Тема : Іван Карпенко-Карий «Сто тисяч». Проблема влади грошей. Засоби сатиричного змалювання.
Мета : продовжити роботу над програмовим твором І.Карпенка – Карого «Сто тисяч», осмислити актуальність проблем комедії для сучасного життя; розвивати образне та критичне мислення учнів , удосконалювати вміння робити власні висновки й узагальнення ; виховувати зневажливе ставлення до жадібності, підступності, прагнення до збагачення.
Тип уроку : комбінований
Методи : усний тест «Так чи ні», прийом «Незакінчене речення…», бесіда, складання інформативного грона, пошуково-дослідницька робота, «Шість капелюхів мислення», прийом «Куб Блума».
Обладнання : підручник, словник літературознавчих термінів, сигнальні картки «Так» і «Ні», шість капелюхів ( білий, чорний, жовтий, червоний, зелений, синій), кубик Блума.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент.
Учитель .
Пролунав для нас дзвінок, Ми зібрались на урок. Налаштуймось на роботу, Всі відкинемо турботи. Працювати час настав, Тож берімося до справ.
Під час уроку мені хотілося б побачити у вас те, що часом буває непомітним:
сміливість – у скромних;
комунікабельність – у мовчазних;
рішучість – у невпевнених;
але жагу до знань хотіла б побачити у кожному з вас.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Вправа «Так чи ні» ( усний тест із сигнальними картками ).
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми і мети уроку.
Прийом «Незакінчене речення…»
Учитель. Сьогодні на уроці ми говоритимемо про виникнення грошей у суспільстві, про їхню значущість, про вплив на психологію людини, а також сатиричне змалювання героїв трагікомедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч».
ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Спочатку п'єса мала назву «Гроші». Саме під такою назвою І. Карпенко-Карий надіслав її до цензури, звідки дуже швидко одержав відповідь: «К представлению признано неудобным». Чому саме «Гроші» ? Прочитавши твір,можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше – купити землю. А для цього потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо вони керують людиною , - це основна причина всіх людських вад. Саме вони зробили Калитку крутієм, деспотом, лицеміром і стяжателем. Після деяких змін і переробок комедію було дозволено поставити на сцені під назвою «Сто тисяч».
Відповіді учнів.
Гроші в житті Герасима Калитки.
Гроші в житті Савки
Гроші в житті копача Бонавентури
Повторення визначень засобів комічного.
Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах у доброзичливому тоні.
Іронія — приховане кепкування, глузування. Також уживання слова в протилежному значенні. Наприклад, із серйозним виглядом удавано стверджують протилежне тому, що думають насправді про якесь явище чи людину. Іронія може бути доброзичливою, сумною, злою, дошкульною, гнівною. Дошкульна, гнівна іронія близька до сарказму.
Сатира — вид художньої літератури в прозі чи віршах, у якому зображення здійснюється через різке осміювання, критику всього негативного. Об’єкт висміювання часто малюється в перебільшено смішному чи комічному вигляді.
Сарказм — глузування над людиною, державою, діяльністю організацій, що ґрунтується на почутті переваги мовця над тим, про кого або що він пише, говорить чи до кого він звертається. Буває їдким, викривальним, гірким. Сарказм близький до гнівної іронії.
Гротеск — художній засіб, прийом, що ґрунтується на свідомому перебільшенні, контрастах трагічного й комічного, де реальне в житті переплітається з фантастичним, страшне — із незвичайно смішним.
Комічне змальовується за допомогою комічних ситуацій, змішання стилів, жартівливих та іронічних фразеологізмів, прислів’їв і приказок, макаронічної мови (мови, дуже засміченої іншомовними словами або лексемами, зміненими на зразок іншомовних), гіпербол, «промовляючих» прізвиськ і прізвищ та ін.
Учитель. Давайте знайдемо в тексті п'єси засоби сатири та випишемо цитати з твору .
V. Закріплення навчального матеріалу
1. Метод «Шість капелюхів».
(Учні класу об'єднуються у шість груп. Кожна група обирає собі колір капелюха. Група отримує завдання. За кілька днів до уроку вчитель дає учням завдання опрацювати дану тему в додатковій літературі. Учні міркують над завданням 10 хвилин, обговорюють. По черзі кожна група зачитує завдання і дає відповідь. )
Завдання учасникам груп
Група «Білі Капелюхи» (Факти, інформація) |
З'ясуйте значення слова «гроші» ( додаток 1) Коли виникли перші гроші ? ( додаток 2 ) |
Група «Чорні Капелюхи» (Проблеми, критика) |
Яке значення мають гроші в житті Герасима Калитки ? Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки. Він зовсім засліплений жадобою до грошей , тому легко стає жертвою шахраїв. Для нього гроші важливіші , ніж сім'я, друзі, навіть власне життя. |
Група «Жовті Капелюхи» ( Позитив, можливості) |
Доведіть, що Герасим Калитка – економний господар. Гарний хазяїн, працьовитий, розпорядливий: зумів скупити багато землі, працює нарівні з робітниками та рідними; дбає про «добрий завід» свиней, бо це додатковий прибуток. Любить землю , уміє за нею доглядати. |
Група «Червоні Капелюхи» (Емоції, почуття) |
Ваші відчуття ( враження ) після прочитання твору «Сто тисяч» Карпенка-Карого. |
Група «Зелені Капелюхи» (Креатив ) |
Скласти сенкан до образу головного героя комедії. Герасим Калитка Жадібний, заздрісний. Збагачується, економить, ризикує. Засліплений жадобою до грошей. Шахрай. |
Група «Сині Капелюхи» (Смисл, організація процесу)
|
Чого навчила вас п'єса «Сто тисяч» ? Ми дійшли висновку, що поганого в тому, що Калитка багатий і мріє про збагачення, нічого немає. Багатим бути непогано, треба тільки шляхи досягнення багатства вибирати правильно. Потрібно пам'ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров'я, рідних, друзів, свободу. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше , аніж «сто тисяч». |
VІ. Підсумки уроку. Оцінювання.
( на гранях куба пишуться запитання з відповідної теми. Учні по черзі кидають куб, читають запитання, що записані на сторонах граней , і дають відповіді на них )
VІІ. Домашнє завдання
Додаток 1
ГРОШІ
1. Металеві і паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі і продажу. Хто йде, їде — не минає: Хто бублик, хто гроші; Хто старому, а дівчата Шажок міхоноші (Тарас Шевченко, I, 1951, 46); В торбині був уже .. чистий папір, гребінець і декілька соток грошей (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 61).
2. Капітал, статок. — Лишився я один, як палець, без грошей, без захисту (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 139); Почин — дорожчий за гроші (Остап Вишня, I, 1956, 425); Як керівники в колгоспі хороші, то будуть у колгоспників хліб і гроші (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 357).
Додаток 2
Історія розвитку грошей .
Точно сказати, коли з’явилися гроші складно. Адже навіть поняття грошей в усі часи було різним. В період існування первісних людей практикувався обмін. Наприклад, ті, хто займалися гончарною справою, вимінювали горщики та глечики, ковалі – наконечники для стріл, ковалі і так далі. Зрозумівши, що це не дуже зручно, прийшло поняття того, що цінність їжі і речей різна. Новою грошовою формою стали певні предмети, товари або тварини. Наприклад, на острові Науру розраховувалися щурами, в Ефіопії брусками солі, ацтеки – какао-бобами, а американські колоністи – тютюновим листям і шкурками тварин. Найпоширенішими грошима стародавнього часу були раковини каурі: їх використовували в Китаї, Африці, Індії і Таїланді. У цей період сформувалися вимоги до грошей:
Вони не повинні псуватися при передачі і зберіганні.
Гроші повинні бути легкими і невеликого розміру.
При найменшому розподілі їх загальна цінність не зменшується.
Історія появи металевих грошей .
Приблизно в VII столітті до нашої ери металеві гроші зайняли міцне місце в економічній системі більшості країн світу. Перші монети були випущені в Лідії в 687 році до нашої ери. Вони були схожі на квасолю і називалися стандартами, статерами. Потім їх стали виготовляти в Греції, на півдні Італії та Малої Азії. Найбільшу цінність несли золоті монети, потім йшли срібні та мідні гроші.
У IX-X століттях карбувати монети стали в Київській Русі. Вчені припускають, що в Стародавньому Китаї їх стали карбувати ще раніше, ніж в Європі. При чому, на монетах робилися спеціальні отвори посередині для більш практичного транспортування. Починаючи з XVII – XVIII століть дорогоцінні метали, що використовуються при карбуванні монет, були замінені на «звичайні» – алюміній і залізо. Повномасштабне виробництво металевих грошей почалося в XVIII столітті.
Історія виникнення паперових грошей.
Перші гроші з паперу з’явилися в 800 році до нашої ери в Китаї. Їх виникнення обумовлено тим, що імператору було незручно перевозити цілі гори металевих монет. І китайці придумали папір, з якого вони стали робити гроші. Перші згадки про гроші з паперу в Європі відносяться до 1574 року. Одне нідерландське місто було обложене іспанцями. У жителів не залишилося ні монет, ні шкіри і вони скористалися папером, щоб тимчасово замінити металеві гроші для свого викупу. Через кілька десятиліть такий грошовий еквівалент з’явився в Швеції. Потім банкноти стали випускати в Англії. У Норвегії перші паперові гроші з’явилися в 1695 році, в Данії в 1713 році. У Франції банкноти ввійшли в обіг тільки в 1871 році. У Північній Америці вони з’явилися в 1690 році. Остаточно банкноти були узаконені Конгресом США в 1775 році. Є така ймовірність, що незабаром паперові і металеві гроші будуть витіснені цифровою валютою, так як практично всі великі торгові операції відбуваються через інтернет.
Використана література.
6.https://dovidka.biz.ua/istoriya-viniknennya-groshey-korotko/