Урок "В. КОРОЛІВ-СТАРИЙ. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА І ЙОГО ФАНТАСТИЧНА КАЗКА «ПОТЕРЧАТА»

В. КОРОЛІВ-СТАРИЙ.

КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА

І ЙОГО ФАНТАСТИЧНА КАЗКА «ПОТЕРЧАТА»

Тип уроку:      засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Як називається цікаве оповідання про незвичайні, часом фантастич­ні, але повчальні події? (Казка)
• Що характерно для народної казки як жанру?
• Чим народна казка відрізняється від літературної?
• Чому добро у казках завжди перемагає зло?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

... дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу,

українську «нечисту силу», що, на мою думку,

часто буває далеко менш небезпечною,

ніж деякі інші «сили»,

які, на жаль, не звуть «нечистими».

В. Королів-Старий

1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)

Можливо, вам, шановні друзі, вже відоме ім'я Василя Костьовича Королева-Старого. Кілька років тому у видавництві «Веселка» побачила світ його книжечка під таємничою назвою «Нечиста сила». Що ж, загад­кового, фантастичного, захоплююче неймовірного в збірничку й справді вдосталь. Твори написані майстерно, вигадливо, доступно, невимуше­но. Автор вільно й нестримно фантазує, змушуючи читача знову й зно­ву повертатися до книжки.

Однак «Нечистою силою» не обмежується різнобічна й талановита творчість Королева-Старого. Видавництво обіцяє тобі ще не одну ціка­ву зустріч з творами популярного у двадцяті-тридцяті роки двадцятого століття українського письменника Василя Королева (Старий — це його літературний псевдонім), котрий лише нещодавно став відомим нашому читачеві, оскільки друкувався свого часу лише за межами України.

Народився письменник 4 лютого 1879 р. у селі Ладен Прилуцького повіту на Полтавщині, а помер далеко від рідної домівки — 11 грудня 1943 року в містечку Мельник, що знаходиться у Чехословаччині.

Після закінчення Полтавської духовної семінарії, а потім Харків­ського ветеринарного інституту Василь Королів працював ветеринаром і водночас проводив велику просвітницьку роботу, особливо серед се­лянства. Він займався укладанням народних календарів та листівок, які були дуже потрібними у повсякденному житті та побуті. Як зооветеринар, видавав брошури та невеличкі книжечки з цінними порадами про те, як доглядати за свійськими тваринами. Найбільш відомі його науко­во-популярні книги «Скотолічебник» та «Кролики».

В останній автор всіляко заохочував й дітей займатися кролівни­цтвом і з теплотою пише про цих корисних для людини істот.

Під час другої російської революції та громадянської війни Василь Королів сповна віддається журналістській та видавничій справам: реда­гує журнал «Книгар», співпрацює у видавництвах «Час», «Відродження», «Сміх», «День» (деякі з них він засновує сам).

На початку 1919 року, коли не було вже на/дії на відновлення закон­ної влади Української Народної Республіки, Василь Королів-Старий, як чимало інших літераторів, змушений був емігрувати за кордон. Там працював в Українській сільськогосподарській академії в Подєбрадах і активно продовжував видавничу, перекладацьку, наукову і письмен­ницьку діяльність.

Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечис­та сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, пере­осмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому потрактував персонажів української мі­фології, зокрема «нечисту силу», якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей.

Як вважав письменник, прищеплювати дітям оте «безглузде й не­потрібне почуття жаху перед вигаданими потерчатами та неіснуючими страхіттями навряд чи раціонально й педагогічно».

2. В. Королів-Старий про «нечисту силу»

Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне завдання — облагородити «нечисту силу», показати народові тра­диційно злі й лихі алегоричні персонажі добрими, такими, які здебіль­шого приносять людям користь. Приємно, що письменник використо­вує не лише український матеріал. Наприклад, у казці «Нечиста сила» діють персонажі з фольклору інших народів: на Лису гору під Києвом на свою нараду злітаються Диви та Джини з Персії, Тролі та Ельфи з Ні­меччини і Швеції, Коррігани та Нічні Прачки із Франції, чеський водя­ник Гастрман, польський чорт Борута, кавказький дух Гуд, єврейський чорт Хапун та багато інших дивовижних істот.

Збірка казок «Нечиста сила» — поки що єдина книжка, що вийшла передруком у наш час на батьківщині письменника. А вперше вона по­бачила світ у 1923 році і чехословацькому місті Каліш.

Готуючи її до друку, В. Королів-Старий писав у передмові:

 «Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з лег­кою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми ви­слову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіше ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чорто­виння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього ді­тям, як про персоніфіковані (уособлені, наділені властивостями люди­ни чи тварини) сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?!

Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї по­милки, з'явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити пе­ред дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «нечистими».

Виховання дітей письменник вважав за «найвищу і найшляхетнішу мету», а тому своєю творчістю прагнув утвердити в дитині розуміння краси, правди, моральної чистоти, почуття обов'язку, любові до при­роди і людини.

Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу?

Демонологія — це людські уявлення про злих духів (демонів), що ді­йшли до нас із давніх часів.

Демони — фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мав­ки, домовики, хухи і потерчата.

Домовик — найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Це аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь.

Потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними і стали болотя­ними вогниками.

Хуха — міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з'являлися пе­ред очима людей. Як описує Королів-Старий, вони мали довгу вовночку, що мов шовком вкривала все тільце, і тільки була голенька мордоч­ка й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — братки. Хто з нас

не згадував цю міфічну особу, коли, зробивши якусь нелегку чи важливу справу добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»

Відьми — підмітали подвір'я, посипали його піском, чепурили стіни.

Хухи — обкладали стіни мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та іншими оздобами. Згодом вони й самі обростали мохом.

4. Опрацювання твору В. Королева-Старого «Потерчата»

1.    Виразне вибіркове читання казки.

2.    Тема: відображення позитивної ролі «нечистої сили» (Потерчата, До­мовик), які всіляко намагаються застерегти людину (дяк Оверко), хоча і віруючу в Бога, від небезпеки, будь-якого лиха.
3.    Ідея: уславлення прагнення демонологічних сил творити добро, ви­являти чуйність, відповідальність за доручену справу; висміювання пияцтва.
4.    Жанр: літературна прозова казка з елементами фантастики («нечис­та сила»).

5.    Побудова казки.

Події у творі відбуваються протягом однієї доби у зимову пору.

Вступ: очікування дячихою Євпраксією, Домовиком господаря, який десь забарився на вечерю.

Основна частина: небезпечна подорож уконтентованого дяка Овер­ка з Храмових свят додому; допомога Хухи, Потерчат, Домовика, їх на­магання запобігти потопленню Оверка в болоті.

Кінцівка: дяк Оверко вдома, сварка між дячихою Євпраксією і гос­подарем за його брудний зовнішній вигляд; розповідь Оверка про «не­чисту силу», яка намагалася його потопити в болоті.

6.    Герої твору: дяк Оверко, дячиха Євпраксія, Потерчата, Домовик, Хуха, Відьма, Бровко.

7.    Аналізування змісту казки у формі бесіди за питаннями:

• За що домовик любив свого господаря? («... був веселий, говіркий, а коли бував чогось задоволений, то виспівував дуже гарно тонесень­ким голоском, мов хлопчисько, троїчне «Господи, помилуй!»)
• Чим був стурбований Домовик? (Відсутністю господаря вдома, хоча вже і «споночіло».)
• Що свідчить про порядність Домовика? («Як і всякий порядний До­мовик, він довго вагався, чи виходити зі свого двору, чи ні. Із кожною хвилиною Домовик помічав, як у нього в серці наростає неспокій за сво­го господаря»)

• Якими рисами характеру наділений Домовик? (Порядність, добро­зичливість, турботливість, відповідальність, доброта.)

• Чому ж дяк Оверко забарився додому? {Був на храмовому святі.)

• Чим Потерчата намагалися допомогти дяку Оверку? Опишіть цих істот. {«Потерчата були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучи­ми очима й сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхні маленькі ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися вперед дуже повільно».)
• Як дяк Оверко, віруюча людина, сприймав представників «нечистої сили»?

• Чим і як Домовик допоміг врятуватися дяку від втоплення у болоті?

• Про яких надзвичайних істот згадується у казці? (Домовик, Русалка, Відьма, Хуха, Потерчата, Марюха)

• Кого і що дяк і дячиха намагаються протиставити «нечистій силі»?

• Виразно прочитайте опис зовнішності дяка після того, коли він по­вернувся після подорожі по болоту. Що цим висміюється? («Дяк увесь був вимазаний чорним глеєм, по всьому обличчю було розмазане багно, виглядав він, неначе мокра курка, а на самому носі налипла доб­ра купа бруду, що висіла, мов кишка в індика».)
• Чому ніч В. Королів-Старий у творі називає атраментом (чорни­лом)?
• Чому, на вашу думку, автор надав казці заголовок «Потерчата», хоча вагома роль у творі приділяється Домовику?

• Що висміює автор у казці?

• У чому виховне та пізнавальне значення твору В. Королева-Старого «Потерчата»?

IV. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування. (Додаток)
2. Робота на картках. (Додаток)

V. Оголошення результатів роботи учнів

VI. Підсумок уроку

У казці В. Корлева-Старого «Потерчата» висловлена непохитна віра, що безкорисливе добро неодмінно переможе чорне зло, що правда по­долає страшну кривду і між людьми запанує взаєморозуміння, любов і справедливість.

VII. Домашнє завдання

Прочитати казку В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка», підготу­вати малюнки до твору, скласти план казки.

Тема: В. Королів-Старий «Потерчата».

Тести

1. Приготувавши вже вечерю, дячиха Євпраксія гнівалася через:

а) відсутність дяка Оверка;

б) малу кількість дров, щоб підтримувати тепло;

в) те, що діти погано їли страви.

2. «Дрова голосно зашкварчали і почали так тріщати, мов ...»:

а) сухе фасолиння;

б) хтось лущив горіхи;

в) сильні морози взимку.

а) Порівняння; 

б) епітет; 

в) персоніфікація.

4. Домовик любив старого господаря за те, що той був:

а) веселий і говіркий; 

б) мудрий і добрий;

в) гостинний і відчайдушний.

5. Коли господар (дядько Оверко) був веселий, він співав:

а) «Будьте здорові!»; 

б) «Господи, помилуй!»;

в) «Слався, країно!».

6. Де вирішив шукати Домовик Оверка?

а) У лісовій гущавині; 

б) біля замерзлої річки;

в) на болоті.

а) святкував Водохреща;

б) перебував на весіллі у кума;

в) був на Храмовому святі.

а) Потерчат; 

б) Хуху; 

в) Домовика.

а) Був вимазаний чорним глеєм;

б) розгубив всі ґудзики на сорочці;

в) не зміг відчинити хатні дверці,

в) Потерчат.

в) молитвами.

Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картки

Картка № 1

1. Доведіть, що в казці «Потерчата» нечиста сила сприймається як добра, чуйна, лагідна. Наведіть переконливі докази, посилаючись на зміст тексту.
2. Чому дяк Оверко у творі зображений смішним? З якою метою В. Ко-ролів-Старий так змалював свого героя?
3. Хата дяка Оверка знаходилася біля («Потерчата» В. Королів-Ста-рий):

а) дрімучого лісу; 

б) міського ринку;

в) церкви.

Картка № 2

1. Які риси характеру притаманні Домовику, персонажу казки «По­терчата» В. Королева-Старого? Чому він так любив і поважав дяка Оверка?
2. Вмотивуйте на прикладі твору «Потерчата», чому люди вірили у не­чисту силу. Наведіть переконливі докази.
3. Скільки вогників побачив дяк Оверко («Потерчата» В. Королів-Ста-рий), повертаючись після свят додому?

а) Десять; 

б) двадцять; 

в) п'ять.

Картка № З

1. Хто у казці «Потерчата» В. Короліва-Старого представляє «нечисту силу»? Чи можемо ми вважати цю силу злою? Обґрунтуйте власні міркування, наводячи докази з тексту твору.
2. На прикладі казки «Потерчата» В. Королева-Старого порівняйте світ міфічних істот і світ людей. Узагальнення обґрунтуйте.
3. Потерчата — це істоти, схожі на малих:

а) дітей; 

б) пташенят; 

в) звірят.

В. КОРОЛІВ-СТАРИИ «ХУХА-МОХОВИНКА»

Тип уроку:      засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями

• Через що, на вашу думку, ім'я Василя Королева-Старого тривалий час на Україні було незаслужено забуто?

• Як письменник ставився до «нечистої сили»? Чому?

• Від кого й чого закликає письменник оберігати представників «не­чистої сили»?

• Чому твори В. Королева-Старого вважаються казками?
• Що вас вражає під час читання творів В. Королева-Старого?

• Як ви ставитеся до «нечистої сили»? Чи змінилася ваша думка після ознайомлення з творами письменника?

III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

Зло, немов хвиля,

б'ється об берег і повертається назад.

Г. Сенкевич

1. Вступне слово вчителя

Ми продовжуємо знайомитися з творчістю Василя Королева-Старо­го, його героями — представниками доброї «нечистої сили». Казка пись­менника, яка продовжує відкривати для нас дивосвіт його фантастичних творів, має назву «Хуха-Моховинка».

• Про що, на вашу думку, в ній ітиметься?
• Як може вона починатися?

2. Теорія літератури

Портрет (від фр. — зображати) — зображення зовнішності героя (обличчя, фігури, одягу, манери поведінки) як засіб його харак­теристики; різновид опису. Портрет — один із засобів характеристики образу.

Образ художній — особлива форма відображення дійсності мисте­цтвом; зображення людського життя, окремих його боків в індивідуа­лізованій формі (одне з основних понять літератури). Об'єднує у собі загальне і часткове, узагальнення та індивідуалізацію. Реальне життя відбивається в художньому творі в художніх образах.

(Звертається увага учнів на портретну характеристику героїв казок В. Королева-Старого.)

3. Аналізування казки В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка»

1.    Читання казки із зупинками, розгляд її змісту.
2.    Тема: відображення взаємозв'язку людини, доброї «нечистої сили» і природи; уславлення справедливості, всеперемагаючої сили добра, над злом і лихом, підступністю і жорстокістю.
3.    Ідея: засудження користі, бездушності (злий дід); возвеличення щирої дружби, взаєморозуміння зі світом природи, її гармонії з людиною.

4.    Основна думка казки: Хухи не потребують подяки; вони роблять доб­ро з повинності.
5.    Жанр: літературна прозова казка з елементами фантастики.
6.    Побудова казки.

Події у творі відбуваються протягом року (від зими до зими).

Вступ: знайомство з Моховинкою, її родиною; нещастя Хухи, в ре­зультаті якого вона вимушена була шукати нового помешкання.

Основна частина: бідкання Моховинки, її зустріч з домашніми тва­ринами і людьми, жорстоке поводження злого діда з Хухою.

Висновок: Хухи рятують злого діда від смерті; добро перемагає над злом.

7.    Герої казки: Хуха-Моховинка, її родина; домашні кози Лиска і Оришка; діти; злий дід, Лісовик, Хо-Сукович.
8.    Опрацювання змісту казки у формі бесіди за питаннями:

• Як В. Королів-Старий описує риси характеру, якості Хухи? («...вона була найменшою в родині, «мізинчиком». її дуже жаліли й любили, але ж любили не тільки за те, що була вона манісінька, як кошенятко. Була вона добра, лагідна, плоха (незла, несмілива, спокійна), звичайненька, слухняна, роботяща. А граючись з іншими малими Хухами, радо приста­вала на всяку забавку, до якої її кликали. І ніколи ніхто не бачив, щоб вона колись гнівалась, чи була роздратованою, або ж мала якісь при­мхи».)
• Чому Хух по-різному називали? Від чого це залежало? («...Хухи бува­ють різні. Ті, що живуть у лісі, звуться лісовими; ті, що по проваллях та скелях,— печерицями; що понад річками та озерами,— очеретян­ками; ті, що у високій траві та бур'янах,— бур'янками. Бувають ще: степовички, байрачні, левадні... Тільки немає болотянок, бо всі Хухи, як котики, не люблять вогкого».)
• Опишіть Хуху. Знайдіть, як про це зазначено у казці? («Була вона й сама така пухка, як мох. Мала довгу вовночку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагаду­вала садову жовто-фіолетову квіточку — «братки». Та були ще в неї голенькі зісподу, рожеві лапки. Враз сама собою робилася того кольору, що й ті речі, біля яких бувають Хухи. Моховиночка найчастіше була зеленою».)
• Через що Хух не може побачити людина? (Змінюють свій колір.)

• Чому Моховинка, яка залишалася без домівки, не могла жити з бать­ками або сестричками, хоча вони її запрошували до себе? («...у Хух такий звичай, що кожна доросла Хуха повинна мати свою окрему ха­тинку. Через це вони й будують такі манісінькі хатки, що навіть удвох там не можна зручно поміститися. Турбувати ж хоча б і рідних бать­ків чи там сестер або братів жодна Хуха собі не дозволить».)
• Як Моховинка допомогла козі Лисці?
• Які стосунки склалися між Моховинкою і дітьми? У чому це вияви­лося?
• Що свідчить про добре серце Моховинки, її чуйність, щирість? На­ведіть приклади, посилаючись на текст твору.
• Коли люди почали вірити в існування Хух?
• Виразно прочитайте, як Хухи допомогли вижити злому діду. («Вони гуртом кинулись до діда, що вже ледве дихав. Одні огорнули його зі всіх боків своїми теплими кожушками; інші здмухували з нього сніг; інші лапками розгрібали намет»)
• Чим дід віддячив Хусі за допомогу?
• Чи вдалося В. Королеву-Старому на прикладі даної казки відобра­зити «нечисту силу» як добру, позитивну?

1. Розповідь про Хух як істот.
2. Небезпека у помешканні Моховинки.
3. Звернення Хух по допомогу до Лісовика.
4. Пошуки Моховинкою нової домівки.
5. Життя Хухи в хліві для кіз.
6. Нещастя у хліві.
7. Дружба Хухи і дітей.
8. Поранення Моховинки злим дідом.
9. Повернення героїні до рідного сімейства.

10.         Друга зустріч Моховинки зі злим дідом.
11.         Моховинка з іншими Хухами рятує від смерті злого діда.
12.         Подяка діда за добро Хухам.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Проведення тестового опитування. {Додаток)
2. Робота на картках. (Додаток)

V. Оголошення результатів роботи учнів

VI. Підсумок уроку

Змальовуючи створіння, «що невидимо живуть обіг з нами», В. Ко-ролів-Старий намагався розширити дітям межі уявлення про довколиш­ній світ людини і природи. Автор покладає великі надії на те, що казки привчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.

VII. Домашнє завдання

Підготувати усну розповідь на тему «Наступні пригоди Хухи-Моховинки»; знати зміст твору І. Липи «Близнята».

Тема: В. В. Королів-Старий. Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка».

Тести

1. Хуха народилася:

а) влітку; 

б) ранньою весною;

в) взимку.

а) «малюткою»; а) з кошенятком;

б) «мізинчиком»; б) з щеням;

в) «квіточкою»; в) з пташеням.

а) степових; 

б) очеретяних;

в) болотних.

4. Всі Хухи не люблять:

а) вологи; 

б)засухи;

в) холоду.

5. Плач Хух нагадує:

а) тріск дерев; 

б) стогін вітра;

в) плюскіт хвиль.

а) ящірку; 

б) змію; 

в) хамелеона.

7. Хуха-Моховинка найчастіше була кольору:

а) зеленого; 

б) темного; 

в) бурого.

а) сильного вітру і першого морозу;

б) стуку сокири по стовбуру сосни;

в) того, що гілля сосни спилювали для новорічних свят.

9. Чому «... на Моховинку прийшла біда»?

а) Дуже захворіла;

б) її спіймав дід у повстяних штанях;

в) залишилася без домівки.

а) епітет; 

б) метафору;

в) порівняння.

а) домашні кози;       

б) їжаки; 

в) зайчата.

12. Як жорстокий дід назвав Хуху-Моховинку?

а) Злою і жорстокою; 

б) лихою твариною;

в) лихою чародійницею.

Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

Картки

Картка № 1

1. Через що дід назвав Хуху-Моховинку «нечистою силою» та лихою твариною? Обґрунтуйте власну думку.
2. Як ви охарактеризуєте Моховинку, яка всупереч тому, що злий дід вчинив щодо неї жорстоко вирішує йому допомогти? Вмотивуйте свою думку.
3. Для чого Моховинка кликала дітей у хлів? Щоб:

а) нагодували кіз Лиску і Оришку;

б) розпутали козу Лиску;

в) загасили пожежу, що раптово виникла.

Картка № 2

1. Доведіть, що на прикладі казки В. Королева-Старого «Хуха-Мохо­винка» не слід на зло чинити злом, а навпаки? При відповіді поси­лайтеся на зміст твору.
2. Як у творі «Хуха-Моховинка» протиставляються дії людей і пред­ставників «нечистої сили»? Власні міркування обґрунтуйте.
3. Через що Хуху стали називати кривенькою Моховинкою?

а) була поранена злим дідом;

б) напала зла лісова тварина;

в) потрапила до людського капкану.

Картка № З

1. Що, на вашу думку, Хуху примушувало робити добро? Назвіть свої добрі вчинки.
2. Що в казці В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка» викликає співчут­тя, а що слід засуджавати? Відповідаючи, посилайтеся на зміст казки.
3. Мордочка у Хухи була кольору:

а) коричневого; 

б) сіро-білого;

в) жовто-фіолетового.