Урок УЛ.10 клас."Хіба ревуть воли,як ясла повні?"

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ДЗЕРЖИНСЬКОЇ РАЙОННОЇ У МІСТІ РАДИ

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №63

 

 

Конспект уроку з української літератури

10  клас

 

Панас Мирний

“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

Система образів роману.

 

 

 

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

Воронкова Юлія Олександрівна

Місце проведення:

КГ №95, 10 - Г клас

 

 

2014-2015 н.р.

Урок №___      Дата: 08. 10. 2014 (Час: 11.00-11.35)

 

Мета:

- показати психологізм змалювання персонажів роману, їх неоднозначність, розвивати навички характеристики літературних героїв;

- формувати в учнів уміння визначати духовно-естетичні цінності в літературному творі;

- розвивати логічне мислення, вміння давати оцінку вчинкам головних персонажів;

- виховувати у школярів почуття людської гідності.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: мультимедійна установка,  на столі українська хата, рушник, картки із завданнями, «мікрофон», на дошці — число, вид роботи, портрет Панаса Мирного, «квіти пам*яті», пазл «Воля».

 

ХІД УРОКУ:

І. Привітання.

 

Вчитель: Доброго дня всім!  Сьогодні ми з вами продовжуємо подорож сторінками роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», роману-протесту, бунту, пошуку правди у суспільстві.

 

Слайд 1. Тема нашого уроку:

Панас Мирний

“Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

Система образів роману.

 

 

Слайд 2.  Завдання:

- пригадати основні етапи життя Чіпки Варениченка;

- визначити систему образів роману, їх неоднозначність;

- вміти давати характеристику образам та оцінку вчинкам літературних героїв.

 

ІІ. Активізація (до 5 хв.)

 

1.               Бліц-опитування (2 хв.)

 

Вчитель:

 

Для того, щоб налаштуватися на продуктивну творчу співпрацю, я пропоную вашій увазі бліц-опитування. Дайте письмові відповіді на запропоновані питання, після чого проведемо самоперевірку за допомогою мультимедійного обладнання. На це відводиться 2 хвилини.

Слайд 3.

Панас Мирний

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

 

1. Де народився Панас Мирний? 1 б.
2. Які два великі романи принесли Панасові Мирному справжню письменницьку славу? 1 б.
3. Продовжіть речення: Стрижнева сюжетна лінія роману — доля Чіпки від народження до ... 1 б.
4. Хто така «Польова царівна»? 1б.
5. Тип пересічного селянина того часу — це образ ... 1 б.
6. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у … 1б.

 

2. Самоперевірка. Слайд 3.

Відповіді

Панас Мирний«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

 

1. Де народився Панас Мирний? (У Миргороді)1б.

2. Які два великі романи принесли Панасові  Мирному справжню письменницьку славу? («Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія»)

1 б.

3. Стрижнева сюжетна лінія роману — доля Чіпки від народження до ...

(ув'язнення) 1 б.

4. Хто така «Польова царівна»? (Галя) 1б.

5. Тип пересічного селянина того часу — це образ ... (Грицька) 1 б.

6. Разом із землею Варениченко втрачає віру в справедливість, у ... (людей)

1б.

 

Вчитель: І як підсумок до початкового етапу нашої роботи відкриваємо першу частину нашого маршрутного пазла, а що з цього вийде, побачимо наприкінці нашої зустрічі.

Відкриває пазл (2 частина) - “О”

 

ІІІ. Актуалізація. (3 хв.)

Групова робота. Вибіркова робота.

 

Вчитель: Тепер ми з вами обєднаємося у 3 групи:

1.       Теоретики,

2.               Психологи,

3.       Соціологи.

Кожна з груп отримує завдання.

Теоретики: доведіть, що твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”є романом (ключові слова на картках:           ).

 

Психологи: доведіть, що твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”є психологічним романом (ключові слова на картках:             ).

 

Соціологи: доведіть, що твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” - соціальний роман (ключові слова на картках:                    )

 

На цю роботу відводиться 3 хвилини.

 

Тепер підсумуємо наші напрацювання. Зачитайте, будь ласка, свої відповіді. Давайте прикрасимо портрет Панаса Мирного квітами пам*яті.

Молодці! Із завданням впоралися усі. Дякую за роботу.

Пройдений ще 1 етап.

Відкриває 3 частину пазла “Л” .

 

ІV. Основна частина.

Проблемне запитання.

Вчитель: Панас Мирний у романі використав уривок з відомої народної пісні “Зелений дубочок на яр похилився”. Цю пісню виконує Чіпка Варениченко. Прослухайте і дайте відповідь на питання: навіщо автор вводить цей елемент у твір, як це характеризує головного персонажа твору?

 

Слайд 4. Фрагмент з народної пісні у виконанні Чіпки.

 

Орієнтовні відповіді:

- автор уміло підкреслив одну з важливих рис характеру: музично-пісенну обдарованість, любов до народної пісні. Цей елемент робить Чіпку привабливим;

- цей елемент використовується як контраст між тим, хто був Чіпка на початку твору і в кого перетворився наприкінці.

 

Вчитель: Дякую за гарні відповіді. Залишаємося працювати у тих самих групах.

 

“Ланцюжок подій”.

 

Зараз пропоную вам наступне завдання. У вас на столах набір карток з основними етапами життя Чіпки Вареника. Розподіліть їх у хронологічному порядку. На це завдання відводиться 3 хвилини.

 

Етапи життя:

Дитинство

знущання дітей

бійка й лайка матері

у діда Уласа

відмова громади

господарювання на своїй землі

відбирають землю

лихі товариші

пияцтво

вбивство сторожа

каяття

на своєму господарстві

нічна компанія

знайомство

з Галею, одруження

вибори в земство

виганяють із гласних

пияцтво

розбійництво

вбивство на хуторі

 

 Результати вашої роботи ми використаємо для побудови графіка «Злети та падіння у житті Чіпки».

 

Слайд 5.

Злети:

Падіння:

 

Відкриває частину 3 пазла - «В».

 

Інтелектуальна гра «Театр тіней». (5-7 хв.)

Вчитель: Окрім Чіпки Варениченка у романі є іще персонажі, давайте назвемо іх.

 

«Мікрофон».

Кожен учень називає по одному персонажу твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

 

Установіть відповідність.

У вас на столах лежать картки: образ, цитата, характеристика персонажа. Встановіть відповідність і дайте зв*язну розповідь про того чи іншого персонажа.

У допомогу: Робота з підручником, стор. 44-47.

 

 

Чіпка –

Мотря –

Грицько-

Максим-

Лушня, Матня і Пацюк.

 

 

Чіпка:

 

1. «Скрізь неправда... скрізь!» — шептав він. «Куди не глянь, де не кинь — усюди кривда та й кривда!.. Живеш, нудишся, тратиш силу, волю, щоб кудись заховатись від неї, втекти від неї; плутаєшся в темряві, падаєш, знову встаєш, знову простуєш, знову падаєш... не вхопиш тропи, куди йти: не знаходиш місця, де б прихилитися... Сказано: великий світ, та нема де дітися!.. Коли б можна, — весь би цей світ виполонив, а виростив новий... Тоді б, може, й правда настала!..»

 

2. Ішов справді парубок. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося. Чорний шовковий пух тільки що висипався на верхній губі, де колись малося бути вусам; на мов стесаній борідці де-где поп'ялось тонке, як павутиння, волоссячко. Ніс невеличкий, тонкий, трохи загострений; темні карі очі — теж гострі; лице довгобразе — козаче; ні високого, ні низького зросту, — тільки плечі широкі, та груди високі... Оце й уся врода. Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах. Одно тільки в цього неабияке — дуже палкий погляд, бистрий, як блискавка. Ним світилася якась незвичайна сміливість і духова міць, разом з якоюсь хижою тугою...

3. А й дитина ж то вийшла — на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне... Тільки якесь невеселе, вовчкувате, тихе. Другі діти жваві, — як дзиґа крутиться, на місці не всидить... Скажеш йому: дай те! дай друге! — як стріла пуститься... Чіпка, як його звали, — не такий, ні! Оце, було, Мотря чи Оришка скаже: «Подай, Чіпко, води!», або — ножа, або — веретено...» То він і почне: «А де ж воно лежить, чи стоїть?» Отак розпитає, повагом устане, повагом піде, підніме й повагом подасть...

 

Максим Ґудзь:

1. «Як же дійшов до літ та убрався у силу, — біда з ним та й годі! Високого зросту, бравий, широкоплечий, як із заліза збитий, а до того ще меткий, як заєць, співун-реготун^ Хороший з лиця — повновидий, рум'янець на всю щоку, з чорними веселими очима, лискучим усом, — він був перший красень на селі».

2. “Пропаща сила”.

 

Галя

1.«І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?»

2. Мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама все робила з радістю.

 

Мотря — Чіпчина мати

1. Справжня жінка-страдниця. Автори виписали цей образ на широкому соціально-історичному тлі. На початку роману ми дізнаємося, що ця жінка проживе своє життя трагічно: «Не судилося щастя. Не знала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою».

2. Скільки горя вона зазнала, коли її син пропивав майно, ображав її злими словами: «Як підстрелена горлиця тіпається-б'ється, тихо туркоче й стогне, так мати затіпалась на печі в куточку».

3. — Навіщо це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зживаєш!.. Плюнь ти на ту землю!.. Що ж робити? Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли... й тепер не сидітимемо без його... Ти тоді малий був, — сама пучками та ручками заробляла, — та не померли з голоду... А тепер — не те, що тоді!.. Тепер і ти заробиш, і я допоможу... Що ж робити? На все його святая воля!

 

Лушня, Матня і Пацюк.

1. Всіх їх об'єднувало ледарство, злодійське існування, любов до чарки, нехтування народною мораллю.

2.  Доводилися Чіпці рідними дядьками

3. “Пропаща сила”

 

Грицько

1. Найближчий приятель дитячих літ Чіпки

2. Купивши грунт, почув себе... зараз іншим, немов на аршин виріс, на корх потовщав. І люди заговорили у селі: «От парубок! от хазяїн!» Батьки та матері гострили на його зуби як на корисного жениха, особливо убогші. Та …. тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда.

3. Сирота, батьки померли під час епідемії холери, змалку жив біля далекої родички-удови, а вже потім у діда Уласа, мріє жити заможно, мати чепурненьку, хазяйновиту жіночку і «діток маленьких коло неї».

4. «Сидів, рота роззявивши, коли дід повідав, що пани знову забирають його до двору, і не журився долею Уласа»,  «своя сорочка ближче до тіла»

 

Вчитель: Дякую за роботу. Молодці. Всі впоралися із завданням.

Ось ми нарешті вийшли на фінішну пряму (відкриває 4 частину пазла - “Я”)

 

V. Рефлексія.

 

Мозковий штурм

 

• В яких творах українських письменників піднімається тема «волі»

Орієнтовні відповіді:

• Леся Українка, поема «Давня казка»,...
• Тарас Шевченко, поема «Сон»,,..
• байки Гулака - Артемовського.

Вчитель: настала пора підвести підсумки нашої роботи, чи впоралися ми з завданнями, які були поставлені на початку уроку?

Слайд 2.

VІ. Оцінювання. Збір зошитів для оцінювання.