Урок "Вершинні зразки Шевченкової лірики періоду арешту, заслання та після повернення"

Урок  української літератури

9 клас

Тема. Вершинні зразки Шевченкової лірики періоду

арешту, заслання та після повернення.

Мета: проаналізувати вершинні зразки лірики Т. Шевченка періоду арешту, заслання та після повернення; допомогти учням усвідомити філософський зміст, красу поетичних творів Шевченка; удосконалювати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, висловлення власних почуттів і думок з приводу прочитаного; поглиблювати знання учнів про великого українського поета; виховувати прагнення до чесного, праведного життя в добрі та взаємоповазі.

Обладнання: портрет письменника, репродукції картин Т. Шевченка, ілюстрації до його творів відомих художників, комп’ютерна презентація, художній фільм «Тарас Шевченко».

Теорія літератури: ліричний герой, психологізм, автобіографічні мотиви, жанр ліричної медитації.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми,  мети уроку

Вступне слово вчителя.

У піднесеному й замріяному настрої повертається Тарас Шевченко з весілля свого товариша до Києва: добре б і йому, нарешті, знайти собі пару; викладати малювання в університеті (поета недавно призначили туди викладачем «в виде опыта на один год»), видати вдруге свого «Кобзаря», врешті-решт, поїхати до Італії. Та мрії його враз грубо обривають жандарми. Арешт, миттєве доправлення в Петербург, і ось він уже в похмурому казематі III жандармського відділу. Сіре, непривітне небо заглядає в заґратоване віконце. Безкінечно терзають душу допити... А душа в цей час видає ... «Садок вишневий коло хати...»! Скільки ж світла й любові, поетичного таланту в тій душі! Два весняних місяці за ґратами, сім діб — і Шевченко вже на засланні, в глухих казахських степах із найтяжчим для нього покаранням — забороною писати й малювати. Але не думати, не складати вірші, не мріяти поет не може... І линуть неперевершені рядки:

Зоре моя вечірняя,

Зійди над горою,

Поговоримо тихенько

 В неволі з тобою!

Про вершинні зразки лірики, написані Т. Шевченком  у роки неволі та після заслання,  ми й будемо говорити сьогодні на уроці.

Наше завдання - проаналізувати  поезії «Садок вишневий коло хати...», «Доля», «Росли укупочці, зросли...»,  з’ясувати їх філофський зміст та розширити ваші знання про долю видатного українського письменника – Тараса Григоровича Шевченка.

III. Актуалізація опорних знань.

Випереджувальні завдання.

Повідомлення учнів під супровід слайдів комп’ютерної презентації та перегляд уривків із художнього фільму «Тарас Шевченко».

- Розкажіть про життя Шевченка в засланні, звільнення та повернення поета.

Повідомлення учня.

 Тараса Шевченка заарештували як члена Кирило-Мефодіївського братства 5  квітня 1847 року і у супроводі  двох дужих жандармів відправили у Петербург. По приїзді, 17 квітня, поета ув'язнили в казематі III відділу «Імператорської  Його Величності Канцелярії», тобто охранки. Тут, у казематі, захований від усього світу, в брутальних  допитах і нестерпному очікуванні вироку провів Тарас Шевченко квітень і травень.    Тут він створив 13 поезій, об'єднавши їх у цикл «В казематі».

Після закінчення слідства тридцятитрьохрічному поетові «за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений» був винесений надзвичайно жорстокий вирок: «Відправити Шевченка на заслання без терміну, призначити його рядовим до окремого Оренбурзького корпусу... під найсуворіший нагляд, із забороною писати та малювати».

• Подивіться уривок із фільму «Тарас Шевченко» і скажіть, що найбільше обурювало імператора у в’язні Шевченку?

(Перегляд фрагменту фільму.)

Повідомлення учня.

У жовтні 1850 року  поета із Оренбурга переводять у Новопетровське укріплення — на півострів Мангишлак. Умови тут були жахливими. Навколо пустеля, пісок і солона вода, до найближчого культурного центру тисячі кілометрів, доріг жодних, клімат такий шкідливий, що солдатів тут змінювали через два роки. Шевченка ж протримали в цій мертвій глухомані майже сім років. На муштру Шевченко мусив ходити навіть хворим, а хворів він безперервно два роки — цингою та золотухою. Щоденна муштра підточувала сили, а кепкування, дріб'язкові причіпки й брутальні окрики глибоко ображали гідність, викликали душевний біль. Звикнути до цього і примиритися з долею раба було неможливо. Безнадія і смуток настільки опанували душу поета, що мимоволі приходили розпачливі думки: «Жить не хочеться на світі».

• Режисер та сценарист фільму «Тарас Шевченко» спробували відтворити бездушне знущання над митцем-в’язнем.

(Перегляд фрагменту фільму.)

- Коли ж звільнили Тараса Шевченка?

Повідомлення учня.

Тільки в 1857 році завдяки клопотанню друзів поета звільнили із заслання. Два роки він прожив у Петербурзі і лише у травні 1859року, отримавши довгоочікуваний дозвіл, виїхав на Україну.

 - Як виконувався вирок Шевченку, щодо заборони писати і малювати?

Повідомлення учня.

Царську волю ретельно виконували його прислужники. До Шевченка приставили солдата — «дядька». В казармі він очей не зводив зі свого підопічного, а коли Шевченко виходив із казарми чи на муштру, чи просто подихати свіжим повітрям, «дядько» трусив його, шукаючи, щоб не було в нього ні в кишені, ні за пазухою, ні в чоботях паперу й олівця. Це саме, але з особливою жорстокістю чинив з Шевченком командир роти Потапов (в Новопетровському укріпленні). Він вивертав у Шевченка кишені, катував його муштрою, чіпляючись до поета і знущаючись із нього, і хоч як той страждав од цього, послабу не було. Це доводило Шевченка до розпуки. «Ліпше було б,— казав він,— мені не родитися або швидше вмерти».

(Перегляд фрагменту фільму.)

 - Чи вдалося царю і його прислужникам здійснити цей жахливий вирок: заборонити Тарасу Шевченку писати і малювати?

Повідомлення учня.

Незважаючи на заборони, у важких умовах заслання Т. Шевченко виконав понад 300 малюнків, у яких розвинув кращі реалістичні традиції образотворчого мистецтва: акварельні пейзажі, портрети казахів, автопортрети.

Поетичну творчість Тарас Шевченко відновив незадовго до звільнення: записував вірші у «захалявну  книжку», усупереч забороні, створив кілька повістей російською мовою.

Чекаючи у Петербурзі дозволу на повернення в Україну, Тарас Шевченко почав вести «Щоденник» - найвидатніший твір Шевченкової мемуарної прози.

- Як ви вважаєте, якими були провідні мотиви лірики Шевченка періоду ув’язнення, заслання? Чому? ( Провідними були мотиви суму й журби за рідною землею, яка в той час була далеко від митця.)

IV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.

- Уже в казематі Шевченко розумів, що нескоро побачить рідну землю, краєвиди якої не залишали його уяву. Тому і не дивно, що у казематі він написав шедевр світової лірики «Садок вишневий коло хати…».

1. Опрацювання поезії «Садок вишневий коло хати...».

1) Виразне читання поезії.

2) Художньо-ідейний аналіз твору.

- Які зміст та тональність вірша? (У поезії міститься світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі.)

- За допомогою яких художніх засобів поет створює теплу картину весняного вечора? (За допомогою зорових і слухових образів.)

- Назвіть слухові образи поезії. (Хрущі над вишнями гудуть, співають ідучи дівчата, соловейко не затих).

- Назвіть зорові образи поезії. (Садок вишневий, зіронька встає, ...).

- Чи відчувається у цьому вірші фольклорний вплив?

- Які елементи фольклору тут присутні? (Використання слів із суфіксами пестливості (зіронька, маленьких, діточок), образів-символів (зоря, соловейко, вишня та інші).

- Як ви вважаєте, яка мрія Шевченка виражена у цьому творі? (Мрія про красу людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою..)

- Справді, саме така ідилічна картина, як у вірші «Садок вишневий коло хати...», для Т. Шевченка була омріяним зразком життя українців; у гармонії людини з природою і з Богом митець бачив свою Україну.

Вправа «Мікрофон»: «Висловіть побажання дітям, героям поезії Тараса Григоровича, щодо їх подальшого життя».

2. Опрацювання поезії  «Доля»

1) Слово вчителя.  

“Доля” — перший вірш ліричного триптиха Шевченка “Доля”, “Муза”,                               “Слава”. Триптих створювався невдовзі  після звільнення Шевченка з солдатської неволі як вираз його духовного самоусвідомлення після пережитих тяжких випробувань. Вірш “Доля” медитативного характеру, витриманий у формі звернення поета до власної долі, що виступає тут як образ-персоніфікація.

2) Відомості з теорії літератури.

Ліричний герой— образ поета (його ліричне «я»), чиї переживання, думки та почуття відображено в ліричному творі. Уявлення про ліричного героя складають на основі знайомства з його внутрішнім світом, який розкривається не через вчинки, а через переживання, душевні стани. Ліричний герой не тотожний авторові.

Медитація (від лат. medetatio — роздум) — форма філософської лірики: вірш, в якому поет висловлює свої думки над проблемами життя і смерті, над баченим і пережитим.

Психологізм у літературі — глибоке, детальне відтворення подій у художньому творі, зокрема світу його персонажа (почуття, думки, переживання, спонукання).

3) Виразне  читання поезії «Доля».

4) Евристична бесіда.

- Розкажіть про внутрішню композицію твору. (Поезія побудована у формі уявного діалогу ліричного героя з долею – уявним героєм.)

- Наскільки, на вашу думку, образ ліричного героя з'єднаний  з образом самого автора?  (Практично повністю, доказом цього є наявність у творі автобіографічних рядків).

- Як ви думаєте, чи нарікає ліричний герой на свою долю? Свої міркування обґрунтуйте. (Ні. Про це свідчать слова: «Та дарма!» (реакція на обман долі), звертання  «доленько моя», «Мій друже вбогий, нелукавий».)                                                                                                                                                                                                        

- Охарактеризуйте ліричного героя твору. ( Емоційний, наділений життєвим досвідом, небайдужий до свого майбутнього.)

- Які слова поезії можна вважати афоризмом, крилатим висловом?

(Ми не лукавили з тобою,

 Ми просто йшли; у нас нема

Зерна неправди за собою.)

-  Що означає цей афоризм? (Позначає духовно чистих людей, вільних, тих, які не бояться смерті, бо їх совість «як чистий кришталь»                                  (за Г. Сковородою).

- Яка тема поезії? (У вірші «Доля» поет підбиває підсумки свого чесно прожитого життя.)

- Чи властивий цій поезії психологізм? (У цій поезії ліричний герой перебуває між запитаннями й відповідями, сповнений емоцій, які засвідчують психологізм у творі. )

5) Робота у малих групах: у формі «асоціативного куща» створити словниковий портрет долі.

3. Опрацювання поезії  «Росли укупочці, зросли...».

1) Виразне читання поезії.

2) Евристична бесіда.

- Яку ідилічну картину змальовує поет? (Життя люблячої подружньої пари в мирі та злагоді.)

- З яких частин (за стилем) складається поезія? Відповідь поясніть.  (Реалістично-побутової і піднесено-євангельської. У першій частині, реалістично-побутовій, змальоване життя подружньої пари з моменту початку їх стосунків. У другій,  піднесено-євангельській,  міститься звернення до Бога з проханням подарувати щастя подружнього життя, яке з перших і до останніх днів супроводжує  почуття любові.)

- Визначте присудки в поезії «Росли укупочці, зросли …». З'ясуйте, яку художню роль вони відіграють.   (У першій частині вони динамічно відтворюють життя героїв твору, у другій – увиразнюють засади ідеального, на думку Шевченка, подружнього життя.)

- У яких рядках поезії розкрито ідеал родинного щастя?  Поясніть їх.                                                                                                                

(...Побрались;

 І тихо, весело прийшли,

Душею-серцем неповинні,

 Аж до самої домовини.)

- Знайдіть синонімічні їм у другій частині поезії.

- Яке почуття, на думку ліричного героя, є запорукою подружньої ідилії? Чи згодні ви з цією думкою ? Відповідь поясніть. (Любов. На життєвому шляху людей можуть виникати різні негаразди, і саме любов допомагає зберегти, не дивлячись ні на що, теплі стосунки в родині. Бо любов робить нас сильнішими, терплячими, благородними, здатними вибачати.)

-  Чи можна поезію  «Росли у купочці, зросли...» вважати медитативною лірикою? Чому?    (Цей вірш належить до медитативної лірики, бо  це філософська лірика, у якій  поет висловлює свої роздуми щодо щасливого життя і смерті.)

- Коли була написана поезія? Яким чином вона пов’язана з долею Тараса Шевченка? (Поезія була написано у 1860 році за рік до смерті Тараса Шевченка. У ній відтворена не здійснена поетом мрія про одруження й родинне щастя.)

4. Повідомлення учнів про роль жінок в особистому житті Тараса Шевченка.

Слово вчителя.

Всi ми знаємо, що Тарас Григорович Шевченко присвятив усе своє життя служiнню рiднiй Украïнi та боротьбi з ïï пригноблювачами. Вiн постає для усiх насамперед поетом-борцем. За блискучим зображенням героïчного минулого  та страждань поневоленого безправного народу часом можна не помiтити "iншого Шевченка" - тонкого лiрика, якому не чуже усе людське, у тому числi й кохання.

Тарас Шевченко мав свiй iдеал жiнки, вiн кохав i був коханим. Однак лиха недоля переслідувала його усе життя, не даючи йому щастя жити у шлюбі, у любові з дружиною. Про яку мріяв. Про це наша наступна розповідь.

Повідомлення учнів «Про  жінок у житті Шевченка» (супроводжується слайдами мультимедійної презентації).

 Першим коханням Тараса Шевченка була подруга дитинства Оксана Коваленко.

Родичі та знайомі закоханих були впевнені, що молоді одружаться, щойно досягнуть старшого віку. Але надії були марними — Тарас у валці свого пана Павла Енгельгардта мусив поїхати до Вільна (тепер — Вільнюс). Розлука була несподівана і довга.

Дитяче почуття майбутнього поета до дівчини залишило глибокий слід у його душі й спонукало до написання поезій,  своїх героїнь він називає іменем Оксана.

У Вільно молодий Тарас закохався в польську дівчину-швачку Ядвігу Гусиковську, завдяки їй полюбив місто, людей і природу Литви, вірші Адама Міцкевича, проте життя розлучило їх.

 Під час подорожі Україною Т. Шевченко познайомився з подружжям Закревських і закохався в заміжню жінку - Ганну Закревську. В одному з листів він назвав її «Ганною вродливою».  У 1843 р. намалював чудовий портрет жінки. Через п'ять років на Кос-Аралі присвятить їй вірш «Г.З.», ідеалізуючи її.

Цікавими й тривалими були взаємини Тараса Шевченка та княжни Варвари Рєпніної з Яготина. Варвара Миколаївна покохала Тараса Шевченка, проте поет ставився до неї по-дружньому,  по-товариськи. Він присвятив їй російськомовну поему «Тризна». Вони тривалий час листувалися, княжна допомагала розповсюджувати альбом «Мальовнича Україна», збирала кошти на викуп родини Шевченків з кріпацтва, присвятила йому повість.

        У зрілому віці Т. Шевченко мріяв про одруження, сімейний затишок, шукав свою обраницю долі. У Нижньому Новгороді він познайомився з молодою актрисою Катериною Піуновою, якій освідчився в коханні й запропонував одружитися, але вона не відповіла взаємністю.

         У 1860 р.  Шевченко познайомився з кріпачкою, молодою дівчиною Ликерою Полусмаковою, став приділяти їй знаки уваги. Дівчина погодилася на пропозицію одружитися, але весілля так і не відбулося. Їй Шевченко присвятив вірші «Ликері», «Барвінок цвів і зеленів...», «Поставлю хату і кімнату...». Після нещасливого одруження Ликера Полусмакова в 1904 р. переїхала до Канева, оселилася неподалік Тарасової могили, доглядала її, садила й поливала квіти. Люди називали її Шевченчихою.

V.    Закріплення знань, умінь і навичок.

Слово вчителя.

• Поезії Тараса Шевченка, які ми з вами сьогодні на уроці вивчали, дають нам поняття про те, яким уявляв митець щасливе життя особистості. Використовуючи отримані знання та свої власні переконання, пропоную вам створити «асоціативне дерево».

Створення «асоціативного дерева».

Ліцеїсти один за одним прикріплюють до зображеного на дошці  дерева листочки, на яких написали складову щасливого життя особистості.

VI. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення: «Шевченко постав переді мною, як ...».

«Мене здивувало (вразило) ...».

«Думки Шевченка для мене є ...».

VII. Домашнє завдання

1. Підготувати інформацію про ставлення Т. Шевченка до Бога.
2. Створити ілюстрації на тему «Вершинні зразки Шевченкової лірики періоду арешту, заслання та після повернення» (за бажанням).
3. Вивчити напам’ять вірш «Доля».