Урок "Використання синонімів, антонімів, омонімів в мовленні"

ТЕМА. Використання синонімів, антонімів,

                         омонімів у мовленні

 

УРОК МОВИ У 5 КЛАСІ

   

Мета: поглибити знання учнів щодо використання си­нонімів, антонімів, омонімів у мовленні; формувати загальнопізнавальні вміння аналізувати групи слів, порівнювати їх між собою і робити, висновки, виробля­ти вміння використовувати антоніми для увиразнення, чіткого окреслення висловленої думки; виховувати  за допомогою мовленнєво-комунікативного матеріалу любов, повагу до національних традицій.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів

Вступне слово вчителя.

 

─ Уже дзвінок нам дав сигнал:

Працювати час настав

Тож і ми часу не гаймо.

Роботу швидше починаймо.

 

─ Уявіть, що ви сидите не за партами, а за святковим сто­лом і перед вами різноманіття страв (тут і пампушки, і вареники, і смачний борщ з м'ясом), від яких лине чудовий, приємний аромат. Яка із національних страв для вас була б найситнішою, найпоживнішою, найко­риснішою? І ще: яка з них завжди була традиційною першою стравою для українців щодня?

Дійсно, це борщ, традиційна улюблена страва україн­ців. Про це також свідчить багато прислів'їв: «Борщ — старий господар», «Де в хаті борщ і капуста, там хата не пуста», «Борщ — усьому голова», «Борщ та каша — мати наша». І ми сьогодні на своїй «мовній» кухні спробуємо зварити особливий борщ із незвичайних лексичних продуктів — синонімів, антонімів та омонімів.

ІІ. Оголошення теми, представлення очікуваних навчальних результатів

Учитель. Отже, продовжуючи роботу над темою «Гру­пи слів за значенням: омоніми, синоніми, антоніми», ви будете виділяти ці слова в тексті, пояснювати їх значення, працювати з прислів'ями та приказками, добирати з-поміж синонімів, антонімів, омонімів най­більш відповідні певному контексту, використовувати вивчені групи слів у стандартних та нестандартних мовленнєвих ситуаціях, удосконалюючи свої мовні ви­словлювання, збагачуватимете свій словниковий запас та ознайомитесь із кулінарними традиціями українців.

III. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п'ятикласників

Учитель. Давайте з вами поміркуємо, що потрібно для того, щоб зварити наш «мовний борщ». (Учні назива­ють всі необхідні продукти (інгредієнти).

—  А де ми можемо їх дістати? (Діти відповідають: «На базарі, в магазині».)

—  Тож ми беремо наш порожній кошик і вирушаємо на базар, щоб купити усі необхідні овочі для нашої страви. Щоби приготувати «мовний борщ», треба знати відомості про його компоненти: синоніми, антоніми, омоніми.

Мовна розминка

«Що знаєш, що вмієш — за плечима не носити»

Учні під музику пісні «Борщ» передають по черзі одне одному кошик із картками-«інгредієнтами», на яких є запитання. Коли музика, перестає звучати, то учень, у руках якого залишається кошик, дає відповідь і прикріплює цю картку до плаката (див. таблицю).

Учитель. Що ж, теоретичний матеріал ви знаєте доб­ре, тому переходимо до практичної частини приготу­вання нашого «борщу».

IV.  Виконання завдань творчого характеру

Учитель. У народі кажуть, що дві різні господині однакового борщу не зварять. Тож ви об'єднуєтеся в групи-сім'ї, на чолі яких буде «уміла господиня», і подивимося, хто з вас покаже себе найдосвідченішим кухарем і зможе швидко приготувати смачний борщ.

1. «Добрий кухар і з кропиви добрий борщ зварить»

Учитель. Усі продукти, які ми закупили, просяться до борщу, щоб надати йому неповторного смаку.

Так само і слова в мові не бажають бути одинокими і тому сполучаються в речення для якнайточнішого втілення думки. Вони братаються також за спільними змістовими ознаками, утворюючи синонімічні ряди — більші чи менші угрупування. У цих групах на чолі стоїть головне слово. Воно найчіткіше передає основ­ний зміст, спільне значення синонімічного ряду. Інші слова підпорядковуються головному і доповнюють його. Проте вони різняться лише своїми відтінками значень.

Зараз пропоную кожній групі дібрати до поданих слів синонімічні ряди.

І група	II група	ІІІ група
Працювати, швидкий	Іти,  мудрий	Говорити, спритний

2.   «Борщ до печі проситься»

Учитель. Ми повторили відомості про синоніми, на­вчилися складати синонімічні ряди, але ще треба вміти дібрати влучне слово відповідно до змісту висловлю­вання. Тож у поданих вам реченнях на місці крапок поставте потрібні за змістом синоніми. Так ми спро­буємо розпалити вогонь у нашій печі та перевіримо, хто впорається із завданням швидше, дібравши влучні слова.

1)   Без підпалу й дрова не....

2)   Полум'я... в долоні.

3)   Жар червоним золотом.....

4)   Подекуди ще огонь....

Довідка. Палати, горіти, червоніти, жевріти.

Учитель. Доки наші синоніми закипають на вогні, ми з вами підсумуємо, що таке синоніми, яка їх роль у мовленні та які слова складають синонімічний ряд.

Отже, якщо борщ без м'яса та овочів, він буде пісний і несмачний, так само і наше мовлення буде блідим і невиразним, якщо ми не будемо використовувати синоніми.                                                      

 3.   «Сім разів відмір, один — відріж»

Учитель. Усі продукти, які ми вкидаємо до борщу, треба додавати в певних пропорціях, причому не всі одразу, а по черзі. От і ми зараз спробуємо відібрати найнеобхідніше слово для певного контексту, щоб із нашого борщу не вийшла бовтяниця або, як образно кажуть, каламбур. А для цього давайте пригадаємо ще раз, як називаються слова, що пишуться або звучать однаково, але мають різні значення.

Вибірковий диктант «Знайди омоніми»

Завдання: вибрати і записати слова-омоніми із запропонованих текстів.

ЖУРАВЛІ ЛЕТЯТЬ У ВИРІЙ

Ген за тридев'ять земель.

А один в селі лишився —

Синьоокий Журавель.

Журавлі летять у вирій

В день холодний та ясний,

А один в селі лишився,

Став колодязним.

                        (Ю. Рибчинський)

Ну й охочий брат наш Ігор

До усяких живих ігор.

Де яка у світі гра є,

Залюбки у неї грає.

                               (Г. Бойко)                 

У стоніжок                                               

по сто ніжок.

Всі сто­

милися,

всі стомилися.

(Г. Бойко)

Гей, стрільці, хапайте луки,

Та біжіть бігом на луки!

Комарня там вельми сита —

Настріляйте зо три сита.

(С. Павленко)

Учитель. Отже, ми з'ясували, що омоніми служать для виділення певного змісту, створення комічних ситуа­цій, гри словами — каламбурів.

4.   «Сидить Марушка в семи кожушках;

      Хто на неї гляне, той і заплаче»

Учитель. Порізати і вкинути овочі може навіть кухар-початківець, а от виконати найважче завдання — порі­зати цибулю, та ще й так, щоб не заплакати, може тільки справжня господиня. А для цього в кожної є свої секрети, отже, щоб цю роботу виконати бездоганно, треба проявити неабияку творчість. Тож я вам пропо­ную потренуватися в цьому.

Творче завдання у парах

Скласти речення, із запропонованими омонімічними парами: коса — коса, замок — замок, склад — склад, мати — мати, ніс — ніс, сон — це — сонце, роман — Роман, віз — віз (слова написані на картках у вигляді цибулі).

Учитель. Давайте підсумуємо, що ж це за слова-омо­німи та в якому стилі мовлення вони найчастіше вжи­ваються.

5.«Зерна мудрості народної»

Учитель (відкриваючи каструльку). Ох і молодці, борщ напевне буде смачнющим, бо такий аромат від нього йде! Чуєте? Це не борщ, а справжній скарб. Саме таким безцінним скарбом українського народу є складені ним упродовж віків прислів'я та приказки. До речі, наш кмітливий народ зміг поєднати у прислів'ях слова, які мають протилежні лексичні значення. І зараз ми можемо ознайомитися з народною мудрістю, втіленою в них.

Завдання: виписати за 1-2 хв з прислів'їв найбільшу кількість антонімічних пар.

1)   Мир будує — війна руйнує.

2)   Радість красить, а печаль палить.

3)   За добро тебе похвалять, а за зло — осудять.

4)   Гість мало їсть, а багато бачить.

5)   Молодість летить вільною пташкою, а старість лізе черепашкою.

6)   Зима без снігу — літо без дощу.

7)   На чорній землі білий хліб родить.

8)   Колос повний гнеться до землі, а пустий — догори стирчить.

9)   3 малої хмари великий дощ буває.

10) Сумний грудень і в свято і в будень.

6.  «До столу добре сісти, коли на ньому є що їсти»

Учитель. Завершення варіння — найприємніший мо­мент, бо ще мить — і ви будете смакувати свій борщ. Вміло зварений господинею борщ — подарунок для родини.

Але перш ніж на столі з'явиться довгоочікувана страва, треба подати на стіл усі необхідні столові прибори. Бо здавна в народі існувала така приповідка: «Вміла готу­вати, та не вміла подавати». Щоб так не трапилося із нами, я пропоную виконати завдання.

У кожного учасника команди на парті є якась деталь столового начиння, на якій записане слово. Вам треба знайти йому пару, тобто слово-антонім, яке є на карт­ці у ваших товаришів по команді, і покласти на наш святковий стіл. Отож зараз ми оперативно намагаємося зібрати наші столові прибори докупи.

Та пара, яка знайшла антоніми і зібрала столовий при­бор, стає біля своєї парти. У такий спосіб ми перевіри­мо, чи засвоїли ви, що таке антонімічна пара.

Антонімічні пари: працювати — лінуватися, бігати — стояти, мовчазний — говіркий, тепло — холодно, молодий — старий, світлий — темний, день ― ніч, радість — смуток, великий — малий, спалахнути — затухнути, вечір — ранок, далеко — близько, сильний — кволий, тиша — шум.

Учитель. Молодці, гарно виконали завдання. Здавна відомо, що на колір і смак товариш не всяк.

Так само кожна господиня додає до свого борщу або трішки цукру, щоб зробити його солодшим, або трішки солі, а інколи всипає гіркого перцю, аби надати страві своєрідної пікантності. Тож давайте ще раз підсумуємо все вивчене про антоніми.

V. Підбиття підсумків уроку

Учитель оголошує результати, відзначаючи їх у таблиці, нагороджує переможців.

Учитель. Будь-яка гра колись закінчується, тож і наше приготування борщу завершено, проте мова українська безмежна, а багатства її незлічені. Наша мова — це море синонімів, омонімів, антонімів, у якому немає ні дна, ні берегів; воно настільки багатоманітне, що ви постійно зможете черпати і черпати з нього нові знання.

Тож пригощаймося нашим борщем і подякуймо одне одному за співпрацю. Зараз ми знову об'єдналися у ве­лику дружню родину і, за добрим звичаєм українців, заспіваймо за столом пісню, яка допоможе нам жити і творити. Не дарма в народі кажуть: «Легше тобі на душі стане, як пісня до твого серця загляне».

Учні співають під мелодію пісні «Одна калина» С. Ротару.

Одна родина за столом,

Один ми борщ їмо гуртом,

І найдобрішого на смак

Для нас нема.

Плекаймо мову чарівну,

Таку барвисту й запашну,

І Україну, бо в нас іншої нема.

Рефлексія

Учитель пропонує кожному учневі оцінити власний «борщ» і його смакові якості, тобто визначити резуль­тативність власної роботи на уроці за допомогою при­йому «Незакінчене речення»: «З якою метою ми роби­ли вправи?», «Які думки вони у вас викликали?», «Які почуття?», «Чого ви особисто навчились?», «Чого б хотіли навчитись у майбутньому?».

Учні аргументу­ють свої відповіді. Учитель висловлює свої думки щодо роботи учнів та виставляє їм оцінки за урок.

VI. Домашнє завдання з інструктажем

1.   Повторити теоретичний матеріал з теми «Групи слів за значенням»

2.   Скласти міні-твір на тему «Кожна господиня свій борщ хвалить», використовуючи слова-синоніми, антоніми та омоніми.