Тема. Узагальнення та систематизація вивченого про прислівник (практичне заняття, 2 год).

Мета.   Повторити та систематизувати знання  студентів про прислівник як частину мови, творення та правопис.

Формувати уміння розпізнавати прислівники серед інших частин мови.

Розвивати зацікавленість  проблемою відродження та розвитку кращих традицій української мовленнєвої поведінки

Виховувати культуру мови і культуру спілкування.

 

Обладнання: сигнальні картки, таблиця “Правопис прислівників”, портрет Володимира Мономаха, методичний комплекс із теми, морфемні словники, підручники для початкових класів.

 

Література:     1. Знайшов – не скач, згубив – не плач [Текст]: українські прислів’я, приказки, усталені вирази / Упоряд. К. Яніцька. – К.: Довіра, 2002. – 200 с.

2. Малахов В.А. Етика: курс лекцій: навч. посібник / В.А.Малахов.  – 4-те вид. – К.: Либідь, 2002. – 384 с.

3. Словарь по этике [Текст] / Под ред. И.С. – М., 1975. – 392 с.

4. Юніцька Н. Культура спілкування і мовленнєвий етикет українського народу (урок розвитку зв'язного мовлення для старшокласників) [Текст] / Н. Юніцька // Українська мова і література в школі. – 2004.  – №3. – С. 39-40.

5. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови [Текст] / І.П.Ющук – К.: Освіта, 2002. – 254 с.

 

Тип заняття: практичне заняття.

Хід заняття

І. Організація студентів до заняття (1 хв).

ІІ. Повідомлення теми та завдань заняття (2 хв).

 

Мовою можна і осквернити, можна і освятити.

Л.Толстой

 

•                   Прочитайте епіграф нашого заняття?
•                   Як ви його розумієте? (Слово, сказане людиною, має велику силу. Воно може осквернити людину, а може й піднести її в очах інших. Тому кожна людина повинна володіти правилами мовленнєвого етикету.)
•       Дійсно, проблема мовного етикету є актуальною сьогодні. Для чого вам, як майбутнім педагогам, потрібно володіти культурою спілкування і мовленнєвим етикетом? (Учитель – це людина, з якої беруть приклад, яку наслідують. Тому нам, як майбутнім педагогам, потрібно володіти культурою спілкування і мовленнєвим етикетом.)
•       Сьогоднішнє заняття буде присвячене культурі спілкування. На основі цього матеріалу ми узагальнимо і систематизуємо знання про прислівник як частину мови.

 

ІІІ. Узагальнення та систематизація знань студентів з теми (73 хв).

1. Незакінчені речення.

1. Прислівником називається незмінна частина мови, що ...
2. Прислівник найчастіше залежить від ...
3. Прислівники можуть залежати від іменників, і тоді ...
4. Підметами і додатками прислівники бувають тоді, коли ...
5. Такі прислівники, як потрібно, жаль, можна, прикро тощо виконують роль ...

 

2. Вступне слово викладача.

 -  Упродовж століть людство виробило прийнятні форми співіснування, які базувалися на правилах і традиціях кожного народу, а також були зумовлені особливостями національної історії, ментальності, політичного устрою країни.

 Суспільство з давніх-давен виробило правила поведінки. Насамперед “Біблія” та народна мудрість вчили правилам та нормам співіснування громадян у суспільстві.

 В українського народу є свої правила спілкування. А чи знаєте ви їх? Чи завжди усвідомлюєте силу слова? Що вам відомо про науку етику?

 Дати відповідь на ці запитання допоможе “Довідкове бюро” і консультанти.

 Щоб продовжити нашу розмову, ми будемо оперувати такими поняттями:

 

Етика – етикет – мовленнєвий етикет – культура спілкування.

 

 3. Робота над понятійним апаратом.

 - Допоможе розібратися з даними поняттями “Довідкове бюро”.

 І студент.

 Етика (за тлумачним словником) – 1. Наука, що вивчає мораль.

  2. Норми поведінки, мораль якої-небудь                суспільної групи, професії.

• Чи хтось із своїх присутніх має свої думки, знання стосовно значення слова “етика”?

ІІ студент.

 Дозвольте доповнити. Вивчаючи цю проблему,  я дізналася, що термін етика ввів ще Аристотель. За іншими джерелами, етика – наука про мораль, норми поведінки, сукупність моральних правил якого-небудь класу, суспільної організації, професії.

- Наступне слово, зміст якого ми повинні усвідомити – це слово “етикет”.

ІІІ студент.

Етикет – це встановлений порядок, сукупність правил, які регламентують зовнішні прояви людських взаємин. Слово “етикет” – французького походження. Вперше його вжив французький король Людовік ХІV у ХVІІ столітті. На одному з прийомів у цього монарха гостям вручили картки, де перераховувалися правила поведінки, яких вони мали дотримуватися. Від назви цих карток (етикеток) і з’явилося поняття етикет. Пізніше цим словом почали визначати норми поведінки та правила ввічливості у будь-якому товаристві.

Виділяють чотири основні підсистеми етикету:

• мовленнєвий або вербальний етикет;
• міміка та жести;
• організація простору в етикеті;
• речі в етикеті або етикетна атрибутика.

 

• Чи хтось із своїх присутніх має свої думки, знання стосовно слова “етикет”?

ІV студент.

Я проводила виховну годину з позакласної практики і розповідала дітям про етикет. Зокрема дізналася, що сучасному етикету притаманні чотири основні принципи:

•       принцип гуманізму й людяності, який вимагає бути ввічливим, тактовним, скромним;
•       принцип доцільності дії, який дає змогу людині поводитися розумно, просто, зручно для себе й оточуючих;
• принципи краси поведінки, шляхетності;
•       принцип дотримання звичаїв і традицій тієї країни, в якій перебуває людина.

 

- Наступне поняття, зміст якого ми повинні усвідомити – це поняття “мовленнєвий етикет”.

V студент.

 Мовленнєвий етикет регламентує словесні формули вітання, знайомства, поздоровлення, побажання, прохання, поради, запрошення, співчуття. Це ж стосується манери спілкування та мистецтва вести бесіду.

 

- Наступне поняття, зміст якого ми повинні усвідомити – це поняття “культура спілкування”.

 

 VІ студент. 

 Культура спілкування – наявні в суспільстві і в людському житті форми плекання слова як такого, форми його структурування й ціннісно-смислової організації, реалізація слова у безпосередніх стосунках між людьми.

 

 4. Робота з підручниками для початкових класів.

 - Дійсно, пізніше словом “етикет” почали визначати норми поведінки та правила ввічливості у будь-якому товаристві. Правил поведінки та ввічливості має дотримуватись кожна людина, яка себе поважає. Сказати, що всі люди в даний час невиховані –  судження помилкове. Не можна сказати, що всі люди злі. Людина частіше буває доброю, ніж злою. Добро в людині перемагає зло. Про це влучно говориться в народній скарбниці українських прислів’їв і приказок.

 - Назвіть перлини української мудрості про добро і зло, вміщені у  читанці для 1 класу?

 -  Які загальнолюдські морально-етичні цінності лежать в основі приказок і прислів’їв? (В основі приказок і прислів’їв лежать такі загальнолюдські морально-етичні цінності людини, як доброзичливість, любов, лагідність, привітність, шана).

 - Цими чеснотами віддавна славився український народ. На це звертали увагу дипломати й мандрівники, котрі бували в нашім краю. Так датський посол Юлій Юст, що в 1709-1712 рр. відвідував Росію, а 1711 р. їхав через Україну, писав: “Місцеві мешканці (Королевця), як і взагалі все населення Козацької України, відзначаються великою ввічливістю і охайністю, вдягаються чисто й чисто утримують доми”, а Джозеф Маршаль про Україну 1769-1770 рр. згадував: “Сучасне українське покоління – це моральний і добре вихований нарід”.

 - Чому цей вид усної народної творчості вміщено у читанках? (Щоб формувати загальнолюдські цінності, починаючи з перших днів перебування дитини в школі.)

 - Яка смислова роль прислівників у названих вами прислів’ях і приказках? Допоможе вам краще дати відповідь на це запитання теоретичний матеріал, вміщений у підручнику з української мови для 4 класу. (Прислівники дають змогу зосередитися на кращих рисах характеру, вчинках, поступках).

•                   Зачитайте прислів’я, вміщене у читанці для 4 класу. Дайте відповідь на запитання Який художній прийом лежить в основі цього прислів’я? (Вголос, 1 студент). (Антитеза – протиставлення).

 

5. Словникова робота.

- Як ви розумієте поняття “ввічливість”? Звідки походить це слово? Допоможе нам розібратися у цьому наш консультант.

Консультант.

Ввічливість. Слово ввічливість пов’язується з формою у вічі, тобто ввічливий – “той, хто дивиться у вічі”. У народі кажуть, що очі – дзеркало душі. Отже, спілкуючись (вітаючись, прохаючи що-небудь, дякуючи, запрошуючи тощо), співбесідники дивилися у вічі один одному. Цим самим люди демонстрували свою миролюбність, відсутність ворожості, агресивності. Поступово прикметник “увічливий” переосмислився і набув переносного значення: “який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність”.

- Знайдіть прислів’я про ввічливість у читанці для 4 класу. Назвіть смислову роль прислівника у цьому прислів’ї.

 

6. Відтворення теоретичних знань про розряди прислівників за значенням.

- Щоб наступне завдання виконати  правильно, ви повинні відтворити теоретичні знання про розряди прислівників за значенням. Стежте уважно за відповіддю студентки, щоб ви змогли проаналізувати і доповнити її за потребою. Схема аналізу відповіді студента на с.6 методичного забезпечення.

(Аналізують відповідь).

-  Просигнальте будь ласка, яку б оцінку ви поставили студентці за відповідь? Проявляйте об’єктивність, коректність, тактовність при оцінюванні.

• Зверніть увагу, що даний прийом роботи ви зможете використати на педагогічній практиці.

7. Робота в групах.

- Прочитайте прислів’я і приказки про ввічливість на с.5 методичного забезпечення. Визначте прислівники та розряд за значенням.

Красно говорити, а слухати нічого.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Гарно того вчити, хто хоче все знати.

Від солодких слів буває погано.

Сказане слово – було і нема, а написане живе вічно.

____________________________________________

 

І група. Від прислівника “гарно” утворіть усі можливі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

(Гарно – краще, ще краще, більш гарно, найкраще, щонайкраще, якнайкраще, найбільш гарно.)

 

ІІ група. Від прислівника “погано” утворіть усі можливі форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

(Погано – гірше, ще гірше, більш погано, найгірше, щонайгірше, якнайгірше, найбільш погано.)

 

ІІІ група. З’ясуйте, чи можна утворити ступені порівняння від інших прислівників. (Від прислівника “красно” не можна утворити ступені порівняння, бо дане слово вичерпує найвищу міру. Слово прийшло з давньоруської мови, рідко вживається, використовується тільки в тому випадку, коли хочемо надати урочисте звучання сказаному. Вчасно – обставинний прислівник часу, ступенів порівняння не утворює.  Вічно – прислівник міри і ступеня, ступенів порівняння не утворює.)

Роботу перевіряю.

- Яка тема об’єднує ці приказки? (Слово, культура спілкування.)

- Отже, культура спілкування – найважливіша складова загальної культури людства. Ввічливості, мовленнєвому етикетові, культурі поведінки, культурі спілкування треба наполегливо вчитися і навчати інших. Своїм корінням культура спілкування сягає в сиву давнину. Зробимо екскурс в минуле.

Історична довідка (студент).

За часів Київської Русі вихованню надавали великого значення, звертаючи увагу і на культуру поведінки.

Князювання Володимира Мономаха. Князь давньоруський важко хворий. Володимира переслідує відчуття, що незабаром його душа покине грішне тіло. Він вирішує залишити своїм синам у спадок повчання.

У 1917 році великий князь київський Володимир Мономах написав “Повчання Володимира Мономаха дітям”. Особливу увагу приділялося етикету і  хорошим манерам. Він стверджував, що чемність і ввічливість залежать не від людської суті, а від навичок і вмінь, набутих завдяки тренувальним вправам.

“Повчання Володимира Мономаха дітям” має велику моральну цінність, воно актуальне і в наш час.

- Уривок з “Повчання Володимира Мономаха дітям”  вміщений у читанці для 3 класу, автор Оксана Верес, а переказав “Повчання ...” Віктор Близнець.

Очима перегляньте весь зміст.

• Що з повчань великого князя тобі найбільше до душі?
• Як ви розумієте значення слова “отрок”?

(Отрок – у Київській Русі – князівський слуга, молодий дружинник.)

 

8. Аналіз мовленнєвої ситуації.

• Вам необхідно виконати морфемний розбір прислівника. Але, щоб ви не допустили помилок, давайте пригадаємо, що ви повинні брати до уваги, розбираючи прислівник за будовою?
• Коли найчастіше ви допускаєте помилки, розбираючи прислівники за будовою? (Ми визначаємо закінчення, які схожі до закінчень іменників, і зустрічається фраза “закінчуються на”.)
• Аргументуйте думку: Чи тотожні вислови “має закінчення” і “закінчується на”.)
• На що ви спираєтесь, обираючи такий висновок: закінчується на?
• Чи можлива інша мотивація проблеми? (ні, неможлива, тому що незмінювані слова не мають закінчення. Тому правильна думка: прислівники закінчуються на – о (швидко), - е (швидше), - а (зліва), - у (вгору). А названі звуки у прислівниках є суфіксами.

 

9. Виконання морфемного розбору прислівника.

І група опрацьовує матеріал  1-2 абзаців, виконує морфемний розбір двох прислівників на вибір.

ІІ група опрацьовує матеріал  3-4 абзаців, виконує морфемний розбір двох прислівників на вибір.

ІІІ група опрацьовує матеріал  5-6 абзаців, виконує морфемний розбір двох прислівників на вибір.

Перевірка виконаного.

 

10. Робота в групах.

- Обов’язок кожного з нас – звернутися до народного досвіду спілкування, відродити втрачене, узвичаїти призабуте, відкинути невластиве українській культурі спілкування, силоміць нав’язане нашому народові або бездумно перейняти чуже, брутальне. За багатовікову історію наш народ виробив і відшліфував самобутню систему мовленнєвого етикету, що є феноменом і виразником його загальної культури. У мові нашого народу існує дуже багато форм вітання, прощання, перепросин, подяки.

- Зверніться до методичного забезпечення.

І група  виписує слова вітання,

ІІ група – слова прощання,

ІІІ група – слова подяки.

- Дати відповідь Якою частиною мови є слова ввічливості? (Запам’ятайте, слова ввічливості – прислівники.)

 

Вітання. Доброго ранку! Доброго дня! Добридень! Добрий день! На добридень! Здоров (був)! Здорові (були)! Доброго здоров’я! Добривечір! Вітаю! Привіт! Салют!

Прощання. До побачення! Прощавайте! На все добре! Всього Вам найкращого! До зустрічі! Хай вам щастить! Доброї ночі! На добраніч! Приємних снів.

Подяка. Спасибі! Щиро дякую! Сердечне дякую! Вельми дякую! Уклінно дякую! Дякую від душі!

 

11. Складання повчань.

• Скласти повчання для учнів початкових класів стосовно вітання (для          І групи), прощання (для ІІ групи), подяки (для ІІІ групи), з 5-6 речень.

 

12. Заслуховування і редагування “Повчань”, складених творчими групами.

- Слова вітання, чемності становлять традиційні особливості етикетних висловів українського народу – це сердечність, доброта, простота, щирість, ніжність. Тому в Біблії сказано: “Не шукайте нове, а шукайте вічне”.

 

13. Відтворення теоретичних знань про правопис прислівників.

- Ви вмієте складати “Повчання” на тему культури поведінки, етикету. Я помітила, що коли ви писали прислівники, зокрема вітання та прощання, то допускали помилки на їх правопис, особливо до побачення, на добраніч. Тому давайте відтворимо правила правопису прислівників. (Про правопис прислівників разом розказує один зі студентів).

(Про правопис прислівників через дефіс і окремо розказує один із студентів).

14. Акродиктант.

- Напишимо акродиктант. Можете скористатися таблицями.

Записати словосполучення в колонки в такому порядку, як пишуться прислівники: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо.

Відмовився на відруб, заходьте по одному, сиділи допізна, по-справжньому влип, по-нашому сказано, мчав навскач, пропав безвісти, по вінця повен, догори дном, по-вовчому завив, складено вчетверо, в цілому закінчили, перевернувся на бік, вийшов назустріч, відклав на завтра, заговорив по-французьки, видніється ген-ген, узяв забагато, купив на виплат, кинув навідліг, по-іншому думав син, з ним заодно, написано по-латині, це мені до вподоби.

 

Разом	Через дефіс	Окремо
Відмовився навідруб сиділи допізна мчав навскач пропав безвісти догори дном складено вчетверо вийшов назустріч узяв забагато кинув навідліг з ним заодно	по-справжньому влип по-нашому сказано по-вовчому завив заговорив по-французьки видніється ген-ген по-іншому думав син написано по-латині	заходьте по одному по вінця повен в цілому закінчили перевернувся на бік відклав на завтра купив на виплат це мені до вподоби

 

Ключ. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитайте закінчення вислову голландського філософа ХVІІ ст. Б.Спінози: “Знаючи свої вади, ми бачимо, чого повинні уникати”.

 

15. Правила мовленнєвого етикету.

- Ви – майбутні педагоги, а знати “Правила мовленнєвого етикету” потрібно вам як нікому. Зачитаємо “Правила...”, с.7 методичного забезпечення.

- Запам’ятайте ці “Правила мовленнєвого етикету” і не забувайте їх дотримуватися.

Вам необхідно виконати морфологічний розбір двох прислівників на вибір:

І група – виписує прислівники з перших чотирьох правил,

ІІ група – виписує прислівники з 5 по 8 правило,

ІІІ група – з останніх чотирьох правил.

- А тепер обміняйтеся зошитами і здійсніть взаємоперевірку. А чи правильно ви оцінили роботу я перевірю, коли зберу зошити.

 

16. Поезія В.Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”.

- А висновком до нашого заняття буде поезія В.Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина..”. Цю поезію вивчила і прочитає вам наша студентка.

 

ІV. Підсумок заняття (3 хв).

- Звісно, етикетні норми мають знати всі. Але закономірним є твердження, що в першу чергу вихованими повинні бути вихователя, вчителі. А ви – майбутні педагоги. Саме вам адресовані слова А.П.Чехова: “У людини має бути прекрасним усе: і обличчя, і одяг, і душа, і думки”. Цей ряд вимог можна продовжити, адже педагогічна діяльність потребує від учителя вміння спілкуватися з дітьми та їхніми батьками, колегами й представниками інших професій. Учителеві не пробачається те, що інколи прощається представникові іншої професії.

- Скажіть будь ласка, що ви розумієте під поняттям “інтелігентна людина”?

- Чому я вам поставила це запитання? (Вчителі належать до інтелігенції.)

• Що вам дається важко при вивченні прислівника?
• Шановні, ви самі визначили, над чим вам ще потрібно працювати, назвали проблеми, які кожному необхідно розв’язати.

 

V. Завдання для самостійної роботи (1 хв).

- На основі вивченого, написати твір-мініатюру на одну із морально-етичних тем, які визначені в методичному забезпеченні, с.8.