Урок "Вибір теми проекту. Об’ємна іграшка".

Заняття №1  Клас 6  Дата  ___________

Об’єкт  проектної діяльності: Об’ємна м’яка  іграшка

Основна технологія: Технологія обробки текстильних матеріалів ручним способом.

Тема уроку:  Види м’яких об’ємних іграшок. Матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення  м’якої об’ємної іграшки.   Технологія виготовлення іграшки. Вибір та обґрунтування теми проекту. Планування роботи з виконання проекту.  Проектування іграшки методом біоформ. Графічне зображення  м’якої об’ємної іграшки. 

Практична робота: Розроблення ескізу виробу.

Мета: Забезпечити знання про види м’яких об’ємних іграшок, матеріали, інструменти та пристосування для виготовлення  м’якої об’ємної іграшки, технологію виготовлення іграшки. Вдосконалювати вміння дітей обирати та обґрунтовувати об’єкт проектування , планувати роботу з виконання проекту.

Розвивати логічне мислення, уважність, уяву.

Виховувати допитливість, наполегливість, працелюбність.

Інструменти та матеріали: ілюстрації та зразки виробів, олівці, лінійка.

Тип заняття: комбіноване.

План

І. Організаційна частина – 1 хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду – 4 хв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів – 4 хв.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку – 1 хв.

V. Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

VІ. Практична робота – 45 хв.

VIІ. Підведення підсумків уроку – 5 хв.

Хід уроку

Ведення учнів у кабінет до дзвінка вдягнутих у спецодяг;

Перевірка присутності учнів за рапортом  чергового;

Перевірка підготовки учнів до заняття та організації їх робочого місця (наявність зошита, підручника, олівця, ручки, лінійки та наявність спецодягу).

ІІ. Актуалізація опорних знань та життєвого досвіду

Бесіда

– Починаючи роботу над будь-яким задумом, ми завжди плануємо як його зробити.

А як називається процес створення будь-якого виробу?

Що таке проект?

Минулого уроку ми з Вами опанували ази проектування виробів з різних матеріалів. Давайте разом пригадаємо основні етапи проектування виробів.

Вправа «Крок за кроком»

• Назвіть та розташуйте етапи проектування в потрібній послідовності. Зазначте, які види робіт потрібно виконати на кожному етапі. (Учні називають етапи, а учитель будує на дошці опорну схему з використанням трафаретів-шаблонів.

Оволодівши азами проектування виробу Ви з легкістю зможете виготовити будь-який виріб.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Сьогодні ми починаємо роботу над наступним проектом, який називається «Об’ємна м’яка іграшка». На уроці ми обговоримо ті іграшки, які ви обрали для виготовлення. Проаналізуємо всі переваги і недоліки кожної м’якої іграшки, доберемо необхідні  інструменти і матеріали для виготовлення іграшки і складемо план роботи над проектом.

ІV. Повідомлення теми, мети і завдань уроку

Учитель записує на дошці тему уроку, повідомляє навчальну мету.

V. Вивчення нового матеріалу

М'яка іграшка - дитяча іграшка з хутра або іншої м'якої тканини, призначена для гри. М'яка іграшка відповідає своїй назві, оскільки зроблена з хутра або тканини і наповнена м'яким матеріалом. Раніше для набивання використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни і т. п. Тепер використовуються сучасні матеріали: синтепон, холлофайбер, синтетичні гранули і т. п.

Об’ємна м’яка іграшка більш складна у виконанні, бо складається з багатьох об’ємних частин; але така іграшка більш точно відтворює фігуру людини чи тварини, частини тіла іграшки можуть бути рухомими .

 

Історія виникнення іграшки

На думку археологів, вже в ІІІ тисячолітті до нашої ери іграшки з'явилися в Давньому Єгипті. Це були маленькі фігурки кішок, собак, тигрів, корів, зроблені з дерева. В цей же час використовували і складні техніки для виготовлення іграшок з рухомими частинами тіла. Велику кількість іграшок археологи знайшли під час розкопок Помпеї. У Стародавній Греції і Римі були дуже популярнимитряскальця і брязкальця. Матері були переконані, що подібні іграшки оберігають їхніх малюків від зла.

Багато іграшок, що зображують мамонтів, тигрів, носорогів, були знайдені на території Сибіру. Вони вражають своєю деталізованістю і максимальним наближенням до реальності. Подібні знахідки були виявлені і на території України: іграшки були виготовлені з м'якого каменю і бивнів ще за 12 тисяч років до нашої ери.

Перші ляльки були знайдені в Єгипті, їм близько чотирьох тисяч років. Цікава традиція пов'язана з ляльками в Стародавній Греції і Римі. Дівчата зберігали їх аж до заміжжя, а перед весіллям приносили в жертву богині кохання. Також були ляльки спеціально для ігор, які найчастіше робили рухливими. У цей період виготовляли й маріонетки.

Іграшка стає м’якою

Що відбувалося з іграшками в Середньовіччі, невідомо. Та й саме слово «іграшка» з'явилося тільки в епоху Ренесансу у Франції. Турботливі матері шили перші м'які іграшки з клаптиків тканин, а набивали їх соломою. У XVI столітті іграшки почали виготовляти на замовлення. Ляльки служили манекенами для модного одягу тих часів. Вони були дуже дорогими і належали аристократам. І лише в XIX столітті з'явилося масове виробництво іграшок.

Промислова історія м'якої іграшки почалася в 70-х роках XIX століття в Німеччині. Тоді багато жіночих журналів почали друкувати викрійки та поради з виготовлення м'яких іграшок своїми руками. У 1879 р. жителька німецького міста Гінген Маргарет Штайфф, з дитинства прикута до інвалідного візка, пошила кілька кумедних звіряток в подарунок на Різдво для своїх племінників. Іграшки мали такий успіх у сусідських дітлахів, що Маргарет, перша рукодільниця в окрузі, почала отримувати буквально шквал замовлень.

Незабаром батько дівчини відкрив невелику майстерню, в якій трудилася Маргарет та її сестри. Справа пішла з таким успіхом, що вже через декілька років майстерня перетворилася на фабрику іграшок «Steiff». У 1901 році Маргарет запатентувала свого ведмедика, який опирався на всі чотири лапи. А через рік з'явився перший плюшевий ведмедик, нині улюблена іграшка в усьому світі. Художник Ріхард Штайфф, один із тих самих племінників тітоньки Mаргарет, поєднав конструкцію м'якої іграшки і ляльки. У виготовленого за його ескізами ведмежати передні і задні лапи рухалися на шарнірах.

Але тоді у ведмежати ще не було імені... Далеко від Німеччини, по той бік Атлантичного океану, дружина російського емігранта прикрасила вітрину своєї крамниці ведмедиком, зшитим із тканини і набитим тирсою. Він настільки сподобався відвідувачам, що ті захотіли його купити. Власникам довелося терміново налагодити пошиття цих іграшок. А незабаром господар крамнички звернувся до тодішнього президента США з проханням використовувати його ім'я для ведмежати і отримав згоду. До того ж у цей час відбулася цікава історія із самим президентом Теодором Рузвельтом. Він, будучи пристрасним мисливцем, відмовився стріляти в спеціально підведеного йому під постріл ведмедя. Історія ця потрапила в газети. Так в Америці, а потім і в Європі плюшевих ведмедиків стали називати Тедді.

Матеріали  для виготовлення  м’якої іграшки  та  їх властивості

1.   Тканини та хутро

Тканини для роботи бажано обирати різних кольорів та фактур.

Бавовняні тканини. Ситець, сатин вирізняються яскравістю і барвистістю малюнків. Вони підходять для виконання ляльок, звіряток, лялькового одягу, подушечок-думочек, аплікацій, робіт у стилі печворк. Махрова тканина, з якої виготовляють рушники і банні халати, пухнаста і м'яка, схожа на шкірку тварин. З неї виходять кумедні звірятка. Фланель і байка мають на поверхні маленькі ворсинки, з них теж можна шити звіряток з м'якою шкіркою.

Трикотажні тканини легко розтягуються вздовж і впоперек (це їх головна особливість). З трикотажної тканини можна шити все, що завгодно: клоуна, ляльку, покемона, кубики або кульки.

Шовкові тканини ніжні, хвилясті, важкі в обробці, тому що ковзають в руках. Проте їх добре використовувати для шиття лялькових суконь, оздоблення, аплікацій. З блідо-рожевого шовку добре робити лялькові обличчя.

Ворсові тканини, велюр і оксамит бувають на трикотажній основі з бавовни або шовку. Поверхня цих тканин покрита густим, коротким шовковистим ворсом. Вони дуже підходять для виготовлення м'яких іграшок, таких як ведмідь, зайчик, лисичка.

Вовняні тканини щільні, можуть бути ворсові і гладкофарбовані, з орнаментальними рисунками, в смужку і в клітку; підходять для пошиття звірят, панно, подушечок.

Валяні тканини. До них відноситься фетр. Його особливість полягає в тому, що цей матеріал не сипучий і обрізані краї не вимагають обметування. З фетру можна шити дрібні іграшки, а також викроювати окремі деталі: лапки, дзьобики, хвостики, носи.

Хутро штучне з коротким ворсом на трикотажній основі різних забарвлень ідеально підходить для пошиття об’ємних набивних іграшок. Воно не складне в обробці і добре тримає форму іграшки. Хутро з  довгим ворсом та натуральне хутро більш доречно використовувати для оздоблення іграшок, а також для комбінування з коротким ворсом та нетканними матеріалами.

2. Нитки

Для пошиття іграшок необхідно мати котушкові нитки різних кольорів

№ 10– 40 і № 50 - 100 для пошиття лялькового одягу.

     Вовняні нитки підійдуть для оформлення іграшок. З них можна зробити волосся для ляльки, хвости для звіряток, ними можна вишити окремі деталі мордочки: очі, ніс, рот.

Муліне, кольоровий шовк, люрекс, ірис, гарус використовують для оздоблювальних робіт, вишивки деталей одягу та оформлення мордочок звіряток.

3.     Набивні матеріали

      Для набивання іграшок використовується вата, синтетичні матеріали - сінтопон, синтепух і поролон. З натуральної ватою працювати складніше, тому що при набиванні часто утворюються грудки. Штучна вата - синтепон і синтепух більш об'ємні, легкі і не утворюють грудок. Працювати з ними набагато легше.

4.  Картон

       З картону виконуються шаблони викрійок, каркаси для іграшок, устілки для лялькового взуття. Кольоровий картон - гладкий і з оксамитовою поверхнею, використовується для аплікацій, а також для вирізування окремих деталей: лапок, носиків, хвостиків і т.і.

5.   Фурнітура

      Фурнітура - це ті матеріали, які застосовують для остаточного оздоблення іграшок і які роблять їх виразними, надаючи індивідуального характеру.

      Різнобарвний бісер, білі перлини різних розмірів з отвором посередині, стеклярус, стрази, пензлики, стрічки і мереживо, гудзики, шматочки шкіри, клейонки   - це все можна використовувати для оформлення мордочок, очей, одягу, аплікацій, панно, килимків і подушок.

Сучасні іграшки мають різне призначення:

• Розвиваючі іграшки для дітей (різноманітні машинки, ляльки,лялькові меблі та посуд, іграшкові побутові прилади; набори іграшкових інструментів, електронні іграшки).
• Декоративні іграшки для прикраси житла (глиняні, фарфорові, металеві статуетки, кухонні іграшки-грілки, ляльки в оригінальному чи народному одязі, копії машин, літаків, кораблів, великі яскраві та пухнасті м’які іграшки, іграшки-саше,тощо).
• Колекційні іграшки ( будь які іграшки, що мають свою історію або виготовлені в обмежено невеликій кількості для колекцій, часто з дорогих матеріалів або відомими особами).
• Народні іграшки ( ляльки , маленькі предмети побуту, зображення тварин та птахів, виготовлені з природних підручних матеріалів, що склались історично для кожної народності).
• Ритуальні іграшки (часто народна іграшка несе ритуальне навантаження – оберіг – фігурки коней чи птахів, лялька-берегиня;

у східній культурі – різноманітні статуетки богів і тварин, підвіски; фігурки з воску використовують у містичних обрядах.

• Ляльки для театральних вистав  (пальчиковий театр, ляльки-рукавички, ляльки-маріонетки, тощо)
• Іграшки-сувеніри.

Інструменти та пристосування   для  пошиття м’якої іграшки

1. Ручні швейні голки і шпильки

Ручні швейні голки розрізняються за товщиною та довжиною і мають нумеруються від №1 до №12. Стандартні голки випускаються довжиною від 35 до 80мм і товщиною від 0,6 до 1,8 мм. Потрібна голка підбирається в залежності від товщини тканини, з якою доведеться працювати. Чим товща тканина, тим більший номер голки і навпаки. Шпильки використовуються для сколювання окремих деталей.

2. Ножиці

Існує кілька різновидів ножиць для рукоділля: маленькі ножиці (8-10 см) із прямими лезами стануть в нагоді для дрібних робіт: обрізання ниток, невеликих шматочків тканини, надсікань і підрізів в припусках на шви, зрізання зайвої тканини в аплікаціях.

Манікюрні ножиці з загнутими кінцями ріжуть нерівно, проте ними добре  вирізувати дрібні закруглені деталі.

Ножиці середньої довжини (16-18см) вважаються універсальними: ними зручно кроїти невеликі деталі.

Ножиці для розкроювання тканини (23-25 см), в яких нижнє лезо вужче за верхнє. Ця особливість ножиць дозволяє кроїти дуже точно, так як нижнє лезо ковзає по столу, майже не піднімаючи тканину.

3. Швацька крейда та олівці

Крейда знадобиться для малювання викрійки на тканині, для обведення контуру лекала. Замість крейди можна використовувати змилок(попередньо добре висушений). Існують також спеціальні олівці та маркери для нанесення ліній на поверхню тканини, сліди яких, зникають через деякий час. Щоб накреслити ескіз, шаблон, нанести лінії ручного шва або рядки на тканину, використовують простий графітний олівець - для світлих тканинг, білий або жовтий олівці - для темних тканин. Олівці повинні бути гостро заточені. Від точності проведених ліній залежить якість всієї подальшої роботи.

7.  Картон , калька

Картон використовується для малювання і креслення ескізів, для конструювання та моделювання викрійок і шаблонів. За допомогою кальки і копіювального паперу переводять викрійки на тканину і картон, а також малюнки для аплікацій.

8. Праска

Перш ніж викроїти деталі тканину необхідно випрасувати, щоб не було на ній згинів і складочок. Це дуже важливо, оскільки випрасувати готову іграшку неможливо.

VІ. Практична робота.

6.1. Вступний інструктаж

1.     Повідомляю тему та мету практичної роботи:

Тема: Виконання І та ІІ етапів проекту. Створення ескізу виробу.

Мета: Навчитися шукати, аналізувати, описувати виріб, створювати ескіз виробу.

2. Повідомляю вказівки про підготовку до роботи, організацію робочого місця, дотримання правил безпеки праці.

3 . Повідомляю про норми часу на практичну роботу: 45 хв.

6.2. Заключний інструктаж

1. Підведення підсумків роботи.

2. Виношу на колективний розгляд найкращий звіт про виконану роботу, вказую на характерні

помилки та способи їх уникнення.

VIІ. Підведення підсумків уроку.

7.1. Рефлексія

1. Що таке проектування?

2. Назви основні етапи проектування виробу.

3. Які етапи включає організаційно-підготовчий  та конструкторський етап?

4. Назвіть вимоги до об’єкта проектування?

5. Назвіть пункти, які входять до планування роботи з виконання проекту?

7.2. Заключна частина:

• домашнє завдання: вивчити §4-5,  ст.41-70.