Урок "УЛАС САМЧУК. РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИКА. «ВОЛИНЬ» — РОМАН У ТРЬОХ ЧАСТИНАХ. ПЕРША ЧАСТИНА — «КУДИ ТЕЧЕ ТА РІЧКА»

Про матеріал
Матеріали доможуть учителеві зацікавити учнів особою письменника, допомогти школярам засвоїти зміст першої частини «Волині» «Куди тече та річка», його ідейне спрямування; поглибити навички аналізу художнього твору, характеристики образів; розвивати зв’язне мовлення учнів, аналітичне мислення; виховувати почуття патріотизму, національної гордості, активної життєвої позиції.
Перегляд файлу

 

 

Розробка уроку з літератури рідного краю для 8 класу

 

 

 

 

Улас Самчук. Розповідь про письменника. «Волинь» — роман у трьох частинах. Перша частина — «Куди тече та річка»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         Підготувала:

         вчитель української

         мови та літератури

         Кременецького ліцею

         імені У.Самчука

         Діхтярук Т.М.

Урок літератури рідного краю, 8 клас

Тема. Улас Самчук. Розповідь про письменника. «Волинь» — роман у трьох частинах. Перша частина — «Куди тече та річка».

Мета: домогтися розуміння учнями своєрідності життєвого і творчого шляху У.Самчука, зацікавити їх особою письменника, допомогти школярам засвоїти зміст першої частини «Волині» «Куди тече та річка», його ідейне спрямування; поглибити навички аналізу художнього твору, характеристики образів; розвивати зв’язне мовлення учнів, аналітичне мислення; виховувати почуття патріотизму, національної гордості, активної життєвої позиції.

Очікувані результати

Учні знатимуть:

  •  біографічні відомості про письменника;
  • зміст та тематику основних епічних творів письменника, проблеми, літературознавчі поняття.

Учні вмітимуть:

формувати власне бачення творчого обличчя митця, порушених проблем у романі, характеризувати образи, виразно і вдумливо читати уривки із творів, коментувати їх.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Випереджувальне завдання: три групи готують повідомлення про біографію та творчість У.Самчука.

Обладнання: портрет письменника, виставка творів,  слайди, літературознавчий словник.

Методичний коментар: робота у групах, учнівські дослідження, тести, виразне читання уривків, «мікрофон», «незакінчене речення».

Епіграф:

       Дитинство живе в людині від початку                                                                                                    до кінця її життєвого кола…

У. Самчук

 

Перебіг уроку

І. Організаційний етап

Забезпечення емоційної готовності до уроку (обмін побажаннями)

ІІ. Постановка проблеми. Мотивація навчальної діяльності

 Під музику Вольфганга Амадея Моцарта «Душа» учитель читає вірш Г.Петрука –Попика «Твоя Волинь».

Учитель. Шановні учні, у нас сьогодні знайомство з письменником-емігрантом і першою частиною його великої епопеї «Волинь» - «Куди тече та річка». Від кожної зустрічі з новою людиною ми на щось сподіваємося, спробуймо оформити нинішні очікування.

«Мікрофон»

— Від зустрічі з письменником та ознайомленням з

його творчістю я очікую…

ІІІ. Цілевизначення

Українська діаспора зробила дуже багато для розвитку рідного слова. Сьогодні воно звучить у Канаді, США, Німеччині, далекій Австралії. Діаспора дала нам таких митців слова, як Є. Маланюка, І. Багряного, В. Барку, У. Самчука.

Саме У. Самчук найповніше втілив у своїй творчості трагічну долю українського народу.

IV. Оголошення теми і мети уроку

(Учні записують у зошити тему уроку та епіграф).

Учитель. Зверніть увагу на епіграф уроку. Чому саме ці слова ми обрали як передмову уроку? (Учні висловлюють свої міркування).

Давайте спробуємо зрозуміти і критично оцінити позицію автора. Проаналізувавши прочитане, навчімося жити так, як жив автор, «для доброго, для потрібного».

Словникова робота.

Хроніка (грецьк. хронікос) – літопис, вид історичного твору; літературний твір, в якому послідовно розкривається історія суспільних чи родинних подій за

тривалий проміжок часу.

Епопея – (грецьк.) – великий за обсягом монументальний твір епічного характеру, в якому широко, всебічно відображено значні історичні події в житті народу.

Еміграція – переселення зі своєї Батьківщини до іншої країни.

Трилогія – три літературні або музичні твори одного автора, об’єднані спільною ідеєю та послідовністю.

Нобелівська премія – премія, заснована підприємцем, винахідником динаміту Альфредом Нобелем. У галузі літератури вручається авторові, котрий прославив не лише своє ім’я, а й народ, життя та побут якого становить інтерес для всього людства.

V. Операційно-пізнавальний етап

Учитель. Ім’я Уласа Самчука (1905–1987) донедавна було добре знане за кордоном і майже невідоме в Україні. Тільки в роки незалежності його твори почали видаватися на Батьківщині, деякі з них було внесено до шкільних і вузівських програм. Про письменника заговорили літературознавці, з-за океану повернулися документи, рукописи та меморіальні речі У.Самчука, українці змогли побачити закордонні видання його творів. У Рівному,  Тилявці, Кременці відкрилися літературні музеї Уласа Самчука.  Науковці Національного музею літератури України також представили постать і найвагоміше з доробку митця у кількох розділах новоствореної експозиції, що репрезентує українську літературу ХХ століття, організували кілька ґрунтовних виставок, залучивши до показу на них матеріали з інших наукових і культурно-освітніх інституцій. Кращі його твори, як-от трилогії «Волинь» та «Ост», роман «Марія», підтвердили, що письменник з честю виконав поставлене перед собою завдання. Він – автор 22  книг, у тому числі двох трилогій, а також значної кількості журнальних і газетних публікацій. Більша частина з них на сьогодні є рідкістю, деякі – раритетами.

У 2016 році започатковано літературну премію імені У.Самчука, яку письменники можуть отримувати тільки раз за життя.

Демонстрація мультимедійної презентації «Український Гомер»

Учень-біограф розповідає про життєвий шлях письменника і коментує слайди. Решта учнів заповнюють картки пам’яті.

 Народився Улас Самчук у Дермані на Волині 20 (7) лютого 1905 р. у селянській сім'ї. Батько Уласа – Олексій Антонович Самчук – мав від двох шлюбів п'ятеро дітей (Улас був серед них середульшим). Своє навчання хлопець розпочав уже в Тилявці Кременецького повіту, куди сім'я в пошуках землі переїхала у 1913 р.

Його перші літературні вправи, однак, розпочались ще у Крем'янецькій гімназії, де У. Самчук редагував рукописні журнали «Юнацтво» і «Хвиля». Саме в

«Юнацтві» 16 лютого 1922 р. Самчук помістив вірш «Не любити не можу свою я країну... Тоді ж У. Самчук взяв собі перші літературні псевдоніми – В. Данильчук і В. Перебендя.

Першим опублікованим твором Уласа Самчука стало оповідання «На старих стежках», вміщене у восьмому числі варшавського журналу «Наша бесіда» (1926р.). Ще у 1924 р. він спробував перейти польсько-радянський кордон, що скінчилось ув'язненням. З 1927 р. до 1929 р. Самчук працював у Німеччині, одночасно студіюючи у Бреславському (тепер Вроцлавський) університеті.

У 1929 р. переїздить до Чехо-Словаччини, навчається в найпрестижнішому для української еміграції вищому навчальному закладі Європи — Українському

вільному університеті у Празі. У той час там було жваве українське культурно-мистецьке життя, представниками якого була національно свідома студентська молодь: Є. Маланюк, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська та ін. Друкуються перші великі твори У. Самчука: «Волинь», «Кулак», «Марія», збірка новел «Віднайдений рай». У 1933–1939 рр. як кореспондент працює в Закарпатті.

У 1940 р. переїздить до Польщі, поселяється в Кракові.

Влітку 1941 р. У. Самчук потрапляє до Львова. Але залишатися в Україні ставало дедалі небезпечніше. Одружившись із Тетяною Праховою, в минулому акторкою, монтажистом, емігрує до Німеччини. У м. Фюрті (Німеччина) 1945  року було засновано МУР – Мистецький український рух, головою якого став Улас Самчук. У Німеччині письменник перебуватиме до 1948 р., в таборах для переміщених осіб зазнає поневірянь. Про все це він згодом напише в мемуарах «П'ять по дванадцятій». З 1948 року У. Самчук мешкає у Канаді.

Помер Улас Самчук 9 липня 1987 р. у Торонто.

Прощальне слово Юрія Шереха: «Самчук кінчав свої дні занедбаний, упосліджений, забутий. Він сподівався малого – вижити на заробіток пером. Якщо судити людей за їхнім заробітком, письменником він в останні роки життя не був. І навіть пенсіонером – ні, було це на межі жебрацтва. Чи зберігається його могила, не знаю. Зрештою...».

У 1988 р. у Торонто відкрито музей-архів Уласа Самчука.

Могила письменника зберігається і доглянута. За життя він був у сім'ї – «босяком-ледащо», у Польщі – «діччю гайдамацькою», у Львові – волиняком, серед католиків – православним, взагалі серед віруючих – «пантеїстом», з мельниківцями – не членом організації, з бандерівцями – мельниківцем, у МУРі – «генералом», у Канаді – «жебраком», з вихідцями із під радянської України – націоналістом-емігрантом…

 Навіть даровані долею жінки не отримали від нього того, що чекали – світової слави і грошей. Не мав він і дітей.

Другий учень розповідає про літературну творчість У. Самчука.

(Книги представлені на виставці).

Творча спадщина Уласа Самчука досить велика, хоча не з усіма його романами і повістями можемо ознайомитися і тепер.

В українській літературі Улас Самчук відомий насамперед як романіст, автор епопеї «Волинь» і роману «Марія». Але в його творчому доробку є ще й повість «Кулак» (у двох частинах), написана і надрукована 1932 року. Тематично вона перегукується з «Волинню». Свого часу саме цей твір Уласа Самчука привернув увагу Олени Теліги.

Про визвольну боротьбу гуцулів ідеться в романі «Гори говорять» (1934, Чернівці).

Роман «Юність Василя Шеремети» (1943) писався під час поневірянь автора дорогами зруйнованої Європи. Він був наслідком ностальгічних спогадів про

гімназійну юність, які повели на рідну Волинь, «оживили» тодішнє товариство, нагадали про перше кохання. У 1944 р. твір відзначено премією «Українське видавництво» у Львові.

У Канаді упродовж багатьох років Улас Самчук працював над трилогією «Ост» (І948–1982).

Про героїчну боротьбу Української повстанської армії на Волині, що уособлювала національний рух Опору проти двох імперій (фашистської та радянської), йдеться в пригодницькому романі «Чого не гоїть вогонь» (1948 – 1958 рр.).

У романі «На твердій землі» (1967) розповідається про життя в Канаді українських переселенців.

Улас Самчук – автор мемуарів «П'ять по дванадцятій» (1954), «На білому коні» (1956), «На коні вороному»(1974). У книжці «Планета Ді-Пі» (1979) зібрано

щоденникові записи, листи письменника.

Отже, Уласа Самчука справедливо називали «Гомером українського життя XX століття». Він створив неповторну художню панораму своєї епохи, показав рідний народ у періоди вирішальних випробувань, особливо в епопеях «Волинь», «Ост».

Учень-дослідник.

У найвидатнішому творі У. Самчука – трилогії «Волинь» – створений образ української молодої людини кінця 1920-х – початку 1930-х pp.,

що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного і державного становлення.

Роман «Волинь» у 1980 році висувався на здобуття Нобелiвської премiї, та автор не став лауреатом, бо «твори письменникiв погромленого i пригнобленого

народу виявилися неконкурентоспроможними не за мiрою таланту, а через вiдсутнiсть перекладiв, вiдповiдної реклами».

I все ж, зiзнається Улас Самчук, «ця книга прорвала не тiльки всi льоди, але й стала своєрiдною сенсацiєю часу». Це «кремезна селянська епопея», – так називає Самчукову «Волинь» Є. Маланюк. Та чи лише волинського селянства? Це епопея не якогось одного закутка, а цiлої України. Сам письменник, прагнучи донести до нащадкiв правдиве слово очевидця про свiй час i своїх сучасникiв, «щоб їх стопи не затерлися на цiй землi, щоб їх дух не розвiявся в часi i просторi», вважав трилогiю романом-хронiкою. Замислював написати велику епопею «Дiд Днiпро», у якiй прагнув показати тисячолiтню iсторiю України, розповiдаючи про княжу, козацьку та сучасну. Але не судилося, бо не змiг здобути українське громадянство. А писати про величне i велике України не в Українi автор вважав нездiйсненним. Тому береться за роман «Волинь».

«Волинь» – твiр значною мiрою автобiографiчний. В основу його сюжету покладено факти життя автора та його родини. Ми знаходимо багато схожого в бiографiях Самчука й головного героя роману Володька Довбенка. Перебуваючи на чужинi, прозаїк надзвичайно болiсно переживав розлуку з близькими йому людьми. Саме туга за рiдним краєм, домом, батьками, сестрою стали головним поштовхом i бажанням повернутися подумки на Волинь, створити епiчний, широко розгорнутий роман про людей, мiж яких вiн вирiс, яких знав i любив, без яких його iснування не мало сенсу. Письменник змалював понад 450 персонажiв. Ми зустрiчаємося у романi iз селянами-хлiборобами рiзного достатку, помiщиками, священиками, панськими прикажчиками, урядовцями, солдатами Першої свiтової вiйни, революцiйними матросами. Це люди рiзного вiку, уподобань, полiтичних поглядiв, вони – народ.

Трилогiя «Волинь» охоплює iсторiю українського роду Довбенкiв, якi мiцно, серцем приросли до наймальовничiшого куточка України. Їм визначено долею жити у час великих соцiальних зрушень, боротися за збереження своєї сiм'ї, свого добробуту, корiння, любовi до землi.

Учитель. Над твором Улас Самчук працював протягом 1931-1937 рр.. Роман присвячено дружині Марії Зоц, із якою познайомився в Празі.

Твір складається з трьох частин:

  1. «Куди тече та річка».
  2. «Війна і революція».
  3. «Батько і син».

Перший том «Волині», що вийшов у Львові 1932 року, був першою друкованою книжкою письменника. Самчукові тоді було 27.

У 1937 році за першу книжку трилогії «Куди тече та річка» - отримав літературну премію, присуджену Львівським товариством письменників і журналістів імені Івана Франка. У 1936 році цей роман перекладено й видруковано в Польщі.

VI. Робота над першою частиною роману «Волинь» - «Куди тече та річка».

Випереджувальне завдання. Учні заздалегідь обєднувалися у групи і отримували такі завдання:

1 група – дослідити, чому Уласа Самчука називають «Гомером ХХ століття».

2 група – порівняти духовний світ автора й головного героя, з’ясувати риси вдачі Володька.

3 група – проаналізувати мовне багатство твору.

4 група – прослідкувати відмінність між дитинством Володька й власним дитинством.

 Учитель. Чи хочите ви дізнатися, чому світ дитинства такий неповторний, про що мріяв Володько, чи було в персонажа щасливе дитинство? Дати відповіді на ці питання допоможуть творчі групи.

 Учні демонструють результати своїх досліджень.

  1. група досліджувала, чому Уласа   Самчука називають Гомером ХХ сторіччя.

Працювавши над завданням, в учнів виникли такі запитання:

  • Хто   назвав    Уласа   Самчука   Гомером ХХ століття?
  • Що  обєднує  твори  Гомера  й  Самчука?
  • Що  таке  епопея? Хто з письменників творив у жанрі епопеї?

Проаналізувавши матеріали бібліотек, Інтернету, зробили висновки:

1. «Гомером   ХХ   століття»   Уласа   Самчука   назвав літературознавець   Степан   Пінчук.

2. Гомер  і  Самчук     унікальні   особистості,  тому   що мають у своїй творчій спадщині по дві епопеї:  “Іліада” й “Одіссея” - Гомер; “Волинь” та “Ост” – Самчук.

3. Твори  Гомера  й  Самчука  обєднує  те,  що   вони –   національна   гордість,   своєрідний    кодекс    честі, людяності й моральних норм. До них звертаються не лише   для   того,  аби  ознайомитися  з  історичними подіями,  а   й   щоб   краще   зрозуміти   людину,   її призначення на Землі.

4. Епопея  ( із грецької – епічна пісня)  епічний жанр, котрий домінував аж   до   появи  роману. Бере   свій   початок   у міфології       й       усній народній    творчості.

        Із ХVІІІ ст. епопеями називають    великі    й складні  епічні твори.

5.  Роман-епопею представляють: Улас Самчук, Михайло Стельмах, Адам Міцкевич та ін..

2 група порівнювала духовний світ автора й головного героя.

Працюючи  над  завданнями,   виникли запитання:

 1. Чому Улас Самчук вирішив написати трилогію “Волинь”?

 2. Чи можна твір назвати автобіографічним?

Висновки

1.   Улас Самчук болісно переживав розлуку з Україною,  близькими йому  людьми. Саме туга за рідним краєм  спонукала письменника духом повернутися до свого берега  дитинства – написат твір про людей між яких зростав, котрих любив, - трилогію “Волинь”.

 2.  Твір можна назвати автобіографічним, бо в його основу лягли факти власного  життя письменника. Відчувається, що духовний світ Володька дуже близький авторові. Родина Довбенків – це родина Самчуків, Володько – сам Улас, Хведот – менший брат Самчука – Федот, Василь – старший брат.

3.Характеристика Володька Довбенка.

Володько — гідний син свого батька. З дитинства проймається гострим інтересом до довкілля. Як колись малого Тараса Шевченка вабило поглянути на залізні стовпи, що підпирають небо, так і Володько вирішує дослідити, куди тече річка, бо дуже хочеться побачити йому, як вона впадає в море. Вмовляє старшого брата навчити його читати, а потім понад усе прагне до школи, до книжок.

Вступивши до школи, Володько натхненно вчиться. Знання черпає не тільки з книжок. Його, мов магнітом, тягне до млина, де спілкуються селяни. Чекаючи своєї черги, вони розповідають різноманітні житейські історії, а Володько, принишкнувши, слухає, запам’ятовує. У процесі самопізнання рано визріває усвідомлення власної людської гідності й особистого життєвого покликання. У результаті невпинного пізнання Володько духовно зростає. «Від Дніпра до Амазонки, через усі моря й океани, від Кордильєр до Гімалаїв обіймає його зір планету і, мабуть, це саме так зненацька змінило в його очах старе, своє село, людей, товаришів і навіть батьків. Його взяв хтось і посадив дещо вище від решти тих, що його оточували». Свій життєвий вибір він мотивує чітко: «Хліборобом я не буду. Я піду і буду скрізь так, як мій батько зерно, сіяти добре, розумне, чесне слово… Потрібне слово, конечне слово».
Володько — допитливий, спостережливий, любить природу, має стійкий характер, цілеспрямований, добрий, вразливий, чуйний, здатний розуміти й цінувати красу, відповідальний, має почуття власної гідності, сміливий. Передусім він глибоко, до самопожертви любить матір і батька.

Колективне складання плану характеристики Володька.

Бесіда.

-  Що є рушійною силою розвитку Володька як особистості?

-  Чи багато було таких Володьків у ті часи?

3 група,  проаналізувавши  мовне багатство твору, зробила висновки, що в розділі  “Великий похід” Улас Самчук уживає такі тропи: епітети, порівняння, уособлення, метафори, тавтології.

Мова твору багата, образна.

Діалектизми

“Гелетка” – клунок, “гейби” – щоб, “пляцун” – штурхан, “лемензнути” – спроквола їсти, “бахур” – вередун

Фразеологізми   

“Як з кози шерсті чи з козла молока” – ніякої користі, “ані пари з уст” – мовчати,“ні сюди ні туди” – нікуди, “ламає голову” – напружено думає

Згрубілі слова

“Вештається”, “кордупель”, “дотьомбали”, “присунулися”, “дітиська”, “ручиська”, “ножиська”

 

4 група досліджувала відмінність між Володьковим і власним дитинством.

Працюючи над завданням, вирішили зясувати:

-         Чи справді похід був великим?

-         Про що мріяв Володько?

-         Яким було його дитинство?

Дослідили:

  • похід Володька й Хведота, дійсно, був великим, тому що  хлопці вперше так далеко відійшли від дому;
  • вдивляючись у плин річки, у “прозору, жовтаву воду”, Володько відчуває     безкінечність світу. Йому хочеться  все “Бачити.  Чути.  Знати”;
  • Володько мріяв пізнати світ, про чоботи, про кашкет, побачити царевого сина.

Яким    було    дитинство Володька,  яким  є  наше       дитинство?

Пропонуємо вам сенкани.

Дитинство                              Дитинство

Босоноге, злиденне                Щасливе, неповторне

Володько пізнає світ              Матуся читає казки

Прочухани, сльози, мрії        Безтурботно-прекрасна

про чоботи                        пора життя

Бідність                                   Радість

Отже, Володькове й наше дитинство об’єднує жага пізнання світу.

4. Робота з текстом.

Завдання. Знайдіть в тексті настанови Матвія. (Улас Самчук. «Волинь». Роман у трьох частинах).

«Коло ідей»

  • Які висновки можна зробити з прочитаного?

Відповіді учнів.

  • На жаль, нам досі не вистачає самоповаги і гордості від усвідомлення своєї приналежності до українського народу.
  • Заповіт Матвія пізнати себе передбачає пізнання свого народу, його історії, культури, усвідомлення особистого життєвого покликання.
  •  Передусім чесність з людьми, з власним «я», невтомна праця, порядність у всьому, велич душі, а також відчуття народу як єдиної родини забезпечать майбутнє України.

VII. Закріплення вивченого матеріалу

1.Чого може навчити нас Володько Довбенко?

 (Володько може бути прикладом для кожного своїм жагучим потягом до знань, інтересом до життя, прагненням рости духовно; чуйністю серця, що бере на себе всі болі, всі страждання рідної землі; невичерпним життєвим оптимізмом і самовідданістю у справі служіння Батьківщині).

Тестування (життя і творчість У. Самчука)

1. У. Самчук народився

а) 20 лютого 1905 р. на Волині;

б) 20 лютого 1915 р. на Поліссі;

в) 5 лютого 1900 р. на Поділлі.

2. Крем’янецьку гімназію не закінчив через

а) мобілізацію до війська;

б) арешт;

в) переїзд до Німеччини.

3. Переїзд до Чехо-Словаччини і навчання в Українському вільному університеті припадає на

а) 1926 р.;

б) 1933 р.;

в) 1929 р..

4. У. Самчук, Є. Маланюк, О. Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська – це представники

а) «шістдесятників»;

б) розстріляного відродження;

в) «Празької школи».

5.Трилогія «Волинь» присвячена

а) дружині;

б) матері;

в) Ольжичу.

6. «Волинь» – це

а) роман-дилогія;

б) роман-трилогія;

в) роман-епопея.

Взаємоперевірка тестів та оцінювання (робота в парах).

За кожну правильну відповідь – 2 бали.

«Мікрофон»

  • Чи виправдалися ваші очікування від уроку?
  • Чи погоджуєтеся ви з тезою, що У. Самчук – український Гомер?

Оцінювання учнів, які готували випереджувальне завдання, аналізували твори, характеризували образи.

Незакінчене речення

Найбільше враження справив на мене роман тим…

VIII. Домашнє завдання

Скласти порівняльну характеристику героїв роману «Волинь.

 

 

1

 

docx
Додано
7 лютого
Переглядів
300
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку