Урок "Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення). Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами".
Конспект уроку з української мови для 8 класу на тему: "Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення). Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами".
Тип уроку: засвоєння нових знань.
План-конспект залікового уроку з української мови
студентки IV курсу, 43-У групи
факультету філології та історії
ГНПУ імені Олександра Довженка
Гулакової Ганни Валеріївни
Перша консультація учителя: (підпис)
Перша консультація методиста: (підпис)
Друга консультація вчителя: (підпис)
Друга консультація методиста: (підпис)
Конспект затвердив учитель: (підпис)
Конспект затвердив учитель: (підпис)
Клас: 8-А
Дата: 20.02.2020
Тема (лінгвістична): Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами (повторення й поглиблення). Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченнях з однорідними членами
Тема (соціокультурна): Я і Батьківщина (її природа, історія)
Очікувані результати:
Предметні компетентності:
- поглибити й систематизувати знання про однорідні та неоднорідні означення;
- пояснювати вживання розділових знаків у реченнях з узагальнювальними словами перед однорідними членами речення;
- формувати вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах;
- правильно інтонувати речення з узагальнювальними словами, розставляти розділові знаки в таких реченнях;
- уживати однорідні члени речення з узагальнювальними словами в мовленні;
- наводить приклади речень, ускладнених однорідними членами;
- ставить розділові знаки в таких реченнях, пояснює їх правилами;
- визначає смислові відношення між однорідними членами речення;
- правильно визначає узагальнювальні слова в реченні;
- конструює речення, до складу яких входять однорідні члени з різними типами зв’язку між ними, зокрема з парними сполучниками, узагальнювальними словами при однорідних членах.
Ключові компетентності:
- розвивати навички самостійної й групової роботи;
- збагачувати словниковий склад учнів;
- розвивати усне та писемне мовлення учнів; логіку, мислення, уважність;
- виховувати пізнавальний інтерес до слова, культуру мовлення;
- виховувати любов до Батьківщини, природи рідного краю.
Емоційно-оцінне ставлення:
- усвідомлення важливості вивчення української мови;
- використання української мови з метою духовного, культурного й національного самовияву;
- оцінення й осмислення ситуації спілкування.
Тип уроку: засвоєння нових знань
Обладнання: картки для індивідуальної роботи, дидактичні матеріали (тексти, вправи не з підручника), мультимедійна презентація, тлумачний словник.
План уроку
І. Організаційний момент
1.1. Слово вчителя
ІІ. Перевірка домашнього завдання
2.1. Перевірка домашньої вправи № 241 с. 109
2.2. «Мозковий штурм»
2.3. Оцінювання з мотивацією
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
3.1. Прочитання тексту про Батьківщину з використанням мультимедійної презентації
ІV. Повідомлення, теми, мети й завдань уроку.
4.1. Оголошення теми уроку
4.2. Робота в зошитах
4.3. Оголошення завдань уроку
V. Пояснення вчителем нового матеріалу
5.1. Лінгвістичне спостереження з використанням мультимедійної презентації
5.2. Коментар учителя
5.3. Розповідь учителя з використанням мультимедійної презентації
5.4. Робота з підручником
VІ. Вправи на закріплення нових знань
6.1. Виконання вправи № 257, сторінка 116 (усно)
6.2. Перевірка виконання роботи учнів з індивідуальними картками
6.3. Виконання вправи № 262 на сторінці 117
6.4. Робота з інтерактивною дошкою
6.5. Словникова робота з використанням мультимедійної презентації
VІІ. Підсумок уроку
7.1. Підсумкова бесіда
7.2. Оцінювання з мотивацією
VІІІ. Оголошення і коментар домашнього завдання.
Хід уроку
- Організаційний момент
1. 1. Слово вчителя
Продзвенів для нас дзвінок,
Починаємо урок,
Попрацюємо старанно,
Щоб почути у кінці,
Що у нашім восьмім класі –
Учні ‒ просто молодці!
-
Перевірка домашнього завдання
- Перевірка виконання домашньої вправи № 241 с. 116 (усно, 1 учень виконує синтаксичний розбір речення на дошці)
Запиши на дошці синтаксичний розбір 5-го речення з цієї вправи
(довга, затяжна волинська осінь – розповідне (за метою висловлювання), неокличне (за інтонацією), просте (за кількістю граматичних основ), односкладне, називне (за наявністю головних членів), поширене (за наявністю другорядних членів речення), повне (за повнотою висловлювання), ускладнене однорідними означеннями (за наявністю звертань; вставних слів, словосполучень і речень; відокремлених членів речення, однорідних членів), головний член речення, виражений іменником у Н. в.).
У: а поки …. (учень / учениця) виконує роботу на дошці, ми з вами усно перевіримо правильність виконання домашньої вправи:
1-й учень: тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях (О. Гончар) (кома не потрібна тому, що це неоднорідні означення, які характеризують предмет з різних боків, і виражаються поєднанням якісного і відносного прикметників)
‒ Запиши це речення на дошці, підкресли головні і другорядні члени;
‒ Хто може пояснити, що таке скирта? (скирта – це щільно складена купа сіна, соломи або снопів, довгастої форми, призначена для зберігання просто неба);
‒ Що таке посадка? (це багатозначне слово, яке в цьому контексті означає посаджені в ряд де-небудь дерева, кущі ).
2-й учень: абрикоса цвіте, промениста, натхненна, крислата... (О. Головко ) (комою відокремлюються однорідні означення, які стоять після означуваного слова);
‒ Як ви зрозуміли слово «крислатий»? (той, який має розложисте гілля, розкішну крону (про дерево, кущ); гіллястий).
3-й учень: у верхній Хортиці стоїть і досі могутній запорізький дуб, про який існує чимало переказів та легенд (І. Шаповал) (кома не потрібна тому, що це неоднорідні означення, які характеризують предмет з різних боків, і виражаються поєднанням якісного і відносного прикметників);
2.2. «Мозковий штурм»
‒ Які члени речення називаються однорідними? (Однорідні члени речення ‒ це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного. Вони називають поняття, близькі за своєю сутністю);
‒ Види зв’язку між однорідними членами речення... (сполучниковий сурядний, безсполучниковий, змішаний);
‒ За будовою однорідні члени речення можуть бути... (поширені, непоширені);
‒ Не є однорідними членами речення... (повторювані слова, фразеологізми);
‒ Розділові знаки, які ставляться між однорідними членами речення... (кома, крапка з комою).
2.3. Оцінювання з мотивацією
- Я бачу ви гарно засвоїли попередній матеріал, але деяким з вас ще потрібно потренуватися відрізняти однорідні означення від неоднорідних.
- Актуалізація опорних знань
3.1. Прочитання тексту про Батьківщину з використанням мультимедійної презентації
Моя "Батьківщина"
Найдорожче для кожної людини місце те, де вона народилася, де народилися її батьки – тобто Батьківщина. Саме тут людина почала ходити, розмовляти, вчитися справедливості, доброти, посадила першу квіточку, вперше побачила веселку.
Для мене такою землею є Україна – найкраща країна у світі. Я люблю свою країну, її степи, ліси, гори, села і міста, її народ. Тепло рідної домівки зігріває за сотні кілометрів. Людина у чужій країні зможе жити, працювати, але завжди тужитиме за батьківським домом, за рідною мовою. Удома усе здається кращим: і природа і люди.
Я вважаю, що ми повинні бути гідними дітьми своєї Вітчизни. Батьківщину не обирають, вона як мати, завжди одна. А як вважаєш ти?
‒ Що уособлює для вас Батьківщина (місце, де ми народилися й проживаємо, рідна домівка);
‒ Чи любити ви свою неньку-Україну? (безумовно, вона найдорожча для нас у цілому світі);
‒ Чи справді Батьківщину не обирають? Чому? (так. Ми повинні шанувати й прославляти той край у якому народилися; край наших предків);
‒ Що ми маємо робити для того, щоб наша країна була квіточою й пишалася нами? (розмовляти українською мовою, плекати щиру любов до своєї країни, її мешканців, дбати про її природні ресурси);
‒ Чи помітили ви в тексті однорідні члени речення? Назвіть їх.
-
Повідомлення теми, мети й завдань уроку
- Оголошення теми уроку
Тема нашого уроку: «Узагальнювальні слова при однорідних членах речення. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченні з однорідними членами»
4.2. Робота в зошитах
Розгортайте зошити, записуйте число, класна робота, тема уроку: Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка й тире при узагальнювальних словах у реченні з однорідними членами.
- Оголошення завдань уроку
Сьогодні на уроці поглибимо знання про однорідні члени речення; визначимо, які слова є узагальнювальними; сформуємо вміння визначати узагальнювальні слова при однорідних членах, навчимося правильно розставляти розділові знаки у таких реченнях. Ці навички допоможуть вам у майбутній професійній діяльності під час роботи з діловими паперами, заявами тощо.
- Пояснення вчителем нового матеріалу
5.1. Лінгвістичне спостереження з використанням мультимедійної презентації
Зверніть увагу на слайд! Давайте прочитаємо й порівняємо речення двох колонок. Учень / учениця зачитує перше речення:
|
Зібралися мати, двоє синів, дві доньки |
Зібралася родина: мати, двоє синів, дві доньки |
|
Бабуся дістала любисток, материнку, чорнобривці |
Бабуся дістала зілля: любисток, материнку, чорнобривці |
‒ Знайдіть однорідні члени в першому реченні. Визначте тип зв’язку (безсполучниковий, тому між однорідними членами речення обов’язково ставимо кому).
‒ Тепер прочитайте перше речення другої колонки. Які зміни ви простежили (у реченні з’явилося слово родина). Це слово й буде узагальнювальним по відношенню до однорідних членів речення. Після нього обов’язково треба поставити двокрапку.
‒ Учень / учениця читають друге речення першої колонки. Визначте тип зв’язку (безсполучниковий, тому між однорідними членами речення обов’язково ставимо кому).
‒ Тепер прочитайте друге речення другої колонки. Які зміни ви простежили (у реченні з’явилося слово зілля). Аналогічно до попереднього, це слово й буде узагальнювальним по відношенню до однорідних членів речення. Після нього обов’язково треба поставити двокрапку.
5.2. Коментар учителя
Отже, ми можемо зробити висновок, що речення можуть мати тільки однорідні члени речення, або ж узагальнювальне слово при них. І сьогодні наша мета: дізнатися, які розділові знаки потрібно вживати в реченні з узагальнювальним словом і однорідними членами речення.
5.3. Розповідь учителя з використанням мультимедійної презентації
Залежно від того, в якій позиції буде стояти узагальнювальне слово в реченні, ставимо відповідні розділові знаки, наприклад:
: 
, , . (якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, то після нього ставимо двокрапку, наприклад: сьогодні на подвір’я вийшли грати хлопці: Денис, Влад, Артем).
, , - 
. (якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставимо тире, наприклад: стежка, озеро, дерева – все у падолисті. У таких реченнях узагальнювальними словами найчастіше виступають займенники все, всі).
: 
, , - … ______ . (якщо узагальнювальне речення стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, то перед однорідними членами речення ставиться двокрапка, а після них – тире).
Зверніть увагу, що узагальнювальне слово є тим самим членом речення, що й однорідні члени.
5.4. Робота з підручником
Тепер розгорніть підручник на сторінці 115 і прочитаємо правило (учень читає правило). Чи все зрозуміло? Зауважте, що узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення іншими словами: як-от, а саме, наприклад.
- Вправи на закріплення нових знань
6.1. Виконання вправи № 257, сторінка 116 (усно)
Виконаємо вправу № 257 (усно) на сторінці 116. Прочитайте речення, визначте узагальнювальне слово й однорідні члени речення при ньому. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.
1-й учень: майдани, парки, вулиці, мости, напнуті над трамваями дроти, розсипані у просторі вогні – усе немовби в летаргійнім сні (М. Луків).
‒ Чим ускладнене це речення? (однорідними членами речення – підметами, і двома дієприкметниковими зворотами).
‒ Запиши це речення на дошці, підкресли головні й другорядні члени речення.
2-й учень: ні спека дня, ні бурі, ні морози - не вб'є ніщо любов мою живу! (В. Сосюра) (узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, тому перед ним ставиться тире)
‒ Запиши це речення на дошці, підкресли головні й другорядні члени речення;
3-й учень: бачиш, скільки в степу живих друзів: і жайворонок, і орел, і чорногуз, і ящірка, дикі бджоли, ховрашок…. (Ю. Яновський) (узагальнювальне слово виступає словосполученням і стоїть перед однорідними членами речення, тому ставиться двокрапку);
4-й учень: усе в чеканні: спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі, і тиша в тиші, і тумани в полі (Б. Олійник) (узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, тому ставиться двокрапку);
5-й учень: на конференцію запросили представників різних професій, як-от: юристів, учителів, економістів, лікарів (З листа) (узагальнювальне слово виступає словосполученням і стоїть перед однорідними членами речення, тому ставиться двокрапку);
6-й учень: усюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до – росли молоді осокори, клени й каштани (В. Собко) (узагальнювальне речення стоїть перед однорідними членами речення, але після них речення продовжується, тому перед однорідними членами речення ставиться двокрапка, а після них – тире)
6.2. Перевірка виконання роботи учнів з індивідуальними картками
Індивідуальна картка № 1.
Завдання: списати речення, вставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити узагальнене слово двома рисками, а однорідні члени речення – однією. Накреслити структурну схему.
У лісах було повно дичини, про яку зараз доводиться лише читати в старих книгах: ведмеді, дикі коні, бобри, борсуки, дятли, зозулі, горобці, солов’ї, дрозди, сови, орли, жайворонки – пташиний світ і сьогодні багатобарвний (Ю. Дмитренко-Думич).
: , , , , , , , , , , , , - …..
Індивідуальна картка № 2.
Завдання: списати речення, вставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити узагальнене слово двома рисками, а однорідні члени речення – однією. Накреслити структурну схему.
Ні спека, ні бурі, ні морози — ніщо не вб’є любов мою (В. Сосюра). У неї було все: багатство і дивовижна зброя (Б. Лепкий).
Ні , ні , ні - 
;
: і .
6.3. Виконання вправи № 262 на сторінці 117
У: Вправа № 262, с. 117
учень читає завдання: складіть і запишіть речення з однорідними членами та узагальнювальними словами за поданими схемами:
1. : і , і . 3. : , , - … ____ .
2. і , і - 
. 4. , а саме: 
, і .
Учні зачитують і коментують те, що написали, визначають узагальнювальні слова, однорідні члени речення.
6.4. Робота з інтерактивною дошкою
Вправа № 258, сторінка – 116 (учень читає завдання: прочитайте виразно поезію, який її основний мотив?)
Ніщо не мертве в вирі світовому:
Ні курява планет, ні сталагміт,
Ні мумії прадавніх пірамід,
Ні літери спліснявілого тому.
У камені, у розпаді клітин,
У сяйві дальніх зір і мрій змаганні,
В кипінні крові й прорості зернин —
Усюди в животворному диханні
Єства єдиного пульсує плин.
І де в нім місце тліну і нірвані?
Борис Тен
Основний мотив: змалювання безсмертності, віри в ідеальне, скороминучості життя й віднайдення спокою. Знайдіть у реченні однорідні члени.
6.5. Словникова робота з використанням мультимедійної презентації й тлумачного словника
Давайте розтлумачимо невідомі для нас слова за допомогою тлумачного словничка (сталагміт (однозначне) - натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді конусоподібного стовпчика, бурульки, гребінця, що виникає на дні підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок падіння й випаровування крапель води, насичених кальцитом; тлінь (багатозначне) – 1. Те саме, що тління; 2. Те, що тліє, розкладається або зотліло; прах; 3. Те, що догоряє; 4. Про щось нетривке, скороминуще, що не має сили або справжньої цінності).
- Підсумок уроку
7.1. Підсумкова бесіда
‒ То що ж таке узагальнювальні слова? (узагальнювальні слова – це назва, яка охоплює всі перелічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення);
‒ Чим можуть виражатися узагальнювальні слова в реченні? (у реченні узагальнювальні слова можуть виражатися за допомогою іменників, займенників, прислівників);
‒ Якими сполучниками відокремлюються узагальнювальні слова в реченнях? (у реченнях узагальнювальні слова відокремлються за допомогою таких сполучників, як-от: двокрапка, тире, двокрапка й тире).
‒ Сьогодні ми з вами стали на крок освіченішими для своєї неньки-України, для себе самих;
‒ Якою ви хочете бачити нашу Україну через декілька років (мирною, квітучою, багатою);
‒ З чим асоціюється у вас образ України? (мама й тато, незалежність, мова солов’їна, багата й різноманітна природа);
‒ Чи повинні вивчати українську мову, дбати про красу та чистоту нашого мовлення? (так, щоб бути гідними представниками своєї країни, і прославляти її навіть у найвіддаленіших куточках світу).
7.2. Оцінювання з мотивацією
- Оголошення і коментар домашнього завдання
1. Повторити правило на сторінці підручника № 115;
2. Вправа № 266, с. 117 (письмово);
3. Написати міні-твір (6-8 речень) на тему «За що я люблю українську природу?», використовуючи речення узагальнювальними словами (творче завдання).
Індивідуальна картка № 1
Завдання: списати речення, вставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити узагальнене слово двома рисками, а однорідні члени речення – однією. Накреслити структурну схему.
У лісах було повно дичини, про яку зараз доводиться лише читати в старих книгах ведмеді дикі коні бобри борсуки дятли зозулі горобці солов’ї дрозди сови орли жайворонки пташиний світ і сьогодні багатобарвний (Ю. Дмитренко-Думич).
Індивідуальна картка № 2.
Завдання: списати речення, вставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити узагальнене слово двома рисками, а однорідні члени речення – однією. Накреслити структурну схему.
Ні спека ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою (В. Сосюра). У неї було все багатство і дивовижна зброя (Б. Лепкий).
про публікацію авторської розробки
Додати розробку