Мова і професія. Глосарій термінів з предмета "Технологія приготування харчової продукції"

Про матеріал
У словнику зібрано маловідомі, застарілі, діалектні слова, що належать до професійної лексики. Професії - кухар, офіціант, кондитер. Слова зібрано з художньої літератури, а також із живої мови бабусь і дідусів різних районів Запорізької, Дніпропетровської, Донецької областей.
Перегляд файлу

Г

 

Галунка, див. крашанка. Галушки – страва з прісного тіста (рваного, краяного, литого), звареного в окропі або в молоці.

Галушки полтавські – юшка з галушками.

Гальба (зах. з нім.) – півлітровий кухоль на пиво.

Гамбець, голомбець (зах.) – густа замішка з усякого борошна, яку викладали грудками у миску.

Гамула – яблучна каша з медом; густа юшка.

Ганусівка – горілка, заправлена ганусом (анісом).

Гладун, гладунець, гладущик (зах.) - глиняна посудина на молоко, див. глек.

Глевтяк, глев΄ян – недопечений хліб; глевкий.

Глек, глечик – глиняний високий посуд на молоко.

Глитати – ковтати, див. ликати (зах.).

Глікоген – тваринний крохмаль.

Гоблики – прилад сікти капусту.

Говіння (обр.) –піст перед сповіддю; говіти – постити.

Гомілка, голінка – частина ноги від коліна до ступні.

Головизна – м΄ясо з голови тварини.

Голощак – пісна рідка страва.

Голубці – українська традиційна страва; начинка з пшона, рису, крупів, заверчена в листки капусти або буряків.

Гопка (бойк.), «кулеша на картоплі» - запечена товчена не зціджена картопля, засипана кукурудзяним борошном.

Горілка – міцний алкогольний напій, суміш винного спирту і води.

Горішки – дрібне хлібне печиво.

Горнець – глиняна полив΄яна посудина варити страви.

Горнятко, див. кухоль.

Горобина – рослина, їстівні плоди.

Горобинівка – горобинова наливка.

Городина – харчові рослини вирощені на городі.

Гороховяник – млинець з горохвяного борошна; див. матротеники, хоми.

Горохвянка – горохвяна юшка.

Горщик, горнець, горня, горнятко – посудина варити страву.

Горячки (обр. лем.) – поминальний гарячий безм΄ясний обід після похорону.

Гостинність – готовність господарів приймати гостей.

Гребінь (обр.) – весільне печиво для матері молодої від родини молодого.

Гречаники – млинці з гречаного борошна.

Грінка – скибка хліба, смажена на сковороді або загнічена на тостері.

Грушівка – наливка з груш.

Гуски (обр.) – вечір-гостина молоді з музикою, осібно у молодого й молодої після запросин на весілля (гуц.), дрібне печиво на хрестини (лем.).

Гуслянка (гуц.) – заквашене парене молоко, див. ряжанка.

Гуща – осад з рідини на дні посудини; густа частина юшки.

        

Д

Дарник, хомина паска (обр.) – високі пісні паски, що їх кладуть на місце забраної плащаниці. На провідну неділю священик їх святив і нарізаними малими шматками роздавав вірним.

Двійник, двійняк – два горщики, з΄єднані дужкоподібною ручкою.

Двійнятка (обр.) – два весільні буханчики, спечені разом, що їх клали перед молодими на одній тарілці на дві ложки, пізніше під голови молодим в коморі.

Деренівка – настоянка з дерену.

Деруни, драпаники (зах.) – картопляники з сирої картоплі; див. терченики.

Десерт (фр.) – солодка, зазвичай третя страва до обіду чи вечері.

Джезва, турка – посудина у східних народів запарювати (заварювати) каву.

Джин – англійська горілка.

Джур, жур (зах.) – страва з вівсяного ферментованого борошна; юшка з кислого молока.

Дзьобанка (гуц. обр.) – пшенична кутя з медом.

Дзбан, збан, дзбанок – глиняна або скляна посудина з вухом на рідину.

Дивень (обр.) – весільне печиво у вигляді великого бублика, обперезаного зубчастим валиком з тіста; інколи прикрашають його теренками; див. теренки.

Димка – саморобна горілка; цибуля сіянка.

Дистиляція – очищування рідини технікою перегону.

Дівич-вечір (обр.) – гостина у молодої напередодні весілля, «прощання з дівуванням».

Дід, плетень – різдвяне, довгасте сплетене печиво.

Дідух (зах.) – різдвяний сніп.

Дієта – певний режим харчування здорової або хворої людини; помірність у їжі й питті.

Діжа - дерев΄яний посуд, в якому учиняють тісто на хліб.

Діжка - дерев΄яна посудина переважно на воду.

Дійво – надій молока, молоко, молочні продукти.

Дійниця – посудина для доїння корови, вівці, кози.

Довбенька, довбешка - дерев΄яний молоток, що вживається на кухні («бити м΄ясо»).

Довжанка, довжан (зак.) – глиняні глечики на молоко.

Дора (гуц.) – паска.

Дорінник (гуц.) – кошик на свячене.

Драпаники, див. терченики.

Дрібок, дрібка – грудочка солі.

Дробарка – машинка подрібнювати щось у куховарстві.

Друшляк – дірчаста посудина протирати або проціджувати варені харчі.

Дудлити – пити жадібно (вульгаризм).

Дужка – металевий пристрій для затискання скляних кришок на слоїках при стерилізації харчів.

Дулівка – наливка з груш дуль.

 

 

Е

Екстракт – згущений витяг рослинного або тваринного походження.

Елексир – витяг або міцний настій з рослин на спирті.

Ель – англійське пиво; напій з ферментованого солоду, засмаченого хмелем.

Емульгатор – речовина, що сприяє утворенню емульсії та підвищує тривалість.

Емульсія – суміш двох не змішуваних рідин, з яких одна у стані дрібних краплинок.

Есенція – сконцентрований розчин.

Ескалоп – страва з м΄яса (відбиванці без ребер).

 

Ж

Жайворонки (обр.) – печені з тіста пташки – «40 жайворонків» на день сорока мучеників; дохристиянське привітання весни.

Жарівниця – металева посудина з жаривом і гратками для варення і смаження; бляшаний лист для печення в печі.

Жевна (бук.) – весільне печиво (серцеподібний калачик), який приносять дружки, запрошуючи гостей на весілля.

Желе (фр.), див. драглики.

Жентиця (гуц.) – сироватка з овечого молока.

Живиця – жартівлива назва горілки.

Жилець (холм.), див. холодець.

Жиляники (обр.), жилованики – прісні коржи на перший день («жилавий понеділок») Великого посту; див. дужінники (гуц.), кострубаники (Поділля).

Жир, див. сить, товщ – жир; пожива; здобич диких птахів, звірів.

Житнівка – горілка з жита.

Житняк – житній хліб.

Жменя, жменька – місткість руки між долонею і зігнутими пальцями (міра).

 

З

Забіл, забілка – молоко або сметана для заправки страв.

Заварний – заварений перед виготовленням (тісто, крем).

Завиванець – рід печива; страва з м´яса з начинкою(рулет); страва з капусти і м΄яса.

Завиваники, заливаники – рід млинців або налисників із сиром, залитих сметаною (на масляну).

Загнічувати - зарум´янювати хліб у печі або скибки хліба на сковороді чи електричному приладі.

Заговини, див. запусти.

Задимлянка гусяча – ковбаса з гусятини.

Заїдка, заїдок – легка страва; див. закуска.

Закалець – частина недопеченого хліба над спідньою шкуринкою.

Закваска – речовина, що викликає ферментацію; частина залишеного тіста з діжі, якою заквашують наступне тісто.

Заколотка – заправа із сметани (молока) з борошном для юшок, підлив.

Закришка – городина до юшок; закришувати.

Закуска – легка страва чи їжа перед обідом, здебільшого до напоїв.

Закусуваник, паланиця (обр. зах.) – тонкий корж з житнього борошна, який кусали всі члени родини перед вечерею на другий Святий вечір.

Заливка, маринад – приготований розчин для заливання.

Заміс – замішане тісто для печення (хліба).

Замішка – легка страва з борошна.

Запара, опара – запарене борошно для вчиненого (дріжджового) тіста.

Запіканка – рід горілки з прянощами, витриманої в гарячій печі; запечена страва.

Запоїни (обр.) – частування в домі нареченого для родини нареченої після заручин.

Заправа, заправка – те, чим заправляють їжу (засмажка, сметана).

Запусти, заговини (церк.) – останні дні перед Великим постом, коли споживають скоромне.

Засипка (крупів до юшок) – засипати крупами.

Засмажка, запражка (зах.) – заправа з ситі (товщу) та борошна.

Заслінка - дерев´яна заставка затуляти челюсті печі.

Затір – суміш, що вживається при ферментації горілки, пива.

Затірка, затирка (зах.) – страва з затертого борошна з водою, зварена на молоці або воді; див. стиранка.

Здоба – вироби з тіста, в якому є масло, цукор, яйця та інші додатки.

Зільники (зак.) – коржі з прісного кукурудзяного борошна з додатком зеленої цибулі й кропу.

Змішувач – прилад готувати суміші різних харчових продуктів; блендер.

Зорілка (обр.) – лемківська весільна страва.

Зрази - м´ясна страва з підливою з меленого або відбивного м´яса; битки.

Зубрівка – горілка, настояна на траві «зубрівці» (бот. чаполоч пахуча).

Зубці – зварене або підсмажене зерно ячменю.

Зупа, див. юшка.

 

 

docx
Додано
17 листопада 2019
Переглядів
589
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку