Урок " Виготовлення шаблонів, вирізання деталей плоскої та об’ємної іграшки"

Тема. Практична робота «Виготовлення шаблонів, вирізання деталей плоскої та об’ємної іграшки». Тематичне оцінювання.

 

Мета:

-         Ознайомити учнів з історією м`якої іграшки; з видами іграшок за призначенням;

-         навчити технології розкроювання м`якої іграшки;  економному способу розташування деталей;

-         здійснити контроль знань та вмінь з  з тем «Технологія побутової діяльності», «Основи технології виготовлення м’якої іграшки».

-         розвивати  фантазію, самостійність; 

-         виховувати відчуття естетичного смаку; акуратність під час робіт.

 

Тип уроку: формування вмінь та навичок; контроль та корекція зун.

 

Обладнання і матеріали: зразки готових виробів; деталі викрійки; тканина (фетр), вата (синтепон), нитки, голка, ножиці; ПК, фото м’яких іграшок «Ягнятко».

 

ХІД УРОКУ

 

1. Організаційний етап.

Перевірка присутніх, визначення чергових.

Вправа «Долоньки успіху».

2. Контроль знань та вмінь учнів.

Контрольні запитання сторінка підручника 33 (учні письмово відповідають на контрольні запитання ).

Перевірка, обговорення.

 

3. Актуалізація опорних знань та вмінь.

 

 

Давайте пригадаємо, що ми робили на попередніх уроках (відповіді учнів)

/Варіанти відповідей/

-         Вчилися визначати лицевий та виворітний бік тканини.

-         Вивчали техніку виконання початкових ручних швів.

-         Виготовляли викрійки деталей.

-         Виготовляли аплікацію використовуючи початкові ручні шви.

 

1. Шов тоненький як пунктир,
Вишивала я на шовку.
Шов цей, яке ручай із гір,
Зветься він – «вперед голку».

2. Вишивати можна ним
Стебла квітів і рослин.
І красивий він такий,
Ну, а зветься «стебловий».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вироби, які нас оточують – це корисні речі, які створюють затишок в оселі, полегшують працю, сприяють відпочинку, роблять нам гарний настрій. А якщо вони зроблені своїми руками, то оцінюються ще більше. Саме на уроках технології ми можемо навчитися створювати такі вироби своїми руками.

 

Повідомлення теми та завдань уроку.

Запис нової теми у зошитах.

Діти що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку?

А у кінці уроку перевіримо, чи досягли ми поставленої мети.

 

4. Формування знань та вмінь.

1.      Повідомлення учнів – доповідачів з теми «Історія м’якої іграшки».
2.     Робота з підручником – стор. 61- 64 читати.
3.      Розповідь вчителя (короткі записи до зошитів).

Технологія виготовлення м`якої іграшки складається з певних етапів роботи:

1.          Ідея виготовлення іграшки.
2.          Добір матеріалів.
3.          Виготовлення викрійки-лекало.

Лекало (шаблон) – виготовляється з цупкого паперу або картону, кожну деталь потрібно підписати та вказати кількість частин, яку необхідно отримати при розкроюванні.

Викрійки-лекала кожної моделі іграшки слід зберігати в окремому конверті. На конверті рекомендовано намалювати загальний вигляд іграшки і зробити напис: назва іграшки, кількість деталей.

4.          Розкроювання деталей крою виробу (лиц. та вив. боки, напрям ворсу)

Треба звернути увагу:

а) правильне визначення лицьового та виворітного боку;

б) напрям ворсу - стрілочки, які показують напрям ворсу, вони повинні співпадати зі стрілочками на викрійці-лекало.

5.          Шиття окремих деталей.
6.          З`єднання окремих деталей виробу.
7.          Оформлення іграшки.

 

4.     Практична робота. /Робота в парах/

Правила безпечної праці та санітарно-гігієнічні вимоги під час виконання ручних швейних робіт (стор 57- 60).

А зараз перевірте, будь ласка, один одного на підготовку до уроку: наявність інструментів та матеріалів, розташування їх на робочому місці.

Фізкультхвилинка (Руханка «Alien Dance»).

Первинний та поточний інструктаж.

 «Розкроювання м`якої іграшки»

1. Покласти викрійку на виворітну сторону матеріалу і обведіть її ручкою або олівцем. Спочатку розкладка на тканині. Лекало переноситься на виворітну сторону штучного хутра кульковою ручкою, олівцем або кравецькою крейдою.
2. Лінії робіть точними і тонкими.
3. На тканину переносяться всі деталі розкроюючи з урахуванням напряму ворсу.
4. Спочатку обведіть крупні деталі, потім поменше.
5. Прагніть економніше використовувати матеріал і розташовувати деталі один до одного.
6. При цьому бажано переносити лекало найекономічніше, щоб укластися на мінімальній площині тканини.
7. Деталі вирізуються по намічених лініях ножицями. Необхідно стежити за тим, щоб при цьому не постраждав ворс з лицьового боку.
8. Не забудьте перенести на тканину точки кріплення лап і відзначити місця, які повинні бути залишитися не зашитими для подальшого набивання і установки кріплень.

 

5. Узагальнення і систематизація знань учнів.

Питання:

1. Що цікавого Ви дізналися сьогодні на уроці?
2. Що таке лекало (шаблон)?
3. Які труднощі виникли під час уроку?
4. На який бік тканини переноситься лекало?
5. Що найбільше сподобалося на уроці?

 

Як Ви вважаєте? Ми досягли поставленої мети уроку? Ви всі отримали відповіді на ваші запитання?.

 

6. Підведення підсумків уроку.

1. Обговорення результатів практичної роботи.
2. Аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи.
3. Виставлення та мотивація балів.
4. Завдання додому:

• Зметати деталі іграшки.
• Підготувати інструменти й матеріали для роботи.

 

      IX.      Прибирання робочих місць.

 

Додатки та роздатковий матеріал

 

 

 

 

 

 

 

 

Виберіть зображення та перенесіть його на картон (або відразу намалюйте на картоні). Виріжте ножицями шаблон іграшки з картону.

Складіть два шари фетру, зверху закріпіть шпильками шаблон. Обведіть його олівцем та акуратно виріжте дві однакові деталі котика. Припусків на шви в деталях робити не потрібно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На одній із деталей оформте мордочку котика:

• для очей виріжте з білого фетру два маленькі кружечки, пришийте їх до мордочки, а по центру прикріпіть ще менші кружечки з чорного фетру;
• носик виріжте з чорного фетру та пришийте під оченятами;
• вії та ротик вишийте стебловим швом або швом «назад голкою».

Зшийте дві деталі котика з лицьового боку петельним швом, залишивши невелику частину незашитою.

 

 

Через цей отвір набийте іграшку наповнювачем, починаючи з найвіддаленіших частин. Рівномірно розподіліть наповнювач по всій іграшці за допомогою олівця. Зверніть увагу: слабке наповнення зробить іграшку маловиразною, надмірне — порве шви.

 

 

 

Зашийте отвір, що залишився, петельним швом. Прикрасьте котика бантиками зі стрічок.