Урок в 11 класі «І все це про нас!»

Сценарій останнього уроку в 11 класі «І все це про нас!»

Учитель: Дорогі мої дорослі діти! Ось і настав той довгожданий хвилюючий момент. Сьогодні у стінах нашої школи для вас востаннє продзвенів шкільний дзвінок. Він сповістив, що ви вже не будете поспішати рано-вранці на шкільну зарядку, не стоятимете більше біля дошки, не писатимете контрольні роботи і не виконуватимете домашні завдання, не братимете участі в олімпіадах… Далі ви прямуєте самостійно, тому що стали зовсім дорослими.

Але сьогодні, користуючись правом класного керівника, я проведу для вас останній урок у стінах нашого класу. На цьому уроці вас чекають різні сюрпризи. То ж давайте повернемося в минуле і згадаємо «Як це було?»                  (слайд 2)

Шкільні роки – це 3000 днів. Більше 20 тисяч дзвінків ви почули за 11 років. Ви чули їх по-різному. Тоді, коли з букетом квітів для першої своєї вчительки йшли на перший урок в перший клас. І тоді, коли немов би обривав цікаво проведені 45 хвилин вашого  улюбленого уроку. І був це довгоочікуваний дзвінок на канікулах. А дзвінок, який ви почули сьогодні, сповістив вам, що позаду – 11 років навчання. Позаду, можливо, якісь розчарування. Позаду мовчання біля дошки і блискуча відповідь, і контрольна на «відмінно». У минулому предмети, перерви, виступи на шкільних святах. А що попереду? А попереду ЗНО, випускний бал «Надія Каховщини». Попереду - літо. Попереду – юність. Попереду – ціле життя…                                                                (слайд 3)

 То ж сьогодні давайте всі разом - учні, вчителі, батьки – пригадаємо ці одинадцять років, які так швидко промайнули. Я запрошую вас у подорож, подорож довжиною у ваше  шкільне життя. І відправляємось у подорож на кораблі з червоними  вітрилами.                                                                (слайд 4)

Перша наша зупинка – Дитяча.

Давайте ми з вами згадаємо цей чудовий час. Пам’ятаєте, як  ви ставали на стільчик й розповідали вірші, а  батьки з радістю й  гордістю дивилися на своїх артистів. Хто бажає виступити у цій ролі? (розповісти віршик «Наша Таня» з різними інтонаціями, вручення цукерок)

Наступна зупинка – Початкова

1.  До школи прямує хлопчак дерев’яний,

 Чомусь потрапляє у цирк полотняний.

 Відома ця книжка тобі, чи не так?

 В пригодах яких побував цей хлопчак?                  («Пригоди Буратіно»)

2. На городі виростала,

 Сили набирала,

 Непомітно, дуже швидко,

 Великою стала.

 Став тут дід усіх гукати

 Та красуню рвати.

 А цю казку  ви вже

 Встигли відгадати?                («Ріпка»)

3. Вигнав дід козу із хати –

 Та й пішла вона блукати:

 В зайця хатку відібрала.

 Всі козу ту виганяли,

 Рак козуню ущипнув,

 Зайцю хатку повернув.             («Коза – Дереза»)

4. Ой, набридло на віконці

 Все на сонечку сидіть.

 Я візьму і покочуся,

 Щоб побачити весь світ.          («Колобок»)

5. Знають усі казочку

Про Червону Шапочку.

До бабусі вона йшла,

Вісім пиріжків несла.

Раптом вовк її зустрів,

Пиріжечків зо три з'їв.

Хто із вас порахує,

Скільки бабуся пиріжків скуштує?  (8-3=5)

6. Три сестри Хавруня мала,

Що за нею підглядали.

Перша мала одне око,

Друга — два. Що за морока?

А в третьої аж три ока.

 Ви б уже нам  підказали.

 Скільки очок сестри мали?  (1+2+3=6)

7. У цій казці, всім відомо,

Білосніжка і сім гномів.

Ви ж уважно полічіть.

Й скільки їх всього – ж  скажіть? (7 + 1 = 8)

Нелегкий шлях довжиною в дитинство ви пройшли з того дня, коли вперше впевнено і сміливо взяла вас за руку ваша “класна мама”. Ви пам'ятаєте ту мить? Були ви тоді смішними п'ятикласниками, які міцно трималися за руки мам. "Учитель - сіяч, що засіває добром ниву”, - так сказав про невтомного сіяча доброго, розумного й вічного видатний педагог Олекса Духнович. Сказав багато років тому, але плин часу невладний над мудрістю та життєвістю думки, бо невтомно і щедро засівають освітянську ниву педагоги нашої школи. Вони розуміють, що все, до чого пригорнулося дитяче серце на зорі життя, -  добро, справедливість, совість, честь, - залишиться у ньому назавжди.

Слово надається Ониськів Тетяні Олександрівні.

Зупинка-вікторина – «Чи знаєш ти?»

 - Який навчальний кабінет найбільший за площею?

 - Який номер телефону в школі?

 -  Портрети яких поетів зображені в кабінеті української мови та літератури?

 - Скільки сходинок на шкільному порозі?

 - Що зображено на підручнику з біології?

 - Який шкільний предмет ви вивчали протягом 11 років і його назва не змінилася? (фізична культура)

 - У кого в класі день народження  02 липня?  (Максименко О)

 - Хто наймолодший в класі? (Бондарчук Максим,  28 липня)

 - Скільки учнів в класі мають ім’я Юлія? ( три)

Станція «Старшокласник» (презентація виховної роботи за 2 роки).

Вправа «Життєві цінності».

Оцініть зазначені в таблиці життєві цінності в балах від 1 до 16. Най­вища оцінка — 1, найнижча — 16. Кожну оцінку можна використовувати тільки один раз.

Визначення місця здоров'я в ієрархії життєвих цінностей

Підсумок вправи «Життєві цінності».

• Чи замислювалися ви над власним майбутнім? Яким воно буде через рік? п’ять? десять?

Вправа «Моє життя».

Учням  пропонується записати найважливіші речі, на які вони будуть витрачати свій час, сили, здібності протягом наступного року та ресурси, резерви, які будуть необхідні для реалізації цих завдань, бажань та інтересів. Учням роздається зображення метелика, що символізує наше майбутнє, наше життя, в даному випадку, через рік і зображення гусениці, що символізує наші внутрішні резерви (що потрібно для здійснення цих бажань, цих планів, що треба зробити, щоб досягти цього в майбутньому?).

- Що треба робити гусениці і скільки докласти зусиль, щоб перетворитися в метелика, і не просто метелика, а в прекрасного і чудового.

Моє життя через рік

Мої внутрішні ресурси

- Бачення свого майбутнього – складна, але надзвичайно корисна справа. Користь полягає в тому, щоб заповнити «порожнину часу» так, як сама людина вважає за потрібне, а не так, як «прийдеться» і як « вийде». Мати позитивні перспективи – означає бути господарем свого життя. Ви зробили перший крок склавши план свого життя на рік. Бажаю вам його реалізувати.

Шановні батьки! Ось і зібралися ми з вами на останні батьківські збори. Для  вас вони дійсно останні: останні невивчені уроки, останній запис у щоденнику.

І сьогодні я хочу подякувати вам за те, що ви були хорошими батьками, за те, що приходили на батьківські збори, за те, що завжди були готові допомогти словом і ділом, за те, що вболівали і жили проблемами своїх дітей. Але для багатьох попереду ще  роки навчання, тож наберіться терпіння, витримки, а батьківської любові, гадаю, вистачить, щоб терпляче довчити своїх дітей.

Добігає кінця наш останній урок в 11 класі.  І підводячи підсумки нашого уроку, хотілось би сказати наступне: «Ми так спішимо подорослішати, а коли виростаємо, хочемо знову повернутися в дитинство». Тож не поспішайте!!!

Шановні випускники!

 А ви летіть, летіть собі, летіть…

 Від болю і розпуки не впадіть!

 Летіть та білих крилець не зламайте,

 А, падаючи, знову піднімайтесь.

 З любові й болю зіткане життя.

 Цьому, що є – не буде забуття.

 А ви летіть… додому повертайтесь

 Та на минуле часом оглядайтесь!

Список використаних джерел

1. http://klasnaocinka.com.ua/ru/article/ostannii-urok-v-11-klasi.html
2. Моє життя — мій вибір. Тренінг для старших підлітків щодо професійного

самовизначення та кар’єрного зростання / О. Є. Марінушкіна, Т. В. Борисенко — Х.: Вид-во «Ранок», 2012. — 192 с. (Бібліотека шкільного психолога).

3. https://urok-ua.com/treninhove-zanyattya-dlya-uchniv/