10 липня о 18:00Вебінар: Мультфільм за 5 хвилин: онлайн-сервіси для створення анімації та монтажу

Урок «Усі дороги ведуть до Риму». Квінт Горацій Флакк. Ода «До Мельпомени».

Про матеріал
Розробка уроку за темою: «Усі дороги ведуть до Риму». Квінт Горацій Флакк. «До Мельпомени». Тема мистецтва і призначення митця у творі. Пам’ятник як символ вічності поезії. Архітектура Давнього Риму.
Перегляд файлу

Міністерство науки і культури України

Криворізький науково – виховний комплекс № 81

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. «Усі дороги ведуть до Риму». Квінт  Горацій Флакк.                                 «До Мельпомени». Тема мистецтва і призначення митця у творі. Памятник як символ вічності поезії. Архітектура Давнього Риму.

 

 

 

 

 

 

                               

 

 

 

 

 

                             Розробка уроку                                      

                                                  вчителя зарубіжної літератури

                                                                      і російської мови

                                                                      вищої кваліфікаційної категорії

                                                             КНВК № 81

                                                                      Волохової Людмили Павлівни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кривий Ріг – 2020

Тема. «Усі дороги ведуть до Риму». Квінт  Горацій Флакк.                                 «До Мельпомени». Тема мистецтва і призначення митця у творі. Памятник як символ вічності поезії. Архітектура Давнього Риму.

 

Мета:

  • навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю видатного давньоримського поета Горація на прикладі його оди «До Мельпомени»;
  • розвивальна: розвивати навички виразного читання, аналізу поетичного тексту, порівняльного аналізу різних творів; зв’язного мовлення;
  • виховна: сприяти вихованню інтересу до мистецтва.

 

Обладнання: портрети Горація, О. Пушкіна, Г. Р. Державіна, репродукції творів римського мистецтва «золотої доби» (храм у Німі, Форум Траяна, Тріумфальна арка Тіта, Колізей у Римі, Пантеон, Август – імператор та ін.), карта Давнього Риму, тексти віршів, телевізор, відеофільм (комп’ютер, диск із презентацією), словник літературознавчих термінів, музичний супровід («Музика Давнього Риму 07 Lyra and Cithara»), кросворд, малюнки.

 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу з елементами дослідження.

Інтегрований.

 

Методи: «Продовж речення», «Мікрофон», інсценоване читання, робота в групах, «заочна подорож», рольова гра.

 

Епіграф до уроку: «Я не умру цілком: єства мого частина

                                     Переживе мене…» (Горацій)

 

 

Хід уроку:

 

I. Актуалізація опорних знань

1. Слово вчителя світової літератури:

     Античність  цілком слушно називають колискою європейської цивілізації.

Естафету давньогрецької літератури прийняла література Давнього Риму, з якою ми почали знайомство на попередньому уроці. А зараз пригадаймо, про що йшлося.

2. Бесіда

  • Представником якої літератури є Вергілій? (Давнього Риму.)
  • Темою поеми «Енеїда» є …? (Рим і його велич.)
  • Ідея даного твору – це … (Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі.)
  • Який композиційний прийом використав Вергілій у «Енеїді»? (Подорожі героя різними світами і країнами.)
  • Як поема Вергілія вплинула на творчість інших поетів?                                    (Іван Петрович Котляревський теж створив «Енеїду».)

 

II. Оголошення теми й мети уроку.

Мотивація навчальної діяльності

  1. Слово вчителя зарубіжної літератури.

     Сьогодні ми продовжуємо знайомитися із «золотою добою» римської культури та літератури, а також  з її видатним представником – поетом Горацієм, автором безсмертної оди «До Мельпомени». А зараз давайте завітаємо до мистецтвознавчого салону.

 

III. Формування нових знань, умінь, навичок

  1. Дослідницько-творча робота.

(Перевірка випереджального домашнього завдання).

 

Мистецтвознавчий салон.

Господиня мистецтвознавчого салону:

Відомий нам вислів «Всі дороги ведуть до Риму» зараз сприймається образно і означає один підсумок при різних рішеннях якої – небудь задачі.

Якщо задатися питанням про факт походження цього афоризму, про те, чому ж саме в Рим, а не в якесь інше місто ведуть дороги, зясується наступне.

Повідомлення учнів – «істориків»

І учень – «історик»: Успішні завоювання Стародавнього Риму ІІІ – І ст. до н. е. перетворили його на могутнього і грізного правителя всього Середземномор’я. Якщо подивитися на карту Риму того часу, його транспортна розв’язка нагадує нам вид сонця з дивно прямими променями – дорогами, що сходилися в центрі міста.

ІІ учень – «історик»: Наприкінці І ст. до н. е. Римська держава з аристократичної перетворилася на імперію. Після вбивства Цезаря влада перейшла до його небожа – Октавіана. 27 р. до н. е. він приймає імя Август, що значить «благословенний, богоданний». Період правління Августа (27 р. до н. е. – 14 р. н. е.) характеризується як «золотий вік» Римської держави. Октавіан Август робить літературу частиною державної ідеології.

ІІІ учень – «історик»: Із цією добою пов’язані імена архітектора Вітрувія, історика Тіта Лівія, поетів Вергілія, Овідія, Горація. Офіційним напрямком у мистецтві став «августівський класицизм», що вимагав певних канонів, прославлення ідеї Римської державності, взірцевих форм. Римські митці орієнтувалися передовсім на великих майстрів Греції.

ІV учень – «історик»:

Меценат Гай Уільній (72 – 8 рр. до н. е.) – римський державний діяч, сподвижник імператора Августа, прибічник монархії, один із найбагатших людей Риму. Не займаючи високих посад, виконував важливі політичні й дипломатичні місії, а також приватні доручення. Відомий своїм впливом на літературне життя Риму, очолював один із гуртків. Підтримував найкращих поетів свого часу – Вергілія і Горація. Імя Мецената, покровителя діячів науки та мистецтва, вживається тепер як загальна назва.

 

  1. Перегляд зображень архітектурних памяток Рима.
  2. Коментар групи учнів – « мистецтвознавців»

Учениця:  Давайте зараз на мить подумки пройдемо вулицями Давнього Риму часів «золотої доби».

Учень: Ми пропонуємо вам насолодитися красою Риму, який   вражає своїми безмежними площами і храмами.

Учениця: Ось, наприклад, храм у Німі (початок І ст. н. е.). Він має чіткі пропорції, що надають йому відтінку офіційності. Задля урочистості храм піднятий на високий фундамент. (Слайд № 13)

Учень: Вражає своєю пишністю й багатством Форум Траяна. Усі римські імператори прагнули увічнити себе у монументальних архітектурних формах, тому такі форуми будувалися часто. Вони були центром офіційного імператорського життя. Тут відбувалися зібрання при імператорському дворі, церемонії вшанування імператорів. (Слайд №  14)

Учениця: Біля входу в римський Форум  на честь перемоги римлян у Юдейській війні стоїть мармурова Тріумфальна арка Тіта (81 р. н. е.), котрий придушив повстання в Юдеї. (Слайд № 15)

Учень: Найвеличніший архітектурний витвір Давнього Риму – амфітеатр Флавіїв – Колізей (75 – 90 рр. н. е.), збудований поблизу республіканського Форуму. Висота стін Колізею сягає майже 50 метрів. Форма еліпса відповідала призначенню Колізею – бути місцем гладіаторських боїв. Кілька ярусів, безліч арок та галерей і досі вражають глядачів. Простір Колізею розплановано так, щоб максимально активізувати увагу присутніх на видовищі. (Слайд № 16)

Учениця: За грандіозністю задуму з Колізеєм може змагатися хіба що храм Пантеон (близько 118 – 125 рр. н. е.), Збудований Аполлодором Дамаським. Це зразок центрально - купольного храму, найбільш величного і довершеного в епоху античності. Баня символізувала небосхил. Це архітектурне рішення було зумовлене  завданням збудувати «храм усім богам» - не тільки обитель божеств, як це було у греків, але й священного простору, де люди могли молитися. (Слайд № 17)

  • Слово вчителя зарубіжної літератури:

Сьогодні до нас завітав один із видатних поетів Давнього Риму. Наші учні-журналісти допоможуть нам із ним познайомитися.

 

 

   

  1. Інтерв’ю з поетом.

Учні, які отримали випереджальне завдання, допомагають вчителеві в ігровій формі у супроводі інструментальної музики - ознайомити клас з біографією Горація, роль якого виконує учень 8  класу.

 

Учень: Шановний Горацію, що Ви можете розповісти нам про своє життя?

Горацій: А що саме вас цікавить?

Учениця: Як звучить Ваше повне імя?

Горацій: Квінт Горацій Флакк.

Учень: Де і коли Ви народилися?

Горацій: 8 грудня 65 р. у Венузії, римській колонії на півдні Італії.

Учениця: Що Ви можете розповісти про своїх батьків?

Горацій: Мій батько був рабом, відпущеним на волю.

Учень: Ваші переживання, пов’язані з цим?

Горацій: Хоча діти вільновідпущеників зрівнювалися у правах із вільно народженими, все ж таки рабське походження було плямою на моїй репутації.

Учениця: Де Ви навчалися?

Горацій: Батько дав мені гарну освіту у Римі.

Учень: Чим Ви займалися у Афінах?

Горацій: Філософією.

Учениця: Як громадянська війна, що почалася після вбивства Цезаря (44 р. н.е.) вплинула на Ваше життя?

Горацій:  Я вступив до армії Брута і посів посаду командира легіону. Але після поразки при Філіппах скористався амністією і повернувся до Італії, де моє майно було повністю конфісковане. Тому мені довелося починати все своє життя наново.

Учень: Як Ви почали займатися літературною діяльністю?

Горацій: У ній я орієнтувався на творчість Вергілія, який мене представив Меценатові.

Учениця: Що Вас не влаштовувало у можливості увійти до оточення Августа?

Горацій: Мене не приваблювала слава придворного поета. Відмовився я й від посади секретаря при імператорові.

Учень: Які твори Ви написали?

Горацій: «Сатури» («Сатири»), «Еподи», «Послання».

Учениця: Ваш найкращий твір?

Горацій: «Оди», в яких я прославив імператора. Але в них возвеличуються й людські почуття: дружба, кохання, радість життя, захоплення красою.

Учень: Джорджо де Кіріко (1888- 1978)  італійський аристократ, художник і графік XX століття. Він зобразив Вас на своїй картині. Чи сподобалася Вам його робота?

Горацій: Безперечно.

Учениця: Нам би хотілося познайомитися із Мельпоменою, до якої Ви звернулися у своїй оді.

Горацій: Із великим задоволенням я її запрошую до нас.

  1. Рольова гра:

(учениця, яка отримала випереджальне завдання, виконує роль Мельпомени) 

Мене звати Мельпомена. Я  муза трагедії. Народилася у Давній Греції. Моїми батьками є сам Зевс та Мнемосіна, титаніда, дочка Урана і Геї; спочатку уособлення, а згодом богиня пам'яті, мати дев'яти муз.  Хочу вас познайомити з моїми сестрами. 

Калліопа найстарша серед дев'яти муз; покровителька епічної поезії й науки.

Евтерпа -  покровителька ліричної поезії.

Таліямуза комедії.

 Ерато – муза любовної поезії.

 Полігімнія – муза гімнів.

Терпсіхора – муза танців і хорового співу.

 Кліопокровителька історії.

Уранія  - муза астрономії.

Моїми дітьми є сирени.

     Я із великим задоволенням послухаю оду Горація, названу на мою честь.

 

  1. Інсценоване виразне читання оди «До Мельпомени».

 

ДО МЕЛЬПОМЕНИ (у перекладі Миколи Зерова)

Мій пам'ятник стоїть триваліший від міді*.

Піднісся він чолом над царські піраміди.

Його не сточить дощ уїдливий, гризький,

Не звалить налітний північний буревій,

 

Ні років довгий ряд, ні часу літ невпинний.

Я не умру цілком: єства мого частина

Переживе мене, і від людських сердець

Прийматиму хвалу, поки понтифік-жрець**

 

Ще сходить з дівою в високий Капітолій.

І де шумить Авфід*** в безудержній сваволі,

І де казковий Давн**** ратайський люд судив,-

Скрізь говоритимуть, що син простих батьків [466]

 

Я перший положив на італійську міру*****

Еллади давній спів. Так не таїсь від миру

І лавром, що зростив святий Дельфійський гай******,

O Мельпомено, ти чоло моє звінчай.

 

[* Вільний переклад; рим в оригіналі, звичайно, нема.]

[** Головний жрець - Понтіфекс Максімум - щороку сходив на Капітолій із старшою весталкою молитись Юпітерові Капітолійському про благоденство Римської держави.]

[*** Авфід або Ауфід - ріка в Апулії, поблизу якої народився Горацій.]

[**** Давн - міфічний цар Апулії.]

[***** В оригіналі «еолійський твір», тобто поезія, бо мова йде про еолійських поетів Алкея й Сапфо, метри яких Горацій справді перший розробив у римській літературі.]

[****** Переможців на Дельфійських іграх нагороджували лавровим вінком.]

  1. Словникова робота.

Ода (у перекладі з грецької – «пісня») – жанр лірики, що висловлює піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю певних осіб тощо.

 

  1. Аналіз поезії за запитаннями.
  • До кого звертається Горацій? (До Мельпомени.)
  • Як він визначає своє походження? («Син простих батьків».)
  • Про яку свою найбільшу заслугу згадує поет? («…перший положив на італійську міру Еллади давній спів».)
  • Жанр твору Горація? (Ода.)
  • Тема оди  «До Мельпомени»? (Тема митця та мистецтва).
  • Які образи – символи використані у творі? (Памятник – це символ вічності поезії.)

 

  1.  Літературний критик:

Ода Горація «До Мельпомени», що стала відомою під назвою «Памятник» , поклала початок традиції підбиття митцем підсумків свого творчого шляху. Саме з цим твором у поезію входить мотив увічнення памяті поета в його творчому доробку, який буде потрібен майбутнім поколінням. Зокрема, ода «До Мельпомени» послужила зразком для однойменних поезій російських поетів Гаврила  Державіна та Олександра Пушкіна.

10. Слухання аудіо запису  «Гавриил Державин. «Памятник»».

Я памятник себе воздвиг чудесный, вечный,
Металлов твёрже он и выше пирамид;
Ни вихрь его, ни гром не сломит быстротечный,
И времени полёт его не сокрушит.

Так!— весь я не умру, но часть меня большая,
От тлена убежав, по смерти станет жить,
И слава возрастет моя, не увядая,
Доколь славянов род вселенна будет чтить.

Слух пройдет обо мне от Белых вод до Чёрных,
Где Волга, Дон, Нева, с Рифея льёт Урал;
Всяк будет помнить то в народах неисчетных,
Как из безвестности я тем известен стал,

Что первый я дерзнул в забавном русском слоге
О добродетелях Фелицы возгласить,
В сердечной простоте беседовать о Боге
И истину царям с улыбкой говорить.

О, муза! возгордись заслугой справедливой,
И презрит кто тебя, сама тех презирай;
Непринужденною рукой неторопливой
Чело твое зарёй бессмертия венчай.

11.Виразне читання вірша Олександра Пушкіна.

Учень:

Александр Сергеевич Пушкин.

* * *

Exegi monumentum1)

Я памятник себе воздвиг нерукотворный,
К нему не зарастет народная тропа,
Вознесся выше он главою непокорной
Александрийского столпа.

Нет, весь я не умру — душа в заветной лире
Мой прах переживет и тленья убежит —
И славен буду я, доколь в подлунном мире
Жив будет хоть один пиит.

Слух обо мне пройдет по всей Руси великой,
И назовёт меня всяк сущий в ней язык,
И гордый внук славян, и финн, и ныне дикой
Тунгус, и друг степей калмык.

И долго буду тем любезен я народу,
Что чувства добрые я лирой пробуждал,
Что в мой жестокий век восславил я Свободу
И милость к падшим призывал.

Веленью божию, о муза, будь послушна,
Обиды не страшась, не требуя венца,
Хвалу и клевету приемли равнодушно
И не оспоривай глупца.

1) Я воздвиг памятник (лат.).

 

12. Бесіда:

1.Звичайно, в кожному творі є свої національні особливості. Наведіть приклади.

І група: Горацій згадує «високий Капітолій», шум Авфід (річка на півдні Італії).

 

ІІ група: Г. Державін називає російські ріки (Волга, Дон, Нева), які надають змогу підкреслити велич слави поета, що відомий в усій країні; згадує імператрицю Катерину ІІ (у вірші вона виступає під іменем Феліци).

 

ІІІ група: О. Пушкін називає національності, що населяють Російську імперію, знаменитий Олександрійський стовп, що знаходиться перед Зимовим палацом у Санкт-Петербурзі. Згадуються і декабристи («милость к падшим»).

 

2.При наявності спільних мотивів зміст творів істотно відрізняється. Це пояснюється положенням кожного з поетів у суспільстві. Наприклад,

 

І група: Горацій залежить від меценатства, а тому його памятник не вищий за римських цезарів.

 

ІІ група: Г. Державін оспівує імператрицю, бо так було заведено в ті часи.

 

ІІІ група: у О. Пушкіна памятник поетові вище «Александрийского столпа». Відчувається певна сміливість поета.

 

3.Як у кожного з поетів позначені межі творчого безсмертя?

І група:

Поет Горацій буде жити, поки «понтіфік-  жрець

Ще сходить з дівою в високий Капітолій».

 

 ІІ група:   

“Доколь славянов род вселенна будет чтить”, будуть пам’ятати Г. Державіна.

 

 

  ІІІ група:

О. Пушкін був упевнений, що пам'ять про нього буде жити,

“…доколь в подлунном мире // Жив будет хоть один пиит”. 

        

4.Що ж поєднує дані твори? (Усі вони насичені філософськими роздумами про роль митця у суспільстві, містять відверту критичну оцінку свого внеску в скарбницю національної культури.)

 

 

13.Порівняльний аналіз поезій. Складання таблиці.

 

 

 

Горацій

Г.Р.Державін

О.С. Пушкін

Національні особливості

згадує «високий Капітолій», шум Авфід (річка на півдні Італії).

 

називає російські ріки (Волга, Дон, Нева), які надають змогу підкреслити велич слави поета, що відомий в усій країні; згадує імператрицю Катерину ІІ (у вірші вона виступає під іменем Феліци.

називає національності, що населяють Російську імперію, знаменитий Олександрійський стовп, що знаходиться перед Зимовим палацом у Санкт-Петербурзі. Згадуються і декабристи («милость к падшим».

Положення у суспільстві

 залежить від меценатства, а тому його памятник не вищий за римських цезарів.

 

оспівує імператрицю, бо так було заведено в ті часи.

 

памятник поетові вище «Александрийского столпа». Відчувається певна сміливість поета.

Межі творчого безсмертя

Поет буде жити, поки «понтіфік- жрець

Ще сходить з дівою в високий Капітолій».                  

“Доколь славянов род вселенна будет чтить”.

“…доколь в подлунном мире // Жив будет хоть один пиит”.

 

14. Дослідження творчості Горація (у групах)

 

Група 1. Горацій увійшов у літературу як автор «Еподів» (приспівів), у яких відбувається пропагування  тихоплинного сільського життя та проголошення політичних гасел «золотої доби» Августа. Поет створив «Сатири» (бесіди на філософсько-моральні теми). Вади сучасників він не картає, а без гніву висміює. Особливе місце у творчому доробку Горація посіли ліричні твори (оди).  Поет переніс на римський ґрунт давньогрецьку лірику (Сапфо, Анакреонт, Алкей). Безсмертною стала ода «До Мельпомени».

 

Група 2. Горацій залишив по собі не тільки чудові зразки поезії, а й силу- силенну крилатих слів, висловів, прислів’їв, афоризмів.

  • Щасливий той, хто турбот не знає.
  • Уводить в оману уявна довершеність.
  • Труднощі долаю терпінням.
  • Тільки рот розтули – й не повернеш летючого слова.
  • Лягти за край свій любо і почесно.
  • Правий до мети йде чесно.
  • Обирай завдання по силах.
  • Скільки голів, стільки й розумів.
  • У таланта божий дух.
  • Сила, позбавлена розуму, гине.
  • Золота середина.
  • Все має певну міру.
  • Смерті весь не скорюсь.
  • Своїм духом керуй.
  • Сувора необхідність.
  • Звів я памятник свій.
  • Звичай – тиран.

(Учні виразно зачитують дані вислови).

 

Група 3. Складіть 2 сенкана. Ключові слова «Горацій» і «Рим».

Сенкан (сенкен) — це вірш, що синтезує інформацію і факти у стисле висловлювання, яке описує чи віддзеркалює тему. Сенкен (з франц. п’ять) —

вірш із п’яти рядків:

1) тема (іменник) — одне слово;

2) опис теми (два прикметники);

3) дія, пов’язана з темою (три дієслова);

4) фраза з 4-х слів (висловлює ставлення до теми

або почуття з приводу обговорюваного);

5) одне слово-синонім до теми (висновок, узагальнення).

 

 

 

Зразок сенканів,  створених учнями:

 

 

Горацій,

вразливий, талановитий;

переживає, воює, творить;

не приваблює придворне життя;

Поет.

Рим,

неповторний, войовничий;

творить, дивує, вражає;

усі можуть ним захоплюватися;

диво.

15. Літературне відлуння
Максим Рильський
Я пам'ятник собі поставив нетривалий — 
Не з міді гордої, не з мармурових брил. 
Скупі слова мої, що на папері стали, 
Укриє завтра пил.
Ні сили вищої не дарувала доля, 
Ні слави славної мені не прирекла, 
І час мене змете, як сохле листя з поля. 
Мов крихти зо стола.
І я забудуся, і, може, лиш припадком 
Хтось, розглядаючи старих книжок сміття, 
Незацікавленим напом'яне нащадкам 
Мале моє життя.
І скаже: жив, писав; приймав хвали й образи; 
А втім, ніколи нам не бракне диваків... 
...Та що, коли додасть: 
зате в житті ні разу 
Неправді не служив!

 

IV. Застосування знань, умінь, навичок.

  1. Кросворд до уроку.

По горизонталі:

1. Один із найвидатніших поетів давньоримської літератури. (Горацій.)

2. Римська колонія на півдні Італії, де народився поет. (Венузія.)

3. Сприяв можливості увійти до оточення Августа. (Меценат.)

4.Найкращий твір Горація, у якому він прославив імператора. (Оди.)

5. Пам'ять про поета живе у його ... (Творчості.)

6. Перше ім'я Горація. (Квінт.)

7. Поет, на творчість якого орієнтувався Горацій. (Вергілій.)

8. Наука, якою займався митець у Афінах. (Філософія.)

9. Входять до творчого доробку Горація. (Сатири.)

10. Муза трагедії у Давній Греції. (Мельпомена.)

По вертикалі:

11. Доба, складовою якої є культура Давнього Риму. (Античність.)

2. Слово вчителя світової літератури:

— Що ж зможе зберегти пам’ятник  від дощу, вітрів, часу? Із чого він має бути зроблений? На сьогоднішньому уроці ми дійшли висновку, що тільки пам’ять людська може пережити віки, донести до наступних поколінь думку про себе. Отже, Горацій — неординарна особистість. Його поезією захоплювалися наші предки, захоплюємося ми, і будуть захоплюватися наші нащадки. Звернімося до епіграфу:

«Я не умру цілком: єства мого частина

  Переживе мене…» (Горацій)

Горацій довів слушність  цих слів своїм життям і творчістю.

Слово господині мистецтвознавчого салону:

     Рим – вічне місто. Він притягував до себе творчих людей, став рідним для багатьох митців з різних країн. Сподіваємось, що у бурхливому морі не потонуть славетні імена людей, життя яких було пов’язане з Римом.

3.Інтерактивна вправа «Мікрофон».

«Сьогодні для мене було незвичайним те, що…»

4.Оцінювання діяльності учнів

  • Чи сподобався вам цей урок? Що найбільше запам’яталося?
  • Які у вас є побажання щодо уроку?

(Учням оголошуються бали за роботу на уроці.)

  • Повідомлення яких учнів були найцікавішими?

 

V. Домашнє завдання:

Підготувати повідомлення про життя і творчість Овідія (індивідуально). Прочитати «Метаморфози» Овідія («Чотири покоління людей»), «Сумні елегії» («Життя поета»).

 

 

 

 

Література

1. Зарубіжна література. 8 клас. / О. Г. Куцінко. - Х.: Веста: Вид. група «Основа», 2016. - 144 с. : іл., табл., схеми. – (Серія «Мій конспект»).

2. Зарубіжна література. 8 клас. Матеріали до уроків. Укладач Р. Б. Шутько. – Харків: Торсінг, 2000. – 176 с.

3. Ковбасенко Ю. І. Зарубіжна література: підручник для 8 класу загальноосвітніх закладів / Ю. І. Ковбасенко, Л. В. Ковбасенко. – Київ: Літера ЛТД, 2016. – 320 с.

4. Ніколенко О. М. Зарубіжна література. 8 клас: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. / О. М. Ніколенко, І. Л. Столій. – Х.: АН ГРО ПЛЮС, 2008. – 336 с.: іл.

5. Ніколенко О. М. Вивчення зарубіжної літератури. 9 клас. Частина 1. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003. - 2008 с. – (Серія «Авторський урок»).

6.Чередник Л. А. Зарубіжна література. 8 клас: Авторські уроки. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2008. - 224 с. – (Серія «Авторський урок»).

 

Інтернет – ресурси

1.http://moyaosvita.com.ua/vidpovidi/shho-oznachaye-viraz-vsi-dorogi-vedut-do-rimu/

2.http://mp3xl.org/search/?query=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BD%20%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA

 

1

 

doc
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
30 квітня
Переглядів
98
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку