Урок узагальнення знань і вмінь учнів з теми «Іменник». Проект «Іменники рідного міста».

Тема уроку: Узагальнення знань і вмінь учнів з теми «Іменник». Проект «Іменники рідного міста».

Клас: 3 клас.

Вид уроку:  урок узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.

Мета уроку: узагальнити й систематизувати знання учнів з теми «Іменник»;

удосконалювати вміння знаходити іменники у мовному потоці, класифікувати їх відповідно до назв істот і неістот, розрізняти власні і загальні іменники, визначати рід, число, відмінок іменника;

розвивати увагу, орфографічну пильність, зв’язне мовлення, аналітико-синтетичні вміння, творчі здібності;

виховувати старанність, культуру оформлення письмових робіт, любов до рідного краю та природи, гордість за співвітчизників.

Завдання уроку: вчити учнів здійснювати пошуково-дослідницьку роботу, спостерігати, бути допитливими; викликати бажання передавати свої враження влучними відповідями; розвивати мовлення учнів, критичне мислення, уяву, пам’ять; виховувати бережливе ставлення до природи, інтерес до вивчення української мови, природознавства, пізнавати рідний край.

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учня:

1. Знаннєвий компонент компетентності: учні будуть розуміти терміни та поняття з теми «Іменник»; формулювати визначення понять; характеризувати іменники за назвами істот-неістот, власними і загальними назвами, числами, родом, відмінками.
2. Діяльнісний компонент компетентності: учні сформують комунікативні уміння, удосконалять навички та уміння виконувати практичні завдання, відпрацюють навички виконання вправ на відмінювання іменників, визначення роду, числа, належність до члена речення.
3. Ціннісний компонент компетентності: сформують уміння робити висновки, обґрунтовувати відповіді, робити висновки.

Інноваційна ідея, новація (технологія, методи, прийоми): на уроці використовується проектна технологія (елементи дослідно-проектної діяльності), технологія педагогічних ігор «Розумники Smart Kids», метод «Асоціативний кущ», «Мікрофон».

Обґрунтування вибору уроку: проектна технологія направлена на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, самостійне здобування учнями знань, систематизацію їх, можливості орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення.  У ході дослідницько-пошукової роботи учні збирають дані про якийсь об'єкт або явище, знайомляться з інформацією, проводять її аналіз і узагальнюють факти. Метод проектів формує в учнів мотивацію до майбутньої професійної діяльності, розвиває творчість, мислення, соціальну активність, комунікабельність, вміння слухати і грамотно викладати свої думки, вчить працювати в команді, та при цьому аналізувати власні відповіді, висловлювання однокласників і приймати спільні рішення.

Отже, впровадження проектної технології сприяє  розвитку особистості, розвиває ініціативу, впевненість в собі, уміння творчо виконувати поставлені завдання, самостійно приймати відповідальні  рішення,  захищати  власну  точку  зору,  критично  мислити та працювати згуртовано.

Навчально-дидактичне забезпечення:  презентація уроку, набір слів на картках з теми «Частини мови», пам’ятка «Правила роботи в групі»,  технічні пристрої: телевізор, комп’ютер.

Інтеграція навчальних предметів: «Природознавство», «Я у світі».

Організація пізнавальної діяльності

І. Організація класу (1 хв)

Вчитель: Любі діти! У наш клас завітали гості щирі,

                Привітайте в добрий час

                Гостей усмішкою й миром.

Учні (разом): Добрий день вам, гості щирі!

                       Добрий день вам, друзі милі!

                       Добрий день всій Україні!

Вчитель: Як ми будемо працювати на уроці?

Учень: Працювати треба гарно,

Виконувати завдання старанно,

Красиво будемо писати.

І про культуру мовлення дбати.

Учитель: Сідайте, діти, і дотримуйтеся настанови, яку ви собі дали на урок.

ІІ. Актуалізація опорних знань (5 хв).

1. Метод «Мікрофон».

•    Діти, скажіть, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? (Успіху, радості, задоволення, гарного спілкування, дізнатися нову інформацію, навчитися новому, приємних вражень тощо.)

(Учні відповідають.)

2. Каліграфічна хвилинка.

Урок почнемо без зупинки

З каліграфічної хвилинки.

- Нагадайте правила постави під час виконання письмових робіт. (Під час виконання письмових робіт сісти рівненько, ноги рівно поставити на підлогу, зошит покласти навкіс.)

 - Яке повинно бути письмо? (Письмо повинно бути красивим, грамотним, правильним.)

- Запишіть каліграфічно з'єднання букв:

Шо  ка  ст     сто  мі     ай  кр

- Складіть слова з цими буквосполученнями. Запишіть їх.

Шостка   місто   край

•    Які слова є синонімами? (Шостка і місто.)
•    Поясніть написання слова «Шостка»? Обґрунтуйте чому так написали? (Слово «Шостка» пишеться з великої букви, так як це назва міста.)
•    На яке питання відповідають записані вами слова? (Усі слова відповідають на питання Що?)

•    До якої частини мови вони належать? (Ці слова належать до іменників.)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми і мети уроку (2 хв)

•    На адресу нашого класу надійшов лист від хлопчика з Африки. Давайте його прочитаємо (Слайд 2. Читання листа.).

•    Як ми можемо допомогти Удо познайомитися з нашим містом? (Необхідно зібрати інформацію про місто, про цікаві місця та відомих людей Шостки.)
•    На попередніх уроках ми опрацювали тему «Іменник». Ви об’єдналися в групи, отримали завдання і здійснили пошуково-дослідницьку роботу, щоб дати відповідь на проблемне питання: «Якими іменниками можна охарактеризувати наше місто?» Тож на уроці ми повторимо все, що знаємо про частину мови іменник. А кожна група представить результат спільної роботи.

ІV. Узагальнення та систематизація отриманих знань. (25 хв)

1. Метод «Асоціативний кущ». (Слайд 3)

•    Створимо асоціативний кущ «Іменник». Вам необхідно із набору слів на картках, обрати слова, що асоціюються з іменником.

(Учні працюють з наборами карток, на яких написані

характерні ознаки різних частин мови.)

•    Прочитайте слова та прикріпить їх на дошку (Слова на картках: предмет, хто?, що?, ознака предмета, який?, яка?, яке?, які?, дія предмета, що робить?, що зробив?, що зробить?, істота, неістота, власні, загальні, рід, число, однина, множина, відмінок, час, теперішній, минулий, майбутній, він/мій, вона/моя, воно/моє.)

2. Метод проект.

Вчитель: 1 група «Природолюби» вивчала іменники істоти-неістоти.

Виступ 1 групи «Природолюби» з теми «Іменники істоти-неістоти рідного міста». (Слайд 4)

Завдання від групи «Природолюби».

Учень: Пропонуємо однокласникам написати малюнковий диктант за деякими малюнками з цієї книжки. Вам необхідно розподілити іменники у два стовпчики – у лівий стовпчик ті, що відповідають на питання Хто?, а у правий  записати , що відповідають на питання Що? Представник нашої групи також напише ці слова за закритою дошкою.

Пишемо: голуб, ворона, тополя, липа, горобець, клен, дуб, дятел.

(Учні виконують завдання.)

Вчитель: Перевірте виконане завдання з написаним на дошці. Хто виконав усе вірно підніміть руку?

•    Поясніть, як треба вимовляти приголосні в кінці слів «голуб» і «дуб»? (У кінці слів та складів дзвінкі приголосні треба вимовляти дзвінко, не оглушуючи їх.)
•    Запишіть звукову модель слова «горобець». (– ○ – ○ – ó =.)

(Учні виконують завдання.)

•    Підсумуємо виступ групи «Природолюби». Дайте відповідь на питання: «Навіщо нам необхідно вивчати іменники істоти та неістоти?» (Щоб знати, на яке питання відповідають іменники, і правильно їх вживати у мовлені.)
•    Дякую групі «Природолюби». Ви показали (гарні, добрі) знання, а учень, який працював біля дошки показав свої уміння на (високому, достатньому) рівні. На уроках природознавства ми ще раз переглянемо вашу книжку.

Вчитель: 2 група «Мовознавці» досліджувала, як іменники змінюються за числами і дізнавалася чи всі іменники мають рід.

Виступ 2 групи «Мовознавці» з теми «Іменники рідного міста в однині і множині». (Слайд 5)

Завдання від групи «Мовознавці».

Учень: Пропонуємо виконати завдання. Необхідно записати іменники в однині та змінити їх на іменники у множині. Представник нашої групи буде виконувати це завдання на дошці.

Запишемо: фонтан - …, колесо - …, алея - … .

(Учні виконують завдання.)

Вчитель: Визначте рід цих іменників. Чи всі іменники можуть мати рід? (Ні. Тільки в однині іменники мають рід.)

•    Запишіть рід над іменниками, які вжиті в однині.
•    Виконайте завдання педагогічної гри «Розумники».

Завдання гри «Розумники»: Прочитай вірш. Визнач рід іменників. Добери відповідні скорочені позначення.

(Учні виконують завдання в електронній програмі Edugames

педагогічних ігор «Розумники».)

Вчитель: Зробіть висновок, як змінюються іменники? Чи всі вони мають рід? (Іменники змінюються за числами. Іменники, що означають один предмет, уживаються в однині. Іменники, що означають кілька предметів, уживаються в множині. Рід мають тільки іменники однини.)

•    Як у майбутньому ми можемо застосувати ці знання? (Ці знання допоможуть нам грамотного писати.)

Фізкультхвилинка

Вчитель: 3 група «Краєзнавці» займалась пошуком власних і загальних іменників.

Виступ 3 групи «Краєзнавці» з теми «Загальні та власні іменники рідного міста». (Слайд 6)

Учень: Пропоную записати деякі загальні та власні іменники. Представник нашої групи також запише їх на дошці.

Запишіть: Льотчик Іван Микитович Кожедуб, річка Шостка, Садовий бульвар.

(Учні виконують завдання.)

Вчитель: Підсумуємо роботу групи «Краєзнавці». З якої букви написали слова «льотчик», «річка», «бульвар»? Чому? (З маленької. Це загальні іменники і пишуться вони з маленької букви.)

•    Ваша група (гарно, добре) виконала завдання. Учень, який працював на дошці також впорався і показав (добрі, гарні) здібності, тому його результат буде (середнім, достатнім, високим).

Вчитель: 4 група «Журналісти» вивчала відмінювання іменників.

Виступ 4 групи «Журналісти» з теми «Відмінювання іменників». (Слайд 7)

Учень: Тепер необхідно слова-іменники, які знайшла наша група, вставити в текст, щоб вийшла стаття про наше місто.

(Учні виконують завдання.)

Вчитель: Учасники групи «Журналісти» також виконали завдання, результатом їх роботи є стаття. Ви творчо підійшли до написання цієї статті, тому

3. Робота в групах.

Вчитель: Повторимо правила роботи в малих групах.

Виконайте розбір іменника «ковзанка» як частини мови. (Слайд 7)

(Учні виконують завдання.)

Вчитель: Спікер групи, яка закінчила виконувати завдання першою, зачитає розбір іменника, а всі учні перевіряють.

V. Підведення підсумків. Рефлексія.

- Діти,  чи сподобався вам наш урок?

- Як вам на ньому працювалося?

- А чи справдились ваші очікування?

- Чи вдалося вирішити проблему та допомогти хлопчику Удо дізнатися про наше місто?

- Так, яку ж роль відіграють іменники у нашому мовленні?

- Для чого їх потрібно вивчати?

- Я дякую усім вам за сьогоднішній урок, мої очікування теж здійснилися. Ви працювали плідно, творчо, старанно. Вчились висловлювати свої думки

точно і красиво, а головне, що ваше мовлення збагатилося поки що однією частиною мови, але дуже потрібною усім.

VI. Домашнє завдання.

(Високий рівень) Скласти і записати сенкан на тему «Іменник».

(Достатній рівень) Відшукай у художній книзі уривок тексту. Спиши його.  Визнач рід іменників.

(Середній рівень) Знайти і записати 3 прислів’я. Іменники підкресли.