Урок в 5 класі "Дитяча народна пісня"

Тема. Дитяча народна пісня.

Мета. Ознайомити учнів з дитячим фольклором, розглянути палітру дитячих народних пісень та особливості їхнього змісту й звучання, ознайомити з творчістю М. Леонтовича на прикладах його вокальних творів; розвивати вміння учнів виконувати дитячі пісні, продовжувати розвивати вміння надавати характеристику засобам виразності музичних творів; виховувати інтерес до українських народних дитячих пісень, вокально-хорових творів українських композиторів.

Тип уроку : комбінований, урок заглиблення в тему.

Хід уроку

І Організаційний момент.

1. Вхід до класу під музику троїстих музик.
2. Музичне вітання.
3.  Розспівка. (в розспівці використовується скоромовка для розігрівання артикуляційного апарату: « Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби» прискорюючи темп (Слайд1) .

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель. Ви, звичайно, впізнали музику, яка звучала на початку уроку?  Як називається ансамбль народних музик? (Троїсті музики). Так, це троїста музика, яку ми слухали минулого уроку. А як ви засвоїли тему «Народна музика», нам покаже бліцопитування.

За допомогою лічилки вибираємо секретаря, який фіксує правильні відповіді і ставить бали учням. («Тут сорока ворожила, кусок сала положила…»).

Вчитель. Увага на екран. Тут знаходяться підказки на запитання. (Слайд2).

• До якого жанру народної пісні відноситься світлина? (Думи).
• Пісні про кохання, біль розлуки, сімейну злагоду та незгоду. (Ліричні).
• Відгадайте музичний інструмент і до якої групи народних інструментів він відноситься? (Волинка).
•  Який жанр календарної пісні може ілюструвати дана репродукція? (Жниварські пісні).
• Що це за інструмент? До якої групи народних інструментів він відноситься? (Цимбали. Струнні).
• Відгадай мелодію і назви жанр народної пісні. («Їхав козак на війноньку». Козацькі).
• Відгадай мелодію і назви жанр пісні. (Колискова).

• Чи може колискова пісня відноситись до жанру дитячих пісень?
• Чому?
• Придумайте запитання до  останнього слова-підказки.

ІІІ. Оголошення теми і мети.

Вчитель. (Слайд3,4,5). Ми продовжуємо подорож по скарбницях народної музики. А детальніше ознайомимось із дитячими народними піснями, із їхніми жанрами, із творчістю М. Леонтовича та розучимо 1-й куплет «Пісеньки джури» О. Жилінського.

Сьогодні на урок я принесла кошик, в якому знаходяться (звичайно образно) жанри дитячих народних пісень. 

Чому в кошику? Що нагадує він вам? Давню колиску.

І перша група пісень – це найперші пісні, які чує дитина над колискою - колискові. (Вчитель прикріплює кольорову стрічку з назвою жанру).

 Цікаво, що дитячі пісні мають різні джерела походження: одні були створені для дітей дорослими, інші – створенні самими дітьми.

• Колискові, зазвичай, ким виконуються? Дітьми чи дорослими?
• Відгадайте наступний жанр. Сьогодні за допомогою цього жанру ми вибирали секретаря. (Лічилки).

Дражнили -  дають можливість дітям висміяти кривдника.

Забавлянки – співають дорослі для немовлят.

Заклички – виражають звернення до сил природи: дощу, сонця, хмар, вітру.

Небилиці –  розповідають про неймовірні речі, в які діти беззаперечно вірять

Пісні-ігри і найбільший пласт дитячого фольклору – календарні пісні.

Отже, українські  народні дитячі пісні – це пісні, створені для дітей дорослими та самими дітьми.

Спеціально для нашого уроку працювала група акторів, які готували музичний проект «Дитячі народні пісні». Прошу акторів на сцену. А ми традиційно вибираємо зіркового продюсера, який визначить найкращого виконавця д. п. Шановний продюсере, оголосіть вимоги вашого кастингу.

ІV. Слухання музики.

Вчитель. Народна пісня завжди була і є джерелом натхнення для багатьох композиторів. (Слайд 6). Серед них і М.Д.Лентович - видатний український композитор, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору. Народився на Вінниччині. З раннього дитинства народна пісня увійшла глибоко в серце малого Миколки і стала для нього такою ж зрозумілою і близькою, як рідна мова.

Усе життя композитора можна назвати служінням пісні. Він створив понад 100 хорових обробок українських народних пісень, які стали візитною карткою музичної України в усьому світі. Серед них «Щедрик», «Дударик».

Не менш популярні  і пісні , які ми сьогодні послухаємо. Це «Гра в зайчика» та «Женчичок-бренчичок».

 «Гра в зайчика» - це пісня-гра про сумну долю Зайчика, який ходив до чужого городу їсти капусту. Він нікого не слухав, їв капусту й топтав доріжки.

Діти переймаються долею  Зайчика і просять його не ходити по городу, не їсти капусту , бо вийде хазяїн та переб’є ніжку. Зайчик не послухав і лишився ніжки. Тепер він назавжди залишиться калікою. 

 Послухайте твір і скажіть, хто виконує пісню?  До якого жанру дитячої пісні можна її віднести ? Що відчував композитор, коли створював обробку цієї пісні?

 Слухання «Гра в зайчика» (Слайд 7).

Пісня «Женчичок-бренчичок» розпочинається словами: «Женчичок-бренчичок вилітає, високо ніженьку підіймає». Хто ж такий Женчичок-бренчичок? Можливо, це птах, оскільки літає? Ні, Женчичок-бренчичок - молодий хлопець, жнець, який цілий день у полі жав зелене жито і «грудою гострою  ніжку пробив». «Хоч стерня колеться, ніжка болить, — спати не хочеться, гулять кортить». Так любив Женчик гуляти та танцювати, що, мабуть, прозвали його  через те бренчиком, від слова бренькати  (на музичному інструменті.)

 Послухайте пісню і скажіть, до якого жанру дитячої пісні можна її віднести? Що  хотів зобразити композитор?

Слухання «Женчичок-бренчичок». (Слайд9).

V. Музично-ритмічні рухи. (Слайд10).

Виконання пісні з рухами «Ой на горі жито, сидить зайчик»

VІ. Розучування пісні. (Слайд 11).

Вчитель. Ось бачите, скільки задоволення приносить народна пісня-гра. Недаремно в народі кажуть: «Хто співає, той журбу проганяє», а ще «Легше тобі на душі стане, коли пісня у серце загляне».

Ось і настав час розучити пісню.  Поет Олексій Кононенко створив чудовий вірш, де розповів як малий хлопчик шанував та пишався піснями свого діда, тобто беріг пам'ять не тільки про свого діда, а й про минуле свого народу.

 Прочитайте вголос 1-й куплет на ст. 71. Уявіть себе композитором. Яка б музика озвучила вірш. (Відповіді).

 А зараз послухайте, яку музику створив сучасний український композитор Олександр Жилінський.

Етапи розучування:

• Визначення кількості фраз
• Читання в ритмі пісні з пульсацією
• Читання пошепки з плесканням ритму
• Артикуляція з ритмом
• Розучування мелодії у формі «Луни» (вчитель – клас – учень)
• Спів а капела з вчителем
• Спів із супроводом без вчителя
• Визначення динаміки в куплеті
• Спів приспіву з ритмічним супроводом

Вчитель. Можливо, хтось знає, що означає слово джура?

Джура, цюра або чура – в Україні в 16-18 ст.  – зброєносець, помічник козацької старшини. Зазвичай, джурами були молоді хлопці. Разом з козаками ходили в походи, брали участь у боях.

Чи можна вважати «Пісенька джури» дитячою піснею? Обґрунтуйте свою  думку.

VІІ. Узагальнення вивченого. Рефлексія. (Слайд 12).

Візьміть ручки і напишіть на листку одне-два слова, які  найбільше запам’ятались сьогодні на уроці. Це може бути назва пісні, композитор, поет, жанр народної пісні. На рахунок 1,2,3,4,5. А зараз по-черзі озвучуємо слова і збираємо їх в корзину.

Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

Складіть власну лічилку чи дражнилку, придумайте до неї просту мелодію

 Перелік використаної літератури:

1. Іваницький А. І. Українська народна музична творчість: Навч. Посібник/ Під  ред. М.М.Поплавського. – 2-е вид., допрацьоване. – К.: Муз. Україна,1999 .
2. Смоляк О. Український дитячий музичний фольклор. Підручник хрестоматія для викладачів та учнів. Вип. 1. – Тернопіль; ЛІЛЕЯ, 1998.
3. Кондратова Л.Г. Уроки музичного мистецтва: посібник для вчителя:5 кл. – Тернопіль: Навчальна книга  - Богдан, 2013.