Урок "Відокремлена обставина"

                .                           Відокремлені обставини

 

Тип уроку: Урок - дослідження (в основі системно-діяльнісного підходу).

Методичні прийоми: повторення, створення кластеру, тренувальні вправи, чарівний квадрат, дослідження, формулювання висновків, узагальнення, робота з підручником.

Мета уроку: знайомство з відокремленими обставинами, вираженими одиничним дієприслівником і дієприслівниковим зворотом.

1. освітній аспект мети: формування навички визначати відокремлені обставини, виражені одиничним дієприслівником і дієприслівниковим зворотом.

2. розвиваючий  аспект мети: розвиток дослідницьких умінь учнів; активізація пізнавальної діяльності: вміння аналізувати, робити висновки, узагальнення; розвиток критичного мислення; вдосконалення комунікативної компетенції;

3. виховний  аспект  мети: виховання творчого самовираження; вміння працювати в групі.

Завдання уроку:

- сформувати емоційний настрій;

- викликати пізнавальний інтерес до проблеми як психологічну готовність до пошуку її вирішення;

- організувати спільне з учителем формулювання проблеми, постановку мети навчальної діяльності;

- сприяти вмінню будувати мовне висловлювання в усній і письмовій формі;

- навчити виділяти необхідну інформацію з прочитаного тексту і робити висновки;

- забезпечити розуміння, відпрацювання та засвоєння нових знань;

- узагальнити вивчений матеріал;

 - формувати вміння самоаналізу і самооцінки процесу і результату власної діяльності;

Методи уроку:

1) метод мотивації навчальної діяльності (створення проблемної ситуації)

2) метод організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності (дослідження)

3) метод формування нових умінь (вивчення тексту, вправи)

4) методи узагальнення та систематизації вивченого (кодування і декодування інформації: створення та читання таблиці)

5) методи контролю результатів навчання (письмовий - «Резюме»)

Форми організації навчальної діяльності учнів:

- фронтальна;

- групова;

- парна

Обладнання уроку:

 - комп'ютер

- мультимедійний проектор

 - аркуші формату А4 з надрукованими текстами

- підручник

                                                      Хід уроку:

Ставитися до мови абияк, значить

і мислити абияк: неточно,

приблизно, невірно.

(О. Толстой)

I.Оргмомент.

Рефлексія на початку уроку. 1 хв

Привіт, діти. Я рада вас бачити. Сьогодні у нас на уроці присутні гості, і ми раді нашим гостям, бажаємо їм добра. А вам, діти, хочу побажати, щоб сьогоднішній урок збагатив вас новими знаннями, ви отримали задоволення від роботи один з одним.

Запишіть в зошити число, класна робота.

 -Чого не вистачає на дошці?

 Правильно. Теми уроку. Тему уроку ви визначите самі.

Отже, за роботу.

II. Актуалізація і пробна дія.

-Які закони належить нам зрозуміти, ви скажете сьогодні самі. Про що ми говорили на попередніх уроках? (Про відокремлені означення і прикладки)

1.Робота з реченнями: (5 хв)

Подано речення (записані на дошці, роздруківка), прочитайте їх і розставте розділові знаки, занести номер речення в зошит в 2 стовпчики (1 стовпчик - відокремлені означення, 2 стовпчик – відокремлені прикладки),

1. Листя падаючи шепочуться. (Листя, падаючи, шепочуться)

2. Він, пристрасний рибалка, весь свій час проводив на річці. (Прикладка. Відноситься до особового займенника)

3. Старовинний парк, обнесений огорожею, розкинувся недалеко від будинку. (Означення стоїть після означуваного слова)

4. Занурений у роздуми, я вийшов з кабінету.

(Узгоджене означення, відноситься до особового займенника)

5.Сергій, добрий мій приятель, народився на берегах Дніпра. (Прикладка. Відноситься до імені власного і стоїть після нього)

6. Річка пінилась здіймаючи вали. (Річка пінилась, здіймаючи вали.)

7. Хлопчик, на ім'я Валько, похнюпливо шатався іноді містом. (Прикладка. Приєднувані сполучниками або словами: на ім’я, прізвище,прізвисько, родом і т.д)

8. Вибирай товариша не поспішаючи, а ще менше квапся міняти (Вибирай товариша не поспішаючи, а ще менше квапся міняти)

9. Завдання я вирішив жартуючи.

10. Сергій біг стрімголов. (Сергій біг стрімголов)

Відокремлені означення

Речення №

Відокремлені прикладки

Речення № 2, 3, 4,5, 7

 

2. Перевірка виконаної роботи по слайду.

Перевіряється завдання.

(Слайд № 3, 4)учитель демонструє номера речень.

Якщо неправильно, діти виправляють.

(5 хв) Учень біля дошки розставляє розділові знаки і пояснює їх (відокремлення) (речення 2,3,4,5,7 записані на інший дошці) . Оцінювання!

3. Фронтальне опитування

Яку тему вивчаємо:

-Давайте згадаємо, що таке відокремлення?

+ Виділення за змістом та інтонаційно другорядних членів речення, щоб надати їм самостійність.

Сьогодні на уроці ми з вами продовжимо розмову про відокремлені члени речення.

Про які відокремлені члени ми вже говорили на попередніх уроках?

+ Відокремлення означень і прикладок.

1. Другорядні члени речення, що виділяється за змістом та інтонаційно, називаються відокремленими? Так

2. В українській мові розрізняють відокремлені означення, додатки? Так

3. Узгоджені означення є відокремленими, якщо відносяться до будь-якого займенника? Ні

4  Означення, що виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, відокремлюється, якщо стоїть після означуваного слова? Так

5. Узгоджені означення, що стоять перед означуваним іменником, завжди відокремлюються? Ні

6. Якщо прикладка до означуваного слова приєднуються за допомогою  сполучника «як», то вона не відокремлюється? Ні

7. Прикладка після власної назви завжди відокремлюються? Так

Оцінювання (Листочки переверніть і покладіть на край столу, вони нам ще знадобляться)

III. Пояснення теми і мети уроку.

Подивіться, будь ласка, на дошку. Зараз ми з вами спробуємо сформулювати тему сьогоднішнього уроку. Коли ви виконували перевірочну роботу, чому ви не відмітили речення №1,6,8,9,10? Хіба немає в цих реченнях відокремлених членів? Уважно подивіться на них і скажіть, чи є у них щось спільне? Чи потрібні коми в цих реченнях? Чому? Які другорядні члени відокремлюються в цих реченнях?

Висновок: тема уроку - «Відокремлені обставини».

Постановка проблеми. (2 хв.)

- М.В. Ломоносов одного разу сказав: «Знаки пунктуації ставляться в силу розуму». Послухайте притчу і постарайтеся вирішити пунктуаційну задачу, спираючись на свій розум:

«Одного разу багатий мандрівник заблукав і став просити Бога про допомогу. Він навіть написав клятву на клаптику паперу: «Обіцяю за своє спасіння поставити золоту статую, яка тримає піку». Мандрівник врятувався, але йому стало шкода обіцяного Богу золота.

Однак він придумав, як виконати обіцянку і при цьому заощадити ... »

- Як він це зробив? На комп'ютері (Поставити статую, яка тримає золоту піку.)

IV. Робота по темі уроку.

1. Аналіз наявної інформації

Ми продовжуємо з вами працювати з відокремленими членами речення. Сьогодні ми поговоримо про відокремлену обставину. (Фронтальний метод роботи)

- Що означають обставини? (Обставина - другорядний член речення, що залежить від присудка і позначає ознаку дії або ознаку іншої ознаки.)

-На які питання відповідають обставини? (Обставина відповідає на питання: Як? Яким чином? Де? Куди? Звідки? Коли? Чому? Чому? Навіщо? З якою метою? ... Підкреслюється крапка тире _._._._.)

- Якими частинами мови можуть бути виражені обставини? (Обставини найчастіше виражені: іменником в непрямому відмінку з прийменником або без прийменника; прислівником; займенником- прислівником; дієприслівником; інфінітивом.)

На сьогоднішньому уроці ми поговоримо про відокремлені обставини, виражені дієприслівником або дієприслівниковим зворотом.

- Що таке дієприслівник? (Дієприслівник - це особлива, незмінна форма дієслова, яка означає додаткову дію, пояснюючи присудок, і відповідає на питання «що роблячи?», «що зробивши?» )

* Дієприслівник поєднує в собі ознаки дієслова: вид і зворотність -

і прислівника: незмінність і синтаксичну функцію - обставини.

*Дієприслівники бувають недоконаного виду: «що роблячи?» стаючи, засинаючи;

і доконаного виду: «що зробивши?» подивившись, заснувши.

Дієприслівники недок. в. утворюються від основ дієслів теп. ч. за допомогою суфіксів -а, -я. (слухаючи, прощаючи, милуючись)

Що таке дієприслівниковий зворот? (Дієприслівниковий зворот - це дієслово із залежними словами. В реченні дієприслівниковий зворот завжди виконує функцію обставини. Так як дієслово позначає додаткову дію, дієприслівниковий зворот завжди відноситься до дієслова). Н-д: Я дивився на сонце, що сходить, не відриваючи очей.

2. Готуючись до уроку, я прочитала чудову притчу, де автор активно використовує дієприслівники. Послухайте, про що вона? (Роздруківка у кожного)

1. Пухнасті пташенята мирно спали в гнізді пелікана. 2.Але гадюка була зовсім близько. 3. Очі її блиснули лиховісним блиском, і почалася розправа.4. (Отримавши по смертельному укусу) пташенята так і не прокинулися. 5. (Задоволена вчиненим) лиходійка поповзла в укриття. 6. Незабаром повернувся з полювання пелікан.7. «Без них немає мені тепер життя!» - вибухнув він раптом гучними риданнями (дивлячись на мертвих дітей). 8. «Нехай я помру разом з ними!» 9. Він почав дзьобом роздирати собі груди біля самого серця. 10. Гаряча кров струмками хлинула з рани (окроплюючи тіла бездиханних пташенят.) 11. (Втрачаючи останні сили) пелікан кинув прощальний погляд на гніздо і здригнувся ... 12.О диво! 13. Його пролита кров і любов повернули пташенят до життя (вирвавши з лап смерті). 14. І тоді (щасливий) він віддав Богові душу.

(Леонардо Да Вінчі)

-Сподобалася вона вам?

*  Визначте тему. (Батьківська любов)

• Придумайте назву. ( «Серце віддаю дітям»)

• Назвіть проблему. (Проблема батьківського і синівського боргу.)

• Тема. (Батьківська любов)

- Створення проблемної ситуації.

Робота над текстом притчі в парах.

Завдання. Чи доречні дані дієприслівники і дієприслівникові звороти в тексті? Яким членом речення вони є? З якою метою вони використані?

Коли відокремлюються? Ви змогли правильно відокремити обставини, виражені дієприслівниками?

Перевірка по слайду.

Усвідомлення і формулювання проблеми

- Отже, коли відокремлюються обставини, виражені дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами? (Відокремлюються завжди, в якому б місці речення вони не стояли).

3. Усвідомлення недостатності наявних знань. Виявлення місця і причини труднощів.

- Повною мірою ми володіємо інформацією, щоб відповісти на питання: «Коли відокремлюються обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами?» (Ні)

- Що в такому випадку потрібно зробити, щоб відповісти на питання, яке нас цікавить?

*згадати відомості про дієприслівник і дієприслівниковий зворот;

*дізнатися умови відокремлення обставин, виражених дієприслівником і дієприслівниковим зворотом;

*навчитися відокремлювати обставини і вживати їх в уснім і письмовім мовленні.

4. Комунікація (пошук нових знань в парі, в групі)

Давайте розберемося, повернемося до знайомих пропозицій.

-Чи завжди відокремлюються обставини, виражені дієприслівниковим зворотом і дієприслівником?

1. Запис 1 речення і розбір (Записані на інший дошці, пишемо в зошити в таблицю. Приклад таблиці на дошці)

Листя, опадаючи, перешіптуються.

-Чому поставили коми? (Опадаючи - дієприслівник)

-А коли ми виділяємо мовної фрагмент за змістом та інтонаційно? Що таке відокремлення? (Виділення членів речення для надання їм відносної смислової самостійності, особливої ​​значущості в висловлюванні.)

-Який другорядний член відокремлюється в цьому реченні? Чим ускладнене речення?

Висновок: відокремлюється поодинокі дієприслівники. (Записують в таблицю)

Запис 2речення.

 Річка пінилась, здіймаючи вали.

Висновок: обставини, виражені дієприслівниковим зворотом, відокремлюються.

- Ми зазначили, що обставини, виражені одиничним дієприслівником і дієприслівниковим зворотом, відокремлюються. Чи завжди вони відокремлюються чи є особливі умови, коли вони не відокремлюються? Продовжимо наше дослідження.

Розбір 3 речення.

Вибирай одного не поспішаючи, а ще менше квапся міняти

-Де стоїть одиночний дієприслівник? (Після дієслова)

-На яке питання він відповідає? (Як?)

-Подивіться уважно, чи має він додаткову дію?

(Додаткового дії не має, він втратив свої головні властивості.)

-Яким членом речення він є?

(Обставиною)

-Яким синонімом можемо замінити дієприслівник? (Ретельно, не квапливо)

-До якої частини мови наближається?

(За значенням наближається до прислівника)

-Який звідси випливає висновок?

Вибирай одного (як?) Не поспішаючи.

Ця обставина способу дії. Вона виражена прислівником, утвореним від дієприслівника. У вимові не відокремлюються і на письмі не виділяється комами. Робимо висновок, записуємо в таблицю.

-Тільки поєднання семантико-синтаксичних умов визначає відокремлення одиничного дієприслівника, причому семантичні умови часто бувають вирішальними. Так в даному випадку дієприслівник втратив свої дієслівні ознаки, не виконує в реченні функції додаткового присудка, знаходиться після дієслова, за значенням наближається до прислівника. Такі дієприслівники не відокремлюються.

 Відрізнити буває важко, тому запишіть в зошити прислівники, утворені від дієприслівників. (Слайд)

СПАВ сидячи, СЛУХАВ МОВЧКИ, ПРАЦЮВАВ СТОЯЧИ, ЧИТАВ лежачи, ВІЗ ЖАРТОМА, встав знехотя, ЙШЛИ БЕЗ ПОСПІХУ

(Слайд)

Запис: лежачи, сидячи, стоячи, мовчки, не дивлячись, знехотя, граючи, жартома.

Висновок: Дієприслівник перейшли в прислівники ніколи не відокремлюються  (Слайд)

Запис останнього речення

Хлопчаки тікали накивавши п’ятами.

-Що це таке - накивавши п’ятами?

-Що таке фразеологізми? (Стійкі сполучення слів)

-Замініть фразеологізм власною мовою. (Швидко)

Висновок: дієприслівникові звороти, що являють собою фразеологічні звороти - не відокремлюються.

- Запишіть свої висновки у вигляді таблиці

3. Перевірка складеної учнями таблиці. (Слайд)

1. дієприслівникові звороти в будь-якому місці речення.

2. Дієприслівники, близькі до прислівників.

3. Одиничні дієприслівники.

2. Фразеологічні звороти.

 4. Взаємоперевірка, взаємоконтроль;

-Де ми можемо перевірити, отриману нами інформацію?

5. Робота з підручником (стор. …)

VI. Закріплення вивченого матеріалу

1. Графічний диктант. (Слайд) Виконують на листочках

1. Побачивши мої вправи в географії, батюшка смикнув мене за вухо. (О. Пушкін)

2. Він мовчки вийшов з кімнати.

3. Працювали ми не покладаючи рук.

4. Розлютившись, він вдарив кулаком по столу.

5. Йдучи, гасіть світло.

6. Стрімголов він кинувся вниз по крутому схилу яру.

7. Я люблю дивитися телевізор, сидячи у великому шкіряному кріслі.

8. На тому березі, спалахуючи, миготіли вогні.

9. Цю вправу виконують стоячи.

10. І день, і ніч по сніговій пустелі поспішаю до вас щодуху. (Листочки перевернути)

Взаємоперевірка. (Слайд)

Висновок: Відокремлюються обставини, виражені ... ..

Чи не відокремлюються ......

2. Робота з фразеологізмами

- Як називаються такі словосполучення?

-Яку роль вони відіграють? (Фразеологічні звороти роблять мову більш виразною)

-Як же змінюється характер висловлювання, якщо мовець вживає фразеологічний зворот?

(Висловлювання з фразеологічним зворотом стає більш виразним.)

3. Творча робота

Діти заміняють в поданих учителем реченнях виділені слова фразеологічними зворотами. (Запис на дошці, працюють в зошитах, перевірка усно)

а) Сьогодні хлопці сиділи мовчки (набравши в рота води).

б) Ті, хто програв, пішли з поля зажурившись (похнюпивши голову).

в) Я дав драпака так швидко(накивавши п’ятами ), наче за мною гналася зграя вовків.

г) Діти слухали казку з великим інтересом (розкривши рот).

4) Отже, хлопці, відокремлюються обставини, виражені дієсловах, якщо вони представляють собою фразеологізми? Чому?

(Обставини, виражені дієсловах, якщо вони представляють собою фразеологізми, які не відокремлюються, тому що втрачають дієслівні ознаки, не виконують функції додаткового присудка.)

4. Робота над граматичною помилкою у вживанні дієприслівникових зворотів.

Незважаючи на вигадану простоту, у вживанні дієприслівників є свої правила, про які не можна забувати. Подивіться на слайд.

- Чим ускладнені всі ці речення? Сформулюйте завдання до поданих речень.

(Виправити мовні помилки)

1. Під'їжджаючи до міста, почався вітер.

2. Нахилившись над річкою, у дівчини впала в воду косинка.

3. Відкривши вікно, запахло соснами.

4. Створюючи цінності, людина оновлює себе.

- Як можна перевірити, чи правильно побудовані речення з дієприслівниковими зворотами?

(В реченнях з  одиничним дієприслівником / дієприслівниковим зворотом основна дія (дієслово) і додаткова дія (дієприслівник) повинні відноситися до одного суб'єкта (Підручник стор…))

5. Самостійна робота з самоперевіркою за зразком

Пограємо в «Хрестики- нулики» (робота на листочках)

Прочитайте речення, розставте розділові знаки, якщо є відокремлення - поставте Х(О) у відповідний квадрат, якщо немає – О(Н)

1. Довго стояла Оксана, роздумуючи над дивними ковалевими словами.

2. Вона слухала затамувавши подих.

3. Катер, набираючи швидкість, дав сигнал.

4. Тепер треба було Марійці слухати прикусивши язика.

5. Широкі кола, плавно перекочуючись, захиталися й пішли до берега.

6. Він навмисно згущуючи фарби акцентував на головній небезпеці.

7. Жовтий місяць, опускаючись на південь, завмер на блідій завісі імли.

8. Вона сиділа мовчки.

9. Задумливо опустивши голови, люди мовчали.

У кого відповіді збігаються, підніміть руки. (Слайд № 10)

VІІ. Підведення підсумків. Рефлексія навчальної діяльності.

Звернемося до епіграфа уроку. (Слайд № 12)

-Прочитайте виразно.

-Як він пов'язаний з нашим уроком?

- Чи вдалося нам вирішити проблему, що виникла на початку уроку, і відповісти на питання, яке нас цікавило?

- Діти, оцініть, будь ласка, по 10-бальній системі всю роботу класу на уроці з трьох позицій

• Я (Особистий внесок, власну працю)

  • Ми (Робота всього класу)

    • Справа (ступінь новизни теми)

       Критерії: 0-5 балів - «3»

                        6-8 балів - «4»

                        9 -10 балів - «5»

VIIІ. Домашнє завдання: П. ... Впр. … (пояснення)