Урок літератури рідного краю. Степан Сапеляк – «скорботна пісня України»

Про матеріал

Література без традицій – храм без фундаменту; без пошанування рідної спадщини – приреченість на меншовартість. Ми мусимо знати тих письменників, які жили чи живуть поруч. Харківські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їх здобутками.

Перегляд файлу

Тема. Степан Сапеляк – «скорботна пісня України» ( 8 клас)

Мета: познайомити учнів з поетом та його творчістю; розвивати творчу уяву учнів; навички виразного читання поетичних творів, усне мовлення учнів;

виховувати інтерес до творчості сучасних письменників рідного краю

Тип уроку: засвоєння знань

Форма проведення: урок - віртуальна зустріч

Обладнання: ноутбук, медіапроектор, презентація (додаток 1), збірки поезій

Його вірші трагічні, скорботні, болючі, але

їхня печаль природна і людська, глибоко

закореніла в долю поетову і в долю нашої

землі, нашої України

Д.Павличко

Хід уроку:

І. Організація класу.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

(звучить пісня про Харків)

Слово вчителя:

Література без традицій – храм без фундаменту; без пошанування рідної спадщини – приреченість на меншовартість. Ми мусимо знати тих письменників, які жили чи живуть поруч.

Харківські письменники варті того, щоб ми знали про них і пишалися їх здобутками. Бо це – історія розвитку культури рідного краю. Тож нехай сьогоднішній урок стане тією підвалиною, на якій виросте храм нашого духовного відродження.

Сьогодні ми продовжуємо роботу в літературній вітальні. Ми познайомимося з людиною, яка у промові на врученні Державної премії України імені Т.Шевченка за 1993 рік про себе і свою творчість сказала так : «Складаю голову на скрижалі Шевченка, що в праведності культури благословив найвищі етичні та моральні якості національної естетики. І в цьому в ім’я мистецтва поезії я проповідатиму ідеал краси, стверджуватиму найвищі засади людства – заповіді Божі. Культ святого Слова сповідатиму, щоб віднині й довіку яскріло осяяння моєї рідної мови...»

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Учитель: У нас у гостях Степан Євстахійович Сапеляк.

Тема нашої зустрічі: Степан Сапеляк – «скорботна пісня України» Слайд 1

Епіграфом до уроку я обрала слова Д.Павличка (зачитує епіграф) Слайд 2

- Що стає зрозумілим зі слів Д.Павличка?

- А чого ви чекає від нашої віртуальної зустрічі? (учні називають очікувані результати).

Для роботи на уроці ви об’єдналися у групи: «Біографи», «Науковці», «Оратори»

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.

Учень-оратор: читає вірш «Березень»

Учитель: Ми знаємо, що ваша доля, Степане Євстахійовичу, сумна, але й цікава.

Учень-біограф: Моє життя повне пригод, непорозумінь, боротьби і зустрічей. Народився я чудової пори року – навесні, 26 березня 1951 року в с.Росохач на Тернопільщині.

Учень-оратор: читає вірш «Село мого дитинства»

Учитель: Степане Євстахійовичу, будь ласка, розкажіть про свої дитячі роки, про батьків.

Слово учня-біографа. Слайд 3

Учитель: у розповіді прозвучали слова «лемко» і «рільник». Поясніть значення цих слів.

Учень-науковець пояснює (всі записують у зошит):

Ле́мки — етнографічна група українців. Мешкали в українських Карпатах у межах сучасної Польщі, та на північний захід у Словаччині.

Вперше назву «лемки» ввів у історію та літературу Йосип Левицький у передмові до власної «Граматики руської або малоруської мови в Галичині» (1831). Назва пішла від використання у мові частки «лем» — «тільки», на відміну від бойків, що говорили «бо є» («тільки»).

Рільник – той, хто займається рільництвом; землероб.

(звучить «Аве Марія»)

Учень-оратор: читає вірш «Пейзаж із матір’ю »

Учень-біограф розповідає про ранні роки і навчання. Слайд 4

Учитель: 1969 року С.Сапеляк вступає до філологічного факультету Львівського університету, де вивчає рідну мову та літературу. Слайд 5

Про цей період поет говорив, що „в цей час жив самопідбадьорюванням, писав вірші і тихенько записував героїчні пісні ОУН-УПА «за волю святую» супроти «сов'єтів»… Готував рукопис книги «День молодого листя», (свій майбутній «кримінал»!)“.

Учень-біограф: Слайд 6

На початку 1972 року готував збірку віршів і надіслав у видавництво «Молодь», але один із чиновників називає її «націоналістичною».

29 жовтня 1972 р. після чергових арештів (Ігоря Калинця та ін.) написав відкриту заяву, у якій висловив незгоду супроти арештів та свавілля української інтелігенції.

Учень-біограф: Слайд 7

7 листопада 1973 році був виключений з комсомолу, а згодом і з ВНЗ.

З лютого 1973 року перебуває під слідством в Тернопільському КДБ, як учасник молодіжної підпільної групи

Учень-біограф: Слайд 8

1973 року Степана Cапеляка заарештували й засудили на 10 років заслання, тюрем і концтаборів.

Учень-оратор:

Вітчизно, втіш. Чорнію до вікна.

Вітчизно втіш. Я загнаний під лаву,

Мов хижа тінь, пишу твоє імя

Предвічною колючою печаллю.

За болем біль. Не вистачає рук.

За болем біль. І нерви вустюками.

Роки пересипаю, мов крупу...

Всі тридцять пять. І десять будяками.

Учень-біограф: Ми дізналися, що після увязнення Ви не мали права поселитися у рідних краях. Вас насильно було супроводжено до Східної України, на Харківщину, де й понині живете.

Учень: Скажіть, яке враження справило на Вас наше місто?

Учитель: Слайд 9

Степан Сапеляк так згадує про цей період свого життя:

«…Це мої найплідніші й золоті просвітки творчості. І це мої болісні і найтрудніші роки життя. Роки «над прірвою» і роки під високою зорею. Де єдиний вихід – оживляти й виробляти власну чесну думку, відстоювати поняття свободи та християнських цінностей у житті й мистецтвах».

Учень-оратор: читає вірш «Мій Харкове»

Учень-біограф: Слайд 10

З 1986 по 1989 роки веде активне громадське життя.

У серпні 1988 р. вперше в у Харкові підняв жовто-блакитний прапор біля пам'ятника Тарасові Шевченкові з активістами Української Гельсінської Групи

Учень-науковець:

Українська Гельсінська группа – об'єднання діячів українського правозахисного руху, утворене в Україні 9 листопада 1976. Її метою є доводити факти порушення прав людини та націй в Україні до відома ширших кіл української та міжнародної громадськості, до урядів держав.

Учень-біограф: Слайд 11

У 1991 році реабілітований Генеральною Прокуратурою України «за відсутністю складу злочину». Того ж року прийнятий до Спілки письменників України.

1993 р. Комітетом з державних премій України поету Степану Сапеляку за збірку поезій «Тривалий рваний зойк» присуджено Національну премію України імені Тараса Шевченка

Учитель: Пригадайте, кого ви ще знаєте з лауреатів премії ім.Шевченка

Учень-науковець: Слайд 12

За часів незалежності до С.Сапеляка прийшло визнання.

У 1994 році присуджено Всеукраїнську літературно-мистецьку премію ім. Левка та Богдана Лепкого за книгу «Журбопис».

У 2001 р. нагороджений Міжнародною медаллю «В'язень сумління».

2003 р. присуджено літературно-мистецьку премію України ім. Володимира Свідзінського.

2005 р. Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня».

2009 р. за визначний особистий внесок у відстоювання національної ідеї, становлення і розвиток Української незалежної держави та активну політичну і громадську діяльність постановою Президента України нагороджений відзнакою Президента України — Хрестом Івана Мазепи.

Учитель: Слайд 13

Біль за трагічну долю України, віра в нескорений дух народу проймають поезію С.Сапеляка. Олесь Гончар сказав: « …Його творчість у найтяжчу годину уособлювала незламність духу і громадянську совість сучасної української літератури…»

На жаль, більшість збірок автора виходило за кордоном: у Бельгії, Німеччині, Канаді, США.

Це такі збірки як «День молодого листя» (1 збірка), «З гіркотою в камені», «Без шаблі і Вітчизни» тощо. Слайд 14

Останнім часом збірки поезій С.Є.Сапеляка побачили світ і в Україні. Це збірки «Тривалий рваний зойк», за яку була присуджена Державна премія імені Т.Шевченка; «Страсті по любові», «Журбопис».

Три вічні джерела живлять поезію С.Сапеляка: український фольклор, Біблія, Шевченко.

Учень-оратор: читає уривок з поезії «У 110-ту річницю від дня народження»

Учень: Розкажіть, будь ласка, про Ваші захоплення крім поезїі.

Учень-біограф: Я змалку чув мамин спів. Мабуть, тому люблю музику.

Учень-оратор: (на фоні вальсу Шуберта) читає вірш «Червоний вальс»

Учень: Розкажіть, будь ласка, про свою родину.

Учень-біограф: Слайд 15

Залишив у рідному селі маму Ганну Костівну (1930 р.н.), у Харкові зі мною дружина Світлана Іванівна, син Тарас (1987), нещодавно одружився, син Остап (1992), ще учень. А дочка Анастасія (1990) учиться в консерваторії у Москві,

Учитель: Степане Євстахійовичу, прочитайте, будь ласка, ваші поезії.

Учні читають поезії (за власним вибором)

Учитель: Вибачте. Шановні друзі, надійшла сумна звістка. Слайд 16

1 лютого 2012 р. у Харкові помер Степан Євстахійович Сапеляк - активний учасник національно-визвольного руху, поет, член Національної Спілки письменників України , лауреат Національної премії ім. Т.Шевченка .

За попередньою інформацією, причиною передчасної смерті став інсульт.

V. Закріплення знань.

Учні-біографи аналізують поезію (за вибором)

Учні-науковці складають схему «Тематика творів С.Сапеляка»

Учні-оратори заповнюють анкети (див. додаток 2)

VІ. Підсумок уроку.

Ця непересічна людина змогла запалити вогонь свободи в серцях багатьох українців ще у далекі 70-ті. Він своїм прикладом показав, як треба любити Україну. Завдяки таким, як Степан Сапеляк, сьогодні ми маємо незалежну державу

VІІ. Домашнє завдання.

1 рівень - вивчити поезію С.Сапеляка (на вибір)

2 рівень - написати відгук про зустріч з письменником.

3 рівень – написати твір-роздум «Степан Сапеляк – «скорботна пісня України»