Урок в 11 класі на тему: " Завдання і досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних вчених - селекціонерів".

БІОЛОГІЯ І ЕКОЛОГІЯ 11 КЛАС

Урок № 56

Тема уроку: Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів.

Мета уроку:

Навчальна: ознайомити з основними завданнями, які стоять перед сучасною селекцією та показати її досягнення;

розвивальна: розвивати вміння висловлювати власні думки та судження, критично мислити, порівнювати погляди учнів та вчених, розвивати кмітливість та спостережливість.

виховна: виховувати екологічне мислення в учнів та бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання і матеріали: підручник, засоби ІКТ, телефон.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поміркуйте! Подивіться на малюнки нових сортів рослин, виведених селекціонерами:

Раніше кавуни мали товсту шкірку та несмачну серцевину і  такі кавуни споживала людина в середині XVII ст. А сучасні  - триплоїдні гібридні кавуни без кісточок, що їх вирощують сьогодні. А суниці – взагалі гіганти, ще й солодкі!

В чому причина змін нових, виведених людиною рослин?

IІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Вивчення нового матеріалу (бесіда з використанням QR кодів).

1. Основні напрями сучасних селекційних досліджень:

СЕЛЕКЦІЯ (від лат. selectio - добір) – найважливіша галузь практичного застосування генетики.

Селекція – наука про теоретичні основи та методи створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів. Теоретична база селекції : генетика та вчення про штучний добір.

Завдання сучасної селекції:

1) виведення нових, продуктивніших сортів культурних рослин, порід свійських тварин, штамів мікроорганізмів, пристосованих до сучасних умов;

2) поліпшення продуктивності вже існуючих сортів рослин, порід тварин та штамів мікроорганізмів;

3)забезпечення максимального виробництва харчових продуктів та мінімальних затрат; введення в культуру нових видів (наприклад, введення в культуру бурої водорості, багатої на йод-ламінарії, салатних рослин - руколи, спаржі, базиліку).

4) створення стійких сортів рослин проти хвороб і шкідників.

Успіхи селекції залежать від:різноманітності вихідного матеріалу, спадкової мінливості ( мутації ), закономірностей успадкування при гібридизації,

навколишнього середовища.

Отже, розвиток сучасної селекції відбувається в найтіснішій взаємодії з молекулярною біологією, біохімією, біотехнологією та екологією.

2. Досягнення сучасної селекції

Результати роботи селекціонерів стали запорукою підвищення ефективності сільського господарства. Якщо у 19 столітті середня врожайність пшениці становила не більше 8 центнерів із гектара, то на початку 21 століття в країнах ЄС вона досягла 55 центнерів із гектара.

Досягнення селекції застосовують у рослинництві, тваринництві : наприклад, існує 665 порід кіз, 1671 порід курей, 337 порід собак, 610 порід свиней; медицині: створення нових антибіотиків; харчовій: смачні та корисні фрукти і овочі;мікробіологічній та інших галузях промисловості, в побуті. Застосування результатів досліджень молекулярної біології (метод полімеразної ланцюгової реакції, ДНК-гібридизації), біохімії (отримання гормонів, вітамінів, ферментів), застосування методів генної (генетичне рекомбінування) й клітинної (метод культури клітин і тканин, метод клонування) інженерії відкрили нові перспективи розвитку.

 Селекція сприяла забезпеченню продовольчої безпеки, адже саме завдяки їй було створено нові, стійкі проти вилягання й більш продуктивні сорти рису, пшениці, кукурудзи. Завдяки селекції у 1940-1960 рр. було проведено «Зелену революцію» в Мексиці, Пакистані та Індії.

 Нині селекція може стати основою реалізації багатьох глобальних цілей сталого розвитку. Це передусім  подолання бідності й розв'язування проблем голоду.

 Селекція та її дослідження є важливими для забезпечення міцного здоров'я й благополуччя (створення сортів для органічного землеробства, культур, зерно яких має дієтичні та лікувальні властивості), отримання доступної й чистої енергії (створення штамів для отримання біопалива), отримання чистої води та належних санітарних умов (створення сортів рослин, штамів мікроорганізмів для очищення водойм).

 Отримання штамів мікроорганізмів для розщеплення забруднювачів, створення стійкого посадкового матеріалу для відтворення лісових ресурсів аборигенних видів, підвищення стійкості та біорізноманіття штучних лісових насаджень, створення лісових насаджень з метою отримання продукції (активованого вугілля, живиці, ефірних олій) може забезпечити захист екосистем суходолу.

 Отже, сучасна селекція є важливою наукою з визначними досягненнями й важливими перспективами для забезпечення сталого розвитку.

 3. Внесок вітчизняних учених у розвиток селекції

 Селекційну діяльність в Україні на державному рівні організовує Національна академія аграрних наук України, в складі якої такі відомі науково-дослідні установи, як Всеукраїнський науковий інститут селекції у Києві, Інститут картоплярства НААН України, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України, Селекційно-генетичний інститут в Одесі, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України, Інститут зернових культур у місті Дніпро, Національний науковий центр Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича, Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН України в Полтаві, Інститут рибного господарства НААН України та ін.

Дуже вагомим є внесок видатних українських науковців у становлення селекції.               Всесвітньо відомими селекціонерами є:

Академік П. П. Лук’яненко вивів ряд високоурожайних сортів озимої пшениці.

Л. П. Симиренко (1855-1920), В. Л. Симиренко (1891-1938) - видатні помологи і вчені-садівники;

В. М. Ремесло (1907-1983) - закріпив за Україною статус «житниці Європи», селекціонував 40 сортів зернових колосових культур, які й досі є донорами для сортів пшениць вітчизняної й зарубіжної селекції;

П. Х. Гаркавий (1908-1984) - селекціонер-рослинник, вивів 14 сортів озимого і 23 сорти ярого ячменю;

Академік М. Ф. Іванов (1871-1935) – створив високопродуктивну породу свиней – білу степову українську свиню,  селекціонер тварин, вивів асканійську породу тонкорунних овець ;

В. С. Пустовойт (1886-1972) - селекціонер-рослинник, створив 34 високоолійні сорти соняшнику;

Л. Л. Семполовський (1868-1960) - селекціонер-рослинник, займався створенням сортів цукрового буряку;

Професор Харківького с/г інституту генетики і селекції Академії наук В. Я. Юр'єв (1879-1962) - селекціонер рослин, створив 21сорт озимої і ярої пшениці, проса, кукурудзи та інших культур;

О. С. Алексєєва (1926-2006) - селекціонерка рослин, працювала в галузі селекції гречки, виведено й передано на сортовипробування 30 сортів, 12 з яких районовано.

 Отже, вітчизняні селекціонери створили чимало сортів і порід, що стали надбанням національної й світової селекції.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

https://learningapps.org/2870771

https://youtu.be/icdxMEM2Hm4

https://youtu.be/VzeMrmMXLQc

https://learningapps.org/2760859

 Самостійна робота. Дізнайтеся, які сорти зернових та овочевих культур використовують у вашій місцевості та занесіть відповіді у таблицю.

Назвіть цілі сталого розвитку, сформулюйте висновок про роль селекції у розв'язуванні глобальних проблем людства.

V. Підбиття підсумків уроку

https://youtu.be/mZ7kbJkLwoQ

VІ. Домашнє завдання       

Опрацювати параграф 55, підготувати міні – проєкт або презентацію на тему : «Місце селекції в майбутньому». « Різноманіття сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів».