Мова і професія. Глосарій термінів з предмета "Технологія приготування харчової продукції"

Г

 

Галунка, див. крашанка. Галушки – страва з прісного тіста (рваного, краяного, литого), звареного в окропі або в молоці.

Галушки полтавські – юшка з галушками.

Гальба (зах. з нім.) – півлітровий кухоль на пиво.

Гамбець, голомбець (зах.) – густа замішка з усякого борошна, яку викладали грудками у миску.

Гамула – яблучна каша з медом; густа юшка.

Ганусівка – горілка, заправлена ганусом (анісом).

Гладун, гладунець, гладущик (зах.) - глиняна посудина на молоко, див. глек.

Глевтяк, глев΄ян – недопечений хліб; глевкий.

Глек, глечик – глиняний високий посуд на молоко.

Глитати – ковтати, див. ликати (зах.).

Глікоген – тваринний крохмаль.

Гоблики – прилад сікти капусту.

Говіння (обр.) –піст перед сповіддю; говіти – постити.

Гомілка, голінка – частина ноги від коліна до ступні.

Головизна – м΄ясо з голови тварини.

Голощак – пісна рідка страва.

Голубці – українська традиційна страва; начинка з пшона, рису, крупів, заверчена в листки капусти або буряків.

Гопка (бойк.), «кулеша на картоплі» - запечена товчена не зціджена картопля, засипана кукурудзяним борошном.

Горілка – міцний алкогольний напій, суміш винного спирту і води.

Горішки – дрібне хлібне печиво.

Горнець – глиняна полив΄яна посудина варити страви.

Горнятко, див. кухоль.

Горобина – рослина, їстівні плоди.

Горобинівка – горобинова наливка.

Городина – харчові рослини вирощені на городі.

Гороховяник – млинець з горохвяного борошна; див. матротеники, хоми.

Горохвянка – горохвяна юшка.

Горщик, горнець, горня, горнятко – посудина варити страву.

Горячки (обр. лем.) – поминальний гарячий безм΄ясний обід після похорону.

Гостинність – готовність господарів приймати гостей.

Гребінь (обр.) – весільне печиво для матері молодої від родини молодого.

Гречаники – млинці з гречаного борошна.

Грінка – скибка хліба, смажена на сковороді або загнічена на тостері.

Грушівка – наливка з груш.

Гуски (обр.) – вечір-гостина молоді з музикою, осібно у молодого й молодої після запросин на весілля (гуц.), дрібне печиво на хрестини (лем.).

Гуслянка (гуц.) – заквашене парене молоко, див. ряжанка.

Гуща – осад з рідини на дні посудини; густа частина юшки.

        

Д

Дарник, хомина паска (обр.) – високі пісні паски, що їх кладуть на місце забраної плащаниці. На провідну неділю священик їх святив і нарізаними малими шматками роздавав вірним.

Двійник, двійняк – два горщики, з΄єднані дужкоподібною ручкою.

Двійнятка (обр.) – два весільні буханчики, спечені разом, що їх клали перед молодими на одній тарілці на дві ложки, пізніше під голови молодим в коморі.

Деренівка – настоянка з дерену.

Деруни, драпаники (зах.) – картопляники з сирої картоплі; див. терченики.

Десерт (фр.) – солодка, зазвичай третя страва до обіду чи вечері.

Джезва, турка – посудина у східних народів запарювати (заварювати) каву.

Джин – англійська горілка.

Джур, жур (зах.) – страва з вівсяного ферментованого борошна; юшка з кислого молока.

Дзьобанка (гуц. обр.) – пшенична кутя з медом.

Дзбан, збан, дзбанок – глиняна або скляна посудина з вухом на рідину.

Дивень (обр.) – весільне печиво у вигляді великого бублика, обперезаного зубчастим валиком з тіста; інколи прикрашають його теренками; див. теренки.

Димка – саморобна горілка; цибуля сіянка.

Дистиляція – очищування рідини технікою перегону.

Дівич-вечір (обр.) – гостина у молодої напередодні весілля, «прощання з дівуванням».

Дід, плетень – різдвяне, довгасте сплетене печиво.

Дідух (зах.) – різдвяний сніп.

Дієта – певний режим харчування здорової або хворої людини; помірність у їжі й питті.

Діжа - дерев΄яний посуд, в якому учиняють тісто на хліб.

Діжка - дерев΄яна посудина переважно на воду.

Дійво – надій молока, молоко, молочні продукти.

Дійниця – посудина для доїння корови, вівці, кози.

Довбенька, довбешка - дерев΄яний молоток, що вживається на кухні («бити м΄ясо»).

Довжанка, довжан (зак.) – глиняні глечики на молоко.

Дора (гуц.) – паска.

Дорінник (гуц.) – кошик на свячене.

Драпаники, див. терченики.

Дрібок, дрібка – грудочка солі.

Дробарка – машинка подрібнювати щось у куховарстві.

Друшляк – дірчаста посудина протирати або проціджувати варені харчі.

Дудлити – пити жадібно (вульгаризм).

Дужка – металевий пристрій для затискання скляних кришок на слоїках при стерилізації харчів.

Дулівка – наливка з груш дуль.

 

 

Е

Екстракт – згущений витяг рослинного або тваринного походження.

Елексир – витяг або міцний настій з рослин на спирті.

Ель – англійське пиво; напій з ферментованого солоду, засмаченого хмелем.

Емульгатор – речовина, що сприяє утворенню емульсії та підвищує тривалість.

Емульсія – суміш двох не змішуваних рідин, з яких одна у стані дрібних краплинок.

Есенція – сконцентрований розчин.

Ескалоп – страва з м΄яса (відбиванці без ребер).

 

Ж

Жайворонки (обр.) – печені з тіста пташки – «40 жайворонків» на день сорока мучеників; дохристиянське привітання весни.

Жарівниця – металева посудина з жаривом і гратками для варення і смаження; бляшаний лист для печення в печі.

Жевна (бук.) – весільне печиво (серцеподібний калачик), який приносять дружки, запрошуючи гостей на весілля.

Желе (фр.), див. драглики.

Жентиця (гуц.) – сироватка з овечого молока.

Живиця – жартівлива назва горілки.

Жилець (холм.), див. холодець.

Жиляники (обр.), жилованики – прісні коржи на перший день («жилавий понеділок») Великого посту; див. дужінники (гуц.), кострубаники (Поділля).

Жир, див. сить, товщ – жир; пожива; здобич диких птахів, звірів.

Житнівка – горілка з жита.

Житняк – житній хліб.

Жменя, жменька – місткість руки між долонею і зігнутими пальцями (міра).

 

З

Забіл, забілка – молоко або сметана для заправки страв.

Заварний – заварений перед виготовленням (тісто, крем).

Завиванець – рід печива; страва з м´яса з начинкою(рулет); страва з капусти і м΄яса.

Завиваники, заливаники – рід млинців або налисників із сиром, залитих сметаною (на масляну).

Загнічувати - зарум´янювати хліб у печі або скибки хліба на сковороді чи електричному приладі.

Заговини, див. запусти.

Задимлянка гусяча – ковбаса з гусятини.

Заїдка, заїдок – легка страва; див. закуска.

Закалець – частина недопеченого хліба над спідньою шкуринкою.

Закваска – речовина, що викликає ферментацію; частина залишеного тіста з діжі, якою заквашують наступне тісто.

Заколотка – заправа із сметани (молока) з борошном для юшок, підлив.

Закришка – городина до юшок; закришувати.

Закуска – легка страва чи їжа перед обідом, здебільшого до напоїв.

Закусуваник, паланиця (обр. зах.) – тонкий корж з житнього борошна, який кусали всі члени родини перед вечерею на другий Святий вечір.

Заливка, маринад – приготований розчин для заливання.

Заміс – замішане тісто для печення (хліба).

Замішка – легка страва з борошна.

Запара, опара – запарене борошно для вчиненого (дріжджового) тіста.

Запіканка – рід горілки з прянощами, витриманої в гарячій печі; запечена страва.

Запоїни (обр.) – частування в домі нареченого для родини нареченої після заручин.

Заправа, заправка – те, чим заправляють їжу (засмажка, сметана).

Запусти, заговини (церк.) – останні дні перед Великим постом, коли споживають скоромне.

Засипка (крупів до юшок) – засипати крупами.

Засмажка, запражка (зах.) – заправа з ситі (товщу) та борошна.

Заслінка - дерев´яна заставка затуляти челюсті печі.

Затір – суміш, що вживається при ферментації горілки, пива.

Затірка, затирка (зах.) – страва з затертого борошна з водою, зварена на молоці або воді; див. стиранка.

Здоба – вироби з тіста, в якому є масло, цукор, яйця та інші додатки.

Зільники (зак.) – коржі з прісного кукурудзяного борошна з додатком зеленої цибулі й кропу.

Змішувач – прилад готувати суміші різних харчових продуктів; блендер.

Зорілка (обр.) – лемківська весільна страва.

Зрази - м´ясна страва з підливою з меленого або відбивного м´яса; битки.

Зубрівка – горілка, настояна на траві «зубрівці» (бот. чаполоч пахуча).

Зубці – зварене або підсмажене зерно ячменю.

Зупа, див. юшка.