В. КОРОЛІВ-СТАРИЙ.
КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА
І ЙОГО ФАНТАСТИЧНА КАЗКА «ПОТЕРЧАТА»
Мета: розповісти учням про життя В. Королева-Старого і його фантастичні казки, виявити, які учні мають виробляти в себе вміння відтворювати в уяві незвичайні художні картини, зображені автором-казкарем на прикладі твору «Потерчата», розкрити алегорію казки, її мораль; осмисливши літературознавчий матеріал, п'ятикласники повинні зрозуміти суть поняття портрет; розвивати культуру зв'язного мовлення, творчу уяву школярів, їх логічне мислення, увагу, пам'ять; вміння акумулювати власні знання, швидкість в опрацюванні завдань; формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до життєвого і творчого шляху В. Королева-Старого; прищеплювати бажання робити добро як спонуку до позитивної життєдіяльності; поважне ставлення до ближнього, любові до нього.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет В. Королева-Старого, видання фантастичних казок письменника «Нечиста сила», малюнки учнів, текст твору «Потерчата», картки, тестові завдання.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
• 3 якою метою у казках поруч з реальними подіями значна увага приділяється фантастиці?
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
... дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу,
українську «нечисту силу», що, на мою думку,
часто буває далеко менш небезпечною,
ніж деякі інші «сили»,
які, на жаль, не звуть «нечистими».
В. Королів-Старий
1. Розповідь про письменника (матеріал для вчителя)
Можливо, вам, шановні друзі, вже відоме ім'я Василя Костьовича Королева-Старого. Кілька років тому у видавництві «Веселка» побачила світ його книжечка під таємничою назвою «Нечиста сила». Що ж, загадкового, фантастичного, захоплююче неймовірного в збірничку й справді вдосталь. Твори написані майстерно, вигадливо, доступно, невимушено. Автор вільно й нестримно фантазує, змушуючи читача знову й знову повертатися до книжки.
Однак «Нечистою силою» не обмежується різнобічна й талановита творчість Королева-Старого. Видавництво обіцяє тобі ще не одну цікаву зустріч з творами популярного у двадцяті-тридцяті роки двадцятого століття українського письменника Василя Королева (Старий — це його літературний псевдонім), котрий лише нещодавно став відомим нашому читачеві, оскільки друкувався свого часу лише за межами України.
Народився письменник 4 лютого 1879 р. у селі Ладен Прилуцького повіту на Полтавщині, а помер далеко від рідної домівки — 11 грудня 1943 року в містечку Мельник, що знаходиться у Чехословаччині.
Після закінчення Полтавської духовної семінарії, а потім Харківського ветеринарного інституту Василь Королів працював ветеринаром і водночас проводив велику просвітницьку роботу, особливо серед селянства. Він займався укладанням народних календарів та листівок, які були дуже потрібними у повсякденному житті та побуті. Як зооветеринар, видавав брошури та невеличкі книжечки з цінними порадами про те, як доглядати за свійськими тваринами. Найбільш відомі його науково-популярні книги «Скотолічебник» та «Кролики».
В останній автор всіляко заохочував й дітей займатися кролівництвом і з теплотою пише про цих корисних для людини істот.
Під час другої російської революції та громадянської війни Василь Королів сповна віддається журналістській та видавничій справам: редагує журнал «Книгар», співпрацює у видавництвах «Час», «Відродження», «Сміх», «День» (деякі з них він засновує сам).
На початку 1919 року, коли не було вже на/дії на відновлення законної влади Української Народної Республіки, Василь Королів-Старий, як чимало інших літераторів, змушений був емігрувати за кордон. Там працював в Українській сільськогосподарській академії в Подєбрадах і активно продовжував видавничу, перекладацьку, наукову і письменницьку діяльність.
Найповніше розкрився талант письменника у збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади про своє дитинство, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому потрактував персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу», якою чомусь завжди лякали людей, особливо дітей.
Як вважав письменник, прищеплювати дітям оте «безглузде й непотрібне почуття жаху перед вигаданими потерчатами та неіснуючими страхіттями навряд чи раціонально й педагогічно».
2. В. Королів-Старий про «нечисту силу»
Королів-Старий поставив перед собою нелегке і, на перший погляд, дивне завдання — облагородити «нечисту силу», показати народові традиційно злі й лихі алегоричні персонажі добрими, такими, які здебільшого приносять людям користь. Приємно, що письменник використовує не лише український матеріал. Наприклад, у казці «Нечиста сила» діють персонажі з фольклору інших народів: на Лису гору під Києвом на свою нараду злітаються Диви та Джини з Персії, Тролі та Ельфи з Німеччини і Швеції, Коррігани та Нічні Прачки із Франції, чеський водяник Гастрман, польський чорт Борута, кавказький дух Гуд, єврейський чорт Хапун та багато інших дивовижних істот.
Збірка казок «Нечиста сила» — поки що єдина книжка, що вийшла передруком у наш час на батьківщині письменника. А вперше вона побачила світ у 1923 році і чехословацькому місті Каліш.
Готуючи її до друку, В. Королів-Старий писав у передмові:
«Дарма, що інтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою. Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусь чортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодай для форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіше ця згадка буває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодного змісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чи не краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані (уособлені, наділені властивостями людини чи тварини) сили природи, по змозі позбавляючи їх елементів зла та ворожості?!
Я — не педагог і, можливо, помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, в яких собі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу», що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили», яких, на жаль, не звуть «нечистими».
Виховання дітей письменник вважав за «найвищу і найшляхетнішу мету», а тому своєю творчістю прагнув утвердити в дитині розуміння краси, правди, моральної чистоти, почуття обов'язку, любові до природи і людини.
Хто ж вони, персонажі авторського демонічного світу?
3. Міфічні та фольклорні персонажі, які діють у творах В. Королева-Старого (Словник школяра)
Демонологія — це людські уявлення про злих духів (демонів), що дійшли до нас із давніх часів.
Демони — фантастичні істоти, найпопулярнішими серед яких є мавки, домовики, хухи і потерчата.
Домовик — найдавніший демонічний образ у багатьох народів. Це аж ніяк не злий дід, а справжній хатній бог, охоронець домашнього вогнища та родинних святинь.
Потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними і стали болотяними вогниками.
Хуха — міфічна істота, пухка, як мох. Інколи хухи з'являлися перед очима людей. Як описує Королів-Старий, вони мали довгу вовночку, що мов шовком вкривала все тільце, і тільки була голенька мордочка й нагадувала садову жовто-фіолетову квіточку — братки. Хто з нас
не згадував цю міфічну особу, коли, зробивши якусь нелегку чи важливу справу добре натомившись, полегшено зітхав: «Хух!»
Відьми — підмітали подвір'я, посипали його піском, чепурили стіни.
Хухи — обкладали стіни мохом, блискучими мушлями, сосновими шишками та іншими оздобами. Згодом вони й самі обростали мохом.
4. Опрацювання твору В. Королева-Старого «Потерчата»
Події у творі відбуваються протягом однієї доби у зимову пору.
Вступ: очікування дячихою Євпраксією, Домовиком господаря, який десь забарився на вечерю.
Основна частина: небезпечна подорож уконтентованого дяка Оверка з Храмових свят додому; допомога Хухи, Потерчат, Домовика, їх намагання запобігти потопленню Оверка в болоті.
Кінцівка: дяк Оверко вдома, сварка між дячихою Євпраксією і господарем за його брудний зовнішній вигляд; розповідь Оверка про «нечисту силу», яка намагалася його потопити в болоті.
IV. Закріплення вивченого матеріалу
V. Оголошення результатів роботи учнів
VI. Підсумок уроку
У казці В. Корлева-Старого «Потерчата» висловлена непохитна віра, що безкорисливе добро неодмінно переможе чорне зло, що правда подолає страшну кривду і між людьми запанує взаєморозуміння, любов і справедливість.
VII. Домашнє завдання
Прочитати казку В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка», підготувати малюнки до твору, скласти план казки.
Тема: В. Королів-Старий «Потерчата».
Тести
1. Приготувавши вже вечерю, дячиха Євпраксія гнівалася через:
а) відсутність дяка Оверка;
б) малу кількість дров, щоб підтримувати тепло;
в) те, що діти погано їли страви.
2. «Дрова голосно зашкварчали і почали так тріщати, мов ...»:
а) сухе фасолиння;
б) хтось лущив горіхи;
в) сильні морози взимку.
3. Який художній прийом використано у цитаті казки: «...вогонь переплигував з однієї деревини на другу»?
а) Порівняння;
б) епітет;
в) персоніфікація.
4. Домовик любив старого господаря за те, що той був:
а) веселий і говіркий;
б) мудрий і добрий;
в) гостинний і відчайдушний.
5. Коли господар (дядько Оверко) був веселий, він співав:
а) «Будьте здорові!»;
б) «Господи, помилуй!»;
в) «Слався, країно!».
6. Де вирішив шукати Домовик Оверка?
а) У лісовій гущавині;
б) біля замерзлої річки;
в) на болоті.
7. Дяк Оверко затримався на домашню вечерю у зв'язку з тим, що він:
а) святкував Водохреща;
б) перебував на весіллі у кума;
в) був на Храмовому святі.
8. Кого побачив дяк, подорожуючи темної ночі додому, веселий і добре уконтентований?
а) Потерчат;
б) Хуху;
в) Домовика.
9. Хто зайвий у запропонованому ланцюжку міфічних істот, про яких
не згадується утворі «Потерчата» В. Королева-Старого?
Потерчата, Хуха, Водяник, Упир, Марюка:
а) Хуха;
б) Упир;
в) Русалка.
10. Через що Домовик гучно розсміявся над дяком Оверком після його
повернення додому?
а) Був вимазаний чорним глеєм;
б) розгубив всі ґудзики на сорочці;
в) не зміг відчинити хатні дверці,
11. Кого звинуватив дяк Оверко у тому, що він ледве дійшов додому:
а) Марюку;
б) Нечисту силу;
в) Потерчат.
12. Чим, на думку дяка, він міг протистояти невідомій згубній силі?
а) Власною мужністю;
б) вірою у перемогу;
в) молитвами.
Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
Картки
Картка № 1
а) дрімучого лісу;
б) міського ринку;
в) церкви.
Картка № 2
а) Десять;
б) двадцять;
в) п'ять.
Картка № З
а) дітей;
б) пташенят;
в) звірят.
В. КОРОЛІВ-СТАРИИ «ХУХА-МОХОВИНКА»
Мета: продовжити знайомити учнів з казками В. Королева-Старого та його доброю «нечистою силою»; проаналізувати казку письменника «Хуха-Моховинка»; вміти вдумливо та виразно читати казку, знаходити зовнішність фантастичних істот, оцінювати вчинки персонажів даного твору з позицій гуманізму; розвивати вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; відстоювати особисті погляди; формувати кругозір, світогляд; виховувати в учнів доброту, порядність, чуйність, уважне ставлення до ближнього; пізнавальний інтерес до наслідків власної праці.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет В. Королева-Старого, текст твору «Хуха-Моховинка», картки, тестові завдання.
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями
III. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Зло, немов хвиля,
б'ється об берег і повертається назад.
Г. Сенкевич
1. Вступне слово вчителя
Ми продовжуємо знайомитися з творчістю Василя Королева-Старого, його героями — представниками доброї «нечистої сили». Казка письменника, яка продовжує відкривати для нас дивосвіт його фантастичних творів, має назву «Хуха-Моховинка».
2. Теорія літератури
Портрет (від фр. — зображати) — зображення зовнішності героя (обличчя, фігури, одягу, манери поведінки) як засіб його характеристики; різновид опису. Портрет — один із засобів характеристики образу.
Образ художній — особлива форма відображення дійсності мистецтвом; зображення людського життя, окремих його боків в індивідуалізованій формі (одне з основних понять літератури). Об'єднує у собі загальне і часткове, узагальнення та індивідуалізацію. Реальне життя відбивається в художньому творі в художніх образах.
(Звертається увага учнів на портретну характеристику героїв казок В. Королева-Старого.)
3. Аналізування казки В. Королева-Старого «Хуха-Моховинка»
Події у творі відбуваються протягом року (від зими до зими).
Вступ: знайомство з Моховинкою, її родиною; нещастя Хухи, в результаті якого вона вимушена була шукати нового помешкання.
Основна частина: бідкання Моховинки, її зустріч з домашніми тваринами і людьми, жорстоке поводження злого діда з Хухою.
Висновок: Хухи рятують злого діда від смерті; добро перемагає над злом.
3.9. Орієнтовний план до казки В. Королева-Старого «Хуха-Муховинка»
IV. Закріплення вивченого матеріалу.
V. Оголошення результатів роботи учнів
VI. Підсумок уроку
Змальовуючи створіння, «що невидимо живуть обіг з нами», В. Ко-ролів-Старий намагався розширити дітям межі уявлення про довколишній світ людини і природи. Автор покладає великі надії на те, що казки привчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.
VII. Домашнє завдання
Підготувати усну розповідь на тему «Наступні пригоди Хухи-Моховинки»; знати зміст твору І. Липи «Близнята».
Тема: В. В. Королів-Старий. Добро і зло в казці «Хуха-Моховинка».
Тести
1. Хуха народилася:
а) влітку;
б) ранньою весною;
в) взимку.
2. Оскільки Хуха була найменшою серед своїх братів і сестер, то її називали в родині і порівнювали:
а) «малюткою»; а) з кошенятком;
б) «мізинчиком»; б) з щеням;
в) «квіточкою»; в) з пташеням.
3. Яких із перелічених не буває Хух: лісових, очеретяних, болотних,
байрачних, левадних, степових, бур'яних?
а) степових;
б) очеретяних;
в) болотних.
4. Всі Хухи не люблять:
а) вологи;
б)засухи;
в) холоду.
5. Плач Хух нагадує:
а) тріск дерев;
б) стогін вітра;
в) плюскіт хвиль.
6. Моховинка, як і всі інші Хухи, мала здатність змінювати зненацька
свій колір, цим самим нагадуючи:
а) ящірку;
б) змію;
в) хамелеона.
7. Хуха-Моховинка найчастіше була кольору:
а) зеленого;
б) темного;
в) бурого.
8. Через що сосна, під коренем якої жила Моховинка, жалібно застогнала? Від:
а) сильного вітру і першого морозу;
б) стуку сокири по стовбуру сосни;
в) того, що гілля сосни спилювали для новорічних свят.
9. Чому «... на Моховинку прийшла біда»?
а) Дуже захворіла;
б) її спіймав дід у повстяних штанях;
в) залишилася без домівки.
10. Який художній прийом автор використав, висловлюючи наступне:
«... сосна жалібно застогнала»?
а) епітет;
б) метафору;
в) порівняння.
11. Про своє нещастя Хуха розповіла тваринам, які її прихистили. Це були:
а) домашні кози;
б) їжаки;
в) зайчата.
12. Як жорстокий дід назвав Хуху-Моховинку?
а) Злою і жорстокою;
б) лихою твариною;
в) лихою чародійницею.
Примітка: за кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.
Картки
Картка № 1
а) нагодували кіз Лиску і Оришку;
б) розпутали козу Лиску;
в) загасили пожежу, що раптово виникла.
Картка № 2
а) була поранена злим дідом;
б) напала зла лісова тварина;
в) потрапила до людського капкану.
Картка № З
а) коричневого;
б) сіро-білого;
в) жовто-фіолетового.