний (Ор.)	орудую	ким? чим?
Місцевий (М.)	стою	на кому? на чому?

4.  Закріплення знань у процесі практичної діяльності.

•       Вправа 104 (1).

Визначення відмінків виділених іменників.

                         Песик — Н. в.                                   Киця — Н. в.

                         (У) куточку — М. в.                         Пісеньку — З. в.

•       Вправа 104 (2).

•       Вправа 104 (3).

•       Запис скоромовки. Визначення відмінків іменників в однині.

Лис у небі зоряниці рахував на рахівниці (Володимир Верховень).

Джерело: Еники, беники, їли вареники: Загадки, лічилки, скоромовки для учнів початкових класів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 192 с.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання. Вправа 105 (с. 54-55). Інструктаж щодо виконання вправи.

 

 34. Марина Павленко «Вушка з абсолютним слухом». Театралізація казки. Складання висловлювання про власне ставлення до прочитаного.

 Ознайомити учнів з казкою Марини Павленко «Вушка з абсолютним слухом». Формувати в учнів уміння визначати в тексті описи. Розвивати увагу, спостережливість, критичне мислення. Виховувати почуття дружби, взаємодопомоги.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

                •    Відгадування загадки.

Пробіжить через дорогу   Сяде спинкою на хвіст і тремтить від страху свого.       і морквину ласо їсть. (Заєць)

Ганна Чубач

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Що вам відомо про зайців?

— Попрацюйте в парах. Прочитайте на екрані фразеологізми. Обговоріть, коли доречно їх уживати. Ганятися за двома зайцями. Як куцому до зайця.

                         Убити двох зайців.                           Величається, як заєць хвостом.

                         Боязкий, як заєць.                            Вуха, як у зайця.

Джерело: Фразеологічний словник / Уклад.: Т. В. Зеркальна. — Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. — 320 с.

— Українська дитяча письменниця Марина Павленко написала казку «Вушка з абсолютним слухом». Сьогодні ми ознайомимося з казкою, театралізуємо її.

2.  Робота над казкою Марини Павленко «Вушка з абсолютним слухом» (с. 55–56). •            Робота із заголовком.

За тлумачним словником учні визначають, що слово абсолютний означає цілковитий, повний, необмежений. Вислів абсолютний слух уживають, як правило, стосовно людей, які здатні точно визначати висоту звуків.

•       «Щоденні 5» (Читаю для когось).

Учні працюють у групах. Читають почергово текст казки по одному абзацу. — Де відбувалися описані події?

•       Вправа 106 (2).

•       Вправа «Магічний кубик».

Робота в групах. Кожна група має гральний кубик і картку із завданнями. По черзі кидають кубик.

Скільки крапок випаде на верхній грані, таке запитання чи завдання треба виконати.

	Яка частина твору тобі сподобалася найбільше?
	Про що цей твір?
	Що нового ти дізнався / дізналася з твору?
	Які вчинки, слова персонажів тобі запам’яталися?
	Які запитання ти хочеш поставити персонажам?
	Над чим варто задуматися після читання твору?

3.  Розвиток мовлення. Вправа 107.

Учні виписують з казки прислів’я Добре братство миліше, ніж багатство. Складають висловлювання про власне ставлення до прочитаного за зразком, поданим у підручнику.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 108 (с. 57). Інструктаж щодо виконання вправи.

 35. Розрізнення давального і місцевого відмінків однини іменників жіночого роду. Мовне дослідження.

 Ознайомити учнів зі способами розрізнення давального і місцевого відмінків іменників жіночого роду. Розвивати увагу, спостережливість, уміння порівнювати, творчу уяву, мовлення.

Виховувати пізнавальні інтереси.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

•       Вправа «Крісло автора».

Робота в групах. Учні по черзі висловлюються, чи вважають себе справжнім другом / подругою.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •        Вправа «Провідміняй мене».

На екрані подано іменники вишня, картина, море, кватирка, будинок, галявина, відро, ілюстрація.

Учням треба провідміняти два іменники жіночого роду.

— У яких відмінках іменники мають однакові закінчення?

— Сьогодні ми удосконалимо вміння розрізняти відмінки іменників.

3.  Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

•       Вправа 109.

— У яких відмінках ужито записані іменники?

•       Вправа 110. Мовне дослідження.

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 111 (1).

•       Розподільний диктант.

Записати в лівий стовпчик словосполучення з іменниками в давальному відмінку, у правий — у місцевому відмінку.

Подарували Олені. Плаття на Олені. Годинник на руці. Налила кішці. Форма на продавчині. Цвіт на калині. Вручили дівчині.

4.  Закріплення знань у процесі практичної діяльності.

•       Круги Ейлера-Венна.

— Попрацюйте в парах. Порівняйте словосполучення рідній землі — на рідній землі.

•       Вправа 111 (2).

•       Записування речень під диктування. На бере́зі вже пожовкли листочки, а на тополі ще багато зелених.

Дідусь подарував Ларисі стрічки, а її сестрі — віночок.

Бабуся дала козі сіно. У школі провели конкурс малюнків.

— Підкресліть іменники жіночого роду. Визначте відмінки.

•       Виконання завдань на картках.

Записати словосполучення у формі давального та місцевого відмінків.

                         Весела пісня                                     Допитлива дівчинка

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 112 (с. 58). Інструктаж щодо виконання вправи.

 36. Чергування приголосних [г], [к], [х] та [з′], [ц′], [с′] перед закінченням -і в давальному і місцевому відмінках однини.

 Ознайомити учнів із чергуванням приголосних [г], [к], [х] на [з’], [ц’], [с’] перед закінченням -і в іменниках різних родів. Формувати вміння й навички застосування правила для пояснення правопису іменників у давальному та місцевому відмінках однини. Розвивати увагу, спостережливість. Виховувати старанність.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. 

ІІ.    Основна частина.

1.  Актуалізація опорних знань.

— Утворіть словосполучення. Позначте закінчення іменників, визначте відмінок. Пливти на (човен) — ...  Захоплюватися (спорт) — ...  Жити у (селище) — ...  Стояти біля (вікно) — ... 

2.  Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні на уроці ми проведемо дослідження про зміну приголосних перед закінченням -і в іменниках різних родів.

3.  Вивчення нового матеріалу.

•       Вправа 113.

•       Ознайомлення із правилом.

— У яких відмінках змінюються кінцеві приголосні основи перед закінченням -і?

— Прочитайте на екрані слова. У кожній групі знайдіть іменники, у яких зі зміною форми слова відбуваються зміни кінцевого приголосного основи.

Фабрика, площа, перемога, галявина, рука.

Нога, ваза, квітка, око, небо, урок, подушка.

Ніж, бік, пиріг, оса, стіл, поличка, диван, ящірка.

4.  Узагальнення та систематизація знань.

•       Вправа 114 (1).

•       Вправа 114 (2).

•       Вибірковий диктант.

— Запишіть іменники, у яких можуть чергуватися приголосні перед закінченням -і.

Біла грядка — чорні зернятка.

Посіяла по порядку — та й маю загадку.

Хто зернятка знає, той відгадає. (Букви)

Тамара Коломієць

Хтось у лузі біля річки погубив барвисті стрічки.

Дощик вгледів, підібрав, небеса підперезав. (Веселка) Леся Вознюк

Дозріва на гілочці, ласують ним білочки, люблять хлопчики й дівчатка ті хрумкі смачні зернятка. (Горіх)

Марія Пономаренко

У річці купався, у хмарці ховався, від блискавки-грому полинув додому.

На землю спустився — на сто крапель розбився. (Дощ)

Володимир Верховень

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 115 (с. 60). Інструктаж щодо виконання вправи.

 37. Яків Жарко «Півник». Визначення емоційного стану персонажів казки. Складання запитань персонажам.

 Ознайомити учнів з казкою Якова Жарка «Півник». Вчити визначати головну думку твору, формулювати запитання за змістом. Розвивати творчу уяву, мовлення. Виховувати бажання вивчати українську мову.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•   Відгадування загадки.

І пастух він, і співак,        Цей будильник в гарнім пір’ї — вранці розбудить мастак.      командир всього подвір’я. (Півень)

Марія Пономаренко

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Як по-іншому названо півня в загадці?

•   Вправа 116.

Учні пригадують на́зви українських народних казок, у яких персонажем є півень: «Котик і півник», «Колосок», «Півник та курочка» тощо.

— Якими рисами характеру наділяє народ півника? (Хазяйновитий, впевнений, довірливий, відповідальний…)

— Сьогодні ми ознайомимося з авторською віршованою казкою «Півник».  

3.  Робота над казкою Якова Жарка «Півник» (с. 61).

•   Вправа 117 (1). «Щоденні 5» (Читаю для себе).

— Прочитайте самостійно казку. Заповніть картку за зразком.

Назва твору

Автор / авторка

Мене найбільше вразило

Запитання за змістом твору: 1.

2.

•   Вправа 117 (2).

•   «Щоденні 5» (Збагачую свій словниковий запас).

— Установіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями.

До перших півнів	●		●	триматися гордовито, хоробро.
Уставати з півнями	●		●	до півночі.
Ходити півнем	●		●	здійснити підпал.
Пустити червоного півня	●		●	дуже рано прокидатися.

Джерело: Фразеологічний словник / Уклад.: Т. В. Зеркальна. — Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2008. — 320 с.

•   Вправа 118.

4.  Повторення граматичного матеріалу.

•   Вправа 119 (1). Учні виконують завдання, перевіряють виконання.

Змахнув (чим?) крильцями — мн., Ор. в.      Жила (у чому?) у нірці — одн., ж. р., М. в.  

      Сидить (на чому?) на гіллячці — одн., ж. р., М. в.     Повернувся (хто?) півник — одн., ч. р., Н. в.

•   Вправа 119 (2). ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 120 (с. 62). Інструктаж щодо виконання вправи.

 38. Чергування голосних [і] та [о], [е] в коренях іменників чоловічого та жіночого роду. Мовне дослідження.

 Ознайомити учнів із чергуванням голосних звуків у коренях в окремих іменниках жіночого та чоловічого роду. Удосконалювати вміння визначати відмінки іменників. Розвивати мовлення, творчу уяву. Виховувати бажання вивчати українську мову. Перебіг уроку І.       Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. Записування прислів’я під диктування.

Осінь багата снопами, а зима пирогами.

— Випишіть іменники. Визначте число, відмінок.

— Іменник, ужитий в однині, запишіть у родовому відмінку. (Осінь — осені.)

— Іменники, ужиті в множині, запишіть у початковій формі. (Снопами — сніп; пирогами — пиріг.) — Що ви помітили?

— Чи знайомі ви з поняттям чергування голосних звуків у коренях слів?

— Сьогодні ви дізнаєтеся, у іменниках якого роду та в яких відмінках відбувається чергування голосних звуків у коренях.

3.  Робота над вивченням нового матеріалу. Мовне дослідження.

•       Вправа 121.

•       Вправа 122.

•       Ознайомлення з правилом.

Коли і кінчає слово, е чи о завжди готові і в основі замінити та за нього послужити.

Піч — в печі, до печі, річ, а сказано до речі. Коли і в кінці немає, змін ніяких не буває:

річ, і ніч, і річчю, й ніччю, сіль, і піч, і сіллю, й піччю.

Щоб відмінно виконати завдання, ти згадай про чергування: як поріг — то на порозі, ну, а ріг — пиши на розі.

Ольга Хаперська

Джерело_: https://web.archive.org/web/20181017223927/http://haperskaya.at.ua/publ/dlja_uchniv/vivchaemo_ridnu_movu/virshovani_pravila_pri_vivchenni_ukrajinskoji_movi_ch_1/7-1-0-66

— В іменниках якого роду відбувається чергування голосних у коренях?

•       Вправа 123.

4.  Узагальнення й систематизація отриманих знань.

•       Творчий диктант.

— Запишіть слова в родовому відмінку однини.

Юність, річ, сіль, лебідь, лід, джміль, рік.

— Складіть із трьома словами (на вибір) речення так, щоб іменники були в родовому відмінку однини.

•       Вправа «Закінчи речення».

o Змінювання закінчень іменників за питаннями називається... (відмінюванням). o В українській мові всього відмінків... (сім).  o Щоб визначити відмінок іменника, потрібно... (поставити запитання). o Початковою формою іменника є... (форма називного відмінка однини).

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 124 (с. 63). Інструктаж щодо виконання вправи.

 39. Розвиток мовлення. Складання казки за серією малюнків та опорними словами.

Мета. Вчити учнів складати казку за серією малюнків та опорними словами, будувати речення і текст. Формувати вміння чітко та послідовно висловлювати свої думки. Розвивати творчу уяву, усне та писемне мовлення. Збагачувати словниковий запас. Виховувати пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.        Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.         Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Кошик запитань». — Що таке казка? 

— Які казки ви знаєте? 

— Як починаються казки? (Жили-були… Одного разу… Давним-давно…)

•       Відгадування загадки.

По травичці бігають         У матусі під крилом і пшоном обідають.      засинають тихим сном. (Курчата)

Ганна Чубач

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Курчата будуть головними персонажами нашого уроку. Ми станемо казкарями. Складатимемо казку за серією малюнків та опорними словами про курчат.

3.  Робота над темою уроку.

•       Вправа 125 (с. 64). 

Учні розглядають малюнки. Відповідають на запитання другого завдання вправи.

— Чи можна увести в казку інших персонажів? Яких саме? (Півника, інших курчат, каченя…)

— Якщо вам потрібно було б скласти план казки, зі скількох пунктів доречно його будувати? (З чотирьох, за кількістю малюнків.)

                          Орієнтовний план.

1.  Знахідка.

2.  Курчатко вирішує, що зробити з колоском.

3.  Порада квочки.

4.  Щедрий урожай.

•       Вправа 126 (1, 2).

Учні ознайомлюються з опорними словосполученнями, добирають заголовок. — Чи всі словосполучення вам зрозумілі?

•       Повторення відомостей про текст. — З яких частин складається текст?

— Як треба записувати кожну частину?

— Про що важливо пам’ятати, щоб уникати повторів слів у послідовних реченнях?

— Як називають розмову двох персонажів? (Діалог.) 

— Як записують репліки? (Кожну репліку пишуть у новому рядку, перед нею ставлять тире.)

•       Вправа 126 (3).

Учні самостійно записують казку.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 127 (с. 64). Інструктаж щодо виконання вправи.

 

Урок 40. Резервний урок.

 

Легенди, міфи

Урок 41. Легенда «Роса». Переказ тексту. Закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини. Мовне дослідження.

Мета. Розширити знання учнів про поняття «легенда», ознайомити з народною легендою «Роса». Вчити переказувати текст легенди. Провести мовне дослідження «Закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини». Збагачувати словник учнів. Розвивати мовлення, уяву, увагу, мислення. Виховувати пізнавальні інтереси.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •        Вправа «Квест».

Учні називають указані літери у словах глечик, виноград, утворюють слово легенда.

— Пригадайте, що вам відомо про легенди. Які легенди доводилося читати?

— Складіть сенкан «Легенда».

— Сьогодні ми ознайомимося з легендою «Роса». А ще проведемо мовне дослідження, дізнаємося, як правильно писати закінчення іменників жіночого роду в родовому відмінку однини.

3.  Робота над легендою «Роса» (с. 65–66).

•       Вправа 128 .

— Про що можна дізнатися з легенд? •     Вправа 129 (1). Первинне ознайомлення з легендою.

Учні самостійно читають легенду, відзначають малозрозумілі слова. Після читання з’ясовують значення цих слів.

•       Вправа 129 (2).

— Перечитайте кожен абзац легенди. Доберіть до них заголовки.

•       Вправа 129 (3).  

Учні працюють у групах. Почергово переказують зміст легенди.

4.  Робота над граматичним матеріалом.

•       Вправа 130 (1).

•       Вправа 130 (2). Мовне дослідження.

— На що треба звертати увагу, коли сумніваєтеся, яку букву треба писати в закінченнях іменників жіночого роду в родовому відмінку однини? (На кінцевий приголосний основи.)

•       Вправа 130 (3).

•       Вправа 130 (4).

•       «Щоденні 5» (Збагачую свій словниковий запас).

— З’єднайте і запишіть частини прислів’їв, уставляючи пропущені закінчення. Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я.

Грудка рідної земл__	●	●	і ворона мила.
З рідної сторон__	●	●	стежка утоптана.
Нема гіршої дол__,	●	●	дорожча за золото.
До доброї крини__	●	●	як жити в неволі.

Джерело: Народ скаже, як зав’яже. Українські народні прислів’я та приказки. Добірка для школярів // Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. — 224 с.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 131 (с. 67). Інструктаж щодо виконання вправи.

 42. Легенда «Як виникли Карпати». Поділ легенди на частини. Переказ тексту. Складання порівняльної таблиці «Легенда — казка».

 Формувати в учнів уявлення про чергування голосних у коренях слів. Виробляти вміння впізнавати корені, у яких є змінені звуки. Виховувати інтерес до мовних явищ, любов до рідної мови.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які власні іменники є у вірші? (Харко, Харків.)

— У якому відмінку ви змінили найбільше іменників? (В орудному: снагою, перламутром, лицарем.) — До чого закликає автор вірша? (Бути мудрим і сміливим.)

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Відгадування загадки.

— Які інші прислів’я про мову, слово ви знаєте?

За вершинами — вершина,          Наче велетнів полки неприступна ця місцина.      тут застигли на віки. (Гори)

Леся Вознюк

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Які гори є на території нашої держави?

— Чи доводилося вам чути або читати легенди про виникнення гір?

•       Робота з таблицею «Знаю — Хочу дізнатися — Дізнався / дізналася».

— Попрацюйте в групах, заповніть дві колонки таблиці. Упишіть, що вам відомо про Карпати, про що ще хотіли б дізнатися.

Знаю	Хочу дізнатися	Дізнався / дізналася

У колонці «Знаю» учні можуть записати, що Карпати — гори, розміщені на заході країни, протягуються і в інших країнах (Словаччина, Польща, Чехія, Угорщина, Румунія, Сербія, Австрія). Говерла — найвища вершина тощо. У колонці «Хочу дізнатися» можуть вказати, як утворилася назва, які легенди є про походження гір...

— Сьогодні ми ознайомимося з легендою «Як виникли Карпати».

3.  Вивчення нового матеріалу.

•       Первинне ознайомлення з легендою (с. 67–70).

Учні працюють у групах. Почергово читають текст легенди по одному абзацу. — Назвіть персонажів легенди.

•       Вправа 132 (2).

•       Вправа 132 (3).

•       Складання висловлювання.  

— Складіть привітання Карпові та «відправте» йому sms-повідомлення.

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
Учні / учениці	Карпо	sms	Привітання

Зразки повідомлень: Вітаю! Ти зумів перемогти Силуна. Карпе, ти справжній герой…

•       Вправа 133.

Орієнтовні заголовки до частин.

1.    Володар долини Силун.          3. Непроста розмова Силуна та Карпа.

2.    Карпо на службі в Силуна. 4. На землі постали гора за горою. ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 134 (с. 71). Інструктаж щодо виконання вправи.

 43. Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Мовне дослідження.

Робота з орфографічним словником. Вимова і написання слова футбол. Складання діалогу.  Ознайомити учнів із правописом іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини. Формувати вміння і навички користуватися орфографічним словником. Збагачувати словниковий запас учнів. Виховувати інтерес до мовних явищ, любов до рідної мови, повагу до людей різних професій.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа 135 (1).

Робота в групах. Після відгадування загадки учні виконують завдання на вибір.

o        Виписати з тлумачного словника значення слова футбол. oДібрати і записати споріднені слова зі словом футбол.

o        Скласти сенкан «Футбол». •    Вправа-гра «Найрозумніший».

— Попрацюйте в парах. Розкажіть одне одному все про слово футбол: кількість складів, звуків, букв, частина мови, число, рід.

— Запишіть іменник футбол у родовому відмінку однини. Позначте закінчення. Чи впевнені ви, що правильно написали закінчення у слові?

— Сьогодні ми проведемо мовне дослідження «Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини».

3.  Вивчення нового матеріалу.

•       Вправа 135 (2).

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 136 (1).

Після запису слів учні доходять висновку, що на́зви професій утворювали за допомогою суфіксів -ар, -яр.

4.  Закріплення вивченого матеріалу у процесі практичної діяльності.

•       Вправа «Доповни речення».  

— Прочитайте на екрані речення. Запишіть їх, розкриваючи дужки. За потреби скористайтеся орфографічним словником. Визначте відмінок уписаних іменників.

Дмитрик прочитав біографію відомого (казкар) Шарля Перро. Зіна звернулася за порадою  до шкільного (бібліотекар). Неля з Маринкою розглядали (комар) під мікроскопом. Тренер замінив (воротар) у другому таймі.

•       Вправа 136 (2).

— Запишіть спільнокореневі іменники до слів — назв професій.

•       Вправа 136 (3). Робота в групах.

•       Вправа «З’єдналочка» (з’єднати іменник із закінченням у родовому відмінку).

край	●
столяр	●	●	-а
перукар	●	●	-я
дуб	●	●	-у
океан	●	●	-ю
ліс	●

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 137 (с. 72). Інструктаж щодо виконання вправи.

 44. Паралельні форми іменників чоловічого роду — назв істот у давальному й місцевому відмінках однини.

 Ознайомити учнів з особливостями відмінювання іменників чоловічого роду в давальному та місцевому відмінках однини. Формувати вміння й навички доцільно використовувати у мовленні знання про правопис цих іменників у давальному та місцевому відмінках. Збагачувати словниковий запас школярів. Виховувати любов до рідного слова, почуття дружби. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які іменники чоловічого роду є у поданих прислів’ях? (Труд, плід, піт, гриб.) — Які речення ви склали?

— Розгадайте анаграми. Запишіть розгадані іменники в родовому відмінку. (Фермер, кобзар, інженер, байкар, буквар, столяр.)

мерфер женерін варбук заркоб карбай лярсто

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні на уроці ми дізнаємося мовний секрет, яким, на жаль, не всі вміють користуватися. Знання цього секрету робить наше мовлення різноманітнішим, милозвучнішим. А допоможе нам вірш Ірини Жиленко «Давайте дружити».

3.  Вивчення нового матеріалу Робота з підручником (с. 72–74).

•       Вправа 138 (1, 2).

— Який у вас настрій після слухання вірша?

— Які картини постали у вашій уяві?

— З якою інтонацією треба читати репліки персонажів? — Яка головна думка вірша?

•       Вправа 139 (1, 2).

•       Ознайомлення з правилом на с. 73.

•       Вправа 139 (3).

•       Ознайомлення з правилом на с. 74.

•       Вправа 139 (4).

4.  Узагальнення і систематизація знань учнів у процесі практичної діяльності.

— Прочитайте на екрані речення. Запишіть, змінюючи форму іменників. Визначте відмінок змінених іменників.

У рідному край нам весело жити. На дах сидить голуб. У глибокому яр дзюрчить джерельце. Тато купив син портфель. Олесь допоміг дідусь перейти вулицю. Володя несе сіно кінь.

•       Тестові завдання.

— Визначте групу іменників, що правильно вжиті у давальному відмінку однини.  

а) Директорем, другом;           б) директореві, другу;             в) директорові, другові.  — Визначте групу іменників, що правильно вжиті у місцевому відмінку однини. 

                а) Хлопцем, батьком;           б) на хлопцеві, на батькові;              ^{в) на хлопці, на батьку}.

— Визначте групу іменників чоловічого роду, що правильно вжиті у давальному відмінку однини. 

                а) актору, героєві;                 б) акторці, героїні;                           в) акторці, герою.

— Визначте групу іменників чоловічого роду, що правильно вжиті у місцевому відмінку однини. 

а) на сусідці, на кухарці;  б) на сусідові, на кухареві;  в) на сусідці, на кухарю. ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

        Вправа 140     74). Інструктаж щодо виконання вправи.

 45. Легенда «Чому пес живе коло людини». Складання запитань за змістом легенди. Робота з фразеологізмами. Створення коміксів.

 Ознайомити учнів з легендою «Чому пес живе коло людини». Вчити складати запитання за змістом тексту, переказувати зміст прочитаного. Збагачувати мовлення учнів фразеологізмами. Розвивати пам’ять, увагу, мовлення. Виховувати пізнавальні інтереси, почуття відповідальності за приручених тварин.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

                •    Відгадування загадки.

Угадайте, що за звір         Він людині — вірний друг, сторожує хату й двір.      рятівник, шукач, пастух. (Собака, пес) Володимир Верховень

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Чому автор загадки називає собаку рятівником, шукачем, пастухом? Чи погоджуєтеся ви з цим твердженням?

Учні висловлюються за зразком.

Я погоджуюся / не погоджуюся з думкою, що собаки — рятівники, шукачі, пастухи.

Я вважаю, що …, тому що … . Наприклад, … . Отже, … .

— А чи задумувалися ви над тим, чому саме собак називають вірними друзями людини? — Легенда, з якою сьогодні ознайомимося, допоможе вам це зрозуміти.

3. Робота над легендою «Чому пес живе коло людини» (с. 74–75).

•       Робота в парах. Первинне ознайомлення з легендою.

Учні читають легенду почергово по одному абзацу. — Як жилося псові в лісі?

•       Вправа 141 (2).

— Прочитайте в особах розмову пса та вовка; пса та ведмедя; пса та лева. — Які особливості характеру проявив пес?

•       Вправа 141 (3).

•       Складання плану легенди.

Орієнтовно план може бути таким:

1.  Порада лісових звірят.

2.  Вовк боїться ведмедя.

3.  Лев сильніший, ніж ведмідь.

4.  Пес пристав на службу до людини.

•       Переказування легенди за складеним планом.

Учні працюють у парах. Переказують одні одним легенду.

•       Вправа 142.

•       Складання висловлювання.  

— Складіть кілька порад для дітей, які хочуть мати собаку, надішліть їм sms-повідомлення.

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
Учні 4 класу	Діти, які мріють про собаку	sms	Порада

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 143 (с. 75). Інструктаж щодо виконання вправи.

 46. Закінчення іменників чоловічого та жіночого роду в орудному відмінку однини. Мовне дослідження. Складання усних повідомлень за допомогою схем.

 Ознайомити учнів з вимовою і правописом іменників жіночого роду на -а, -я в орудному відмінку однини. Формувати правильні правописні вміння і навички. Збагачувати словниковий запас. Розвивати пізнавальну самостійність, мовлення школярів. Виховувати культуру писемного мовлення.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. — Що означає слово колисанка?

— Допишіть словосполучення, змінюючи слово колисанка.

Слухали _____. Виписав з _____. Задумалася над _____. Почули в _____.

— Сьогодні на уроці ми будемо працювати над правописом закінчень іменників жіночого та чоловічого роду в орудному відмінку однини. Спробуємо зрозуміти і запам’ятати особливості закінчень таких іменників, щоб завжди писати грамотно.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 76–78).

•       Вправа 144 (1).

Після читання народної колисанки визначають жартівливі рядки.

•       Вправа 144 (2).

•       Вправа 145.

•       Ознайомлення з правилом.

•       Творче списування.

На екран спроєктовані речення. Учні записують їх, змінюючи форму іменників у дужках.

Надійчин дідусь працює (сторож). За (гай) в’ється річечка. Доріжки перед школою покриті (асфальт). Всі дерева вкрилися (іній). На річку Роман пішов з (товариш).

•       Вправа 146.

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 147.

4.  Закріплення вивченого матеріалу. •          Вправа гра «Редактор».

На екран спроєктовано аркуш із завданням, яке виконав четвертокласник. Прочитати слова, записати їх правильно.

мовою  музикою  скрипкою  пшеницею  черешнєю  яблуньою  

                душою                                  тишою                                              вежою  

                кашею                                  водою                                               їжею  

•       Словниковий творчий диктант.

— Запишіть слова в орудному відмінку однини.

Звір, буквар, рій, Україна, книга, вуж, межа, історія, чай, Марія, день,  жайворонок, вітер.

— Позначте закінчення іменників.

— З двома іменниками (на вибір) складіть і запишіть речення.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

        Вправа 148     78). Інструктаж щодо виконання вправи.

 47. Закінчення іменників жіночого роду з основою на м’який приголосний в орудному відмінку однини. Складання усного повідомлення за допомогою схеми.

 Ознайомити учнів з особливостями закінчень іменників жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку однини. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати бажання бути грамотною людиною. Перебіг уроку І.            Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Запишіть прислів’я .Слова в дужках поставте в орудному відмінку. Користуйтеся правилом.

Земля цінується колосом, а людина — (праця). В очі (лисиця), а поза очі — (вовчиця).

Справа хороброго — не тільки (шабля) махати. Хто (каша) попікся, той на юшку дмухає. За однією (вівця) ціле стадо біжить.  

Джерело: Народ скаже, як зав’яже : Українські народні прислів’я, приказки, загадки, скоромовки / Упорядник Н. С. Шумада. — Київ, Веселка, 1985 рік.

— Визначте рід іменників. Поясніть написання закінчень.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Словниковий диктант.

Подорож, суміш, тінь, ваніль, гідність, хоробрість, кров.

— Якою частиною мови є записані слова?

— Визначте рід цих іменників.

— Позначте в них закінчення та підкресліть останню букву основи. Який висновок можете зробити? (Усі іменники мають нульове закінчення. Основа кожного іменника закінчується приголосним звуком.)

— Запишіть ці іменники у формі орудного відмінка однини. Чи можете скористатися вже відомим правилом? (Ні. Правило стосується іменників жіночого роду із закінченнями -а, -я.)

— Сьогодні ми дізнаємося дуже важливий секрет української мови, який допоможе нам бути грамотними, писати без помилок.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 78–79).

•       Вправа 149 (1).

— Складіть і запишіть речення з одним із іменників кожного стовпчика.

•       Вправа 149 (2).

•       Вправа 150.

4.  Закріплення вивченого матеріалу.

•       Творчий диктант.

Записати іменники в орудному відмінку однини.

Вірність, Умань, молодь, честь, любов, гостинність, Оболонь.

— Поясніть орфограми.

— Складіть і запишіть речення двома словами (на вибір).

•       Робота з деформованими реченнями.

— Прочитайте на екрані групи слів. З кожної групи складіть речення. За потреби змінюйте форму слів.

Українські, господині, і, славляться, гостинність, привітність.

Щирість, доброта, з, гостей, вітають, і.

Хлібом, сіль, та, зустрічають, їх, з.

Радість, повага, гості, згадують, і, землю, українську, з.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

        Вправа 151     79). Інструктаж щодо виконання вправи.

 48. Поняття про міф. Міф «Як Бог створив чоловіка». Відмінювання іменників у множині.

Мета. Ознайомити учнів з поняттям «міф», із міфом «Як Бог створив чоловіка». Закріплювати вміння відмінювати іменники у множині. Удосконалювати навички правопису відмінкових за^{кінчень іменників} Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати бажання дізнаватися нове.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1. Перевірка домашнього завдання.

Учні виконують завдання на картках.   Дібрати іменники, визначити відмінки.
Прийшов (хто?) _____        Спостерігає (за чим?) _____	Дарують (кому?) _____
Їде (по чому?) _____            Несе (кому?) _____	Знайшли (що?) _____
Багато (чого?) _____            Зупинилися (біля чого?) _____	Розмовляє (з ким?) _____
Покликали (кого?) _____        Летить (на чому?) _____ 2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. — Пригадайте на́зви літературних жанрів.	Мало (чого?) _____

— Сьогодні ми ознайомимося ще з одним жанром літератури, а саме з міфами.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 79–81).

•       Вправа 152.

— Що означає слово міф?

— Про що може розповідатися в міфах?

Робота в групах. Дискусійна сітка Елвермана, або «Павутинка» дискусії.

Так	Проблема		Ні
Так, …	Чи потрібно читати міфи?	Ні, …
Висновок

•       Вправа 153 (1).

— Чи зацікавив вас зміст міфу? Чим саме?

— Які інші легенди, міфи про створення людини ви чули або читали?  

•       Вправа 153 (2, 3).

•       Вправа 154 (1).

Учні виписують слова (хто?) звірі, (що?) рослини, (чого?) плодів, (у чому?) у розкошах.

•       Вправа 154 (2, 3).

4.  Закріплення вивченого матеріалу.

•       Складання відповідей на запитання.

На екран спроєктовано запитання. Учням треба записати повні відповіді, використовуючи слова з дужок. Визначити відмінки іменників у множині.

Де можна прочитати міфи? (Книги)

Без чого не проілюструєш міф? (Олівці, фарби, фломастери) Кому ти порадиш прочитати міф? (Однокласники, однокласниці) •      Робота в парах.

— Допишіть словосполучення, змінюючи слово гривня. Визначте відмінок. Книга коштує сорок _____ . Орисі не вистачає дві _____ .  

На купюрі 20 _____ зображений Іван Франко.  

Максим розрахувався за покупку карткою, а Вітя — _____ .

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

        Вправа 155     81). Інструктаж щодо виконання вправи.

 49. Міф «Нитка Аріадни». Робота з фразеологізмами. Складання есе із заголовкомфразеологізмом.

 Ознайомити учнів з давньогрецьким міфом «Нитка Аріадни», фразеологізмами, пов’язаними з богами Стародавньої Греції. Збагачувати словниковий запас школярів. Розвивати мовлення критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.          Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Лабіринт».

Учні «проходять» лабіринт, читають вислів Міфи Стародавньої Греції.

а ц і ї в е р   о ї Г

М р о д і а т н

ф и С ь

— Ви виконали вправу «Лабіринт». А чи знаєте, що означає це слово? Звідки потрапило до нас?

Лабіринт — заплутане розташування приміщень, доріг, алей у парку тощо.

— Слово лабіринт походить з грецької мови. За давньогрецькою легендою — палац із величезною кількістю приміщень і заплутаних ходів, що його збудував Дедал на острові Крит. — Сьогодні ми ознайомимося з міфом, у якому йтиметься про лабіринт.

3.  Робота над новим матеріалом (с. 81–83).

•       Вправа 157 (1).

Учні самостійно читають текст. На берегах підручника ставлять олівцем позначки:

«v» — знайома інформація (я це вже знаю);

«!» — нова для мене інформація; «?» — я думав / думала про це інакше; «+» — про це хотілося б дізнатися більше.

•       Вправа 157 (2).

•       Вправа 158.

— Як називався знаменитий палац царя Міноса? (Лабіринт.) — Як був облаштований Лабіринт?

— Що допомогло Тесеєві вийти з Лабіринту?

•       Вправа 159.

•       Вправа 160.

•       Вправа-гра «Я — тобі, ти — мені».

Учні працюють у парах. Один зачитує іменники в однині (з міфу «Нитка Аріадни»), другий називає їх у множині. Потім обмінюються ролями: один зачитує іменники у множині, другий називає їх в однині.

Зразок: (на) острові — (на) островах, (у) палаці — (у) палацах; афіняни — афінянин / афінянка, дівчата — дівчина. •         Вправа «Власні іменники».

— Випишіть із міфу «Нитка Аріадни» власні іменники. (Крит, Мінос, Лабіринт, Мінотавр, Тесей,

Афродіта, Аріадна, Дедал.)

•       Вправа-гра «Слово в слові заховалось».

— Які іменники «заховалися» у слові лабіринт? (Тир, раб, лан, бір, ліра, риба, бинт…) ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 161 на с. 83. Інструктаж щодо виконання вправи.

 50. Розвиток мовлення. Відтворення деформованого тексту. Легенда «Татарське зілля».

Мета. Ознайомити учнів з легендою «Татарське зілля». Вчити визначати послідовність подій у тексті. Повторити відомості про будову тексту. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси, бажання ознайомлюватися з легендами рідного краю.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.  ІІ.      Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •Вправа «Квест».

Вибравши вказані літери слів трактор, місяць, метелик, зірка, цибуля, учні утворюють словосполучення татарське зілля.

— Як по-іншому називають рослину татарське зілля? (Лепеха, аїр, шувар.)

— У перекладі з грецької мови міжнародна назва рослини Acorus означає «неприкрашений», «некрасивий» (квітки малопомітні, непоказні). З цією рослиною у нас асоціюється свято Трійці. Коли вона потрапила в Україну, достеменно невідомо. Зате є точна дата появи її у Відні (Австрія). Це сталося 1574 року. А передісторія така. З Османської імперії сюди возили якісь дуже смачні солодощі. З чого вони — ніхто не знав. Тож можна собі уявити, як зрадів ботанік Клузіус, директор ботанічного саду, коли отримав від дипломата в Константинополі шматок кореневища, придатного для посадки. Перше розчарування було через три роки, коли новосел зацвів. Квітки були дрібні й геть невиразні. Ботаніки назвали рослину Acorus calamus, тобто «негарна тростина». А потім було нове розчарування. У ботанічному саду побував польський лікар і страшенно здивувався, нащо тут посадили цю татарську траву, яка в Литві росте скрізь по берегах водойм.

— Сьогодні ми ознайомимося з легендою «Татарське зілля», дізнаємося, чому саме таку назву має рослина у нашій країні.

3. Вивчення нового матеріалу (с. 83-84).

                •    Вправа 162 (1).

Учні самостійно читають текст, визначають, що порушена послідовність розміщення абзаців.

— Як, на вашу думку, починається легенда? (Жили колись в одному селі…)

— Як далі розвивалися події? (Одного разу, коли брат орав у полі… І вирішив хлопець битися.)

— Як закінчується легенда? (А на тому місці, де був вбитий татарин, виросло зілля…)

•       Вправа 162 (2). •       Вправа 163 (1). — Складіть план легенди.
1. Жили брат із сестрою.	4. Перемога.
2. Напад татар на село.	5. Татарин дотримав слова.
3. Брат вступає у бій.  • Вправа 163 (2). ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.	6. Виросло зілля на місці битви.

Вправа 164 на с. 84. Інструктаж щодо виконання вправи.

 51. Легенда «Чому Дощ іде, коли косять». Складання запитань за змістом легенди. Закінчення іменників у родовому відмінку множини. Написання слів взимку, влітку.

 Ознайомити учнів з легендою «Чому Дощ іде, коли косять». Вчити складати запитання за змістом тексту. Закріплювати вміння учнів відмінювати іменники в множині. Удосконалювати навички правопису закінчень іменників. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування.

ІІ.    Основна частина.

1.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •        Вправа 165 (1).

Учні складають прислів’я Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.

— Як ви гадаєте, чому косарі не хочуть, щоб під час косовиці йшов дощ?

— Про появу такого прислів’я дізнаємося з легенди «Чому Дощ іде, коли косять».

2.  Робота над легендою (с. 84).

•               Вправа 165 (2).

Учні самостійно читають легенду.

•               Вправа 165 (3).

— Чи завжди Сонце, Вітер, Мороз та Сніг беруть до своїх рук владу так, як розпорядився Бог?

3.  Робота над граматичним матеріалом (с. 85–86).

•               Вправа 166 (1). •          Відмінювання іменників у множині.

Учні відмінюють іменники легенди, казки, вірші. Позначають закінчення у всіх відмінках.

•               Вправа 166 (2).

•               Ознайомлення з правилом.

•               Вправа 166 (3).

Ознайомившись із реченнями, поданими у вправі, доходять висновку, що такі питання трапляються в підручнику «Математика». Це запитання задач.

4.  Закріплення вивченого матеріалу в процесі практичної діяльності.

•               Вправа 166 (4).

— Пригадайте, як називаються слова, протилежні за значенням. — Чи є антонімами слова взимку — влітку?

— Утворіть спільнокореневі іменники від слів взимку, влітку. (Зима, зимонька; літо, літечко.)

— Пригадайте прислів’я, приказки, у яких є слова взимку, влітку. (Влітку один тиждень рік годує.

Влітку і качка прачка. Взимку сонце крізь плач сміється. Що влітку родиться, то взимку згодиться. Готуй воза взимку, а сани — влітку.)

Джерело: Знайшов — не скач, згубив — не плач: Укр. прислів’я, приказки, усталені вирази / Упоряд. Яніцька К. Л. — К.: Довіра, 2002. — 200 с.

•               Робота в парах.

— Обговоріть, про кого кажуть: у нього взимку снігу не випросиш. (Про скупих, жадібних.) • Розподільний диктант.

— Запишіть у ліву колонку на́зви явищ природи, які бувають улітку, а в праву — які бувають узимку. Які іменники можна записати в обидві колонки?  

Дощ, мороз, веселка, град, ожеледиця, спека, вітер, гроза, іній, снігопад. — Поміркуйте, чи кожен іменник має форму множини.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 167 (2) на с. 86.

 52. Закінчення іменників у місцевому відмінку множини. Узагальнення вивченого за темою «Іменник».

Мета. Закріплювати вміння учнів відмінювати іменники, визначати відмінки. Удосконалювати вміння і навички правопису відмінкових закінчень іменників. Формувати правописні навички. Узагальнити вивчене про іменник. Розвивати мовне чуття, мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси, бажання бути грамотною людиною. Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.     Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку. •         Розгадування ребуса.

Учні розгадують слово іменник.

Виконання завдання на вибір: o скласти асоціативну павутинку «Іменник»; o скласти сенкан «Іменник».

— Сьогодні ми завершуємо вивчення теми іменник, підіб’ємо підсумки вивченого.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 86–88).

•       Вправа 168 (1, 2).

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 168 (3).

4.  Закріплення вивченого матеріалу.

•       Робота в парах. Вправа 169.

•       Тестові завдання.

1.  Як називається зміна закінчень іменників?  

                а) чергування;                      б) питання;                                       в) відмінювання.  

2.  У якому рядку всі наведені слова — іменники?  

а) літера, галасливий, крик, дощ;  

б) воля, соняшник, щедрість, ворота;  

в) гнів, чалапає, влітку, джміль.  

3.  У якому рядку всі іменники подано у формі множини?  

а) степи, гори, узлісся, підйом;  

б) буряки, мрії, серпи, вишні;  

в) козак, борщі, м’ячі, книги.  

4.  Позначте рядок, у якому всі слова у реченні записані правильно.  

а) З важкою ношою Петрусь повертався додому.  

б) Сашко довго думав над складною задачею.  

в) Кіт Мурко уважно спостерігав за мишою.  5. Запишіть іменники у місцевому відмінку однини.  

                Книга —                               Вільха —                                          Фіалка — 

6.  Запишіть словосполучення у давальному відмінку.  

                учень Петренко —               добродій Іванюк —                          тренер Федір Миколайович — 

7.  Подані слова пов’яжіть між собою. Визначте число, рід, відмінок іменників.  

                Пишуть, ручка.                     Відпочивати, галявина.                    Дякувати, гості.  

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання. Вправа 170 на с. 88.

 

Урок 53. Діагностична робота (на розсуд учителя).

 

Байки. Гумористичні твори

Урок 54. Леонід Глібов «Коник-стрибунець». Читання байки за особами. Визначення головної думки байки. Створення коміксів.

Мета. Повторити відомості учнів про байку як літературний жанр. Ознайомити з біографічними відомостями про Леоніда Глібова, з байкою «Коник-стрибунець». Формувати вміння інтонаційно передавати настрій твору, виділяти слова, важливі для розуміння тексту. Вчити визначати мораль байки, оцінювати вчинки персонажів. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати працелюбність.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.

— Пригадайте назви літературних жанрів.

•   Вправа 171 (1).

— Які байки ми вивчали у молодших класах?

— Сьогодні ми ознайомимося з біографією найвідомішого українського байкаря Леоніда Івановича Глібова, а ще попрацюємо над байкою «Коник-стрибунець».

2.  Вивчення нового матеріалу (с. 88–90).

•   Ознайомлення з біографією Леоніда Глібова. Вправа 171 (2).

— Байки принесли славу Леоніду Глібову. Його шанують у всьому світі.

•   Відгадування загадок.

Ця комашка — розумашка,                      По травичці, по землі і працює дуже важко.                      коні бігають малі. В земляну свою хатинку          Іподромом для них луг,

тягне довгу соломинку. (Мурашка)  не поставиш їх у плуг. (Коник-стрибунець)                        Ганна Чубач    Наталя Гуркіна

Джерело: Тисяча п’ятсот загадок / Уклад.: Л. Вознюк. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. — 208 с.

— Коник і мураха — персонажі байки Леоніда Глібова «Коник-стрибунець». • Слухання байки. Вправа 172 (1).

•   Самостійне читання байки учнями.    ^{Коник-стрибунець}

•   Вправа 172 (2).

•   Круги Ейлера-Венна.

— Попрацюйте в парах. Порівняйте персонажів байки.

•   Вправа 172 (3). Читання байки за особами. — Від чого застерігає байка?

•   Вправа «З’єдналочка».

— Визначте, які слова характеризують Коника-стрибунця, а які — Мурав’я.

		●	розумний	●
		●	веселий	●
		●	байдужий	●
Коник-стрибунець	●	●	розсудливий	●	●	Муравей
		●	ледачий	●
		●	поміркований	●
		●	працьовитий	●

•   Вправа 172 (4). ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 173 на с. 90. Інструктаж щодо виконання вправи.

Прикметник

Урок 55. Ознаки прикметника як частини мови. Написання слова спільнота.

Мета. Активізувати знання учнів про прикметник, одержані в попередніх класах. Удосконалювати вміння визначати прикметники в текстах, добирати прикметники для характеристики об’єктів. Розвивати уважність, спостережливість, діалогічне мовлення, вміння співпрацювати в парі, групі. Виховувати бажання вчитися.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. •        Вправа «Квест».

Вибравши вказані літери зі слів праска, кит, мед, нитки, учні утворюють слово прикметник.

Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні ми повторимо вивчене про прикметник у попередніх класах.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 90–92).

•       Вправа 174 (1).

Учні виписують слова вдатний, веселий, співучий, проворний. Визначають, що це прикметники.

•       Вправа 174 (2).

•       Вправа 175 (1).

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 175 (2).

— Знайдіть у тлумачному словнику значення слова спільнота. (1. Однаковість для всіх; те загальне, що притаманне кожному з порівнюваних явищ. 2. Нерозривний зв’язок, єдність. 3. Об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою, інтересами.) — Складіть асоціативну павутинку «Спільнота».

Для павутинки учні можуть дібрати слова звичаї, традиції, українці, книголюби, сподівання, патріоти, інтереси тощо.

•       Вправа 175 (3).

Учні записують слово-відгадку, добирають прикметники.

Книжка (яка?) нова, цікава, повчальна, тоненька, дитяча… • Вправа 175 (4).

Виписують речення Хто ж то такая в світі щаслива, мудра, правдива і жартівлива?

4.  Закріплення вивченого у процесі практичної діяльності.

•       Вправа 175 (4).

Написання есе «Чому потрібно читати?».

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 176 на с. 91–92. Інструктаж щодо виконання вправи.

 56. Зв’язок прикметників з іменниками. Написання слова наполегливість.

Мета. Розширити знання учнів про зв’язок прикметників з іменниками. Удосконалювати вміння розпізнавати прикметники в текстах, ставити до них питання Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати наполегливість. Перебіг уроку І.      Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.     Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•               Вибірковий диктант.

— Послухайте уривок з вірша Леоніда Глібова «Зимня пісенька». Записуйте тільки прикметники.

…Ми повибігаємо,	Зробим очі чорнії,
снігу накачаємо	рот і ніс червонії —
купу за садком;	буде, як мара.
бабу здоровенную,	День і ніч стоятиме,
уночі страшенную,	вовка проганятиме
зліпимо гуртом.	від свого двора.

Леонід Глібов

Джерело_: https://web.archive.org/web/20210601140935/https://gumoreska.in.ua/zymnya-pisenka-virsh-leonida-glibova/

— Попрацюйте в парах. Доведіть одне одному, що ви правильно виконали завдання.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 92–93).

•               Вправа 177 (1).

— Чому баранові не вдалося збудувати хату?

•               Вправа 177 (2). •          Вправа 178.

•               Вправа 179 (1).

Учні виписують прикметники: хата (яка?) простора, світла, тепла, багата.

— Які ще ознаки ви можете дібрати до іменника хата?

•               Вправа 179 (2). •          Збагачення словникового запасу.

— До якої частини мови належить слово наполегливість? Доведіть свою думку.

— Наполегливість — це позитивна чи негативна риса характеру?

— Доберіть споріднені слова до слова наполегливість. (Наполегливий, наполягати, наполегливо.)

•               Вправа 179 (3, 4).

4.  Закріплення вивченого у процесі практичної діяльності.

•               Робота в групах. Вправа «Утвори словосполучення». Користуючись схемою-опорою, виписати словосполучення.

                         Білий цвіт на калині.                        цвіт (який?) білий

Біла стежка в долині.       стежка (яка?) біла Біле личко у тебе.      личко (яке?) біле

                         Білі хмари на небі.                           хмари (які?) білі

•               Складання загадок (на одну з тем на вибір).

Про явище природи;        про навчальне приладдя; про квіти;    про тварин.

Обирають найцікавішу загадку.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 180 на с. 93. Інструктаж щодо виконання вправи.

 57. Прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Роль прикметників у художніх текстах. Ольга Науменко «Яка хата, такий тин, який тато, такий син». Визначення ставлення авторки до описаних подій.

Мета. Вчити учнів розрізняти та уживати прикметники-синоніми та прикметники-антоніми. Ознайомити з віршем Ольги Науменко «Яка хата, такий тин, який тато, такий син». Збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість, уміння порівнювати, робити висновки. Виховувати почуття відповідальності, культуру поведінки в громадських місцях.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа-гра «Продовж речення».

Прикметник — це частина мови, яка називає … (ознаки предмета).

Прикметники відповідають на питання … (який? яка? яке? які?).

Прикметники зв’язані з … (іменниками).

Питання потрібно ставити від … (іменника до прикметника).

Прикметник завжди стоїть у тому ж роді та числі, що й  … (іменник, з яким він зв’язаний). Прикметники в однині змінюються … (за родами).

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 93–95). •    Вправа 181.

Учні доходять висновку, що прикметники збагачують наше мовлення, допомагають краще уявити об’єкти, точніше охарактеризувати персонажів тощо.

•       Вправа 182.

— Поясніть орфограми, які є в тексті.

Прикметники, які мають таку ж будову, як зазначено в завданні: безмежний; пшеничному, великі, кольоровий, польовий.

Синоніми до прикметника безмежний: безкраїй, неозорий, обширний, чималий, невимірний, широченний, колосальний…

4.  Робота над віршем Ольги Науменко «Яка хата, такий тин, який тато, такий син».

•       Вправа 183.

— Прочитайте заголовок вірша. Чим він вас зацікавив?

— Прочитайте вірш самостійно. Поміркуйте, чи пояснює він зміст прислів’я, винесеного в заголовок. (Так, вірш пояснює прислів’я.)

— Яка головна думка вірша? (Діти чинять так, як їхні батьки; якщо батько не дбає про довкілля, то й син теж не задумується над цим.)

Учні письмово висловлюються за зразком.

Я погоджуюся / не погоджуюся з думкою мами.

Я вважаю, що …, тому що … . Наприклад, … . Отже, … .

5.  Закріплення вивченого у процесі практичної діяльності.

•       Вправа 184. Робота в групах.

•       Вправа 185.

                Маленька — велика,            густих — рідких,                              солодку — солону.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 186 на с. 95. Інструктаж щодо виконання вправи.

 58. Змінювання прикметників за родами та числами. Складання есе «Хліб — це святиня» (за серією малюнків). 

Мета. Удосконалювати вміння учнів змінювати прикметники за родами і числами, визначати рід і число прикметників. Розвивати мовлення, уяву, спостережливість. Виховувати бережне ставлення до хліба.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Прочитайте прислів’я, які ви дібрали. Назвіть парами прикметники-антоніми. — Складіть і запишіть своє речення з однією парою прикметників-антонімів.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•                Вправа 187 (1).

Учні визначають, що вірш Грицька Бойка жартівливий. Його тема — розказати про смачні бублики.

•                Вправа 187 (2).

Бублики (які?) смачні, медяні, запашні.

— У якому числі вжито іменник? А прикметники, які з ним зв’язані?

— Сьогодні ми вчитимемося змінювати прикметники за родами і числами.

3.  Вивчення нового матеріалу (с.  59–96).

•                Вправа 187 (3).

— У якому числі вжито іменники? (В однині.)

— Поставте (усно) прикметники з іменниками у форму множини.

•                Вправа 187 (4).

Після запису словосполучень учні доходять висновку, що прикметники в однині змінюються за родами. Про це свідчить зміна закінчень прикметників.

•                Ознайомлення з правилом.

•                Вправа 187 (5).

•                Вправа-гра «Четверте зайве».

Учні слухають групи слів, записують «зайве».

Солодкий, смачний, холодне, ванільний.  

Святкова, шкідливий, весела, привітна.

Сонячне, золоте, жовтий, тепле.

Сміливий, впевнений, байдуже, доброзичливий.

Широке, похмуре, пахуча, кругле.

Велика, кучерявий, тендітна, сучасна.

— Доберіть іменники до записаних прикметників.

4.  Закріплення вивченого у процесі практичної діяльності.

•                Вправа188 (1).  

— Розгляньте малюнки. Що їх об’єднує?

— Дайте дітям імена.

— Що побачили діти на столі у шкільній їдальні?

— Попрацюйте в парах. Розіграйте діалог за малюнками про те, що діти вирішили зробити із шматочком хліба.

— Як ви оцінюєте вчинок дітей (схвалюєте чи засуджуєте)?

•                Вправа 188 (2). ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 189 на с. 96. Інструктаж щодо виконання вправи.

 59. Змінювання прикметників разом зі зв’язаними з ними іменниками за відмінковими питаннями. Мовне дослідження.

 Поглибити знання учнів про прикметник як частину мови. Ознайомити з відмінюванням прикметників. Розвивати мовлення, критичне мислення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Прочитайте на екрані частини прислів’їв. Запишіть їх.

Хліб житній — ●             ● коли нема калача. Добрий хліб, ●          ● а на вівсяний — голод. Краще сухий хліб з водою, ●         ● ніж паляниця з бідою. На пшеничний хліб — масло, ●              ● батько рідний.

Джерело_: https://web.archive.org/web/20210602075555/https://pustunchik.ua/ua/online-school/literature/prykazky-pryslivja-pro-hlib

Учні записують прислів’я, підкреслюють прикметники: Хліб житній — батько рідний. Добрий хліб, коли нема калача. Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою. На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку. Інтерв’ю за темою «Прикметник».

— Яку частину мови ми зараз вивчаємо? (Прикметник.) — Яку частину мови називають прикметником?

— Яку роль відіграють прикметники у нашому мовленні? (Вживання прикметників робить наше мовлення багатшим, милозвучнішим, емоційно насиченим.)

— Як змінюються прикметники? (За числами, а в однині — і за родами.)

— Від чого залежить число і рід прикметника? (Від іменника, з яким він зв’язаний.)

— За чим змінюються іменники? (За числами та відмінками.)

— Як ви гадаєте, чи можна за відмінками змінювати прикметники?

— Сьогодні ми проведемо мовне дослідження «Відмінювання прикметників».

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 97–98). •    Вправа 190 (1).

— Чим відрізняється відмінювання прикметників та іменників? (Різні питання відмінків. У відмінюванні прикметників немає кличного відмінка.)

•       Вправа 190 (2, 3, 4).

•       Ознайомлення з правилом.

4.  Закріплення вивченого. •    Вправа 191.

Відмінки прикметників із вірша Павла Глазового «Брехунець»: старенький (дід) — Н. в., малому

(внукові) — Д. в., маленьким — Ор. в., великим — Ор. в. У вірші не вказані іменники до прикметників маленьким, великим, але зі змісту зрозуміло, що йдеться про хлопчика. Тому, щоб правильно визначити відмінок, до цих прикметників добирають іменник хлопчик.

•       Вправа-гра «Хитрі запитання».

— Якою косою не можна косити? (Дівочою.)

— Якого каміння немає у морі? (Сухого.)

— Який рік триває один день? (Новий рік, день 1 січня.)

— Який ключ літає по небу? (Журавлиний.)

— До якої частини мови належать слова-відгадки?

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 192 (с. 98). Інструктаж щодо виконання вправи.

 60. Розвиток мовлення. Твір-опис за картиною Івана Марчука «Місячна ніч».

Мета. Розширювати відомості про пейзажний живопис та його особливості. Ознайомити з творчістю українського художника Івана Марчука, його картиною «Місячна ніч». Навчати розуміти зміст і настрій картини, почуття, які передав художник. Розвивати мовлення, образну уяву, відчуття кольору. Виховувати пізнавальні інтереси, естетичні смаки. Перебіг уроку І.        Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ. Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слово за поданим кодом.

	а	б	в	г	Код.  2а,  1б,  1в,  1а,  2б,  2в,  1а,  2г,  1г.
1	т	и	с	о
2	м	е	ц	в

Учні розшифровують слово мистецтво.

•       Робота в групах.

Складання асоціативної павутинки «Мистецтво».

— Сьогодні на нас чекає віртуальна зустріч з відомим українським художником, нашим сучасником Іваном Марчуком.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 99–100).

•       Вправа 193 (1, 2).

— Чим відрізняються полотна Івана Марчука від робіт інших художників? — Чи хотіли б ви спробувати малювати в такій техніці?

•	Вправа 193 (3, 4).
•	Відгадування загадки.
	Як побачиш: на картині	чи безмежне море синє,
	намальована хмарина,	чи садок вишневий наш —
	а під нею квітне гай,	мусиш знати, що картина
	чи вирує водограй,	називається ... (пейзаж).

Діана Безносенко

Джерело_: https://web.archive.org/web/20200204160931/http://yrokiu.ru/zagadki/1882-zagadka-pro-pejzazh

•       Вправа 194.

Картину «Місячна ніч» художник написав у 1982 році. Здається, нічого особливого — нічне небо, повний місяць, стоги сіна, сільські хатки… Митець ніби вплів у свою картину особливі нитки. Стоги сіна виглядають, як справжні. Місячне світло сяє із картини і, здається, освітлює навіть приміщення. Деталі на картині — це гра світла, тіні і глибини. На картині панує атмосфера таїнства. Тут легко впізнати почерк художника.

•       Вправа 195 (1).

Учні записують іменники, добирають до них прикметники.

                         Місяць (який?) повний, ясний.         Ніч (яка?) місячна, літня.

Сіно (яке?) запашне, сухе.           Річка (яка?) спокійна, неширока. Небо (яке?) бездонне. Село (яке?) сонне.

•       Вправа 195 (2).

Пригадавши будову тексту, учні самостійно записують опис.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 196 (завдання 2) на с. 100. Інструктаж щодо виконання вправи.

 61. Євген Бандуренко «Чого не тоне пароплав». Інсценізація за змістом вірша. Прикметники з м’яким кінцевим приголосним основи у різних відмінкових формах.

 Ознайомити учнів з віршем Євгена Бандуренка «Чого не тоне пароплав». Удосконалювати навички виразного читання. Ознайомити учнів з відмінюванням прикметників в однині та множині з основою на м’який приголосний; вчити зіставляти і розрізняти відмінкові закінчення прикметників з орієнтацією на м’який приголосний основи. Розвивати акторські здібності, мовлення, уяву, спостережливість. Виховувати пізнавальні інтереси. Перебіг уроку І.      Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Які слова з апострофом ви записали у домашній вправі? (Солом’яна, кам’яний.) — До якої частини мови вони належать?  

— Доберіть ще кілька прикметників, які пишуть з апострофом.

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.

                •    Відгадування загадки.

                         Через море-океан                             впевнено вперед прямує,

                         в сильний шторм чи ураган             а на ньому люд мандрує. (Пароплав)

Діана Безносенко

Джерело_: https://web.archive.org/web/20210602120437/http://yrokiu.ru/zagadki/3311-zagadka-pro-paroplav

— Доберіть прикметники до слова пароплав.

— А чи задумувалися ви, чому пароплави не тонуть? Ця проблема хвилює персонажів вірша Євгена Бандуренка з таким же заголовком.

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 100–102).

•               Вправа 197 (1).

Після читання вірша учні визначають, що він жартівливий. — Як ви гадаєте, якого віку були діти — персонажі вірша?

•               Вправа 197 (2).

Учні висловлюються за зразком.

Я погоджуюся / не погоджуюся з поясненням Олеся.

Я вважаю, що …, тому що … . Наприклад, … . Отже, … .

•               Вправа 197 (3).

Робота в парах. Розігрування діалогу «На морському березі».

•               Вправа 198 (1).

•               Вправа 198 (2).

•               Ознайомлення з правилом.

•               Вправа 198 (3). 4. Закріплення вивченого. •   Вправа-гра «сходинки».

1.       Один з кольорів веселки. (Синій.)

2.       Антонім до слова пізній. (Ранній.)

3.       Прикметник від іменника осінь. (Осінній.)

4.       Такий, що стосується освіти. (Освітній.)

5.       Антонім до слова минулий. (Майбутній.) — Доберіть іменники до прикметників.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 199 на с. 102. Інструктаж щодо виконання вправи.

 62. Визначення граматичної форми прикметника (рід, число, відмінок) за іменником,  з яким він зв’язаний.

 Розширити знання учнів про прикметник. Вчити визначати прикметники у мовленні за питаннями, значенням і роллю в реченні. Вправляти у визначенні числа, роду, відмінка за іменником, з яким зв’язаний прикметник. Розвивати спостережливість, увагу, пам’ять. Виховувати пізнавальні інтереси.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

— Який прикметник з основою на м’який приголосний ви виписали? (Справжній.)

— Доберіть до нього іменники різних родів. (Справжній друг. Справжня дружба. Справжнє літо.)

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Доповни речення».

Прикметник — це … (частина мови).

Прикметник називає … (ознаки предметів).

Прикметники відповідають на питання … (який? яка? яке? які?).

У реченні прикметник зв’язаний … (з іменником).

Прикметник завжди стоїть у тому ж … (роді, числі та відмінку, що й іменник, з яким він зв’язаний). В однині прикметники змінюються … (за родами).

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 102–104).

•       Вправа 200 (1).

— Доведіть, що ви прочитали вірш.

— Яка тема вірша? Доберіть до нього заголовок.

•       Вправа 200 (2).

Робота в парах. Усний опис уявної книжечки-роздвижечки.

Запишіть прикметники, які ви використали для опису.

•       Збагачення словникового запасу. Вправа «Дешифрувальник».

— Розшифруйте слово за поданим кодом.

	а	б	в	Код.  1а,  2б,  3в,  2в,  1в,  2в,  1б,  2а,  3а,  3б.
1	п	д	р
2	и	о	е
3	н	і	с

Учні розшифровують слово посередині.

— Що означає слово посередині? (У середині, в центрі або недалеко від центра чого-небудь.) — Які іменники «заховалися» у слові посередині? (Рис, сир, пес, дні, ніс, рід, перо, сіно, дині…)

•       Вправа 201 (1).

•       Ознайомлення з правилом.

•       Вправа 201 (2).

Прикметники, вжиті в переносному значенні: солодкий (сон), солодкі (думки), рум’яний (небокрай). — Складіть речення із цими словосполученнями.

4.  Закріплення вивченого матеріалу.

•       Вправа 201 (3).

Після запису тексту учні пояснюють орфограми.

ІІІ. Заключна частина. Домашнє завдання.

Вправа 202 на с. 104. Інструктаж щодо виконання вправи.

 63. Михайло Слабошпицький «Що ж буде з Костиком?». Передбачення змісту твору за заголовком.

 Ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Михайла Слабошпицького, з його твором «Що ж буде з Костиком?». Вчити передбачати зміст твору за заголовком. Розвивати мовлення, уяву, вміння робити висновки. Виховувати пізнавальні інтереси, бажання читати дитячу літературу.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

2.  Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми уроку.

•       Вправа «Лабіринт».           Т ю д и н а, у

— Пройдіть лабіринт, прочитайте народну мудрість.

(Тільки людина, у якої є собака, почуває себе людиною.) і л и ї о к я

Чи погоджуєтеся ви з цією думкою?                                         л ь к є с о б

Джерело: л е б е а, к а https://web.archive.org/web/20210603081015/https://poradum.com.ua/thehands/doglyad-za-tvarinami/62944-prislivya-ta-prikazki-pro-sobak-i-lyudini.html ю д и с п о ч

— Людина приручила собаку понад 30 000 років то- ^ю. о н є а в у му. Пригадайте легенду «Чому пес живе коло людини».

Кого пес обрав собі за лідера? Чому собаки віддано служать людям?

3.  Вивчення нового матеріалу (с. 104–107).

•       Вправа 203.

Ознайомлення з біографією автора.

— Ким був Михайло Слабошпицький?

— Прочитайте на екрані на́зви творів Михайла Слабошпицького для дітей. Запишіть їх за абеткою.

                         «Славко й Жарко»                            «Хлопчик Валь»

                         «Озеро Олдан»                                 «Папуга з осінньої гілки»

                         «Гілка ялівцю з Сааремаа»               «Дýші на вітрах»

— Обведіть на́зви творів, які зацікавили вас, які вам хотілося б прочитати.

•       Вправа 204 (1).

— Прочитайте заголовок твору. Ким, на вашу думку, є Костик? Яким ви уявляєте хлопчика? — Прочитайте підзаголовок. Що означає слово сенбернар? (Це назва породи собак.) — Якщо твір — розповідь сенбернара, то описані події реальні чи вигадані?

•       Робота в групах.

Учні читають текст почергово по одному абзацу.

— Чи справдилися ваші очікування? Хто найточніше передбачив зміст за заголовком і підзаголовком?

•       Вправа 204 (2).

•       Використання стратегії «Ромашка Блума». Робота в групах.

Орієнтовні запитання.

Просте. Про кого йдеться у творі?

Уточнююче. Я можу помилитися, але, здається, Костик ходив у школу?

Пояснююче. Чи був сенбернар терплячим? 

Творче. Яким ви уявляєте Бона?

Оціночне. Чи правильно вчинив сенбернар, що витягнув Костика з калюжі?

Практичне. Які поради ви дали б Костикові?

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Скласти і записати кілька запитань за змістом оповідання.

 64. Михайло Слабошпицький «Що ж буде з Костиком?». Зіставлення змісту та ілюстрацій. Переказування твору від імені персонажа.  Продовжити роботу над оповіданням Михайла Слабошпицького «Що ж буде з Костиком?». Формувати в учнів уміння знаходити за допомогою вибіркового читання уривки, слова, які найвиразніше характеризують дійових осіб, допомагають уявити їхній стан. Розвивати мовлення, акторські здібності, уяву, вміння робити висновки. Виховувати пізнавальні інтереси, почуття відповідальності за домашніх тварин.

Перебіг уроку І. Вступна частина. Емоційне налаштування. ІІ.       Основна частина.

1.  Перевірка домашнього завдання.

•       Робота в парах.  

Один учень зачитує запитання, інший відповідає. Потім обмінюються ролями. — Яке запитання найцікавіше? На яке запитання було важко відповісти?

2.  Повідомлення теми уроку.

— Сьогодні ми продовжимо роботу над оповіданням Михайла Слабошпицького.

3.  Робота над оповіданням (с. 104–108).

•       Вибіркове читання.

— Які слова доводять, що сенбернар хвилювався за Костика?

— За що Бон сердився на хлопчика?

— Яка погана звичка була в Костика?

— Які вчинки Костика ви не схвалюєте?

— Чому Костик назвав собаку лінтюхом?

•       Вправа 204 (3).

•       Вправа 204 (4).

Робота в парах. Учні переказують одне одному текст від імені Костика.

•       Вправа «Магічний кубик».

Робота в групах. Кожна група має гральний кубик і картку із завданнями. По черзі кидають кубик.

Скільки крапок випаде на верхній грані, таке запитання чи завдання треба виконати.

	Яка частина твору тобі сподобалася найбільше?
	Про що цей твір?
	Що нового ти дізнався / дізналася з твору?
	Які вчинки, слова персонажів тобі запам’яталися?
	Які запитання ти хочеш поставити персонажам?
	Над чим варто задуматися після читання твору?

•       Складання висловлювання.  

— Сенбернар хвилюється, хто наглядатиме за Костиком у школі. Складіть кілька порад для Бона та «відправте» йому sms-повідомлення.

Роль	Аудиторія	Формат	Тема
Учні 4 класу	Бон	sms	Порада

Зразки повідомлень: У школі є вчителі, вихователі, які наглядатимуть за Костиком. Костик стане дорослішим і відповідальнішим…

•       Вправа 204 (5).

Робота в групах. «Озвучення» мультфільму.

ІІІ. Заключна частина.

Домашнє завдання.

Вправа 205 на с. 108. Інструктаж щодо виконання вправи.