Тема. “Васильки” – зразок інтимної лірики. Щирість ліричного самовираження в поезії “Осінь” («Облітають квіти, обриває вітер…»).
ТЛ: інтимна, пейзажна лірика
Мета: опрацювати ідейно-художній зміст творів поета «Васильки», «Осінь»; розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно і вдумливо читати твори висловлювати власні думки, робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості В. Сосюри, повагу до щирого почуття — кохання та любові до рідної природи.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент
Забезпечення емоційної готовності до уроку. Посміхнися сусіду по парті;
зверни увагу, якого кольору у нього (неї) очі.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Слово вчителя. На минулому уроці ми з вами почали знайомитись із життям та творчістю видатного українського письменника В.Сосюри. Він є справжнім скарбом для всієї країни. Зараз ми перевіримо ваші знання.
Робота в парах. Літературна гра «Вірю-не вірю».
1. Володимир Сосюра народився у м. Дебальцеве (вірю).
2. Батько письменника мав французьке коріння (вірю).
3. Мати автора працювала на базарі у Луганську (не вірю).
4. До с. Третя Рота родина Сосюри переїхала через батька (вірю).
5. Протягом життя В. Сосюра написав і видав одну збірку (не вірю).
6. Перші поетичні твори В. Сосюра написав українською мовою (не вірю).
7. В. Сосюра у дитинстві не любив читати (не вірю).
8. Перші збірки поета – «На крилах пісень» та «Думи і мрії» (не вірю).
9. Із самого дитинства В. Сосюра важко працював, поєднуючи навчання з роботою (вірю).
10. В. Сосюра похований за кордоном (не вірю).
Взаємоперевірка
Ідейно-художній аналіз вірша «Любіть Україну», виразне читання напам’ять.
2. Бесіда за питаннями
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку
Вступне слово вчителя
Володимир Михайлович Сосюра — талановитий поет-лірик, співець боротьби і кохання, неперевершений майстер чарівного слова. Він співець червоних, суворих осінніх вітрів: важких років, замріяний живописець світанків, журавлиних перельотів і голубих далей. Поет був ніжний, мов пісня солов’їна і тривожний, наче грози революції.
ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
Бесіда.
Вступне слово вчителя.
Улюблений колір письменника — блакитний. Голуба ріка поезії Сосюри напуватиме ще не одне покоління шанувальників його таланту.
Лірична героїня любовної лірики Сосюри за всієї її варіантності завше зберігає зовнішню і внутрішню красу. Це неодмінно — красуня з блакитними очима.
Вірш «Васильки» написаний поетом під впливом однойменної народної пісні. Це невеличка поетична мініатюра — роздум про вічну красу життя. Вірш має всього дванадцять рядків, але наповнені вони багатством асоціацій, виразністю образів і глибиною поетичного бачення.
Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії В. Сосюри «Васильки» (1938)
Виразне й осмислене читання поезії.
Літературний паспорт твору «Васильки»(запис в зошитах)
Тема: Оспівування щирого почуття, щасливої миті в душі закоханих.
Ідея: возвеличення кохання — смисл життя кожної людини.
Основна думка: «...і синіє щастя у душі моїй».
Жанр: інтимна лірика.
Римування: перехресне.
Художні особливості твору.
Повтори: передають радісне збудження, захоплення («Васильки у полі, васильки у полі, і у тебе, мила, васильки з-під вій...»).
Метафори: »гаї синіють», «щастя синіє у душі...», «осіяють роки», «синіє поле», «хмарки летять».
Порівняння: «Васильки у полі... — васильки з-під вій», «одсіяють роки, мов хмарки на небі».
Епітет: «рідні очі».
Бесіда за змістом твору.
Виконання творчих завдань.
Доберіть до слів «щастя» і «любов» синоніми.
«Мікрофон»: Від кого (чого) залежить щастя людини?
Робота в малих групах.
На кожній пелюстці волошки у стислій письмовій формі висловити думку: «Кохання — це...».
Обговорення прислів’їв про щастя.
□ Всякий свого щастя коваль.
□ Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
□ Від щастя не вмирають.
□ Не родись у платтячку, а родись у щастячку.
□ Не родись красна, а родись щасна.
□ Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має.
□ Тільки нещасливі щастя шукають.
□ Щастя скоро покидає, а надія — ніколи.
Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії В. Сосюри «осінь»
Вчитель: Чи замислювалися ви над тим, як часто ми використовуємо художні образи? Ми сприймаємо їх як щось природне: наприклад, захоплення красою осіннього довкілля передаємо словами «золота осінь», а взимку нарікаємо на «лютий холод».
Виразне читання поезії В. Сосюри «Осінь».
✵ Словникова робота, обмін враженнями про вірш.
✵ Коментар учителя.
Природа — це ще одне джерело натхнення поета Володимира Сосюри. Вона для нього — краса кожної пори, краса вічна. Митець захоплюється і весною, і зимою, і літом, але найдушевніше чомусь говорить про осінь. Цю величну картину він змальовує контрастними синьо-жовто-чорними кольорами. Якщо перекласти ці образи на людське життя, то осінь — час підсумків, збір урожаю мудрості. А «берізка гола мерзне за вікном». — чи не молодість недосвідчена «набиває собі шишки». Утім, секрет цієї поетичної мініатюри в такій яскравості й багатозначності її образів, що кожен може знайти в ній щось естетично привабливе для себе, те, що відповідає особистим почуттям та уявленням.
Для посилення експресивності та виразності поет широко використовує свою улюблену інверсію, метафоризовані епітети та рефрени.
«З самого дитинства я люблю поетів, у чиїх творах головне місце віддано почуттям. Виробився навіть своєрідний критерій оцінки: розтривожить серце — значить, справжня поезія». — писав на схилі літ В. Сосюра. І, мабуть, тому поет намагався все життя тривожити читача, озвучуючи свої глибокі почуття, оспівуючи красу та любов.
✵ Складання сенканів.
Складіть сенкани про пори року, про почуття, оспівані поетом В. Сосюрою.
Бесіда за питаннями:
Складання літературного грона
Облітають квіти |
обриває вітер |
пелюстки печальні |
в синій тишині |
берізка гола |
ОСІНЬ |
По садах пустинних |
|
покора в тишині розлита |
жовтокоса |
||
розкида кругом. |
В’яне все навколо |
синьоока |
далечінь холодну |
Літературний аналіз тексту
Тема: зображення приходу осені
Ідея: вираження тривоги ліричного героя через опис осінньої природи
Жанр: пейзажна лірика
Художні засоби:
Епітети: печальні, синій, пустинних, жовтокоса, холодну, синьоока, золоті, чорного.
Постійний епітет: баскім коні, берізка біла.
Метафора: покора розлита; в’яне все навколо, де пройдуть копита;
Персоніфікація: обриває вітер пелюстки; їде осінь; вітер пелюстки розкида; берізка мерзне;
Прийом візуалізації
Бачу |
Чую |
Відчуваю |
Осінній вітер обриває з квітів останні пелюстки. Блакитне, але холодне небо. Пусті краєвиди, голі почорнілі дерева. |
У садах панує тиша. Холодні пориви вітру. Уже не чути співу птахів. |
Тугу за літом. На душі незатишно і самотньо. |
V. Підсумок уроку
Учитель. Пригадайте, у яких кольорах ви «побачили» кожну з поезій. Поєднайте кольори. Що символізують вони ?
Поєднання синього і жовтого - це символіка українського прапора. Звичайно, поет, який жив і творив у радянську добу, не міг навіть пробувати поєднувати ці кольори в одній поезії. Але «золота» і «блакитна» поезії - це свідчення того, що Володимир Сосюра - патріот.
- Яким перед вами постав поет на сьогоднішнім уроці?
Асоціативний ряд. Доберіть слова до перших букв прізвища (на дошці записують)
С-сміливий
О-обдарований
С-сильний
Ю-юний
Р-розумний
А-активний
VI. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів
VII. Домашнє завдання
Навчитися виразно читати, аналізувати вірші В. Сосюри, намалювати кольорові ілюстрації до них.