Урок "Відносна атомна маса"

Даний урок вивчається в 7 класі, коли учні вперше опрацьовують тему ПСХЕ Д.І. Менделеєва. Провідна ідея полягає в зацікавленості учнів при вивчені даної теми, оволодінні новими термінами і поняттями; формуванні умінь користуватися таблицею, спрямованих на розв’язання навчальних завдань. Розробка уроку допоможе вчителю розширити знання учнів про Періодичну систему хімічних елементів. В розробці подані ігрові елементи, хімічні диктанти, хімічний кросворд за допомогою яких можна перевірити і закріпити знання учнів з даної теми.

Тема. Атомна одиниця маси. Відносна атомна масса хімічних елементів.

Цілі уроку: 

• розширити знання учнів про періодичну систему елементів; 
• закріпити знання учнів про хімічний елемент, хімічну символіку; 
• ознайомити учнів з поняттям абсолютної та відносної атомної маси, одиницею вимірювання відносної атомної маси – атомною одиницею маси (а.о.м.); 
• навчити визначати відносну атомну масу за періодичною системою хімічних елементів. 
• продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою,
• повторити матеріал попередніх уроків
• розвивати логічне мислення, вміння та навички працювати з додатковою літературою та текстом підручника, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки,
• виховувати почуття колективізму, культуру спілкування один з одним при роботі в групі.

Тип уроку: комбінований. 

Методи і методичні прийоми: 

• словесний (бесіда, розповідь, робота з підручником, опорною схемою, періодичною системою хімічних елементів, складання опорних конспектів, робота в групах),
• наочний (демонстрація наочності),

Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва, завдання для груп.

Базові поняття та терміни: атомна одиниця маси, відносна атомна маса, протони, нейтрони, електрони. 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Опитування попереднього матеріалу.

• Що ми вивчали на попередньому уроці? (На попередньому уроці ми вивчали структуру періодичної системи).

 Дібрати назви хімічних елементів за першими літерами слова «відносна» і вказати порядковий номер цих елементів.

Кожна група зашифровує свій результат.

Наприклад:

Шифр 23-53-105-7-76-16-10-13.

Групи обмінюються шифрами і за номерами елементів перевіряють, чи правильно дібрані назви. Оцінюється робота групи.

Завдання 1.

Хімічний диктант

• Вказати символи наступних хімічних елементів:

1. Оксиген. 2. Гідроген. 3. Сульфур. 4. Карбон. 5. Нітроген. 6. Флор. 7.Натрій. 8. Калій. 9. Хлор. 10. Кальцій. 11. Магній. 12. Фосфор. 13. Літій. 14.Силіцій. 15. Алюміній. 16. Ферум 17. Купрум 18. Аргентум 19. Меркурій 20.Манган.

І варіант 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15, 17, 19.

ІІ варіант 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 16, 18, 20.

• Вказати назви наступних хімічних елементів:

ІІІ варіант H, O, Li, Na, K, H, Ar, P, S, Cl.

ІV варіант Hg, Bа, C, N, F, Ne, Al, Si, Ca, Mg.

Завдання 2.

Виправ помилки

Учням пропонуються речення з помилками. Помилки треба знайти та виправити.

1. Періодична система хімічних елементів складається з підгруп та періодів (груп).

2. Період, який містить 8 елементів називають великим (малим).

3. Речовина складається з молекул, які в свою чергу з нейтронів (атомів).

4. Атом складається з протонів та електронної оболонки (ядра).

5. Період складається з двох підгруп, а сааме головної та побічної (група).

6. Порядковий номер хімічного елемента вказує на кількість атомів, як і рухаються навколо ядра (електронів).

7. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка – позитивний (навпаки).

8. До складу ядра входить два види нуклонів, а саме: протони та електрони (нейтрони).

9. До складу головної підгрупи входять елементи тільки великих періодів (і малих).

Ми з вами частково повторили попередній матеріал, але на цьому набір банку знань не завершений, продовжуємо підвищувати свій капітал, працюючи на уроці під час вивчення нового матеріалу.

ІII. Мотивація навчальної діяльності

Значення цієї величини має кожний хімічний елемент.

Без використання цієї величини неможливий навіть простий хімічний розрахунок.

Ця величина має завжди приблизне значення.

Про яку величину йде мова? На це питання ми повинні знайти відповідь під час вивчення нового матеріалу.

Завдання 3.

З’ясуємо тему нашого сьогоднішнього уроку. Для цього кожній групі пропонується розгадати невеличкий хімічний кросворд.

З перших літер назв хімічних елементів складіть слово.

І група (Відносна) ІІ група (Атомна) ІІІ група (Одиниця, маса) ІV група (Елементів)

74

53

105

2, V

2, VІ

3, VІ

2, VІІІ

3, VІІІ

V група (Атомна)

3, VІІІ 

22

2, VІ

25

2, V

85

(Оголошення теми уроку та очікуваний результат).

IV. Вивчення нового матеріалу

Атом – дрібна частинка речовини. Його розмір можна оцінити в 10^-14

Якщо атом збільшити до розмірів друкарської крапки, то пропо­рційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км. Поняття атомної маси ввів у хімію ще Дж. Дальтон. Оскільки використовувати такі маленькі величини для розрахунків було незручно, запропонували використовувати не реальну, а відносну атомну масу.

За одиницю відліку тривалий час використовували атом Гідрогену як найлегший.

Сьогодні за одиницю відліку приймають величину, що називаєть­ся атомна одиниця маси (скорочено а.о.м.) і дорівнює 1/12 маси атома Карбону.

Ar ( H ) = m (E ) = Ar ( E) * 1/12 m ( C )

Реальну масу кожного атома розділили на цю величину й одержали відносну атомну масу A_r що показує, у скільки разів маса атома більша за 1/12 маси атома Карбону.

Одиниця вимірювання [A_r]— а.о.м.

Отже, у періодичній системі для кожного хімічного елемента зазна­чено не реальну, а відносну атомну масу.

Завдання класу

Користуючись даними таблиці відносних атомних мас елементів, визначити, у скільки відносна атомна елемента Оксигену менша або більша, ніж відносна атомна маса елементів:

а) купруму; б) Сульфуру; в) Гідрогену; г) Феруму.

Чи може до складу будь-якої молекули входити Карбон масою:

а) 9 а.о.м. б) 36 а.о.м.; в) 24 а. о. м.; г) 12 а.о.м.; д) 9 а.о.м.

V. Узагальнення та закріплення знань

Виконання завдань 

Завдання 1.

Знайди відповідність.

Завдання 2. 

Назвати елементи за такими даними:

+ 12; 19е; 14р+; Аr(Е ) -19, 64; 7n⁰; 4 великий період, II побічна підгрупа.

• Бесіда

1. Чи знайшли ми відповідь на запитання, яку ми поставили на початку уроку? (Так).

2. Про яку величину йшла мова? (Відносну атомну масу).

3. Чи досягли ми очікуваних результатів?

• Я знаю, що кожний хімічний елемент має ________________________ .
• Я знаю, що відносна атомна маса – це ___________________________ . 
• Я знаю, що відносна атомна маса позначається ____________________ .
• Я знаю, що відносну атомну мас можна обчислити, для цього _______ .
• Я знаю, що відносна атомна маса протону та нейтрону дорівнює _________ , а електрона ______________ .
• Я знаю, що за допомогою відносної атомної маси можна розрахувати _____________, для цього треба _______________ .

Проведення гри «Не розірви ланцюг»

Перший учень називає хімічний елемент – інший метал чи неметал, наступний – вимову, наступний – місце в періодичній системі номер періода, наступний –номер групи, інший – відносну атомну масу елемента, наступний – порівнює, в скільки разів відносна атомна маса його більша за відносну атомну масу сусіднього елемента.

Хто з учасників дає невірну відповідь – вибуває з гри.

VI. Підведення підсумків уроку

Сьогодні ми з вами знову працювали з періодичною системою. Тому я повторюсь, але знову наголошу про те, що періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва – унікальний довідковий посібник хіміка, що містить відповіді на багато питань про будову атомів, властивості елементів та їх сполук. 

Чим більше ми з вами будемо користуватися періодичною системою тим більше в цьому будемо переконуватися.

VІI. Домашнє завдання

• Опрацювати матеріал підручника, конспекта.
• Вивчити назви та символи наступних 5 хімічних елементів, розташованих у періодичній системі хімічних елементів Д.І.Менделєєва.
• Повторити матеріал попередніх уроків.