Урок української словесності з теми "Пряма і непряма мова. Діалог. Цитати. Тренувальні вправи (на матеріалі поеми Т.Г.Шевченка «Катерина»)"

Урок української словесності у 9 класі

Тема уроку:   Пряма і непряма мова. Діалог. Цитати. Тренувальні вправи.

                       (на матеріалі поеми Т.Г.Шевченка  «Катерина»)

Мета уроку: узагальнити і систематизувати знання учнів про пряму і непряму мову, особливості заміни прямої мови непрямою, діалог, цитати, розділові знаки при них; розвивати уважність, зосередженість, логічне мислення; виховувати любов і повагу до краси рідного слова.

Тип уроку:        узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: посібники, опорні конспекти «Розділові знаки при прямій мові», «Цитата як спосіб передачі чужої мови», дидактичні картки, комп’ютерна презентація.

Епіграф:

Наше щастя чи наше нещастя залежить

 тільки від нас самих.
Монтень
 

Зміст і структура уроку

І. Організаційно-вступна частина

ІІ.Повідомлення теми, мети, завдань уроку, актуалізація мотивації учіння

Постановка виконавських завдань

1.Вдосконалювати вміння узагальнювати мовні явища на матеріалі літературного твору.

2.Розширити знання про важливі пунктуаційні норми при вивченні даних тем.

3.Прокоментувати доречність підібраного епіграфа уроку.

4. Скласти синквейн.

ІІІ. Відтворення й узагальнення понять, засвоєння відповідної їм системи знань

Інтелектуальна розминка

1.У чому особливість речень з прямою мовою?

2.Що змінюється у реченні при заміні прямої мови непрямою?

3.У якій ситуації використовується діалог?

4. Для чого потрібне цитування?

5.Чи згідні ви з думкою, що людина, яка цитує, втрачає своє обличчя?

Хвилинка сугестопедії. Прослуховування аудіозапису уривка з поеми Т.Г.Шевченка «Катерина» ( у виконанні П.Панчука).

 Бліцопитування

1.Кому присвячена поема Т.Г.Шевченка «Катерина» і з якого приводу? (В.А.Жуковському,  портрет якого продано на одному з панських балів і за виручені кошти друзі викупили поета з кріпацтва).

2.Що лежить в основі сюжету поеми? (Схвильована i хвилююча розповiдь про горе та поневiряння збезчещеної селянської дiвчини, яка не знайшовши підтримки у рідних, покидає їх з немовлям на руках. Не витриавши наруги долі, покінчує життя самогубством).

3. Чи засуджує Т.Г.Шевченко народні устої, світоглядні позиції рідних Катерини, громаду, які жорстоко поступили по відношенню до дівчини? (Поет  засуджує вiдсутнiсть моральних норм у панiв, для яких доля простих людей – нiщо).

Інформативне повідомлення про народні звичаї, обряди, традиції, використані у поемі

Тезистний виклад. Т.Г.Шевченко в дусі народних традицій наголошує, що дівчина, яка народжує дитину незаміжньою, викликає загальний осуд, її називають покриткою. Для Катерини почалося страшне життя: вона не сміє вдень виходити з хати, лише, коли зайде сонце, вона виходить у садочок з сином погуляти. У докорах матері звучить згадка про весільний обряд, якого уникла Катерина, знехтувавши застереження батьків:

«Що, весілля, доню моя?

А де ж твоя пара?

Де світилки з друженьками,

Старости, бояре?»

Здавна дівчат у сім’ї виховували гордими, стриманими у почуттях. Коли Катерину покинув москаль, осоромивши на все село, то батьки змушені були вигнати доньку з дому з дитиною. Покриткою пішла Катерина у світ, проте не без благословіння батьків.

Поблагословила: «Бог з тобою!», «Нехай тебе Бог прощає та добрії люде!» Батьки відцуралися від доньки під тиском непорушних звичаїв того часу. Звучать гіркі слова-прокльони з уст матері:

«Проклятий час-годинонька,

Що ти народилась!

Якби знала, до схід сонця

Була б утопила…»

ІV.Узагальнення і систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей

Коментоване письмо

Завдання: 1)запишіть речення; 2)розставте розділові знаки; 3)встановіть відповідність між реченням та схемою, яка йому відповідає, записавши цифровим кодом; 5) речення з прямою мовою замініть на речення з непрямою мовою і прокоментуйте їх  особливості (усно).

1. А: «П.»  2. А: «П!»–а.  3.«П», – а.   4.  «П! – а. – П»

Бесіда.

1.Про що свідчить  ця розмова? (Народні звичаї, обряди, традиції не можна порушувати, навіть заплативши найвищу ціну -  зречення власної дитини).

2.Чия провина найбільш вагома? (Єдина провина Катерини - її довiрливiсть. Єдина провина "людей" (тобто звичаїв) - їхня негнучкiсть, коли незвичну ситуацiю оцiнюють звичними мiрками. Провина панича незрiвнянно бiльша - вiн знає, що робить i не вiдчуває вiдповiдальностi за дiвчину, що вiддала йому серце, але стоїть на iншiй соцiальнiй сходинцi, i навiть за власну дитину).

Диктант з обгрунтуванням

Завдання: 1)обгрунтуйте розділові знаки при цитатах;2) поясніть спосіб введення цитат у речення; 3)виконайте синтаксичний розбір першого речення.

1. Катерина, перш ніж залишити сиротами батьків, «пішла в садок у вишневий, Богу помолилась...»

2. Промовила: «Не вернуся!//  В далекому краю //В чужу землю чужу люде//

Мене заховають...»

3.Спочивають добрі люде, // Що кого втомило: //

Кого – щастя, кого – сльози,   //Все нічка покрила.  ( Т.Шевченко).

4. За словами Кобзаря, «чорноброва Катерина найшла, що шукала.»

Вправа «Модифікації»

V. Підсумки уроку та мотивоване оцінювання; самоцінювання знань учнів (за картками).

Творче конструювання.  «Павутинка»

Завдання: знайдіть продовження цитати і за цифровим  кодом прочитайте слово-ключ.

1.Обгрунтування доречності епіграфа уроку.

2.Творча робота «Два – чотири – усі разм»

 Складання синквейна (ключові слова (сполучення слів): пряма мова, непряма мова, цитати, діалог, Катерина).

Можливі варіанти відповіді

VІ. Повідомлення домашнього завдання.

1.Повторити теоретичний матеріал про пряму мову, непряму мову, діалог, цитати. 2.Вправи 46, 50( усно), 51(письмово).  3.Підготуватися до контрольної роботи.

Використана література

Глазова О.П. Рідна мова: підручник для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів./ О.П.Глазова, Ю.Б. Кузнецов; наук. ред. І.Вихованець. – К.: Зодіак-ЕКО, 2009. – С.46-49.

Пентилюк М.І., Іващенко О.В. Українська мова: Підручник-комплект. – К.:Ленвіт, 2001.- С.252-289.

Противенська О.Г., Мещерякова М.І., Теміз Я.В. Українська література у схемах і таблицях. – Харків: видавнича група “Академія”, 2000. – 45 с.

Шевченко Т.Г. Кобзар. – К.: Дніпро, 1971.- С.44-47, 55-60, 151-155, 516.