Урок "Обереги нашого роду"

Про матеріал

Обереги нашого роду

Мета: ознайомити дітей з використанням українських оберегів різних видів у народному побуті та обрядах; розширити знання про культуру українського народу; виховувати любов до української минувшини, її звичаїв та культури; розвивати у дітей потяг до прекрасного, естетичний смак; відроджувати культуру українського народу.

Перегляд файлу

Обереги нашого роду

Виховний захід

Мета:  ознайомити дітей з використанням українських оберегів різних видів у народному побуті та обрядах; розширити знання про культуру українського народу; виховувати любов до української минувшини, її звичаїв та культури; розвивати у дітей потяг до прекрасного, естетичний смак; відроджувати культуру українського народу.

Обладнання: мультимедійний комплекс, білий папір, кольоровий папір, клей, зразки ляльок-мотанок.

 

Хід заходу:

Педагог: Українська хата – святиня й оберіг нашого народу. Кожну людину від народження і до кінця її днів радо зустрічали батьківський поріг та тепле домашнє вогнище. А що ж то за хата без мальовничої квіткової грядочки під вікном, на якій буяють мальви й чорнобривці, ружі і півонії?! А біля самої хати милується кущ калини.

Майже у всіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців – клен, у росіян – береза, а у нас, українців, - верба і калина. Правду каже народна мудрість: «Без верби і калини нема України».

Кущ калини біля батьківської хати - це не лише окраса подвір’я, а й глибокий символ, духовна спадщина. І якщо троянди й виноград,  за влучним висловом Максима Рильського, - красиве і корисне, то калина ввібрала в себе обидві ознаки, вона – духовний потяг до своєї рідної землі, оберегу, традицій.

Мабуть, добре проросла корінням в українській душі калина, адже не лише біля хати милують око червоні кетяги, а й на диво-рушниках та сорочках-вишиванках.

 

Конкурс загадок

Хто ж тія люди не знає,

Від застуди їх перші має,

На кущах вони висять

І як маків цвіт горять.   (Калина)

 

Стоїть над водою

З розплетеною косою.  ( Верба)

 

На  портреті  висить  красується,

Всі в світлиці ним милуються.  (Рушник)

 

Був зерном  він у землі,

Став із хлібом на столі,

З ним їсти ми сідаємо,

І гостей стрічаємо.  (Хліб)

 

Сяду я тихенько,

Розпишу яєчко,

Сонечко вшаную,

Квітку намалюю,

Та на щастя людям

Потім подарую.  (Писанка)

 

Ой, цвіте на Україні красне літо,

Ой, збирають чорноброві в чоло квіти,

В’яжуть стрічку й квіточку в стіжок,

Щоб до танцю вбратись в оберіг.  (Вінок)

Педагог: Український  рушник… Його можна порівняти з піснею, витканою чи вишитою на полотні. Без рушника, як і без пісні, не обходиться народження, одруження людини, ювілейні урочистості. У кожної пісні свої слова, своя мелодія – так, як і узор на рушникові, але всі вони виплекані чарівною та загадковою українською душею.

По всій Україні поширений звичай накривати рушником хліб на столі. Ним накривали й діжу після випікання хліба, ставлячи її під образами на покуті. Хліб і рушник – одвічні обереги українців. Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського народу. У народі кажуть: «Хата без рушника, що родина без дітей»

Вишиті рушники вважалися священними, їм поклонялися наші предки. Рушники берегли, їх передавали з покоління в покоління.

 

Конкурс аплікацій: «Рушничок»

Не лише рушник був оберегом долі людини, а й сорочка-вишиванка. Вишиванка – це символ здоров’я, краси, щасливої долі, родової пам’яті. Оберіг від всякої хвороби ї напасті.   Дочка ніколи не одягала материної сорочки, щоб не повторити того горя, яке зазнала мати. Не давали перезнімати узор зі своїх сорочок, щоб з узором і доля не пішла, мабуть, того  і буяє Україна неповторністю сорочок.

А от якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку, то на багатство. Іще дуже-дуже багато різник прикмет стосовно до сорочки-вишиванки існує у народі. А от одна достовірно правдива6 «Хто народився у сорочці – весь рік щасливим буде».

Педагог: Сьогодні ми оглянемо старовинну ляльку-мотанку. Чому вона так зветься – бо в основі цієї ляльки була а бо палиця, або кукурудза, або тканина скручена у валик і всі деталі ляльки примотані до основи ниткою. Для наших пращурів лялька була ї іграшкою, і оберегом, і подарунком, і символом достатку та щасливої долі.

Демонстрація різних видів ляльок-мотанок (за допомогою мультимедійного комплексу)

У давнину, у осінні та зимові вечори, збиралися ваші прабабусі, щоб для своїх діточок виготовити ляльки-мотанки для гри, в подарунок  нареченим, для оберегів своєї родини, бо вірили в священний оберіг сім’ї. Вважалось, що лялька-мотанка, як берегиня роду, приносила у сім’ю злагоду, любов, оберігала від лиха та дарувала здоров’я.

Ось ці ляльки є берегинями родини. А чи хто з вас знає щось про ляльки, які ось тут знаходяться?

Педагог демонструє зразки ляльок-мотанок, виготовлених заздалегідь.

Після підведення підсумків заняття педагог декламує вихованцям вірш:

Без  минулого не буде майбуття

Пам’ятай про це дорослий і дитя,

Тож вивчаймо, переймаймо ми від мами

Унікальне все що зроблене руками.

Неповторне, найдорожче завжди й нині

Все, що с творене давно на Україні.

 

 

 

 

 

docx
Додано
26 січня 2018
Переглядів
2672
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку