Деревльова Ірина Миколаївна,
учитель української мови та літератури
Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 147
Харківської міської ради
Харківської області
6-А клас. Повторення та узагальнення вивченого про числівник.
Тема. Повторення та узагальнення вивченого про числівник
Мета:
Тип уроку: узагальнення та систематизації знань, умінь та навичок.
Форми роботи: індивідуальна, парна, групова, колективна.
Методи й прийоми: робота з комп’ютером, робота з картками, кодоване письмо, «Ланцюжок», незакінчене речення, випереджаюче завдання, ігрові елементи, прийом «Незвичайний початок», «Мікрофон».
Обладнання: телевізор, комп’ютер, презентація, підручники, зошити, роздатковий матеріал, рукописна збірочка ребусів, прислів’їв, приказок, фразеологізмів із числівниками, складена учнями класу, родовідне дерево, ментальна карта.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент.(Привітання)
ІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Хотіла б почати наш урок з вірша житомирівської поетеси Івашевої Світлани. Будьте дуже уважні, бо прослухавши його, ви повинні будете багато чого згадати, визначити, дослідити.
Гнучка, багата, пречудова
Кохана мова золота.
Вивчати нам частини мови
Хай віршик цей допомага.
Число і кількість означає,
А ще - порядок при лічбі.
Усе на світі дозволяє
Порахувати він тобі.
Розкаже точно:котрий?скільки?
Бо шанувати факти звик.
Усім відомо: це числівник -
Наш хитромудрий рахівник.
Числівник знає цифри, дати,
Рахує вічність день за днем...
Століття вміє визначати:
Ми в двадцять першому живем.
Але у рідній нашій мові
Злічить не зможе всі слова.
Він кількісний і порядковий,
Простий і складений бува.
Та кожен має пам'ятати -
Ця думка зовсім не нова -
Одне життя, одна лиш мати
І Батьківщина теж одна.
-Про що цей вірш? ( про частини мови)
-Яка ж частина мови найбільше згадується в цьому вірші?
-Чи не здогадуєтесь ви про що ми будемо сьогодні говорити?(діти самостійно визначають тему уроку)
-
ІІІ. Повідомлення теми, епіграфа, формулювання завдань уроку.(на слайді).
-На попередніх уроках ми працювали над темою «Числівник» Сьогоднішній наш урок узагальнюючий із вивчення теми. Запишіть у зошитах число, класна робота і тему нашого уроку.
-Діти, що ви очікуєте від уроку? (Мету уроку визначають учні. Самі роблять висновок, над чим будуть працювати на уроці)
Очікувані результати (формулювання очікуваних результатів методом незакінчених речень):
-повторити , узагальнити й систематизувати…;
-удосконалити вміння й навички …;
- уміти …
-учитися …
На слайді:
-повторити , узагальнити й систематизувати відомості про числівник;
-удосконалити вміння й навички аналізу числівників та визначення їх синтаксичної ролі; правильно вживати числівники в мовленні;
- уміти правильно писати числівники, узгоджувати їх з іменниками;
-учитися застосовувати знання у нестандартних ситуаціях.
Тому епіграфом до уроку я пропоную взяти слова відомого українського поета Дмитра Білоуса
Як намистини, диво калинове —
Частини мови!
Назви наче й звичні,
Полюбиш їх — красиві, поетичні!..
Числівник може визначить тобі
Число речей, порядок при лічбі.( Прикріплено на дошці)
- Як ви розумієте ці слова?Чи всі ознаки числівника перераховано в епіграфі? Що б ви додали до слів автора?
ІV.Актуалізація опорних знань.
1.Заповніть ментальну карту про числівник, використавши здобуті теоретичні знання
питання
за значенням за будовою
синтаксична роль
2.«Скарбничка народної мудрості»(Робота в групах, випереджальні завдання)
І група. Вам потрібно було виписати назви казок, у яких використано числівники. Перевіримо, як ви справились з цим завданням.
(«Вовк і семеро козенят» , « Дев’ять братів і сестриця Галя» , « Троє поросят», «Про сімох братів гайворонів та їх сестру» , « Дев’ять братів і десята сестриця Галя» , « Троє братів і песиголовець» , « Дванадцять дівок» , ( «Дванадцять синів і одна дочка» ), « Два брати» ( «Два з торби» , «Два цапи» , «Дві вивірки» ), «У тридев’ятому королівстві» , « Тридцять три богатирі» , «Як обидва брати царями стали» та багато інших.)
Охарактеризуйте числівники, вжиті в назвах казок.
ІІ група. Вам потрібно було виписати числівники у прислів’ях та приказках. Назвіть й охарактеризуйте вжиті числівники.
(прислів’я та приказки з числівниками (Цілі числа)- Сім п’ятниць на тиждень. Сім потів зійде. Знати, як свої п’ять пальців. (Збірні числівники)- Двоє третього не чекають. Двоє братів через дорогу живуть, а один одного не бачать. Один із сошкою, а семеро з ложкою. ( Порядкові числівники) – Мати однією рукою б′є, а другою гладить. За двома зайцями поженешся- ні одного не спіймаєш. Працювати до сьмого поту. Обходити десятою дорогою. Хто перший приходить, тому першому і подають.)
ІІІ група. Вам потрібно було виписати числівники у фразеологізмах. Назвіть й охарактеризуйте вжиті числівники. Поясніть на вибір тлумачення одного з фразеологізмів.
(В один голос (чи в одне горло) радити, говорити; П’яте колесо до воза;за тридев’ять земель;між двох вогнів; одна нога тут, друга там; як дві краплі води. два чоботи – пара; сім п’ятниць на тиждень; тридцять срібняків; в сто очей дивитися, без п'яти хвилин інженер, лікар...; співати в один голос; знати, як свої п'ять пальців; обходити десятою дорогою; працювати до сьомого поту; відчувати себе на сьомому небі.)
V. Виконання вправ на вдосконалення умінь і навичок.
1. Ділова гра «Компетентність». Мета нашої наступної роботи: перевірити вашу здатність розрізняти числівники та інші частини мови, що виражають числові значення З - поміж поданих слів виберіть числівники. Свою думку обґрунтуйте.
Стотисячний, семиденний, п′ятиденка, двадцятимільйонний, столітній, восьмирічка, шеститонний, двійка, дев′ятиповерховий, десятка, семисотий, двадцятирічний, сотня, чотирьохмільярдний
(Стотисячний, двадцятимільйонний, семисотий, чотирьохмільярдний)
-Які за значенням виписані числівники?(порядкові)
-Що допомогло вам не сплутати порядкові числівники з прикметниками?(питання, значення-числівники порядок при лічбі, а прикметник-ознаку предмета)
-А як ви відрізнили числівник від іменника?(питання і значення: числівник вказує на кількість і відповідає на питання скільки?, а іменник-означає предмет і відповідає на питання що?)
-Що можна сказати про їх правопис? ( порядкові числівники із –сотий, -тисячний, -мільйонний, -мільярдний пишемо разом)
2. «Павутинка слів» (розподільно-аналітичне письмо (робота в парах). Запишіть іменники: 1) ті, що можна вжити зі збірними числівниками; 2) ті, що зі збірними числівниками не вживаються.
Відро, інститут, міліціонер, італієць, наймит, тополя, німець, розум, ущелина, яблуко, дівчина.
1)відро, міліціонер, італієць, наймит, німець, яблуко;
2) інститут, тополя, розум, ущелина, дівчина.
Якщо ви правильно виконали завдання, із перших букв записаних іменників складеться початок прислів’я «... все перетруть».
3.Фізкультхвилинка( під музику ) Ми трішечки втомилися і треба відпочити.
Якщо я називаю простий числівник, ви піднімаєте руки вгору; складний - розводите в сторони; складений витягуєте вперед.
Дев’яносто, три, сорок чотири, сім, двадцять п′ять, сімсот, п’ятий, сто три, шістдесят, багато, чотирнадцять, перший, чотириста тридцять один .
4. Робота з текстом(загальнокультурна компетентність)
І.Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тип мовлення.
ІІ.Випишіть з тексту числівники з іменниками, правильно їх узгодивши. ІІІ.Визначте розряд за значенням, групу за будовою, синтаксичну роль числівників. Поясніть написання Ь в числівниках.
ІV. Творче завдання ( високий рівень) Складіть і запишіть твір-мініатюру на тему « Мій родовід»( залишається для домашнього завдання) .
Колись в українців було звичаєве правило, що зобов'язувало кожного знати свій рід до 7 ( коліно).
Перше коліно - я; друге - батько й мати; в трет..ому - 2(дідусь )і 2 (бабуся). У четвертому - 4 (прадід) й 4(прабабуся) ; у п'ятому - 8 (прапрадіди)і 8 (прапрабабуся); у шостому 16 (пращур)і 16(пращурка); у сьомому коліні - ми нараховуємо 32 (прапращур) і стільки ж( прапращурка).
Отже, на дереві твого роду 32( гілка) материнських і 32 батьківських. Разом- 64 ( М.Ткач).
Колись в українців було звичаєве правило, що зобов'язувало кожного знати свій рід до сьомого коліна.
Перше коліно - я; друге - батько й мати; в третьому - два дідусі і дві бабусі.
У четвертому - чотири прадіди й чотири прабабусі; в п'ятому - вісім прапрадідів і вісім прапрабабусь; у шостому - шістнадцять пращурів і шістнадцять пращурок; у сьомому коліні - ми нараховуємо тридцять два прапращури і стільки ж прапращурок.
Отже, на дереві твого роду тридцять дві гілки материнських і тридцять дві батьківських. Разом - шістдесят чотири( М.Ткач).
(Заголовки « Сім поколінь», « Наш родовід»)
Цей текст розповідає про історію роду людського. У кожної людини він свій. Досліджуючи людський рід, його можна зобразити у вигляді розкішного дерева з міцним стовбуром та розкішними гілками. Знання про числівник допоможуть визначити, скільки у нашому роді було славетних пращурів по материнській і батьківській лініях. Повернемося до родовідного дерева на уроках літератури. Генеалогічне дерево служить для відродження духовного зв’язку із землею предків, сім′єю, родом, народом.
5. Гра «Якщо на годиннику…» (ілюстрації з годинниками) перед виконанням пропоную ще раз пригадати правило про вживання числівників для позначення часу перегляд Експрес-уроку з О.Авраменком (https://www.youtube.com/watch?v=zaTRsN-S5yg)( компетентність саморозвитку і самоосвіти, інформаційна)
12.50
Дванадцята п’ятдесят.
За десять хвилин тринадцята.
Десять хвилин до тринадцятої.
12.15
Дванадцята п'ятнадцять.
П'ятнадцять хвилин на першу.
П'ятнадцять хвилин по дванадцятій.
Чверть на першу
Чверть по дванадцятій
10.10.
Десята десять.
Десять хвилин на одинадцяту.
19.00
Сьома (дев'ятнадцята) година
6. « Я-редактор»(вправа з культури мовлення). Відредагувати словосполучення ( компетентність саморозвитку й самоосвіти, соціальна компетентність)
У двох словах, двома словами, другим разом, іншим разом, три рядка, три рядки, сімдесяти учнів, семидесяти учнів , пів другого, пів на другу, з Першим вересням, з Першим вересня.
Неправильно |
Правильно |
У двох словах |
Двома словами |
Другим разом |
Іншим разом |
Три рядка |
Три рядки |
Семидесяти учнів |
Сімдесяти учнів |
Пів другого |
Пів на другу |
З Першим вересням |
З Першим вересня |
VІ. Підсумки уроку. Рефлексія. Оцінювання.
Учитель.-Діти, чи можемо ми обійтися без числівників? Чи обмежуємося використанням числівників тільки на уроках мови, літератури?
Отже, як бачите, без числівників нам ніяк не обійтися в мовленні.
1.Чи досягли ми поставлених цілей?
2. Виставлення й мотивація оцінок
VІІ. Домашнє завдання