Урок "Виготовлення набору кухонного"

                                              РОЗРОБКА  УРОКУ

                                                        8 КЛАС

                                   (мішана група: хлопці, дівчата)

                       Об’єкт проєктно-технологічної діяльності:

                                        «НАБІР КУХОННИЙ»

                                                 Блок (16 годин)

Тема. Оздоблення кухонного приладдя з деревини

           технікою випалювання та текстильного рушника гачком.

           Догляд та зберігання виробів

Мета:

*формування предметних компетентностей:

*проєктно-технологічної: актуалізувати знання  й закріпити практичні вміння здобувачів освіти щодо втілення ідей у формі графічного документа (ескізу), виконання технологічних операцій відповідно до обраного виробу та технології його виготовлення; 

ознайомити з технологічними процесами оздоблення виробів з деревини  (декоративними розписами, профілюванням, різьбленням, інкрустацією, видами випалювання) та текстильних виробів (вишивкою, обв’язуванням гачком);

формувати вміння застосувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності з оздоблення виробу;

*міжпредметної естетичної: розвивати здатність виявляти естетичне ставлення до світу, спроможність аналізувати й оцінювати надбання національної культури;

*формування ключових компетентностей:

*уміння вчитися: формувати вміння читати, розуміти, аналізувати прочитане, висловлювати свою думку, розвивати здатність логічного обґрунтування стосовно вибору виду оздоблення виробу;

*загальнокультурної: розвивати здатність формувати особисті смаки щодо мистецьких вподобань;

*комунікативної: розвивати навички товариської співпраці в команді;

*здоров’язбережувальної: формувати звичку дбайливо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших людей, а саме: дотримання санітарно-гігієнічних вимог, правил безпечної праці, організації робочого місця.

Очікувані результати:

знаннєві: здобувачі освіти розуміють і використовують комбінаторику як провідний метод у створенні форми виробу;

добирають доцільне оздоблення для виробів з деревини, текстилю й виконують його за зразком, називають правила догляду за ними, застосовують їх на практиці.

діяльнісні: здобувачі освіти добирають та застосовують методи проєктування для вирішення завдань;

добирають конструкційні матеріали  та враховують їхні переваги й недоліки;

виконують технологічні операції щодо вибраного об’єкту проєктно-технологічної діяльності;

відчувають композиційну направленість.

ціннісні: обґрунтовують доцільність визначеного плану дій;

висловлюють судження про добір конструкційних матеріалів на основі певних критеріїв щодо вибору форми та оздоблення виробу;

усвідомлюють важливість безвідходного виробництва.

Обладнання, матеріали: готові вироби-аналоги (ілюстрації) з деревини та текстилю оздоблених технікою випалювання та гачком.

Основні поняття: кухонні речі, випалювання, пірографія, в’язання гачком.

Тип уроку: комбінований.

                                                     ХІД  УРОКУ

                                         ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.Організаційний момент

*Перевірка присутності учнів, підготовленості їх до уроку, наявність робочого одягу.

*Налаштування на результативну, плідну роботу.

Учитель:

-Шановні хлопчики  й дівчатка, таємниці нема. Все починається з доброзичливої усмішки. Думаю будете згідні зі мною – дружба також.

Ви всі так чи інакше друзі, а якщо ще потиснути руки, заряд енергії неодмінно відчує кожен. Тож успіх в наших руках. Маю надію, що

сьогодні ви дізнаєтесь багато нового й цікавого, що знадобиться вам у подальшому житті. 

Пам’ятайте: «Без науки – нічого не прийде в руки!»

2.Актуалізація опорних знань.

  Прийом «Перевір знання»

Здобувачі освіти ділять ся на дві команди.

Отримують  завдання – картки.

Завдання: дібрати пропущені слова, або встановити співвідношення між поняттями  та їхніми визначеннями, потім із виділених літер скласти слово.

Після виконання завдання з виділених літер має утворитися слово «ОЗДОБЛЕННЯ».

3. Повідомлення теми уроку.

Учитель.

• Кожен із вас старанно попрацював. Підготував кухонне приладдя з деревини й рушник з текстилю. Залишилось лише оздобити вироби. Хочеться, щоб кожен виріб був естетично красивим, неповторним, креативним.
• Отже, тема уроку:

          « Оздоблення кухонного приладдя з деревини та

             текстильного рушника гачком»

4.Мотивація навчальної діяльності учнів.

         Прийом «Самомотивація»

                                         ОСНОВНА ЧАСТИНА

               ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ПОНЯТЬ І СПОСОБІВ ДІЙ

1.Ознайомлення з видами оздоблення виробів з деревини  та текстилю (із практичним закріпленням)

*Гра «Інформаційне лото»

Здобувачі освіти отримують картки з номерами де занотована інформація по даній темі (читають або переказують прочитане)

                                                      Картка №1

Профілювання. Декоративна техніка художньої обробки дерева, яка відома ще 3 10-11 століть. Полягає у вирізання пилкою та долотами геометричних орнаментів по краях дощечок (прикрашали будівлі та оздоблювали меблі). Крім плаского профілювання відоме об'ємне профілювання балок, кронштейнів, стовпів, що межувало з об'ємним різьбленням. Об'ємні елементи майстри виконували переважно сокирами-тесаками.

                                                    Картка №2

Різьблення. До найдавніших технік художнього декорування виробів із дерева належить різьблення. Воно поділяється на пласке, пласко-рельєфне, контр-рельєфне, ажурне та об’ємне. Самим поширеним є пласке різьблення, яке в свою чергу поділяється на контурне, виїмчастим, тригранно-виїмчастим. Роблять його за допомогою ножа або кількома долотами (або різцями). Таким способом у 18-19 століттях прикрашали скрині мешканці Карпат. Виїмчасте виконували напівкруглим долотом. Тригранно-виїмчасте різьблення поширилося на значній території України у 18-19 століттях. Його робили прямим, скісним, кутнім та півкруглим долотом.

Велику кількість доліт (близько 50) використовували гуцульські майстри плаского різьблення наприкінці 19 століття. Майже кожен мотив вони вирізали окремим долотом. Різьблення, що мали кілька висотних рівнів від фону, також виконували великою кількістю доліт та інших допоміжних інструментів.

                                                      Картка №3

Різьблення (продовження)

Контр-рельєфне різьблення застосовували, виготовляючи різноманітні дерев'яні форми для кахель, печива, сиру, вибійки тощо. Робилось майже як тригранно-виїмчасте, однак набагато глибше з використанням доліт із закругленими фасками для вибирання деревини.

Ажурне різьблення нагадує пласко-рельєфне, має наскрізь прорізане тло.

Найскладніше за технікою виконання (з рельєфним і ажурним характером мотивів) так зване «сніцарське різьблення» при виготовленні іконостасів, культивоване у 17-19 століттях цеховими різьбярами.

Різьблення по колу (так зване кругле). Інколи застосовується у виготовленні й оздобленні святкового посуду, музичних інструментів, палиць, дитячих іграшок тощо. Його технічні прийоми ґрунтуються на засадах народної скульптури. Окрім різців використовуються допоміжні інструменти: пилочки, свердла, молотки, напилки, кліщі, рашпіль та інструменти для розмітки й контролю (лінійка, кутник, малка, рейсмус, циркуль, шило тощо).

                                                      Картка №4

Інкрустація - техніка орнаментального оздоблення виробів шматочками твердих матеріалів (дерева, металу, рогу, слонової кістки, перламутру, бісеру і под.), які вирізають і вкладають у поверхню. Декоративний ефект інкрустованого візерунка ґрунтується на контрастному зіставленні колірних різнохарактерних матеріалів.

Інтарсія – з італійської «інкрустація». Це вид інкрустації, мозаїки на деревині. Цією технікою виконують зображення або візерунки зі шматочків кольорового дерева (шпону), які врізають врівень з поверхнею виробу або суцільно вкривають його поверхню (маркетрі). Таким чином оздоблюють меблі, виготовляють декоративні панно. Ювелірною технвкою декорування вважається – dendra мозаїка, орнамент якої складають із крупинок дерева ледь завбільшки з макове зернятко.

                                                        Картка №5

Випалювання. Здавна цю техніку використовують на світлих породах дерева: сосні, ялині, смереці, клені. Найчастіше ним оздоблюють бондарний посуд, рідше меблі. Сьогодні випалювання застосовують при декорування дитячих іграшок та елементів народної архітектури з деревини.

Розрізняють два способи випалювання:

-розжареними металевими штампами (з відбитків яких складають різноманітні орнаменти);

-електрописаком (пірограф), що дає чіткий контурний малюнок.

                                                         Картка №6

Розпис. Техніка орнаментування дерев'яних виробів, яка відома ще з 10-11 століть. Орнамент наносять пензлями по заґрунтованій або незаґрунтованій поверхні виробу темперою, гуашшю, олійними, аніліновими фарбами.  З кінця 19 століття розписані вироби почали покривати лаком (лакувати). Це був своєрідний захист від втручання навколишніх чинників (бруду).

Види розпису:

-«Петриківський»;

- «Миколаївський»;

-«Суздалький»;

- «Хохлома;

-, «Кжель».

Крім розглянутих традиційних прийомів і технік, зустрічаються їхні різновиди й поєднання, наприклад, «штампування» металевими пробійчиками, аналогічне карбуванню; зіставлення плетених частин із гладкими поверхнями; контурне різьблення тонованих елементів та площин; викладання орнаментів соломкою тощо.

                                                          Картка №7

         Вишивка. Вид народного декоративного мистецтва.  Загалом – це орнаментальне або сюжетне зображення на певних предметах (частіше з тканини, шкіри) одязі рушниках, простирадлах, наволочках, серветках і т. п. яке виконане різними або машинними швами. В Україні цей вид рукоділля був і є поширеним, особливо серед дівчат.

Вишивка поділяється на: вишивка гладдю, вишивка хрестиком, гобеленова вишивка.

Вишивки передають характерні ознаки місцевості та відрізняються одна від одної орнаментом, технікою виконання і гамою кольорів.

У давнину, основні мотиви вишивки відображали елементи символіки різних стародавніх культів. Поступово зміст символів на вишивці втрачався, але традиції його використання залишили і по сейдень.

За мотивами вишивку поділяють:

-геометричні;

-рослинні;

-зооморфні (тварини);

- антропоморфні (люди).

                                                   Картка №8

Вишивка (продовження). Колір.

Кожен колір несе в собі потужну енергетику, символіку. А це все впливає на власника вишитої речі.

Червоний – підсилює енергію. Частіше використовують на весільних рушниках та весільних сорочках чоловіків. Сам орнамент символізує любов, пристрасть і навіть агресію.

Білий – символ кохання, невинності.

Жовтий – означає радість. Підсилює веселість, відкритість. Такі відтінки переважно можна зустріти на Гуцульщині.

Помаранчевий – розміщували в межах дітородного центру. У вишивка зустрічається не дуже часто. Використовують його як акцент, який підсилює життєву енергію.

Колір вишні, коричневий – кольори вампіри. Вони не домінують у вишивках. Зустрічаються на Полтавщині, оскільки нитки там фарбували дубовою корою.

Блакитний, рожевий, зелений – символізують духовність, вважаються благодатними, сприяють на спокійний хід життя. Переважають ці кольори на Бойківщині та Поділлі.

Синій – символ води, жіночого начала. Київщина є лідером вишивок з синіх та червоних кольорів.

Фіолетовий – благодатний колір, який поєднує чоловіче й жіноче начало. Давні зразки вишивок підтверджують, що такі кольори використовували для одягу вагітних жінок і дітей.

Чорний – поглинаючий, колір закритості (людина прагне замкнутися в собі), колір землі. Раніше одягали одяг з такою вишивкою під час посту.

                                                    Картка №9

            В'язання - процес виготовлення виробів (зазвичай елементів одягу) з безперервних ниток шляхом згинання їх у петлі й з’єднання петель одна з одною за допомогою нескладних інструментів вручну (в’язальний гачок, спиці, голка) або на спеціальній машині (механічне в’язання). Кожен із цих видів в’язання може бути самостійним оздоблювальним видом в залежності від виробу, який необхідно оздобити.

                                                  Картка №10

Правила догляду за виробами з деревини

        Вироби, виготовлені з деревини – є прикрасою будь-якого інтер’єру. Однак, незважаючи на багатошарове лакування, дерево схильне до впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища. Щоб виріб із деревини прослужив якомога довше, він потребує певного догляду та зберігання. В процесі експлуатації, вироби з деревини необхідно оберігати від ударів, подряпин, води. В разі прямого контакту з водою, наприклад кухонні дошки, необхідно ретельно просушувати. Є необхідність оберігати й від агресивних речовин, прямого сонячного проміння, вогню, а також різких змін температури, вологості навколишнього середовища.

Тільки завдяки дотримання таких умов, вироби з деревини прослужать багато років.

                                                     Картка №11  

 Правила догляду текстильних виробів

        Кухонна білизна (рушники, скатертини, серветки) завжди повинна мати респектабельність. Тому, правильне прання, в разі необхідності крохмалення, прасування  належним чином впливають на це. Перуть в теплій воді. Якщо є плями, замочують заздалегідь на 15 - 20 хвилин у розчинах, які видаляють їх.

        Температурний режим прасування залежить від структурної основи тканини та оздоблювального матеріалу.

       *Практична діяльність здобувачів освіти (оздоблювання)

                          Виготовлення кухонного приладдя

                              та декоративного рушника

                                   «НАБІР КУХОННИЙ»

           Кінцевий результат виготовлення виробу (1 варіант)

           Кінцевий результат виготовлення виробу (2 варіант)

Кінцевий результат виготовлення виробу (3 варіант)

Необхідні матеріали й інструменти:

-планка, лопатка, дошка кухонна, кілочки з деревини;

-відріз тканини;

-ножиці;

-простий олівець;

-ластик;

-пензлики різного розміру;

-фарба «гуаш»;

- клей ПВА «К»;

-гачок;

-нитки для в’язання;

-лак.

                                         Інструкційна карта

                     для роботи з дерев’яними заготовками 

                                              Інструкційна карта

                                            для роботи з текстилем

                        ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА.  РЕФЛЕКСІЯ

1.Оцінювання та самооцінювання навчальної діяльноті

   здобувачів освіти

Визначення кінцевих результатів уроку

                                         Картка самоконтролю

2. Домашнє завдання

Виконати остаточну обробку та оздоблення виробу

                                                      Додаток №1

                                  Основні елементи в’язання гачком

                                              Стовпчик без накиду

                                           Стовпчик з накидом

                                                        «Піко»

                                                  Додаток №2

                                   Зразки кухонного приладдя

             виготовленого здобувачами освіти студії «МЕРЕЖКА»

                                      Керівник: Браніцька С. В.