Урок "Установка материнської плати і процесора"

Тема 6.  Установка материнської плати і процесора При вивченні теми ви дізнаєтесь:

-         Основні компоненти системного блоку комп'ютера.

-         Послідовність встановлення компонентів на системну плату.

-         Встановлення материнської плати в корпус системного блоку.

-         Установка процесора на материнську плату.

-         Конструкція для кріплення системи охолодження на процесори від фірми «AMD» та «INTEL».

Перш, ніж почати модернізувати комп'ютер, розглянемо усі основні компоненти, які знаходяться в системному блоці комп'ютера (рис.29).

1 - материнська плата,

2 - відеокарта стандарту PCI Express,

3 - система охолодження (алюмінієвий радіатор і кулер для розсіювання тепла),

4 - сам процесор під сокет (роз'єм) LGA 775,

5 - два модулі оперативної пам'яті стандарту DDR2,

6 - IDE шлейф (для підключення вінчестера або CD - DVD старого стандарту),

7 - привід DVD – ROM,

8 - блок живлення комп'ютера,

9 – вінчестер (жорсткий диск) стандарту SATA,

10                    – шлейф (для підключення вінчестера або CD - DVD стандарту SATA), 11- флопі-диск (дисковод) і його кабель передачі даних.

Усі ці компоненти розташовують у системному блоку.  

Модернізація комп'ютера відбувається в такій послідовності (рис.30): спочатку встановити (фактично прикрутити) в корпус материнську плату, встановити в неї процесор і систему його охолодження, а потім вже підключити і закріпити інші необхідні елементи.

На початковому етапі модернізації комп'ютера потрібно встановити материнську плату в корпус, він має бути досить містким для того, щоб  безперешкодно встановлювати в нього усі необхідні комплектуючі.

Плата кріпиться до корпусу за допомогою гвинтів, які укручуються в спеціальні кріпильні втулки (металеві шестигранники). Вони йдуть в комплекті з корпусом

(рис.31).

Втулки угвинчувати в спеціальні отвори на задній стінці системного блоку комп'ютера (з внутрішньої сторони його правої бічної стінки), згори на них покласти материнську плату і притягнути гвинтами.

Шестигранники потрібні для того, щоб утворити проміжок між самою платою і металевою поверхнею системного блоку (що унеможливлює електричний контакт між розпайкою елементів на задній поверхні плати і бічний корпусом). Такий контакт цілком може викликати КЗ (коротке замикання) на материнській платі і вивести її з ладу. Чим більше втулок вдасться використати,тим надійніше буде  фіксація (дивитися по кількості кріпильних отворів (рис 32.) на корпусі й материнці).

ПОРАДА. Кріпильні втулки для материнської плати повинні йти в комплекті з корпусом комп'ютера. Якщо купувати новий корпус, то тільки разом з ними. Це важливо тому, що ці елементи кріплення бувають різними по висоті і відрізнятися шириною різьблення (рис. 33) біля основи. З іншими просто не можливо встановити плату.

ПОРАДА.. При заміні материнської плати переконатися, чи йде в комплекті з нею панель (заглушка) з отворами під роз'єми (рис.33), яку потрібно буде при складанні комп'ютера встановити на задній стінці системного блоку.

Зверніть увагу, що розташування отворів для роз'ємів для кожної партії плат різне і якщо панель не відповідає материнській платі, то буде дуже не просто дістати її окремо.

Панель встановлюється в спеціально відведене для неї місце (рис.34). Це треба зробити до поміщення материнської плати в корпус. 

Правильно зорієнтувати її по відношенню до основних роз'ємів і встановити, відчутно натиснувши пальцями. Заглушка повинна щільно "сісти" і зафіксуватися стінками корпусу.

Після того, як закріпили в корпусі материнську плату, потрібно встановити в слот центральний процесор (рис.35). 

Порядок установки в слот наступний: натиснути донизу і відігнути убік металевий стрижень №2 (витягнути його з під спеціального гачка №1), підняти металеву кришку №3 (вона фіксує процесор в слоті) і встановити його №4  

УВАГА! Визначити, з якого боку у процесора знаходиться "ключ" (спеціально зрізаний з одного боку кут). На сокеті є такий же кут (при установці процесора в роз'єм їх потрібно обов'язково поєднати між собою).

Коли установка завершена, повторити усі дії в зворотній послідовності: встановити на процесор фіксувальну кришку №3, опустити (вже з певним зусиллям) металевий стрижень №2, трохи відвести його убік в нижній точці і протягнути під спеціальний гачок збоку слота №1.

Потрібно відмітити, що встановлення системи охолодження для виробу від фірми «Intel», виглядає трохи по іншому від компанії «AMD», але принцип той же. 

По чотирьох кутах від процесорного слота є спеціальні отвори в материнській платі, саме через них і кріпиться наш радіатор з кулером.

Відповідно на радіаторі (рис.36, 37) є чотири спеціальні пластмасові затиски, які, при натисканні, фактично притискують радіатор з процесором один до одного і защипують всю систему на материнській платі.

ПОРАДА. Після розміщення затисків радіатора над отворами навколо посадочного слота одночасно плавно, але сильно натиснути на два затиски, розташованих по діагоналі один від одного (до клацання і надійної фіксації їх в платі). Потім ту ж процедуру провести для двох затисків, що залишилися.

ПОРАДА. Конструкція системи кріплення радіатора до материнської плати з процесором від фірми «Intel» залишає бажати кращого. І без практики буває важко встановити її правильно з першого разу. У зв'язку з цим встановлювати радіатор до того, як материнська плата буде закріплена в корпусі. Так можна побачити, що і де защипується і розміряти силу зусилля для надійної фіксації елементів.

Конструкція для кріплення системи охолодження на процесори від фірми «AMD» (рис.38) набагато зручніше. Вона складається з двох складових частин: пластмасової рамки-основи, що надійно фіксується навколо процесорного сокета, і радіатора з вентилятором, які кріпляться (защипуються) на цій рамці.

При такому підході сила притискного тиску від радіатора передається спочатку безпосередньо на пластмасову основу (рамку) і вже потім рівномірно розподіляється по текстоліту самої материнської плати. 

При знятті систем охолодження з материнських плат під управлінням процесорів

«Intel», досить часто доводиться спостерігати, як сама основа материнської плати (текстоліт) має візуально помітну кривизну (від постійного тиску на неї радіатора системи охолодження), що кріпиться безпосередньо до самої плати. Це - погано і потенційно може привести до мікротріщин в самій основі системної плати.

Установка процесора і материнської плати часто пов'язана із ставленням на процесор систем охолодження сторонніх виробників, які можуть мати масу до напівкілограма, а то і - більше. У зв'язку з цим, для недопущення в місці кріплення прогину материнської плати, в їх комплекті йде спеціальна металева хрестовина (рис.39), яка розташовується з тильного боку плати  (під процесором).

Це додаткове кріплення називається бекплейт (Backplate) і призначене для зняття непотрібного фізичного навантаження з материнської плати. Єдиний мінус подібної конструкції полягає в тому, що вона повинна встановлюватися до фіксації плати в корпусі комп'ютера.

Від вентилятора системи охолодження йде невеликий (3-х або 4-х) контактний дріт, який подає живлення з материнської плати на вентилятор щоб він крутився і розсіював тепло. Потрібно на платі знайти відповідний роз'єм (зазвичай 3-4 штирі поряд з процесорним роз'ємом), біля якого є напис «CPU _ FAN», і підключити до нього шнур живлення.

Найважливіші компоненти і система охолодження встановлені. Тепер необхідно встановити усі пристрої, що залишилися. ки 

Контрольні питання

1.     Основні компоненти системного блоку комп'ютера.

2.     Послідовність встановлення компонентів на системну плату.

3.     Встановлення материнської плати в корпус системного блоку.

4.     Установка процесора на материнську плату.

5.     Конструкція для кріплення системи охолодження на процесори від фірми «AMD» та

«INTEL».