Родинне свято „Будьмо знайомі” 1 клас

Родинне свято „Будьмо знайомі”

 

Мета:

- провести знайомство всіх членів нової шкільної родини;

- більше дізнатися про особистості учнів та їхніх батьків;

- покращити спілкування між учителем і батьками;

- познайомити батьків із традиціями класу попереднього випуску;

- сприяти зміцненню батьківського колективу.

Обладнання: матеріали до ігор, ватман, кольоровий папір, ножиці, клей, маркери, пам’ятки, фотоапарат, запис пісні „Зеленеє жито, зелене…”

Хід свята

Учитель. (тихо звучить пісня „Зеленеє жито, зелене…”)

Добрий день, наші мами,

Добрий день, татусі.

Добрий день любі дітки,

Бабусі і дідусі,

І звичайно гості всі.

Діти. Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Для гостей відкрита хата наша біла,

тільки б жодна кривда в неї не забігла.

Хліб ясниться в хаті,

Сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді,

Щоб жилось у мирі.

Ласкаво просимо Вас усіх до нас на свято „Будьмо знайомі”, перше свято наших першокласників. Усі ми довго готувалися до нього, чекали зустрічі з вами. Дітки вчили вірші, пісні, гуморески. Ми хочемо, щоб ви разом з нами повеселилися і відпочили,  щоб ви більше пізнали один одного, подружилися для того, щоб співпрацюючи разом зробити шкільне життя наших дітей змістовним, захоплюючим, цікавим.

А ще побажаємо всім нам відсьогодні стати однією дружньою шкільною родиною, бути оптимістичними, активними, терплячими, наполегливими, крокуючи поряд із своїми дітьми доріжками країни Знань.

Дорогі гості! У народі кажуть, що людина без роду нещаслива. Журавлі мають свій журавлиний рід, бджоли – бджолиний. Та царем природи є людський рід. Ми з Вами народилися на чудовій землі, багатій хлібом і піснею, де жили наші батьки, прадіди, де корінь роду українського сягає сивої давнини. І де б ми не були, ми скрізь відчуваємо поклик рідної землі, рідного слова, рідної української пісні.

 

Діти. 

Наша хата не пустує.

В ній є „7” і „Я”,

Бо в цій хаті проживає

Вся моя сім’я.

Є в нас мами і бабусі,

А в них – правнучата.

Є в нас прадіди й батьки,

Отака в нас хата!

Сім’я – слово не просте,

Сім’я – слово чарівне.

В цьому слові рідна мова

Заховала аж два слова.

Я – Кіндратик, ти – Марічка,

Я твій братик, ти сестричка.

Тато, мама, ти і я –

Дружна, лагідна сім’я.

Учитель.

У кожного з нас є найдорожчі нам люди. Хто це? Звичайно ж це – тато і мама, братик і сестричка, бабуся і дідусь, які є членами єдиної сім’ї. Сім’я – як сонечко, зігріває дитину від народження і до кінця днів. Родина – це гніздечко, любові й тепла для кожного з нас, в ній панує злагода, повага до старших, особливо до дідусів та бабусь. Адже вони коріння сім’ї, прожили довге життя, багато вміють і знають. А кожна сім’я – це частинка великого українського народу.

Сьогодні з приємністю хочу сказати, що в нашій класній родині зібралися 30 гарних сімей, у яких панує любов, добро і злагода. А як люблять Вас ваші діти, вони зараз розкажуть самі.

 

Діти. Мамо, матусенько, мамочко, ненько!

Матінко, усміх твій ніжний ловлю.

Мамочко рідна, моя дорогенька,

Над усе в світі тебе я люблю.

Тато, татусенько, таточко, татко!

Кращого в світі немає навкруг!

Таточко, хочу тебе я обняти,

Ти - мій порадник, заступник і друг.

Я й до бабусі з любов’ю звертаюсь:

Бабусю, бабуню, бабулю моя!

І до бабусиних рук притуляюсь,

Та відчуваю в них лагідність я.

І до дідуся іду по науку:

Діду, дідуню, навчи в світі жить!

Він на голівку кладе свою руку,

Голос сріблястий дзвіночком дзвенить.

 

Самопрезентація родин (візитна картка )

План самопрезентації

1. Прізвище, ім’я, по батькові батьків.
2. Вік батьків.
3. Інтереси, захоплення родин.
4. Традиції та звичаї родини.

 

Учитель. А чи добре ви знаєте один одного?

Гра „Татові й мамині справи”

(Участь приймають діти. У кожного коробочка з червоними та синіми фішками. Учитель читає запитання, а учасники гри відповідають на них фішками. Якщо справу робить мама, то кладуть червону фішку, якщо – тато, то – синю. Після закінчення запитань підраховують червоні та сині фішки окремо, визначаючи хто більше уваги приділяє вихованню дитини у сім’ї.)

 

Запитання до гри:

- Хто вам читає книжки?

- Хто з вами ходить у парк, на дитячий майданчик?

- Хто вчить з вами уроки?

- Хто прибирає у квартирі?

- Хто вас водить до школи?

- Хто купує хліб чи інші продукти?

- З ким ви частіше виконуєте різну роботу?

- З ким поряд ви сидите за столом під час вечері?

- З ким ви любите грати в різні ігри?

 

Гра „Впізнай свою дитину”

(Участь беруть 8-10 дітей. Вони під музику ходять по колу, а мама із зав’язаними очима намагається впізнати свою дитину)

 

Учитель. Любі мої першокласники! Зовсім недавно ви ще були дошкільнятами, ходили до дитячого садочка. І ось ви підросли, і стали учнями нашої школи. Віднині ви – члени великої й дружньої шкільної родини. Перед вами відкрилися двері в неосяжну Країну Знань.

 (Слово дітям)

Учні. Я хвилююся, як ніколи,

я хвилююся весь час.

Адже я прийшов до школи.

Перший раз – у перший клас!

Всі ми дуже хвилювались,

    Наче в справжній інститут

      Готувались і старались,

      Щоб сьогодні бути тут.

  Маю я прохання невеличке –

Не судіть суворо первачків,

Хоча б доти, доки звикнем

Ми до наших вчителів.

Щоб цвіла Україна моя,

Ми даєм обіцянку їй:

(разом) вчитись так, щоб набуті знання

Знадобились Вітчизні моїй.

 

(Звучить пісня „Пісня про школу”)

 

Про школу кажуть:

Це не просто гарний дім,

І не просто класи,зали –

Треба знати це усім.

Тут наук людських джерела

   Зібрані у стінах цих.

    І до праці закликають

 Мудрі педагоги всіх.

Хочем ми багато знати,

Щоб в житті не заблукать,

І до школи ми прийшли,

Щоб на ноги твердо стать.

Бо були ми дошкільнята,

Нині ж будем школярі.

   Гордо понесем звання це

    Через всі шкільні роки.

Мила школо! Люба школо!

Перша вчителька і клас –

Все нове, усе казкове

Відкривається для нас.

 

(Звучить пісня „Школярик”)

 

Це не вигадка,  не казка,

Що віднині я школярик.

Ось портфелик мій, будь-ласка,

А в портфелику – букварик.

 А в портфелі – акварелі

   Грають барвами м’якими.

   Є і зошити в портфелі,

 І щоденник поряд з ними.

Лиш оцінок ще немає,

Бо почав я тільки вчитись.

Хоч сестричка вже питає:

Чи носитиму п’ятірки?

 

Конкурс „Хто швидше складе свій портфелик”

(Спочатку участь у конкурсі беруть діти, а потім – батьки)

 

Самопрезентація родин (візитна картка )

 

Слово дітям про те, як вони вчилися писати

Недавно дуже дивно здавалося мені:

І як писати рівно ці літери трудні?

І навіть з паличками я впоратись не міг.

Криві та з карлючками, ну просто, як на сміх.

 

А далі знов рядочок, мов бублик кругле „О”,

Мені аж серед ночі ввижалося воно.

Пишу, виходить криво, неначе пада вбік.

А потім я – на диво, писав, писав – і звик.

 

Старався я не марно, кривуль ніде нема.

І ручка пише гарно, виписує сама.

І літеру, і кому я можу написать,

І вже несу додому кругленьке перше „5”.

 

(Звучить пісня „Про букву „О”)

 

Діти.  Тимко не любить букву „Ка”.

Береться Клава за Тимка.

Сідає вдвох з Тимошою,

Пояснює, припрошує:

- Тимошенько, Тимошечко,

Давай попишем трошечки!

   Ось тут натискуй до кінця…

    А тут тягни мотузочку…

    Ой, в тебе знову буква ця

  Скидається на кузочку.

•  Воно саме виходить так, -

Бурчить ображено хлопчак.

„Ка” буква вперта і складна,

Та Клава теж уперта.

Перегорта Тимку вона

Сторінку вже четверту.

   Нарешті чути Клавин сміх,

   Вся дітвора біжить до них.

    Радіє, плеще і гука:

- Чудово вийшла буква „Ка”.

Учитель.

Діти, а ви любите казочки? Давайте пограємо у гру „Казочки з помилками”.

(Учитель читає, а діти виправляють помилки)

 

В Країні Навпакинії є місто Помилок.

На вулиці Безглуздості живе казкар-дідок.

Свої казки розказує він на ніч дітлахам…

А помилки ти виправиш, якщо почуєш сам!

 

1. Жили собі Лід та Жаба. Спекла якось Жаба колосок. А він скік-поскік та й утік!

2. Посіяв Лід річку. Виросла річка велика-превелика.

3. Жили собі Лід та Жаба. І була в них булочка Ряба. І снесла булочка яєчко…

 

Молодці! Всі казочки ви добре знаєте!

 

Діти. Сценки із шкільного життя.

 

1. Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив:

- Я до школи більше не піду!

- Чому? – запитала бабуся.

- Бо там примушують читати і писати, а я не вмію. А розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.

 

2. - Тарасику, ти вже такий великий, а примушуєш малого братика нести свого портфеля?

- Нічого, хай вчиться допомагати старшим.

 

3. - Читай, Дмитрику, що написано під цим малюнком?

- О…С…А…

- А разом як буде?

- БДЖОЛА!

 

4. – Тату, мене Василько побив!

- Треба було дати здачі.

- Так я йому дав здачі ще перед тим!

 

(Звучить пісня „Засмутилось кошеня”)

 Конкурс для мам

 (Участь приймають мама і дитина. Вони стають спиною один до одного. Вчитель задає питання. Дитина повинна відповісти на нього махаючи головою «так» чи «ні», а мама говорить вголос.)

„Чи знаєте ви свою дитину?”

- Чи любить ваша дитина манну кашу?

- Чи миє вона посуд?

- Чи чистить зуби ваш малюк?

- Чи лягає спати о 9 годині вечора?

- Чи застеляє своє ліжко вранці?

- Чи любить вмиватися ваша дитина?

- Чи подобається їй навчатися в школі?

 

Гра „Урок – любові для тат”

(Участь беруть кілька сімей. Мами усно дають відповіді на запитання, після того, як тата дадуть відповіді письмово. А потім звірити відповіді і зрозуміти, як члени сім’ї знають один одного.)

1. Які улюблені квіти вашої дружини?

2. Де вперше ви зустрілися із своєю половинкою?

3. Назвіть дату вашого весілля.

4. Назвіть дату народження вашої дитини.

5. Яке перше слово сказав ваш малюк?

6. Яка улюблена страва вашої тещі?

 

Самопрезентація родин (візитна картка )

 

ВИСТУП БАТЬКІВ ПОПЕРЕДНЬОГО ВИПУСКУ

(розповідь про традиції, які були у їхньому класі)

 

Слово дітям

Ми у школі вже прижились,

Правил добрих вже навчились.

Ось послухайте ви їх,

І дотримуйтесь усіх.

Перше правило – учитись

Дуже всім старанно!

Друге правило – трудитись,

Батькам вдома помагати.

Бути чесним і правдивим –

Третє правило у нас.

Бути другом незрадливим,

Клас – за тебе, ти – за клас.

П’яте правило – читати,

Малювати і співати,

Гратися з товаришами

І дружити з малюками,

І ніколи не скучати,

Гей-но пісню всім співати!

(Пісня „Ми йдемо сьогодні в клас”)

 

Практична робота

Виготовлення „сонечка” класу

(Батьки і діти вирізають долоньки із кольорового паперу, пишуть на них свої імена та наклеюють на промінчиках сонечка)

   Учитель. Отже, діти, віднині ви повноправні господарі школи. Дотримуйтеся даних обіцянок і у ваших щоденниках будуть лише гарні оцінки! Я прошу шановних гостей ще раз уважно подивитися на наших першокласників. Запам’ятайте їх такими! Сподіваюсь, що через 11 років на цій сцені ми побачимо їх дорослими, гарними, розумними, з атестатами зрілості в руках, у яких будуть тільки відмінні та добрі оцінки.

 Я дуже вдячна всім, хто знайшов час і прийшов до нас на свято. Дякую за допомогу в підготовці та проведенні нашому музичному керівнику…; батьківському комітету за придбані призи.

 А Вам хочу сказати:

  Щастя Вам і добра

 І всякого гаразду.

 Щоб росли, цвіли, як квіти

 Ваші гарні, чемні діти.

 Щоб велося Вам завжди

 І в коморі, і в стодолі.

 Щастя Вам у Вашім домі!

 

 

ДОДАТОК

 

Пам’ятка для батьків

„Закони родинного виховання”

 

1. Повірте у неповторність своєї дитини, у те, що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою копією. Дайте їй можливість, прожити власне життя.

2. Дозвольте бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Наголосіть на її сильних якостях.

3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини, дайте їй зрозуміти, що любите її за будь-яких обставин.

4. Обираючи знаряддя виховного впливу, удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та осуду.

5. Намагайтеся, щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Установіть чіткі межі дозволеного і дайте змогу дитині вільно діяти у цих межах.

6. Ніколи не давайте дитині негативних оцінних суджень: „ти поганий”, „ти брехливий”, „ти злий”. Оцінювати потрібно лише вчинок. Треба казати: „твій вчинок поганий, але ти ж хороший хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити”.

7. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції.

8. Не забувайте, що шлях до дитячого серця пролягає через гру.

9. Частіше розмовляйте з дитиною, пояснюйте їй незрозумілі явища, ситуації, суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття, переживання, тлумачити поведінку свою та інших людей.

10. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички й любов до праці.

 

 

 

 

Женжера Наталя Станіславівна