Урок "Уточнювальні члени речення"

Тема. Відокремлені уточнюючі члени речення

Мета: поглибити знання про відокремлені члени речення, ознайомити з уточнюючими членами речення, їх основними способами морфологічного вира­ження, видами та значенням; сформувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті відокремлені уточнюючі члени, аналізувати їх, правильно інтонувати речення з відокремленими уточнюючими членами, розставляти відповідні розділові знаки; розвивати твор­чі вміння правильно будувати речення з відокремлени­ми уточнюючими членами; за допомогою мовленнє­во-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до визначних діячів України.

Tип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Дослідження-спостереження

Прочитати речення та визначити члени речення, які уточнюють (конкретизують) значення попередніх членів. Простежити, значення яких із них є ширшим, а яких вужчим. Зробити висновок про роль уточнюючих членів речення у мовленні.

Моє коріння тут, у цій землі. Щастя художника, зокрема письменника, невіддільне від щастя народу. Людина розкладає розумом на найпростіші елементи все довкола, навіть саму себе.

ІІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі виконання практичних завдань

1. Колективне опрацювання схеми

 За допомогою схеми підготувати невелике повідомлення про відокремлені уточнюючі члени речення

2. Дослідження-характеристика

Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Визна­чити речення з уточнюючими членами. Указати на їх вид і спосіб морфологіч­ного вираження.

ОНУК ФРАНЦУЗА, СИН УКРАЇНКИ 

Історія роду Миколи Миколайовича Ге по батьківській лінії бере початок за кордоном, у Франції. Його прадід, очевидно, рятуючись від революції, емігрував у Росію, в Москву.  А далі на генеалогічному древі з’являється українська галузка: дід художника Осип Ге одружився на українці, полтавській красуні Дарії Яківні Коростовцевій, дочці тамтешнього поміщика.

Микола Миколайович Ге народився у Воронежі взимку, 15 лютого, 1831 р. Згодом родина переїхала в Україну,  у село Попелюхи Могилівського повіту, де й пройшло дитинство Миколки. Навчатися десятирічного Миколу Ге привезли до Києва.  Тут, на розі Лютеранської та Левашовської, й стояло приміщення тієї самої першої Київської гімназії, в якій М. Ге мав здобувати ази науки. 

У 1847 році М. Ге вступив до Київського університету. А вже невдовзі майбутній митець залишив Київ і переїхав до «північної Пальміри», до брата Осипа, який навчався на математичному факультеті Петербурзького університету. Він переступив поріг Академії мистецтв! Якби це сталося на рік раніше, то міг би застати в її стінах Тараса Шевченка, земляка, який тепер відбував за Уралом свою солдатчину. Зате в Академії був Карл Брюллов, учитель Т. Шевченка й кумир М. Ге. Тут же, в академії, М. Ге зустрів Пармена Забілу, з яким навчався в гімназії, й страшенно зрадів, мовби передчуваючи, що завдяки Пармену з’явиться в його житті щось нове, незвідане - кохання.

2. Вибіркова робота по групах

Виписати речення з уточнюючими членами, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначити синтаксичну роль і морфологічне вираження уточнюючих членів речення.

1-ша група

Одружившись М.Ге переїхав до Європи в Італію. Там народилися обидва сини М. Ге Микола й Петро. Мистецька слава прийшла до М.Ге з появою картини «Таємна вечеря» над якою він працював довгий час майже два роки. Одна із наступних його картин «Петро I допитує царевича Олексія Петровича в Петергофі» знову змусила цінителів мистецтва схилитися перед силою мистецького таланту М.Ге. Смерть художника на 63-му році життя була несподіваною для багатьох. Його поховали на хуторі Іванівському (нині село Шевченково) в українській землі йому близькій і дорогій.

2-га група

Микола Олександрович Ярошенко військовий за освітою вступив в 1878 в число членів Товариства пересувних художніх виставок, виставлявся зі своїми творами постійно і виключно на цих виставках. Змістом його жанрових картин служили переважно «мотиви громадянської скорботи».

Найбільш відомі портретні твори М.О. Ярошенка «Кочегар», «В'язень», «Життя навколо», «Студент», «Сестра милосердя», зберігаються в Москві у Третьяковській галереї.  Ярошенко створював картини в інших жанрах, а саме пейзажі, дуже добре відтворюючи в них головним чином куточки природи, особливо кавказької.

3-тя група

        Ілля Рєпін народився 24 липня 1844 року в сім'ї військового поселенця Юхима Васильовича Рєпіна в Харківської губернії в місті Чугуєві Російської імперії. Тут  в Чугуєві з 13 років навчався живопису у відомого художника І. Бунакова. У 1863 році вступив до Академії мистецтв у Петербурзі. Тут в Академії навчався успішно і в 1869 р. був нагороджений малою золотою медаллю за картину «Іов і його друзі». Пізніше у 1872 році за програмну роботу «Воскресіння дочки Яіра» отримав Велику золоту медаль і право на 6-річне навчання в Італії і Франції, де завершив художню освіту.

3. Граматична трансформація

Прочитати текст, трансформувати деякі речення (3-4 речення) так, щоб вони були ускладнені відокремленими уточнюючими членами.

  Життя і творчість Іллі Юхимовича тісно були пов'язані з Україною. Художник знав українську мову і історію українського народу. Він був членом журі комісії по спорудженню пам'ятника Т. Шевченку. Також він став членом-засновником Товариства з охорони пам'ятників Т. Шевченку, статут якого не був затверджений урядом. І. Рєпін надавав допомогу комітетові при Товаристві витончених мистецтв ім. В.Верещагіна в м. Миколаєві. Також він був почесним членом Київського літературно-артистичного товариства та Київського товариства старожитностей і мистецтва.

4. Завдання на вибір

1) Творче моделювання. Скласти і записати речення, вживаючи в ролі уточнюючих членів речення, подані слова: в минулому, завтра, в майбутньому.

2) Твір-мініатюра «Мистецтво у моєму житті», використовуючи уточнюючі члени речення.

V. Підсумок уроку

Прийом «незакінчене речення»

Закінчити речення: «Сьогодні на уроці…:

1.      я дізнався … . Отже, я знаю…

б) я зрозумів … . Отже, я вмію…

VІ. Домашнє завдання

Виписати з художньої літератури 4—5 речень, ускладнених відо­кремленими уточнювальними членами речення. Зробити синтак­сичний розбір одного з них.