Урок "В. ГОЛОБОРОДЬКО. САМОБУТНЯ ПОСТАТЬ ПОЕТА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ВІРШ «З ДИТИНСТВА: ДОЩ» («Я ВПЛЕТЕНИЙ ...»). ВІЛЬНИЙ ВІРШ"

Українська література, 8 клас

 

Тема. В. ГОЛОБОРОДЬКО. САМОБУТНЯ ПОСТАТЬ ПОЕТА В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ. ВІРШ «З ДИТИНСТВА: ДОЩ» («Я ВПЛЕТЕНИЙ ...»). ВІЛЬНИЙ ВІРШ

 

Мета: ознайомити здобувачів освіти із життєвим і творчим шляхом  В. Голобородька; вчити учнів розуміти образний зміст поезії митця, її своєрідність; розкрити значення поняття «вільний вірш»; розвивати навички читання, дитячу уяву вільних віршів, їх аналізу; виховувати оптимістичне, життєстверджуюче світобачення, естетичний смак.

 

Обладнання: підручник, портрет письменника, відеозапис «Василь Голобородько, Ми йдемо по Україні», технічне обладнання.

 

ХІД УРОКУ

1.                    ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Перевірка домашнього завдання

 

2. Вступна бесіда:

• Чи знаєте ви такого поета українського як Василь Іванович Голобородько?
• Що вам відомо про його життя?
• Які поезії цього автора вам відомі?

 

 

3.             ПОВІВОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

4.              ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 

1. Ознайомлення із біографією поета

Біографію В. Голобородька учні читають з підручника, вчитель доповнює.

Матеріал для вчителя

Василь Іванович Голобородько - сучасний український поет.

Лауреат премії їм. В. Симоненка (1988) та Державної премії України імені Тараса Шевченка (1994).

Народився 7 квітня 1945 року в селі Адріанополі на Луганщині. У 1963 році закінчив середню школу-інтернат.

У 1964 вступив на українське відділення філологічного факультету Київського університету. 1965 року став студентом Донецького педагогічного інституту, звідки на початку 1967 року був відрахований за наказом ректора з формулюванням: «за дії несумісні зі званням радянського студента». Ці дії полягали в тому, що поширював у Донецькому університеті серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація», про що секретар Донецького обкому КПУ доповів у ЦК КПУ в «інформації» від 30 січня 1967.

Влітку 1967 року була спроба продовжити здобувати вищу освіту в Літературному інституті в Москві, але, попри те, що успішно пройшов творчий конкурс, Голобородька не допустили до вступних іспитів.

Вірші розпочав друкувати 1963 року, коли в республіканській пресі з’явилося кілька добірок віршів.

Перша поетична книжка «Летюче віконце», яка готувалася до друку в одному з київських видавництв, була знищена вже набраною для друку через незгоду автора співробітничати з органами державної безпеки (КГБ) колишнього СРСР.

Від 1969 року і аж до 1986 року твори Голобородька не друкували в Україні. У 1968–1970 роках перебував на військовій службі в будівельних загонах на Далекому Сході. Після того працював на шахті та в радгоспі в рідному селі.

1988 — Голобородька прийняли до Спілки письменників України.

2001 року здобув вищу освіту в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка.

Найвідоміші твори: поетичні збірки «Летюче віконце», «Зелен день», «Ікар на метеликових крилах», «Калина об Різдві», «Слова у вишиваних сорочках».

 

Василь Іванович Голобородько народився у 1945 р. за місяць до закінчення Другої світової війни, найжорстокішої в історії людства. Поет пише: «Моє дитинство припало па післявоєнні роки, але запам'яталися не ті, найтяжчі, щонайближчі до закінчення війни, а ті, коли люди вже стали жити заможніше й з їхніх очей зник отой характерний полиск голоду, що так нівечить образ гарного обличчя».

Розповідаючи про своє дитинство, письменник згадує все найкраще й найцікавіше, що відбувалося в його житті.

«Зовсім малим, у віці посівальника, будила мене мати зимовим ранком і посилала посівати до сусідів, це недалечко, через дорогу лише перейти. Заходив я до хати вісником свята, мені раділи, підводили до покутя¹, я сипав із жмені пшеничне зерно її промовляв поздоровлення з Новим роком, як мене навчила мати. З радісним відчуттям виходив я з хати, обдарований кількома монетами грошей та жменькою цукерок із бубликом, бо я порадував сусідів: і тітку, і дядька, і дітей їхніх.

Уже як ходив до школи (школа в нашому селі на той час була семирічною та українськомовною), то з однолітками ходив колядувати. Але вже так, ніби переступаючи межу забороненого, бо вже в школі обов'язково нагадають перед усіма учнями тих, хто ходив колядувати. Здається, недовго й протримався той давній звичай після нашого колядування. Умер той звичай...»

Були часи, коли в Україні влада не поважала народних традицій і обрядів сивої давнини. Натомість поет зберігає їхню казковість і таємничість у своїй самобутній поезії, адже віками, з покоління в покоління, народ передавав свою історію й культуру через пісню, казку й обряд. Тому фольклорний струмінь у поезії В. Голобородька особливо відчутний. Прочитайте твори поета й насолодіться їхньою чистотою, образністю й мудрістю.

 

2.  Вивчення відомостей з теорії літератури

Вільний вірш, верлібр - особлива система віршування, що характеризується не з'ясованими до кінця закономірностями; як єдина постійна ознака всіх верлібрів, що відмежовує його від художньої прози, зазвичай вказують графічну установку на вірш і що виникають внаслідок цього міжрядкові паузи . Чергування рядків різної довжини, відсутність рими, мала впорядкованість наголосів і міжударних інтервалів відособлюють верлібр від строгих віршованих форм. 

Термін «верлібр» введений французьким письменником Г. Каном в 1884 р.

 

3. Перегляд відеозапису «Василь Голобородько, Ми йдемо по Україні»

Вчитель. Вільний вірш можна «впізнати» навіть на слух. У цьому ми можемо переконатися за допомогою відеозапису «Василь Голобородько, Ми йдемо по Україні»

 

Обговорення переглянутого:

- Який вірш нам щойно прочитав сам автор?

- Чи почули ви у ньому ознаки «вільного вірша»? Які?

- Який настрій передає автор цією поезією?

- Чи можна цей вірш назвати автобіографічним?

- Як відноситься автор до Батьківщини? Чи має патріотизм у душі?

 

Вчитель. Василь Іванович Голобородько і зараз дуже переживає за долю нашої держави. Це виражає у своїх поезіях.

Проживав у Адріанополі, а близько 2004 року перебрався до Луганська. Через бойові дії на Сході України в 2014 році став вимушеним переселенцем. Було навіть таке, що поет мало не став безхатьком. Прихисток йому надав один із Центрів творчості спілки письменників України в Ірпіні.

 

 

4. Ідейно-художній аналіз поезії В. Голобородька «З дитинства: дощ» («Я вплетений ...»).

Вчитель. Поезія «З дитинства: дощ («Я вплетений весь до нитки») датована 1963 роком, тобто написана 18-літнім автором. Проте він уже справжній майстер слова, який має свій особливий стиль письма.

 

а) Виразне читання поезії учнем ∕ вчителем

Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу,

уплетена дорога, що веде до батьківської хати, уплетена хата, що видніється на горі, як зелений птах,

уплетене дерево, що, притихле, стоїть над дорогою,

уплетена річка, паче блакитна стрічка в дівочу косу,

уплетена череда корів, що спочивають на тирлі.

А хмара плете і плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.

 

Але усім тепло,

усі знають дощ перестане,

і хто напасеться,

хто набігається,

хто нахитається,

хто паси литься на горі,

хто належиться,

а хто прийде додому

у хату, наповнену теплом, як гніздо.

 

б) Робота над жанровою належністю

Вчитель.  Прочитавши вірш В. Голобородька «З дитинства: дощ», ви, напевно, помітили, що він суттєво відрізняється від прочитаних вами раніше поетичних творів. І не дивно, бо цей вірш вільний. Що означає «вільний вірш»? Знайдіть тут ознаки верлібра у цій поезії.

 

в) Ідейно-художній аналіз поезії

Тема: звернення ліричного героя до дощика, щоб той його не намочив.

 

Ідея: возвеличення прагнення хлопчика порозумітися з дощиком.

 

Основна думка: з раннього дитинства кожна людина повинна осмислено сприймати будь-яке явище природи.

 

Жанр: поезія зі спогадів дитинства поета, поезія-замовляння.

 

Художні засоби:

Повтори: «дощику, дощику», «щоб ти…», «я тобі…».

Метафори: «дощик ловив.., розкидав.., ходив.., розчісував».

Вчитель.

Перша строфа — розлога картина дощу.

Друга строфа — нагадує загадку. (Побудована на недомовленні, образ розвивається за методом дедукції — від узагальнення до конкретики).

 

5. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО

1. Інтерактивна вправа «Метафоричний ланцюг»

• Якими художніми засобами і прийомами послуговується автор, щоб створити таку дивовижну картину?

 (Перші дві строфи утворюють розгорнуту метафору. Її можна пояснити так: хмара заплітає навколишній простір волоссям дощу. Цікаве розгортання образу: одна ланка поєднується з іншою й утворює ланцюг. Цей прийом властивий українським казкам, проте в народних текстах ланцюгом розгортається не образ, а дія ...)

 

Складання «ланцюга» — розлогої картини дощу (у зошитах).

Метафоричний ланцюг

Я вплетений весь до нитки

вплетена дорога

вплетена хата моя

вплетені прямокутники дерев

вплетена річка

вплетене стадо корів небо

вплетене і плете

(У середині метафори містяться виписані мікрометафори)

 

2. Метод «Асоціативний кущ»

У В. Голобородька хата — птах, хата — гніздо.

Напишіть, що нас гріє в рідній хаті.

Наприклад:

Спогади дитинства

Відчуття, що ти завитий у кокон

Захищеність, затишок

Любов родини

Ти відчуваєш, що не самотній

Ти ніби маленький

 

6. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Гра «Я – тобі, ти – мені!»

Учні задають один одному питання за вивченим матеріалом на уроці.

2. Аргументоване оцінювання роботи учнів на уроці

 

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект, намалювати ілюстрацію до поезії.

З дитинства: дощ

 

Я уплетений весь до нитки у зелене волосся дощу,

уплетена дорога, що веде до батьківської хати, уплетена хата, що видніється на горі, як зелений птах,

уплетене дерево, що, притихле, стоїть над дорогою,

уплетена річка, паче блакитна стрічка в дівочу косу,

уплетена череда корів, що спочивають на тирлі.

А хмара плете і плете зелене волосся дощу, холодне волосся дощу.

 

Але усім тепло,

усі знають дощ перестане,

і хто напасеться,

хто набігається,

хто нахитається,

хто паси литься на горі,

хто належиться,

а хто прийде додому

у хату, наповнену теплом, як гніздо.