Урок "Види підприємництва у сфері ресторанного господарства: виробниче, комерційне, посиредницьке, фінансове."

РОЗДІЛ 4. ПІДПРИЄМНИЦТВО У СФЕРІ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ.

 ТЕМА УРОК 14. Види підприємництва у сфері ресторанного господарства: виробнича, торговельна та посередницька діяльність.

Мета уроку: розглянути види підприємництва та з'ясувати їхні особливості; сформувати в учнів знання про технологію здійснення кожного з видів підприємницької діяльності; сприяти формуванню вміння висловлювати власну думку; розвивати вміння застосовувати на практиці набуті теоретичні знання.

Обладнання: комп’ютер, підручники, слайди, роздатковий матеріал.

Тип уроку: засвоєння нових знань (з використанням комп’ютерної техніки)

Структура уроку:

І. Організаційна частина

ІІ. Повідомлення нової теми та завдань.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. 

IV. Вивчення нового матеріалу.

V.  Закріплення знань.

VІ. Домашнє завдання.

Хід уроку:

I. Організаційна частина:

   1.Привітання. Перевірка наявності учнів на уроці (3хв).

   2. Перевірка готовності учнів до уроку (2хв).

Доброго дня! Сідайте, будь-ласка, на свої місця. Хто в нас сьогодні черговий? Назвіть, будь-ласка, відсутніх.
 

ІІ. Оголошення теми і навчальної мети уроку.

Викладач: На сьогоднішньому уроці ми переходимо до вивчення теми   Види підприємництва у сфері ресторанного господарства: виробнича, торговельна та посередницька діяльність.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Які якості необхідні людині для започаткування та ведення власної справи?
2. Якщо вирішено започаткувати підприємницьку діяльність, необхідно вчитися знаходити, накопичувати й аналізувати інформацію про:
3. «Що краще: найм чи свій бізнес?» однозначної відповіді немає, адже найманий співробітник та власник бізнесу − це зовсім різні ролі. Робота за наймом має свої переваги  − відсутність підприємницьких ризиків, захищеність з боку Трудового кодексу.

Картка завдань 1. Описати основні ознаки підприємницької діяльності.

Картка завдань 2. Яка мета підприємницької діяльності.

Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Минулого уроку ми з вами розглянули відмітні особливості підприємців та їх мету. Найважливіший принцип їхньої діяльності та світогляду — робити корисну справу й отримувати від цього дохід. Існують різні види підприємництва, що є корисними для суспільства та приносять підприємцям заробіток у формі створеної додаткової вартості. Однак до вибору виду підприємництва слід підходити дуже зважено, аналізуючи всі можливості й загрози середовища, а також власні сильні та слабкі сторони.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Посередницька діяльність (комерційна, фінансова, страхова, консультаційна)

План уроку:

1. Види підприємництва у сфері ресторанного господарства

• Виробнича  діяльність
• Посередницька діяльність

Підприємницька діяльність різноманітна, як і людські потреби. Всі численні прояви підприємництва можна згрупувати таким чином: виробниче підприємництво, комерційне підприємництво, посередницьке підприємництво, фінансове підприємництво (в тому числі страхове підприємництво).

Виробнича підприємницька діяльність здійснюється у сфері безпосереднього виробництва та реалізації різноманітних продуктів і послуг.

Економічне становище регіону, створення належних умов для життя і праці його населення залежить від розвитку виробничої сфери. Виробнича сфера виступає основою для задоволення людських потреб. Потреби, в свою чергу, відіграють роль стимуляторів діяльності людей. Тому виробнича сфера виступає як сфера безпосередньої, першочергової діяльності людей, необхідної для задоволення всіх надзвичайно різноманітних потреб.

Виробниче підприємництво — це діяльність, пов’язана з виробництвом товарів або послуг із метою їх подальшого збуту споживачам. При цьому виробництво є головною функцією, а збут — вторинною. За умов виробничого підприємництва ресурси проходять такі стадії: виробничі ресурси — виробництво — готова продукція (роботи, послуги) — товар — продаж — валовий дохід — фінансовий результат.

Виробнича сфера характеризується складністю. До її складу входять засоби виробництва та люди, які володіють виробничим досвідом, предметами праці та засобами праці. Складність виробничої сфери пояснюється складністю взаємодії цих окремих елементів через технологію та організацію виробництва. Технологія виробництва виражає взаємодію основних факторів виробництва, способи впливу людини на предмет праці. Люди спрямовують свою діяльність на виготовлення нових видів продукції, оволодівають новими технологіями, використовують нові матеріали. Одночасно вдосконалюють організацію виробництва, забезпечують взаємодію всіх залучених до виробництва факторів, взаємодію людей у процесі виробництва.       

Ефективність взаємодії людей в організаційних структурах виробництва підвищується з впровадженням досягнень науково-технічного прогресу, інформаційності виробництва.

  Для оцінки діяльності людей у виробничій сфері використовують показники "валовий внутрішній продукт" та "національний доход". Валовий внутрішній продукт являє собою вартість матеріальних благ всіх галузей виробничої сфери за певний період часу. Національний доход є узагальнюючий показник економічного стану регіону, являє собою заново створену вартість за певний період часу.

  До складу виробничої сфери входять: промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, зв'язок, торгівля та громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення, заготівля.

Посередницька діяльність (комерційна, фінансова, страхова, консультаційна)

   Комерційне підприємництво — це діяльність, пов’язана з торговельно-обмінними операціями. Комерційно-торговельне підприємництво організується у сфері реалізації вироблених товарів. Комерційний інтерес підприємця у цій сфері реалізується за рахунок різниці цін виробників і продажних цін.

Головна відмінність порівняно з виробничим підприємництвом полягає у відсутності виробництва товару, а отже, стадії закупівлі й переробки сировини.

Фінансове підприємництво є особливим видом комерційного підприємництва. Об’єктом купівлі-продажу в цьому випадку є дуже специфічний товар – гроші, іноземна валюта, цінні папери (акції та облігації). По суті, підприємець має справу з продажем одних грошей за інші.

Фінансово-кредитне підприємництво займається операціями з цінними паперами (акціями, облігаціями та ін) і валютними цінностями. Підприємницькі структури в цій області представлені комерційними банками, валютно-кредитними компаніями, фондовими та валютними біржами, а також іншими спеціалізованими фінансово-кредитними організаціями. Під фінансовою послугою розуміється діяльність, пов'язана з залученням і використанням грошових коштів юридичних і фізичних осіб. До фінансових послуг, зокрема, належать банківські операції та угоди, страхові послуги, послуги на ринку цінних паперів, укладання договорів фінансової оренди та договорів довірчого управління грошовими коштами або цінними паперами.

Посередницьке підприємництво пов'язане не з безпосереднім виробництвом товарів, а з пошуком можливостей угод між виробниками і споживачами товарів. Посередник - це юридична або фізична особа, що представляє інтереси виробника чи споживача. По-середник може вести підприємницьку діяльність самостійно, а також виступати від імені виробників або споживачів. Посередницька підприємницька діяльність збільшує продуктивність праці виробників товарів, сприяє гнучкому задоволенню запитів споживачів. До посередницьким структурам належать оптові постачальницько-збутові організації, брокери, дилери, дистриб'ютори, біржі тощо

Брокерство - це посередницька діяльність, в якій посередник виконує функції разового характеру по відношенню до покупця або продавця. Брокер діє на підставі договору доручення або комісії, а також доручення на здійснення угод. Він отримує матеріальне вооз-нагородження від клієнтів.

Дилерська посередницька діяльність - це здійснення угод купівлі-продажу від свого імені і за свій рахунок. Дилер може надавати продавцю ін-формаційні, рекламні послуги та виконувати післяпродажне обслуговування.

Дистриб'юторська діяльність спеціалізується на придбанні товарів у виробників і розподіл їх постійним клієнтам. Дистриб'ютор реалізує товари як виробникам, так і роздрібним торговцям.

Торговельне представництво - вид посередницької діяльності, в якій посередник представляє інтереси одного або декількох принципалів в певному географічному районі чи країні. З допомогою торгового представника визначаються можливості продажу в обраному районі.

  Торговельно-посередницька діяльність — явище доволі поширене на міжнародних і внутрішніх ринках. В таких країнах, як Великобританія, США, Японія, Німеччина, Швеція на частку посередників приходиться до половини обороту товарів та послуг.

 В Україні торговельно-посередницька діяльність розвивається досить суперечливо:

з одного боку— розширення зовнішньоекономічних зв’язків , роздрібленість і віддаленість постачальників і покупців , ускладнення комерційних операцій об’єктивно потребують прискореного формування інституту торгових посередників як елементу інфраструктури товарного ринку ;

з іншого— нерозробленість нормативної бази, низький професійний рівень посередників, загальне недовір’я стримують процес формування посередницьких структур , заганяє їх діяльність в “тінь” .

Торговельне посередництво— обов’язковий елемент ринку.

Підприємництво, будучи одним із різновидів творчої, пошукової, ризикової соціальної діяльності, у більшості країн світу з ринковою економікою вважається одним із найпрестижніших занять. Адже саме цей вид діяльності у відповідних умовах найкращим чином виявляє людську суть, допомагає проявитися працівнику як особистості. Здійснюючи самостійну підприємницьку діяльність, працівник зростає як у професійному плані, так і в інтелектуальному. І це має цілком реальні позитивні наслідки для всього суспільства.

V.  Закріплення знань.

1. Передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час за винагороду. (Позика)

2. Виторг від реалізації товарів (послуг).  (Дохід)

3. Імовірність отримання незапланованого прибутку або втрати ресурсів чи доходів.(Ризик)

4. Установлені вищим органом законодавчої влади обов’язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету в розмірах і в терміни, передбачені законодавством. (Податки)

5. Сучасна поширена назва керівника підприємства. (Менеджер)

6. Одна з характерних рис підприємця. (Ініціатива)

7. Економічна категорія, що означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. (Ціна)

8. Господарська діяльність, що здійснюється для отримання економічних і соціальних результатів, а також із метою отримання прибутку. (Підприємство)

9. Кількість товарів і послуг, які споживачі бажають і можуть придбати на ринку за встановленими цінами. (Попит)

10. Місце взаємодії продавців та покупців. (Ринок)

11. Результат праці, створений для обміну і здатний задовольнити потреби споживача. (Товар)

VІ. Домашнє завдання. 

Повторення вивченого матеріалу.

Які якості необхідні людині для започаткування та ведення власної справи?

здібності: підприємницькі, організаційні; „ досвід: у певній сфері діяльності, спілкування; „ знання: економічні, юридичні, з менеджменту, маркетингу, психології; „ індивідуальні риси: відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність, наполегливість, працездатність, дисциплінованість;

Потрібно бути: „ рішучим, „ відданим своєму бізнесу, „ самостійним у прийнятті та реалізації рішень.

Безумовно дотримуватися: „ законів, рішень уряду та органів місцевої влади.

Якщо вирішено започаткувати підприємницьку діяльність, необхідно вчитися знаходити, накопичувати й аналізувати інформацію про: „ ринок свого товару чи послуги (споживачів, конкурентів); „ сучасні технології виробництва товару чи послуги; „ постачальників ресурсів (сировини чи напівфабрикатів, енергоносіїв, інструментів, обладнання тощо); „ методи управління таким бізнесом; „ організаційну структуру подібного бізнесу; „ структуру персоналу і способи мотивації до праці;

►► Розв'яжіть кросворд

По горизонталі

1. Передача активів у грошовій або натуральній формі на певний обумовлений час за винагороду.

2. Виторг від реалізації товарів (послуг).

3. Імовірність отримання незапланованого прибутку або втрати ресурсів чи доходів.

4. Установлені вищим органом законодавчої влади обов’язкові платежі, які сплачують фізичні та юридичні особи до бюджету в розмірах і в терміни, передбачені законодавством.

7. Сучасна поширена назва керівника підприємства.

9. Одна з характерних рис підприємця.

10. Діяльність, спрямована на створення попиту й досягнення цілей підприємства через максимальне задоволення потреб споживачів.

11. Зменшення економічних вигод у результаті вибуття коштів або іншого майна.

14. Економічна категорія, що означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару.

15. Одна з функцій управління.

По вертикалі

1. Господарська діяльність, що здійснюється для отримання економічних і соціальних результатів, а також із метою отримання прибутку.

5. Кількість товарів і послуг, які споживачі бажають і можуть придбати на ринку за встановленими цінами.

6. Процес створення матеріальних і нематеріальних благ.

8. Місце взаємодії продавців та покупців.

9. результат інтелектуальної творчої діяльності підприємця.

12. Результат праці, створений для обміну і здатний задовольнити потреби споживача.

13. Задоволення суспільних потреб і отримання прибутку для підприємця.

Відповіді

По горизонталі: 1. Позика. 2. Дохід. 3. Ризик. 4. Податки. 7. Менеджер. 9. Ініціатива. 10. Маркетинг. 11. Витрати. 14. Ціна. 15. Організація.

По вертикалі: 1. Підприємництво. 5. Попит. 6. Виробництво. 8. Ринок. 9. Інновація. 12. Товар. 13. Мета.