Урок ураїнської літератури "Викриття огидності сімейних конфліктів засобами гумору та сатири у повісті І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Тема. Викриття огидності сімейних конфліктів засобами гумору та сатири у повісті

                                    І.С. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Мета: розкрити стильові та жанрові особливості повісті, її зміст, систему образів, композицію, проблематику; розвивати навички виразного читання, аналізу літературного  твору, усне мовлення; виховувати повагу та шанобливе ставлення до старшого покоління.

Обладнання: DVD диск із записом кінофільму «Кайдашева сім’я», ілюстрації до твору, плакати із висловами відомих критиків, портрет письменника.

Тип уроку: поглиблена робота над текстом.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Оголошення теми і мети уроку

Вступне слово вчителя (учитель звертає увагу на портрет письменника)

Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати творчість І.С.Нечуя-Левицького. Більш докладніше розглянемо його повість «Кайдашева сім’я», розкриємо її стильові та жанрові особливості, її зміст, систему образів та проблематику.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Прогляд у DVD записі уривка з повісті (початок 2 хвилини)

Метою прогляду є введення учнів у атмосферу 70-х років ХІХ ст., насамперед, селянського життя.

2. Бесіда

-Хто автор побаченого твору, яка його назва?

-Стисло розповісти про життєвий і творчий шлях письменника.

-Розповісти про історію написання і прототипи повісті «Кайдашева сім’я».

-Визначити тему, жанр твору І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

Розповідаючи про народних дотепників, Нечуй-Левицький у нарисі «Українські гумористи та штукарі» писав: «Ой греки, греки! Не зазнали ви веселого сміху, заметливого реготу, коли ваша багата фантазія не утворила бога сміху та реготу». Справді, у грецькій міфології бога сміху немає. А якби він з’явився, то був би, напевно, не грек, а українець. Бо, незважаючи на всі труднощі життя-буття, український народ завжди виявляв оптимізм, сміявся, сипав дотепами, глузував з ворогів.

То життєдайний, то гострий сміх, що сягає корінням у народ, лунає з багатьох сторінок творів Івана Нечуя. Письменникові було на кого рівнятися – він захоплювався творами Котляревського, Гоголя, а природжений гумор вважав невід’ємним елементом української народної психіки. На його думку, сміх «затаївся у всіх звивинах розуму і фантазії щирого українця».

Чим же відрізняється гумор від сатири?

2. Словникова робота

Гумор (від анг. humor – настрій, схильність) – м’яка форма комічного, сміх, який не ставить за мету викриття явища, добродушне підсміювання.

Сатира (від лат. satura - суміш) –т вид комічного, який найбільш нещадно висміює різко негативне ставлення автора до зображувального, має умовою висміювання виведеного характеру або явища.

3. Доповіді учнів

1. Розкриття сюжету повісті «Кайдашева сім’я» (під час доповіді учень має звертати увагу класу на ілюстрації, що представлені на дошці).
2. Своєрідність композиції твору.
3. Засоби комічного у повісті.

 

4. Бесіда

1. Про які історичні часи ми дізнаємося з повісті?
2. Як змінилося життя селян після реформи 1861р.? Порівняйте матеріальне становище трьох сімей – Кайдашів, Балашів і Довбушів. Чи можна стверджувати, що в середовищі селянства відбулося значне розшарування за рівнем статків?
3. Чи залишила кріпаччина відбиток на психології селянина? Яким було ставлення селян до громадського, колективного?
4. Як зображено сільську владу? Чи має вона авторитет?
5. За що І.Нечуй-Левицький гостро критикує духовенство?
6. Чи можна визначити кульмінаційний момент родинної колотнечі? Чому?

Усі відповіді мають підкріплюватися цитатами з твору.

5. Рольова гра «Я – літературний персонаж» (з елементами бесіди)

Уявімо, що до нас завітала вся родина Кайдашів. Хай кожен із членів сім’ї розкаже трохи про себе, а ви маєте змогу висловити свою думку з приводу почутого та прочитаного.

Орієнтовні відповіді учнів.

1.Кайдашиха (гордовито). Я – поважна жінка. Довгий час працювала в панів і знаю, якою має бути справжня пані. Дуже дбаю про те, щоб і моя сім’я мене шанувала. Особливо невістки. Хай знають своє місце. Вони молодші за мене, то їм і господарювати, а я спочину на старості років та допоможу порадами, як усе слід робити.

 

Бесіда за розповіддю

1. Чи згодні ви з тим, що сказала Маруся Кайдашиха?
2. Дайте оцінку Кайдашисі як дружині, матері, свекрусі, бабусі, господині.
3. Чому Маруся часто потрапляє в комічні ситуації?
4. Що б ви порадили їй?

2.Омелько Кайдаш. Що я зможу вам сказати? Я робоча людина (показує свої руки). Маю сім’ю. але поваги ніякої. Бо лихі в мене діти, нечемні, не поважають батька. Я ж – набожна людина. Ходжу до церкви, дотримуюсь посту. Іноді, хіба у свято, вип’ю чарчину.

 Бесіда за розповіддю

1. Що у словах Кайдаша вас вразило?
2. Чи має Омелько право на повагу родини й односельців?

3.Карпо. Я не розумію, що маю говорити. Ніколи не пояснював нікому, чому так чисто. Поводжусь так, як хочу. І не повинен ні перед ким звітувати, а перед вами – й поготів.

 Бесіда за розповіддю

1. Є в характері Карпа риси, які вам подобаються, не подобаються?
2. Що у його вчинках викликає у вас обурення?
3. Як, на вашу думку, ставитимуться до Карпа його діти, коли підростуть?
4. А як ставиться Карпо до своєї дружини?

4.Мотря. І ви хочете зі мною сперечатись? А дзуськи! Не дочекається. Свекруха спробувала – позбулась ока. Чи вам ваших очей не жаль?

Бесіда за розповіддю

1. Як ви вважаєте, чи знає ця жінка, що таке любов, ніжність, повага до старших?
2. Як по-вашому, мала би чинити Мотря, щоб уникнути чвар у родині?
3. А що зробили б ви, потрапивши в таку родину, до такої свекрухи? Уявіть собі цю ситуацію.

5.Лаврін та Мелашка.

Лаврін. Що з нами трапилося, серденько моє? Ніжність і кохання наше не погасли, але почали тьмяніти.

Мелашка. Там, щось трапилося з нами, з нашими щирими серцями. А може, то з кожним таке діється? Турботи про господарство, діти, свекрушенька…

Бесіда за розповіддю

1. А як думаєте ви, чому змінилися ці двоє ніжних, чуйних молодих людей?
2. Як звертаються один до одного Лаврін і Мелашка?
3. Що можна сказати про їхні стосунки?
4. Чим відрізняється Мелашка від Мотрі? Лаврін – від Карпа?

6.Гра «Займи позицію»

Учні мають відповісти на проблемне питання : Хто винен у сімейній трагедії Кайдашів: суспільство, оточення, умови життя, вони самі?

7.Робота у групах

Учні діляться на 6 груп та мають дати усну відповідь на поставлені питання.

1-а група: доведіть, що «Кайдашева сім’я» - соціально-побутова повість,

2-а група: доведіть, що цей твір – повість-хроніка,

3-я група: визначте елементи сюжету,

4-а група: визначте тему та ідею твору,

5-а група: визначте основну проблематику повісті,

6-а група: назвіть питання, які порушено у творі.

V. Закріплення навчального матеріалу

1. Робота з критичним матеріалом

Твір по-різному сприймали критики й читачі в різний час. З яким настроєм читали повість ви? Прочитайте висловлювання і виберіть те, яке, на вашу думку, найточніше передає суть твору.

2.Письмові тести

1. «Кайдашева сім’я» написано в:

а) 1879р.    б) 1869р.    в) 1876.

2. Жанр «Кайдашевої сім’ї»:

а) романтично-побутова повість,

б) соціально-побутова повість,

в) соціально-побутовий роман.

3. «Кайдашева сім’я»  належить до тематичної групи творів:

а) про життя селян,

б) про інтеграцію,

в) про природу.

4. Стильові ознаки твору «Кайдашева сім’я»:

а) поєднання гумору й сатири,

б) використання неологізмів,

в) наявність оповідача

5. У творі автор використав чимало елементів:

а) українознавства,   б) літературознавства,    в) суспільствознавства

6. «…Пишала губи, осміхалась, сипала облесливими словами, наче дрібним горохом. До природної звичайності української селянки в ній пристало щось дуже солодке, аж нудне» - це сказано про:

а) Мотрю                       б) бабу Палажку             в)Марусю Кайдашиху

7. «Невеличка на зріст, але рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина, довгообраза, повновида, з тонким носиком…» це портрет:

а) Мотрі                      б) Мелашки                   в)Марусі

8.Під час сварки у родині Кайдашів:

а) Кайдашиха вибила око Мотрі,

б)Мотря розбила глек об голову Мелашки,

в) Мотря виколола око Кайдашисі.

9.Омелько Кайдаш:

а) повісився                б) залишився живий         в) втопився

10. На прощу в Лавру з бабою Палажкою ходила:

а) Мотря                     б) Мелашка                  в)Маруся

11. «Старий Кайдаш пив у шинку, приходив п’яний додому і зганяв злість більш на невістці, ніж на своїй жінці…» на якій саме?

а) Мотрі                     б) Мелашці

 

3.Бесіда

• Чому, на вашу думку, так нелегко визначити кульмінацію твору?
• Покажіть на прикладах, як Нечуй-Левицький використав прийом контрастного змалювання пар героїв.
• Чи переконує вас щасливий кінець у повісті?
• Розгорніть тезу «Кайдашева сім’я» - це соціально-побутова повість, оскільки…» 

VІ. Підсумки уроку

1. Слово вчителя

Повість І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» - цікавий, оригінальний твір. Він викликає не лише сміх, а й серйозні роздуми, примушує глянути на себе збоку. Роз’єднаність, невміння дійти згоди як у родині, так і в суспільстві, шкодить самим суперникам, їх благополуччю, затьмарює радість життя. Водночас це викликає зневагу сторонніх людей.

Пам’ятайте слова Г.Сковороди:

Де згода в сімействі,

Там мир і тишина,

Щасливі там люди,

Блаженна сторона.

VІІ. Мотивація оцінок

VІІІ. Домашнє завдання

Проаналізувати прийоми зображення народного життя, звичаїв і традицій у творі, дібрати цитати з тексту, підготувати ілюстрації до твору (за бажанням), доповідь на тему «Народознавство у повісті «Кайдашева сім’я» (індивідуальне завдання).

 

Додатки.

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

С.Працюк

 

 

  М.Рильський

 

 

 

 

 

І.Франко